Стан здоров’я населення України, основні фактори ризику та найбезпечніші захворювання

Медична статистика свідчить, що в цілому по Україні захворюваність населення залишається високою. На 100 тисяч населення припадає 122, 5 тис. звернень до лікаря у зв’язку з хворобами. Найбільше, як і в попередні роки, вражається населення на хвороби органів дихання (25, 4%), хвороби системи кровообігу (20, 9), хвороби нервової системи та органів чуття (10, 5%). Лише за один рік розповсюдженість хвороб крові та кровотворних органів збільшилася на 9, 2%, ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду - на 9, 4, хвороб сечостатевої системи - на 5, системи кровообігу - на 4, 5, вроджених аномалій - на 4, 2%.

Вагоме збільшення розповсюдження хвороб крові, ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду, вроджених аномалій може бути пов’язане з забрудненим довкіллям. Зростання кількості хвороб системи кровообігу обумовлений такими хворобами, як гіпертонічна, збільшення якої відбулося на третину, ішемічної хвороби серця - на 6%, стенокардії - на 5, 7, мозковаскулярних хвороб - на 4, 4%. Тут має місце вплив соціально-економічних чинників.

Рівень другої групи класів хвороб підвищився на 2, 5-2, 9% - це хвороби кістково-м’язової системи, ендокринної системи, розладу живлення та порушення обміну речовин, психічні розлади, хвороби органів травлення. Звертає на себе увагу виражена тенденція до росту захворюваності на жовчно-кам’яну хворобу, холангіти та холецистити, що свідчить про навантаження на печінку - головний дезінтоксикаційний орган людини.

Рівень розповсюдження новоутворень неухильно збільшується постійним темпом в 1-1, 5% на рік.

До числа найбільш екологозалежних видів патології належать і захворювання алергічної природи. Встановлено, що на формування рівня розповсюдженості таких хвороб суттєво впливають атмосферні забруднювачі з вираженою алергенною дією - альдегіди, біопрепарати, формальдегід тощо. При цьому вірогідні порушення в рівні захворюваності дітей на хвороби цієї групи спостерігаються вже при 2-разовому перевищенні гігієнічних нормативів вмісту вказаних речовин в атмосферному повітрі. Розрахунок відносного ризику розвитку хвороб алергічної природи показав, що проживання в екологічно несприятливих умовах збільшує ризик розвитку даного виду патології у 3, 5 разу. Збільшення, наприклад, концентрації формальдегіду в атмосферному повітрі на величину, що дорівнює 1 ГДК, обумовлює приріст захворюваності дітей хворобами алергічної природи на 5, 9 випадку на 1000 дітей.

У 2005 р. рівень хвороб органів дихання знизився на 12, 4% порівняно з 2004 р. Як правило, він коливається з року в рік і залежить від наявності та величини епідемії грипу. У 2005 р. грип не обминув Україну і зниження рівня захворюваності на хвороби органів дихання можна пояснити зменшенням звертань населення до лікаря у зв’язку з гострими респіраторними захворюваннями, які в минулому охоплювали дуже значний відсоток при видачі лікарняних листків, а зараз, при значному прихованому безробітті, потреба в цьому значно скоротилась.

Зменшився рівень інфекційних та паразитарних хвороб у цілому (на 2%) при підвищенні рівня туберкульозу (на 3, 7%), що є дуже тривожним симптомом і свідчить про соціально-гігієнічне неблагополуччя в країні.

Знижується поширеність захворювань від травм, нещасних випадків та отруєнь, що порівняно з 2004 р. складає 11, 8%. Ця позитивна для здоров’я населення тенденція, на жаль, є відображенням занепаду виробництва в державі.

Рівень хвороб має свою регіональну диференціацію. Поширеність всіх хвороб найбільша в Центральному та Північно-Східному регіонах, де вона перевищує середню по Україні на 8, 2 та 3, 5%.

Найбільші розбіжності по регіонах спостерігаються за класом хвороб крові та кровотворних органів: в Західному регіоні - майже вдвічі, в Центральному - в 1, 8 разу рівень вищий за середньоукраїнський; в Південно-Східному (промисловий) та Південному - на половину менший. Якоюсь мірою це можна пояснити більш значним забрудненням радіонуклідами Центрального та Західного регіонів.

Поширеність хвороб ендокринної системи, розладу травлення, порушень обміну речовин найбільша в Центральному регіоні, де вона на чверть перевищує рівень по Україні. Пояснюється це, значною мірою, наслідками Чорнобильської катастрофи.

Рівень новоутворень серед населення найвищий в промислово розвинутому регіоні - Південно-Східному - та в регіоні з найбільшою часткою старого, в демографічному розумінні цього слова, населення, а саме - в Північно-Східному: відповідно на 5, 1% та 14, 2% вищий за середньоукраїнський. У цих же регіонах спостерігається і найвищий рівень травматизму: відповідно на 12, 2% та 4, 7% вищий, ніж в цілому по Україні.

Протягом значного часу рівень хвороб системи кровообігу, за даними медичної статистики, спостерігається в Північно-Східному та Центральному регіонах і перевищує середній по Україні майже на 10%. Хвороби цього класу ще більшою мірою, ніж новоутворення, залежать від статево-вікового складу населення цих регіонів.

Незважаючи на деяке зниження вмісту антропогенних домішок у навколишньому середовищі по Україні в цілому, рівень забруднення, особливо атмосферного повітря населених районів, є ще досить високим, що негативно відбивається на стані здоров’я, в першу чергу, дітей та підлітків, які є більш чутливими до дії будь-яких несприятливих факторів.

Аналіз індивідуальних даних показує, що в мікрорайонах, прилеглих до промислових підприємств, погіршення стану здоров’я спостерігається у 30, 8-40, 9% дітей, в той час як у відносно чистих районах - у 17, 3-30, 9%. Водночас поліпшення стану здоров’я відмічається відповідно у 7, 3-21, 4% та 28, 6-41, 3%.

Вплив факторів навколишнього середовища на процес формування здоров’я може значно коливатися, досягаючи найбільших значень у екологічно несприятливих регіонах. Дослідження показують, що в містах Дніпропетровської області, що характеризуються високим антропогенним навантаженням, залежність виникнення патології органів дихання у дітей від чинників довкілля може досягати 45%, патології органів травлення - 15, хвороб алергічної природи - 18, а загальної захворюваності дітей - майже 40% від загальної кількості цих захворювань.

4.