Реостат з ковзним контактом.

Реостат з ковзним контактом (рис. 1.24) є найбільш розповсюдженим при проведенні лабораторних робіт в електричній лабораторії. Він складається з ізоляційної труби (фарфорової або шиферної), обмотаної в один ряд голим дротом, трохи обпаленим, внаслідок чого на поверхні дроту утворюється ізоляційний шар, що не дозволяє струмові переходити від одного витка до другого. Ковзний контакт у місцях дотику знімає цей ізоляційний шар. Матеріалом для дроту реостата служить манганіт, константан або ніхром. Ці матеріали мають високий питомий опір з малим температурним коефіцієнтом опору, що забезпечує малу залежність їх опору від температури. Вздовж обмотки по латунному стержню, що закінчується затискачем, може ковзати рухомий контакт.

Електричне коло, в якому необхідно змінювати опір, під’єднується до одного з кінців обмотки реостата (рис. 1.25) і до ковзного контакту.

При такому ввімкненні реостата, переміщаючи контакт, можна змінювати силу струму від деякого мінімального до деякого максимального значення.

Якщо струм у колі треба змінювати дискретно, то користуються “каскадними” реостатами, будова і дія яких зрозуміла з рис. 1.26.

При користуванні реостатом з ковзним контактом, а також і реостатами інших систем, слід звертати увагу не тільки на той опір, що має реостат, а й на ту максимальну величину струму, яка для нього допустима (щоб при зменшенні опору не перепалити реостат).