Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






У чому полягає сутність основних видів облігацій?






Облігації Казначейства США

(урядові облігації)

Випускається Казначейством США з термінами погашення від 3 місяців до 30 років. Усі

облігації Казначейства США мають вищі рейтингові оцінки, тому що ґрунтуються на довірі до адміністрації США. У даний час випускається три основні види державних цінних паперів.

1. Казначейські векселі (treasury bills), які мають термін погашення від 3 місяців до 1 року і номінальну вартість від 1000 доларів і вище. Це безпроцентні папери, що продаються нижче їхньої номінальної вартості, а коли настає термін погашення, міністерство фінансів скуповує їх за повною номінальною вартістю.

2. Державні казначейські папери (treasury notes), що мають термін погашення від 2 до 10 років і випускаються вартістю від 1000 доларів і вище. Відсотки щодо них сплачуються кожні півроку за фіксованою заздалегідь визначеною ставкою.

3. Казначейські облігації (treasury bonds), які мають термін погашення від 10 до 30 років і мінімальну вартість 1000 доларів. Відсотки сплачуються раз у півріччя за заздалегідь визначеною фіксованою ставкою.

Казначейські зобов’язання всіх названих видів мають ряд податкових переваг. Прибутки від цих паперів обкладаються федеральним податком і не підлягають оподаткуванню на рівні штатів та муніципалітетів.

 

Облігації урядових відомств

Це боргові цінні папери, що випускаються різними відомствами й урядовими органами США. Ці облігації не є зобов’язаннями Казначейства. Важливою особливістю цього виду облігацій є те, що вони зазвичай забезпечують більш високий рівень прибутковості, ніж казначейські облігації, і це дає можливість інвестору збільшувати прибутки практично без підвищення ступеня ризику. Незважаючи на те, що облігації урядових відомств не є прямими зобов’язаннями Уряду США, усі вони розглядаються як «моральні» зобов’язання Уряду США.

До найактивніших емітентів зобов’язань федеральних агентів належать:

1. Federal National Mortgage Association, FNMA (Fannie Mae) – найбільший інвестор у сфері житлового іпотечного кредиту в США, основна мета асоціації полягає в забезпеченні ліквідності іпотечного ринку. Прибутки від цих паперів оподатковуються.

2. Federal Home Loan Mortgage Corporation, FHLMC (Freddie Mac) – метою компанії є забезпечення доступу до житлового іпотечного кредиту і стабілізація вторинного ринку іпотек. Прибутки від цих паперів також оподатковуються.

3. Federal Home Loan Bank System, FHLB (Home Loan) – метою банка є забезпечення фінансової підтримки житла, що йому належить. Папери FHLB не підлягають оподаткуванню з боку штатів і муніципальних органів.

4. Federal Farm Credit Bank, FFCB (Farm Credit) – метою банка є надання кредитів сільськогосподарської індустрії на умовах конкурентоспроможних відсоткових ставок. Прибутки від цих паперів не підлягають оподаткуванню з боку штатів і муніципальних органів.

5. Government National Mortgage Association, GNMA, (Ginnie Mae) – метою асоціації є іпотечне кредитування. Прибутки від цих паперів повністю оподатковуються.

6. Student Loan Marketing Association, SLMA (Sallie Mae) – федеральне агентство, яке знаходиться у повній власності держави і метою якого є забезпечення кредитів для одержання освіти. Його зобов’язання не підлягають оподаткуванню у більшості штатів, крім Пенсільванії, Массачусетса, Теннессі, Міссісіпі.

7. Tennesee Valley Authority, TVA – федеральне агентство, що знаходиться в повній власності держави. Метою його є розробка ресурсів регіону Теннессі. Прибутки від облігацій цього агенства не підлягають оподаткуванню з боку штатів і муніципальних органів.

 

Муніципальніоблігації

Муніципальні зобов’язання (municipal bonds або muni’s) емітуються штатами, округами, містами і, як правило, випускаються номіналом 5000 доларів.

Два види муніципальних зобов’язань:

1. З агальні зобов’язання (General Obligation, GO). Гарантовані владою штату або муніципалітету, що володіють повноваженнями щодо збирання податків.

2. Дохідні облігації (Revenue Bonds). Забезпечуються прибутком, який одержують від реалізації конкретних проектів, профінансованих за рахунок розміщення облігацій.

