БАЗОВА (ОСНОВНА)

1.1. Гірс Олександр Анатолійович. Лісовпорядкування: підручник / Олександр Анатолійович Гірс, Богдан Іванович Новак, Сергій Миколайович Кашпор. - 2-ге вид. доповн. і перероб. – К.: «Фітосоціоцентр», 2013. - 435 с. – ISBN 978-966-306-172-3.

1.1. Гірс Олександр Анатолійович. Лісовпорядкування: підручник / Олександр Анатолійович Гірс, Богдан Іванович Новак, Сергій Миколайович Кашпор. – К.: «Арістей», 2004. - 384 с. – ISBN 966-8458-14-1.

1.2. Гром Микола Миколайович. Лісова таксація: підручник / М. М. Гром. -3-тє вид. допов. – Львів: РВВ НЛТУ України, 2010. – 416 с. –ISBN 5-7763-0179-3.

1.3. Гром Микола Миколайович. Лісовпорядкування: навч. посібник / М. М. Гром. – Львів: РВВ НЛТУ України, 2013. – 264 с.

1.4. Лесная таксация и лесоустройство: учеб. для лесных техникумов / В.В. Загреев, Н.Н. Гусев, А.Г. Мошкалев, Ш.А. Селимов. – М.: «Экология», 1991. – 384 с. – ISBN 5-7120-0390-0.

1.5. Лесная таксация и лесоустройство: учеб. для лесных техникумов / А.В., Вагин, Мурахтанов Е.С., А.И. Ушаков, О.А. Харин. – М.: «Лесная промышленность», 1978. – 368 с.

2. ДОПОМІЖНА (ДОДАТКОВА)

2.1. Анучин Николай Петрович. Лесная таксация: учеб. для вузов / Н.П. Анучин. -5-е изд. доп. – М.: «Лесная промышленность», 1982. – 552 с. – ISBN

2.2. Литвиненко Олександр Миколайович. Ставки збору за заготівлю деревини лісових порід. Методичні рекомендації для практичного опрацювання теми «Таксація лісосічного фонду»: метод. рекоменд. / О. М. Литвиненко. – Лубни, ЛЛТК, 2014. – 18 с.

2.3. Миклуш Степан Іванович. Дистанційне зондування Землі в лісовому господарстві: навч. посіб. / С.І. Миклуш, С.А.Гаврилюк, О.Г.Часковський. – Львів: ЗУКЦ, 2012. – 324 с. – ISBN 978-617-655-017-4.

2.4. Практичний посібник по користуванню засобами електронного обліку деревини. – К.: ДАЛРУ, 2012. – 48 с.

2.5. Семенюта Фёдор Иванович. Лесная таксация и лесоустройство: учебн. для лесных техникумов / Ф.И. Семенюта, А.Ф. Елизаров, М.Н. Соснин – М.: «Лесная промышленность», 1970. –352 с.

2.6. Цурик Євген Іванович. Лісотаксаційні вимірювання: консп. лекцій / Є.І. Цурик, П.Г. Хомюк. – Львів: НЛТУ України, 2005. – 108 с.

Ресурси Інтернет:

1. https://dklg.kmu.gov.ua – Держлісагентство України;

2. https://lesovod.org.ua – Український лісовод;

3. https://lisproekt.gov.ua – ВО «Укрдержліспроект»;

4. https://sfmu.org.ua – Сталий розвиток лісового господарства в Україні;

5. https://lesovod.org.ua– Все для лісівника;

6. https://lespravo.org.ua – правозастосування в лісовому господарстві України;

7. https://ukrlis.com.ua – сучасні технології лісової галузі;

7. Сайти обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

Нормативно-правові акти з питань ведення лісового господарства та мисливського господарства можна знайти в електронному варіанті на сайті Держлісагентства (www.dklg.kmu.gov.ua) в розділі «Нормативно-правова база»

Модуль І. «ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ»

Змістовий модуль 1. «ЛІСОТАКСАЦІЙНІ ВИМІРИ, ПРИЛАДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ»

Тема: «ВСТУП»

Питання до розгляду:

1. Предмет, мета та завдання лісової таксації.

2. Місце лісової таксації серед інших лісогосподарських дисциплін.

