А.1. Основні визначення та класифікація схем

У державній системі конструкторської документації (СКД) за ДСТУ 3321: 2003 [А.5] схема – це графічний конструкторський документ, на якому за допомогою умовних познак і зображень показано складові частини виробу і зв’язки між ними [А.5, п. 8.14].

Виріб – це будь-який предмет або набір предметів, що їх виробляють на підприємстві [А.5, п. 5.1]. З точки зору технології виробництва. Виріб – це одиниця промислової продукції, кількість якої обчислюється у штуках (примірниках) [А.4].

Терміни та визначення основних понять про схеми надані в розділі 8 “Види графічних конструкторських документів” ДСТУ 3321: 2003 [А.5]. Схеми поділяють, за видами та типами [А.5, А.10]. Вид схеми – це перше класифікаційне угрупування схем, відокремлене за ознаками принципу дії і зв’язків складових частин виробу [А.5, п. 8.15]. За видами схеми поділять на: електричні - Е, гідравлічні - Г, пневматичні - П, кінематичні - К тощо. Тип схеми – це друге класифікаційне угрупування схем, відокремлене за ознакою їх основної призначеності [А.5, п. 8.16]. За типами схеми поділяють на: структурні - 1, функціональні - 2, принципові - 3, з’єднань - 4 тощо. Наприклад, схема принципова - це схема, на якій показано повний склад елементів і зв’язків між ними і яка дає детальну уяву про принцип роботи виробу [А.5, п. 8.23].

Кожна певна схема має свій шифр, що складається з її виду та типу. Наприклад, шифр Е3 – означає електричну принципову схему виробу. Шифр вноситься до позначення схеми в її основному написі. Крім цього в графі, де вказано найменування пристрою, додають слова “Принципова електрична схема”. Схеми, як і креслення, виконують на аркушах стандартного формату за ГОСТ 2.301-68 [А.7] з основним написом форми 1 та додатковими графами до нього за ГОСТ 2.104-2006 [А.6]. Лінії застосовують за ГОСТ 2.303-68 [А.8]. Текст наносять креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304-81 [А.9].

Терміни та визначення основних понять про складові частини схеми виробу та зв’язки між ними надані в розділі 10 “Створювання графічних конструкторських документів” ДСТУ 3321: 2003 [А.5]. Функційими складовими частинами схеми можуть бути: елементи схеми, пристрої схеми, функційні групи, функційні ланцюги [А.5, п. 10.76].

Елемент схеми – функційна складова частина схеми, яка означає частину виробу, яку не можна поділити на частини самостійної функційної призначеності. Приклади елементів схеми: резистор, трансформатор, муфта тощо [А.5, п. 10.77].

Продовження додатку А

Пристрій схеми – складова частина схеми, що означає сукупність елементів, яка відповідає складовим частинам виробу, з’єднаним в єдину конструкцію.Причому, пристрій може не мати у виробі певної функційної призначеності. Приклади: блок, плата, механізм тощо [А.5, п. 10.78].

Функційна група схеми – складова частина схеми, що означає сукупність елементів, яка відповідає складовим частинам виробу, що виконують певну функцію, але не становлять єдиної конструкції [А.5, п. 10.79].

Функційний ланцюг схеми – складова частина схеми, яка позначає лінію, канал чи тракт певного призначення. Прикладом можуть бути познаки каналу звуку, відео каналу чи тракту надвисоких частот [А.5, п. 10.80].

Зв’язки між складовими частинами схеми виробу показують лінії взаємозв’язку (зв’язку). Лінії взаємозв’язку (зв’язку) - складова частина схеми, відрізок лінії показує зв’язки між функційними частинами схеми [А.5, п. 10.81].

Графічна умовна познака (ГУП) – познака функційної частини схеми (елемент, пристрій, функційна група), крім функційних ланок, подана рисунком чи знаком [А.5, п. 10.84].

Крім ГУП, частинам схеми привласнюють літерно-цифрові умовні познаки (ЛЦУП) - подане комбінацією літер та цифр [А.5, п. 10.87].