Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Перебіг воєнних дій
На початку серпня три німецькі армії вторглися в межі Франції. Французька армія зазнала поразок в районі фортеці Мец та м. Седан 2 вересня після нетривалих переговорів Наполеон III підписав акт про капітуляцію французької армії. Звістка про капітуляцію сколихнула Париж. 4 вересня 1870 р. населення вийшло на вулиці міста. Францію було проголошено республікою - Третя республіка у Франції. Влада перейшла до Тимчасового уряду національної оборони, що його сформував блок опозиційних політичних сил. Новий уряд запропонував Пруссії перемир'я і сподівався в подальшому домовитися про почесний мир. У відповідь Пруссія висунула відверто загарбницькі вимоги. Республіканці вважали прийняття тих умов національним приниженням. Становище, в якому опинилася Франція, не залишало надій на швидке завершення війни. 16 вересня 1870 р. прусські війська з'явилися на підступах до Парижа. Місто було повністю блоковано. 27 жовтня французька армія, оточена в Меці, капітулювала.
Франції залишалося закликати народ до загальнонародної війни за визволення країни. Але побоювання того, що національно-визвольна війна може перерости в громадянську, стримувало уряд від такого кроку. Уряд дійшов висновку, що необхідно укласти мир на умовах, запропонованих Пруссією, і почав очікувати сприятливого моменту. Тим часом він лише імітував національну оборону, за що отримав назву " уряду національної зради".
Прусська армія не наважувалася відразу йти на штурм, а вдалася до тривалої облоги. Обстріли з важкої артилерії. Загроза голоду і холоду взимку. Відсутність підвозу сировини і вивозу готової продукції паралізували промисловість, а разом з нею і всю ділову активність мільйонного міста. Промисловці й торговці залишилися без прибутку, а робітники та службовці - без заробітної платні. Тисячі сімей існували завдяки винагороді, яку одержували за службу в Національній гвардії, - 1, 5 франка на день. Мешканці міста не могли оплачувати квартир, промисловці й торговці - повернути взяті кредити. Щоб відвернути загрозу масових банкрутств, уряд заборонив вимагати виплат за борговими зобов'язаннями і за квартири до завершення війни. Соціальна напруженість в місті зростала. Особливо впадала в око ситість мешканців багатих кварталів. Невдоволення парижан почало набирати політичного забарвлення. Всю відповідальність за поразку у війні, зловживання, голод вони небезпідставно покладали на уряд. Невдоволення виливалось у стихійні повстання. 31 жовтня 1870 p., коли стало відомо, що уряд хоче вступити в переговори з Пруссією, Національні гвардійці заарештували і утримували, як заручників, міністрів. Цим було зірвано перемир'я, підготовлене Адольфом Тьєром, головою уряду. За таких умов уряд головне своє завдання вбачав не в обороні столиці, а в у гамуванні парижан.
|