3. Значення лісової таксації для обліку в лісовому господарстві і вимоги, що ставляться до обліку лісу.

4. Досягнення лісівничої науки та практики в розвитку лісової таксації.

1. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАДАЧІ ЛІСОВОЇ ТАКСАЦІЇ.

Слово «таксація» латинського походження (Taxatio), що в перекладі означає «оцінювати» або «виявляти», звідси і походить термін «таксувати ліс», тобто його оцінювати. Таксація за своєю суттю є вченням про матеріальну оцінку та облік лісу, яке зводиться до визначення об’ємів зростаючих та зрубаних дерев, а також їх частин, об’ємів заготовленої лісової продукції, сумарного об’єму великої кількості дерев, які ростуть разом і впливають одне на одне, або запасу насаджень (тобто кількості деревини у них, віку, приросту окремих дерев і цілих насаджень), запасів і приростів на великих лісових територіях, які називають лісовими масивами.

У спеціальній літературі раніше можна було натрапити на інші терміни, якими намагалися передати зміст та особливості лісової таксації. Наприклад, «деревовимірювання», «визначення запасу деревини», але ці терміни не передають точно самої суті цієї дисципліни. Тому виявилося, що зручніше користуватися старим терміном «лісова таксація».

У країнах Європи цю дисципліну найчастіше називають дендрометрією, що в перекладі означає «вимірювання дерев». У США і Великобританії цей курс носить назву «Forest mensuration», що означає «лісові вимірювання». Ця назва підкреслює, що головним у цьому курсі є вимірювання.

Спочатку в лісовій таксації викладалися прикладні знання з обміру та обліку деревини, але надалі нагромаджувалася велика кількість спостережень, на основі яких були зроблені важливі узагальнення про закономірності у ході росту та будові деревостанів, тобто лісова таксація стає науковою дисципліною.

За змістом лісова таксація є багатосторонньою оцінкою лісів як кількісною, так і якісною. Тому доцільніше прийняти таке визначення лісової таксації.

Лісова таксація - це комплекс технічних дій, спрямованих на виявлення, облік і оцінку кількісних та якісних характеристик лісових ресурсів у статиці і динаміці.

Лісова таксація - це спеціальна біолого-технічна дисципліна, частина загального вчення про ліс, яке займається вивченням теорії і техніки вимірювання та обліку окремих дерев або їх частин; заготованої лісової продукції; сукупності дерев, насаджень, лісових масивів; матеріальною їх оцінкою; встановленням приростів окремих дерев та насаджень, а також побічних недеревних лісових ресурсів. Лісова таксація як наукова дисципліна вивчає і розробляє методи кількісного (об’єм) і якісного (товарність) обліку та оцінки деревини як на пні, так і в заготованому вигляді, закономірностей будови, росту, приросту і продуктивності лісів.

Основною метою лісової таксації є:

ü доведення лісів до відома, тобто встановлення площ просторового розміщення окремих лісових ділянок;

ü забезпечення планових органів інформацією про стан і динаміку лісосировинних ресурсів;

ü отримання при лісовпорядкуванні лісоінвентаризаційних документів, які необхідні для розробки проектів організації і розвитку лісового господарства.

Завдання лісової таксації:

1. Розробка методів вимірювання та обліку окремих дерев, їх частин, сукупності дерев (деревостану);

2. Визначення об’ємів заготовленої деревини та інших продуктів лісу;

3. Кількісна та якісна інвентаризація насаджень і лісових масивів (характеристика запасів і приросту; розподіл їх за породами, віком, якісним станом та іншими таксаційними показниками);

4. Облік площ та запасів лісів, їх просторове розміщення (зі складанням планово-картографічних матеріалів);

5. Виявлення і вивчення закономірностей росту, приросту, будови, товарної структури і продуктивності деревостанів залежно від факторів, які на них впливають;

6. Промислова таксація лісів (відведення і таксація лісосік, їх матеріально-грошова оцінка);

7. Чисельна оцінка впливу на лісогосподарських заходів;

8. Своєчасний і правильний облік поточних змін у лісі, періодичний облік лісового фонду та інше.

