Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Захист від іонізуючих випромінювань
|
|
“Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань” (ОСП – 72/80) містять вимоги та норми радіаційної безпеки стосовно до конкретних видів робіт, які проводяться під впливом іонізуючих випромінювань. Вони регламентують розміщення підприємств, ділянок та установок, призначених для роботи з джерелами іонізуючих випромінювань; організацію робіт; порядок отримання, обліку, збереження та перевезення джерел випромінювання; правила роботи з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді; влаштування вентиляції, пилегазоочищення, опалення, водопостачання та каналізації; вимоги до збирання, видалення, знешкодження радіоактивних відходів, а також дезактивації приміщень і обладнання, міри індивідуального захисту та особистої гігієни; питання радіаційного контролю.
При захисті від зовнішнього опромінення основні зусилля повинні бути направлені на запобігання переопромінення персоналу шляхом збільшення віддалі між оператором і джерелом (захист віддалю); скорочення тривалості роботи у полі опромінення (захист часом); екранування джерела випромінювання (захист екранами).
Захист від внутрішнього опромінення вимагає виключення безпосереднього контакту з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді та запобігання попаданню їх в повітря робочої зони.
У залежності від питомої активності (радіаційної небезпеки) радіоактивні речовини у відкритому вигляді поділяються на 4 групи – А, Б, В, Г (див. табл. 7.3).
А всі роботи з відкритими радіоактивними ізотопами у залежності від групи радіаційної небезпеки радіонукліда і фактичної його активності на робочих місцях відповідно ОСП-72/80 поділяються на три класи (див. табл. 7.3).
Таблиця 7.3
| Група радіаційної небезпеки | Мінімально значима активність, мкКі | Активність на робочому місці, мкКі | ||
| Клас робіт | ||||
| І | ІІ | ІІІ | ||
| А Б В Г | 0, 1 1, 0 10, 0 100, 0 | > 104 > 105 > 106 > 107 | 10-104 102-105 103-106 104-107 | 0, 1-10 1-102 10-103 102-104 |
Роботи третього класу можуть проводитися в звичайних лабораторіях, обладнаних витяжними шафами.
Найбільш складні вимоги пред’являються до розміщення і облаштування приміщень, де проводяться роботи першого класу. Ці приміщення повинні знаходитися в окремому будинку з окремим входом через санпропускник і розділяються на три зони. Між зонами встановлюють санітарні шлюзи. У першій зоні розміщаються камери, бокси, обладнання, які являються основними джерелами радіоактивного забруднення. У другій зоні розміщають об’єкти та обладнання, які вимагають періодичного обслуговування, а також у цій зоні можуть тимчасово зберігатися активні відходи. У третій зоні розміщуються приміщення, які призначені для постійного перебування людей (операторні, пункти управління і т. д.).
|
|