Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Теоретичний огляд
Залежно від особливостей технологічного процесу, розташування й габаритів устаткування на робочих місцях приймають загальне рівномірне чи загальне локалізоване освітлення, а за необхідністю – комбіноване (поєднання загального й місцевого освітлення). Систему загального рівномірного освітлення застосовують при рівномірному розташуванні робочих місць, а також коли не вимагається високого рівня освітленості.
Основні вимоги до виробничого освітлення: 1. рівень освітленості робочих поверхонь має відповідати гігієнічним нормам для даного виду роботи; 2. мають бути забезпечені рівномірність та часова стабільність рівня освітленості у приміщенні, відсутність різких контрастів між освітленістю робочої поверхні та навколишнього простору, відсутність на робочій поверхні різких тіней (особливо рухомих); 3. у полі зору предмета не повинно бути сліпучого блиску; 4. штучне світло, що використовується на підприємстві, за своїм спектральним складом має бути наближеним до природного; 5. освітлення не повинно бути джерелом небезпечних і шкідливих виробничих факторів (шуму, небезпеки ураження електричним струмом і ін.); 6. освітлення повинно бути економічним і простим в експлуатації.
У виробничих приміщеннях трамвайних та тролейбусних депо як джерело світла застосовують, в основному, люмінесцентні лампи. Тип світильника вибирають відповідно до вибраного джерела світла, умов середовища приміщення, вимог пожежної безпеки та ін. Вибір норми освітленості здійснюють згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення» відповідно до характеристики зорових робіт (найменший розмір об’єкта розпізнання, характеристика фону, контраст об’єкта розрізнення з фоном) і системи освітлення. Відповідно до джерела світла, системи освітлення, схеми розташування світильників, орієнтації робочої поверхні у просторі вибирають відповідний метод розрахунку: метод коефіцієнта використання світлового потоку, точковий метод, метод питомої потужності, тощо. При точкових і трубчастих джерелах освітлення для системи загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь виробничого приміщення застосовують метод коефіцієнта використання світлового потоку. За цим методом визначають необхідний світловий потік однієї лампи (лм) за формулою
, (1)
де Ен – нормоване значення освітленості горизонтальної робочої поверхні згідно ДБН В.2.5-28-2006, лк; S – площа приміщення, м2; Кз – коефіцієнт запасу, приймаємо 1, 3; z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, приймаємо 1, 1; η – коефіцієнт використання світлового потоку; N – число світильників; n – кількість ламп у світильнику.
Коефіцієнт запасу вибирають згідно ДБН В.2.5-28-2006 в залежності від забрудненості повітря виробничого приміщення й типу джерела світла. Коефіцієнт використання світлового потоку вибирають залежно від коефіцієнтів відбивної здатності стелі, стін і підлоги у виробничому приміщенні й індексу приміщення відповідно до обраного типу світильників. Індекс приміщення визначають за формулою:
, (2)
де А і В – відповідно довжина й ширина приміщення; h – висоту підвісу світильника, визначають за формулою:
, (3)
де Н – висота приміщення, м; hр.п. – висота робочої поверхні, м; hзв. – звис – відстань від центру світильника до стелі, м. Орієнтовну кількість світильників визначають за формулою:
, (4)
де λ і l1 – орієнтовні відстані відповідно між світильниками у ряді і між суміжними рядами. При виборі значень λ і l1 необхідно враховувати, що відстань між рядами світильників l1 і між світильниками у ряді λ визначають за умови, що відношення цих величин до висоти підвісу h не повинно перевищувати 1, 4. Після проведення розрахунків за каталогами вибирають лампу, номінальний світловий потік якої (Фл) знаходиться в межах від + 20 % до - 10 % розрахункового світлового потоку. У випадку, якщо розрахунок загального рівномірного освітлення проводять для визначеного типу джерела світла з відомим світловим потоком, то формула (1) буде мати наступний вигляд:
. (5)
Потім необхідно визначити кількість рядів і світильників у ряді за умови дотримання принципу рівномірності освітлення. Фактичну освітленість визначають за формулою:
. (6)
Далі отримане фактичне значення порівнюють з нормованим і визначають відхилення отриманого рівня освітлення від нормативного значення:
. (7)
|