Об’єктами лісової таксації є:

Ø окреме дерево (зростаюче і зрубане) або його окремі частини;

Ø сукупність окремих дерев (фанерна береза, резонансна ялина, дерева відібрані у вибіркову рубку і т.п.);

Ø елемент лісу, деревостан, насадження;

Ø сукупність окремих деревостанів;

Ø лісові масиви;

Ø лісосічний фонд.

Лісова таксація найчастіше має справу з великою кількістю дерев та насаджень, тому основним її методом є метод масових спостережень. Основний недолік методу масових спостережень - це його трудомісткість, тому для її усунення у лісовій таксації часто застосовують вибіркові методи, тобто отримують характеристику всієї сукупності за її частиною. За характером опису насаджень, які вивчають, розрізняють наступні методи таксації (у порядку наростання їх трудомісткості і точності):

1) Окомірний (візуальний) – заснований на візуальному (зоровому) встановленні таксаційних величин.

2) Вимірювальний (вибірковий) – як статистичний метод забезпечує облік лісових ресурсів шляхом закладання пробних площ та виконання на них вимірів.

3) Переліковий – найбільш точний та трудомісткий метод, що базується на суцільному переліку дерев на всій площі з вимірюванням всіх таксаційних показників.

При здійсненні інвентаризації лісів переважає візуальний метод. Останнім часом у зв’язку з великими вимогами до точності робіт все більше застосування отримують вимірювальні і перелікові методи. Інколи застосовують комбіновані методи: вимірювально-переліковий, вибірково-переліковий та інші.

[1.2] ст. 9-15; [1.4] ст. 4-7;

2. МІСЦЕ ЛІСОВОЇ ТАКСАЦІЇ СЕРЕД ІНШИХ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ДИСЦИПЛІН

Серед лісогосподарських дисциплін лісова таксація одна з основних, на якій базується побудова усієї техніки лісівництва. Вона тісно пов’язана з іншими лісогосподарськими дисциплінами:

ü з геодезією – під час таксації необхідно вміти проводити геодезичні роботи для закладання пробних площ, розмежування лісів на окремі категорії та господарські ділянки;

ü з ботанікою, дендрологією та лісівництвом – у питаннях вивчення законів та закономірностей росту окремих дерев, деревних порід і цілих насаджень

ü з деревинознавством та лісовим товарознавством – для визначення виходу окремих сортиментів та інших лісових товарів, а також якості деревини та її вад;

ü з ґрунтознавством – використовує дані стосовно вологості та трофності ґрунтів, їх родючості;

ü з лісовими культурами і лісомеліорацією – для обліку штучного або природного поновлення;

ü з економікою, організацією і плануванням лісового господарства – використовуються дані для організації робіт, їх вартості тощо.

Також лісова таксація спирається на знання лісової ентомології та фітопатології (лісозахист).

Всі ці дисципліни використовують методи лісової таксації або матеріали, які отримані при її здійсненні.

Особливо тісно таксація пов’язана з лісовпорядкуванням і становить з ним одне ціле. Складені лісовпорядкуванням проекти організації і розвитку лісового господарства, де встановлюються вік рубання, розмір користування лісом, об’єми лісогосподарських і лісовідновних заходів та інше, перш за все ґрунтуються на таксаційних даних. А коли йде мова про фах лісовпорядника, то під цим найчастіше розуміють таксатора, який є провідною фігурою у лісовпорядкуванні і безпосереднім виконавцем усіх лісовпорядкувальних робіт.

[1.2] ст.13; [2.1] ст. 7-8

3. ЗНАЧЕННЯ ЛІСОВОЇ ТАКСАЦІЇ ДЛЯ ОБЛІКУ В ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ І ВИМОГИ, ЩО СТАВЛЯТЬСЯ ДО ОБЛІКУ ЛІСУ

Для вирішення усіх завдань, які покладені на лісове господарство, необхідний точний облік і досконале вивчення об’єктів господарської дія­льності, тобто державного лісового фонду.