Щоб викликати інтерес інвесторів до муніципальних облігацій, відсотки прибутку за якими невисокі, федеральний уряд дозволяє урядам штатів і місцевим органам управління продавати боргові зобов’язання, відсоток за якими звільняється від обкладання федеральними податками. Уряд штатів і місцеві органи управління можуть також звільнити свої боргові зобов’язання від обкладення податками з боку штатів та від місцевих податків.

 

Корпоративні облігації

Корпоративні зобов’язання, відомі як «corporates», випускаються як відкритими акціонерними, так і приватними компаніями.

П`ять основних типів емітентів корпоративних

зобов’язань, що діють в різних секторах економіки:

1) комунальні компанії;

2) індустріальні компанії;

3) транспортні компанії;

4) фінансові компанії;

5) багатопрофільні корпорації.

Відсотки за корпоративними облігаціями, як правило, виплачуються один раз на півріччя. Облігації випускаються номіналом 1000 доларів і мають термін погашення в діапазоні від 1 до 30 років. Емітентами корпоративних зобов’язань, що перебувають в

обігу на ринку США, можуть бути не тільки компанії США, але й іноземні компанії.

За корпоративними облігаціями, як правило, виплачуються більш високі відсотки. Однак щодо корпоративних облігацій існує певний ризик, оскільки компанія, збанкрутивши, оголосить дефолт за своїми борговими зобов’язаннями.

Єврооблігації

Термін “єврооблігації (eurobond)» у широкому розумінні стосується облігацій, які розповсюджуються поза межами країни–емітента або країни, у валюті якої вказано номінал облігації. Отже, облігація, що емітується, американською корпорацією з номіналом в ієнах (або доларах США) і продається в Німеччині, вважається єврооблігацією.

Особливість єврооблігацій як інвестиційного інструмента полягає в наявності міжнародного синдикату-керівника цієї емісії. Найчастіше облігації емітуються від імені урядових агенцій, фінансових організацій, транснаціональних корпорацій та великих національних компаній. Емісії зазвичай “розміщуються» (консорціум керує процесом обігу облігацій на ринку та розміщення акцій). Та є вторинний ринок єврооблігацій, на якому облігації перепродаються.

Організація емісії:

Емітент звертається до певного банку з пропозицією здійснювати керівництво емісією облігацій. Банк-керівник може бути або самостійним банком, або членом банківського консорціуму, або ж інвестиційним банком. Банк-керівник запрошує один чи кілька банків або інші фінансові установи взяти участь у здійсненні запланованої емісії. Керуючий банк може розраховувати на комісійні та компенсацію витрат. Керуючі банки можуть гарантувати проведення емісії, запропонувававши групі банків або інших фінансових установ здійснити передплату на неї. Після завершення передплати керуючі банки можуть розміщати облігації серед інших банків та фінансових установ. До групи банків може увійдти і частина передплатників, які будуть одержувати комісійні від своєї частки емісії.

Банки, які продають облігації, у свою чергу, розповсюджують усю або частину отриманої емісії серед своїх клієнтів. Саме право цих банків на розміщення облігацій серед клієнтів є головним позитивним фактором здійснюваної емісії. Для стимулювання зацікавленості клієнтів щодо цінних паперів керівний банк поширює інформацію про термін та умови випуску облігацій, найменування емітента та детальні відомості про його ділові та фінансові успіхи, про мету використання залучених коштів та умови продажу. На міжнародному інвестиційному ринку інколи емісію єврооблігацій здійснюють за трастовою угодою. Тоді банк, що відповідає за виплату відсотків власникам облігацій, буде діяти як довірча особа.

Емітентом єврооблігацій може бути лише компанія з високим інвестиційним рейтингом.

З розвитком практики емісії єврооблігацій керівники фінансів великих компаній невдовзі зрозуміли, що вони можуть заощаджувати час та витрати на формальні процедури, перейшовши на “викуплені угоди». Це означає, що замість того, щоб формувати групи передплати та синдикувавати нову емісію банк пропонує покупку нових облігацій, особливо якщо це облігації компанії, що має високий інвестиційний рейтинг. Банк, якому корпорація-емітент віддає перевагу, приймає всю емісію на свої облікові рахунки, щоб у майбутньому перепродати цінні папери.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.