💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Визначення об'єму і маси циркулюючого повітря в сушильній камері

Коефіцієнт заповнення штабеля по висоті визначається за формулою:

, (7.10)

–коефіцієнт заповнення штабеля по висоті;

S – товщина пиломатеріалів, мм;

– товщина прокладок, мм.

Сумарний живий перетин штабелів визначається за формулою:

, (7.11)

де – живий перетин штабелів, м²;

– кількість штабелів у ряді, розміщеному перпендикулярно до повітря­ного потоку;

Потік циркулюючого повітря визначається з урахуванням швидкості циркуляції, наведеній у технічній документації сушильної камери (раціональні значення швидкості циркуляції повітря знаходяться в межах 1–3 м/с):

, (7.12)

де – потік повітря, м³/с;

– швидкість циркуляції повітря через штабель м/с;

– коефіцієнт запасу повітря для компенсації паразитних потоків повітря та його нерівномірного розподілу по штабелю (1, 1–1, 2 для сучасних камер, 1, 3...1, 7 для камер застарілих конструкцій).

Маса циркулюючого в сушильній камері повітря, яка потрібна для випаровування 1 кг вологи, визначається за формулою:

, (7.13)

де – маса циркулюючого повітря, яка потрібна для випаровування 1 кг вологи, кг/кг.

Оскільки процес сушіння (випаровування повітрям вологи) відбувається практично з постійним тепловмістом, то тепловміст повітря на виході зі штабеля приблизно дорівнює тепловмісту на вході .

Це дає змогу обчислити параметри повітря на виході зі штабеля:

, (7.14)

, (7.15)

де – вологовміст повітря на виході зі штабеля, г/кг;

– температура повітря на виході зі штабеля, °С.

Маса свіжого повітря на 1 кг випаруваної вологи (вона співпадає з масою відпрацьованого повітря) визначається за формулою

, (7.16)

де – маса свіжого повітря на 1 кг випаруваної воло­ги, кг;

– вологовміст свіжого повітря, г/кг (у середньому – 6..7 г/кг).

Потік свіжого (припливного) повітря визначається за формулою:

, (7.17)

де – потік свіжого повітря, м³/с;

– приведений питомий об'єм свіжого повітря, м³/кг (0, 87 м³/кг).

У практичних розрахунках приймають, що густина повітря на виході зі штабеля та його питомий об’єм дорівнюють відповідним параметрам повітря на вході в штабель.

Потік відпрацьованого повітря визначається за формулою:

, (7.18)

де – потік відпрацьованого повітря, м³/с;

– приведений питомий об'єм відпрацьованого повітря, м³/кг.

Площу поперечного перетину витяжних каналів визначте виходячи з потоку відпрацьованого повітря.