Здійснення обліку лісових земель, визначення запасів деревини у лі­сах та особливостей їх росту, об’ємів отриманої з лісу продукції є голов­ним завданням державної ваги. Облік у лісовому господарстві має деякі специфічні особливості:

1) Облік лісу необхідно здійснювати на великих територіях;

2) Ліс слід враховувати у часі в зв’язку із його постійною зміною, тобто ростом;

3) Визначення об’ємів деревини є складним процесом завдяки великій змінності форми і розмірів окремих дерев, а також різного якісного стану дерев та насаджень.

Тому виникла необхідність у спеціальній лісовій дисципліні, яка ви­кладає методи обліку деревини у різних її видах і для різних потреб.

[1.2] ст.11

4. ДОСЯГНЕННЯ ЛІСІВНИЧОЇ НАУКИ ТА ПРАКТИКИ В РОЗВИТКУ ЛІСОВОЇ ТАКСАЦІЇ

Як окрема самостійна дисципліна лісова таксація виникла у XVIII столітті у Західній Європі (у Німеччині й у Франції), тобто у тих країнах, де ліс і деревина найшвидше стали предметом купівлі і продажу.

З літературних джерел можна встановити, що ще в 1721 році відомий фізик Реомюр для з’ясування запасів деревини закладав пробні площі і визначав на них запас і приріст деревостанів. Він намагався скласти таб­лиці ходу росту для порослевих насаджень.

У кінці XVIII століття виникла ідея визначити об’єм деревини стовбурів за формулою параболоїда, яка знайшла застосування на початку XIX століття.

XIX століття визначалось розробкою різних теорій та методів у лісової таксації: теорія видових чисел, метод коефіцієнтів форми, метод таксації запасу за пробними площами, - вперше розроблялася методика складання дослідних таблиць ходу росту.

Розвиток лісової таксації у першій половині XX століття знаменний появою ряду крупних оригінальних робіт. У Росії таксацію лісу почали здійснювати у XVIII столітті, коли ліс та його продукти стали предметом торгівлі і промислового використання. З 40-их років XIX століття почалися роботи з обліку лісових ресурсів, тобто з того часу, коли була складена перша лісовпорядкувальна інструкція. У цей час література з лісової так­сації була представлена в основному перекладами німецьких підручників.

Перші праці з лісової таксації опублікував Варгас де Бедемар у 1846- 1850 роках з дослідження запасів і приростів лісонасаджень. Великий внесок зробили такі вчені як Ф.К. Арнольд, М.К. Турський, А.Ф. Рудзький та інші.

На початку XX століття з’явилися роботи з теорії і техніки боніту­вання насаджень (М.М. Орлов, 1911), складання масових таблиць об’ємів і збігу деревних порід (А. Крюденер, 1913), складання таблиць ходу росту (А.В. Тюрін, 1913-1916), виявлення закону єдності форми деревних стовбурів і складання таблиць видових чисел (М.Є. Ткаченко, 1911) та інші.

Подальший період розвитку лісової таксації характеризується ви­вченням нових закономірностей росту, приросту і будови насаджень, узагальненням і розробкою нових теоретичних положень лісової таксації у зв’язку з запитами лісового господарства і лісової промисловості. У 1923 році вийшов у світ класичний курс «Лісова таксація» проф. М.М. Орлова, перевиданий у 1925 і 1929 роках. Цей підручник дав узагальнення теорії і практики лісової таксації.

У подальші роки опубліковані підручники А.В.Тюріна, акад. Н.П. Анучина і проф. В.К.Захарова, в яких автори по своєму викладають окремі положення лісової таксації і роблять внесок у розвиток цієї науки.

Проф. Н.В. Третьяков і проф. А.В. Тюрін створили основи вчення про будову насадження. Вчення Н.В.Третьякова про елементи лісу становить основу сучасних методів таксації лісового і лісосічного фонду.

У 1931 році опубліковані «Масові таблиці для основних деревних порід» складені за спеціальним замовленням уряду Д.І. Товстолєсом, В.К. Захаровим, В.А. Шустовим і А.В. Тюриним.

Працями великої кількості дослідників (Ф.П. Моїсеєнко, Н.П. Анучин, Н.В. Третьяков, А.Г. Мошкалєв) розроблено методи промислової таксації лісу і створена нормативна база - сортиментні і товарні таблиці для усіх основних лісотвірних порід. Велика кількість допоміжних таблиць була систематизована проф. М.М. Орловим і ним видана «Лісова допоміжна книжка для таксації і технічних розрахунків». У наступні роки видано «Довідник таксатора», довідник «Таблиця ходу росту і товарності деревних порід України», складений під керівництвом проф. М.В. Давидова, збірник «Хід росту основних лісотвірних порід», «Лісотаксаційний довідник». Крім того, вийшов цілий ряд праць таксаторів і практиків- виробничників.

У зв’язку з необхідністю зниження трудомісткості лісоінвентаризаційних і лісотаксаційних робіт при забезпеченні необхідної їх точності в останні роки все більше застосування на практиці знаходять вибірково-статистичні методи таксації лісу, які наводяться у роботах А.І. Кондратьєва, А.З. Швиденка, В.В. Антанайтіса і науковців кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) О.Я.Сабана. М.П.Горошка, Є.І.Цурика та Навчального-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів та природокористування України. (м. Київ). Також свій вклад вносять науковці Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Висоцького (м. Харків) та Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва (м. Івано-Франківськ).

Українська Наукова школа з лісової таксації заснована на початку 60-х років ХХ століття. Засновником наукової школи був професор Нікітін Костянтин Євлампійович. Наукова школа була заснована на кафедрі лісової таксації Української сільськогосподарської академії (нині НУБіП України). К.Є. Нікітін став ініціатором широкого впровадження сучасних математичних методів та електронно-обчислювальної техніки в наукових дослідженнях і в практиці лісового господарства та лісовпорядкування. Вихідцями цієї школи були: Лакида Петро Іванович - на сьогодні є визначним ученим із теорії, методики і практики оцінки біологічної продуктивності лісів, компонентів фітомаси та депонованого в ній вуглецю. Керує розробкою і вдосконаленням нормативно-інформаційного забезпечення біологічної продуктивності лісів та енергетичного потенціалу лісових насаджень; професор Анатолій Зиновійович Швиденко - проводив наукові дослідження, що базувалися на широкому використанні методів математичного моделювання. Під його керівництвом були розроблені пакети прикладних програм для різнобічного опрацювання й аналізу лісівничої інформації на ЕОМ; професор Анатолій Адольфович Строчинський - продовжив серію наукових досліджень із питань комплексного обліку лісосировинних ресурсів; професор Олександр Анатлійович Гірс - продовжив дослідження, пов’язані із вивченням товарної структури дерев і деревостанів головних лісотвірних порід України, віку стиглостей лісу, оптимізації раціонального використання лісосировинних ресурсів України. У результаті проведених досліджень запропоновано алгоритм і програмне забезпечення нової методики визначення розрахункової лісосіки на основі оптимізації лісокористування, опрацьовано нормативно-довідкову базу для матеріально-грошової оцінки запасу деревостанів і виконано довгострокові прогнозні розрахунки лісокористування.

Учнями наукової школи з лісової таксації є працівники Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) - професори С.І. Миклуш та Ю.В. Каганяк; УкрНДІ лісового господарства і агролісомеліорації (м. Харків) - доктор с.-г. наук В.П. Пастернак, а також багато інших представників наукових та навчальних організацій.

Основними здобутками наукової школи є дослідження з проблем обліку і комплексного використання лісосировинних ресурсів. Результати розпочатих раніше наукових досліджень покладені в основу двох значних лісотаксаційних довідників, затверджених як офіційні нормативи для обліку лісів: «Сортиментные таблицы для таксации леса на корню» (К.: Урожай, 1984) і «Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии» (К.: Урожай, 1987).

У 1992–1993 роках були опубліковані і впроваджені в лісову справу два нормативно-довідкових видання: «Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев» (К.: Вид-во УСГА, 1992), «Сортиментные таблицы для таксации молодняков и средневозрастных древостоев» (К.: Вид-во УСГА, 1993). ВО «Укрдержліспроект» прийнято до впровадження в практику лісовпорядкувального проектування методику розрахунку розміру головного користування лісом, методику і моделі актуалізації основних лісівничо-таксаційних показників лісових насаджень, нормативи товарності деревного запасу, що вибирається в деревостанах під час рубок формування і оздоровлення лісів. Завершено розроблення нормативів товарності насаджень основних лісотвірних порід України, складених на принципово нових методичних засадах із залученням значної первинної інформації, опрацьовано нові нормативи об’єму круглих лісоматеріалів, адаптовані до європейських стандартів, розроблено принципово нові нормативи для таксації дерев в умовах урбанізованого середовища.

Під керівництвом проф. П.І. Лакиди розпочато комплекс фундаментальних досліджень, спрямованих на розв’язання прикладних проблем у лісовій таксації, лісовпорядкуванні, моделюванні та оцінці біотичного потенціалу лісових екосистем, визначенні обсягів депонованого вуглецю та їх впливу на глобальні зміни клімату. За результатами досліджень опрацьовано систему нормативно-інформаційних даних з оцінки якісних і кількісних параметрів компонентів фітомаси деревних порід України на рівні окремого дерева та насадження, обсягів депонованого в них вуглецю та киснепродуктивності. Розроблені нормативи впроваджені в системі підприємств Державного агентства лісових ресурсів України та вищих навчальних закладів лісівничого профілю

Наукова школа проф. К.Є. Нікітіна не обмежується рамками НУБіП України. Лісотаксаційні насадження проводяться також на кафедрі лісової таксації та лісовпорядкування у Національному лісотехнічному університеті, а саме:

Кафедра має значні напрацювання в науково-дослідній роботі. Професором Я.О. Сабаном започаткований науковий напрям з таксації лісу та організації систем лісового господарства. Ним розроблені правила рубок головного користування у Карпатах, нормативні матеріали з будови, ходу росту і товарної структури насаджень на типологічній основі, вивчалась екологія гірських екосистем.

Опрацювання нормативів та систем ведення лісового господарства за матеріалами постійних або тимчасових пробних площ, закладених у Карпатському реґіоні, на Розточчі і Поліссі, Західному Лісостепу продовжують професори Цурик Є.І., Горошко М.П., Миклуш С.І.

Під керівництвом проф. М.П. Горошка розвиваєгься напрям з морфолого-таксаційного аналізу лісів і біометричної їх оцінки. У цьому кнапрямку працюють доктор наук Ю.Й.Каганяк і кандидати наук П.Г.Хомюк, Г.Г.Гриник, О.Г.Часковський.

Аналізуючи розвиток лісової таксації, можна зробити висновок, що вона збагатилася такими досягненнями:

1) широке застосування у лісовій таксації методів варіаційної статистики дозволило виявити закономірності у зміні розмірів та форми дерев, які утворюють насадження;

2) складено нові масові таблиці для визначення об’єму дерев і запасу лісу на основі вивчення розмірів і форми дерев;

3) розробленні нові методи сортиментації лісу і нові сортиментні таблиці;

4) на основі вивчення закономірностей будови насаджень визначено основу для обліку лісів і побудови допоміжних таблиць і нормативів;

5) використання методів варіаційної статистики дозволило знайти мате­матичне вираження залежностей між таксаційними показниками;

6) розроблено методи виявлення динаміки розвитку насаджень, їх ходу росту і приросту та складено нові таблиці росту і розвитку насаджень;

7) використання аерофотознімків і космічних знімків, а також застосування дистанційного зондування Землі в лісовому господарстві при таксаційних роботах сприяло прискоренню вивчення лісів, поставило таксаційну техніку на вищий ступінь розвитку.

[1.2] ст.15-18; [1.4] ст. 7-9

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення поняття «Лісова таксація». Наведіть основну мету та завдання лісової таксації.

2. Що є об’єктами лісової таксації і які методи таксації використовуються під час вивчення природи лісу?

3. В чому полягає взаємозв’язок лісової таксації з іншими лісогосподарськими дисциплінами.

4. Які особливості має облік в лісовому господарстві?

5. Назвіть найвидатніших вітчизняних учених таксаторів. Стисло викладіть їх внесок у розвиток лісотаксаційної науки.

6. Які Ви знаєте особливості та досягнення української школи таксаторів-лісівників?

7. Якими досягненнями збагатилася лісова таксація у своєму розвитку?

Тема 1.1. ТАКСАЦІЙНІ ВИМІРИ, ПРИЛАДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Питання до розгляду: