Передмова

Методичні вказівки

для виконання курсової роботи

з дисципліни „Діловий документ”

для студентів спеціальності „Діловодство”

Надвірна

Зміст

Передмова......................................................................................................................3

1 Завдання на курсові роботи та їх тематика ………………...…………………… 4

1.1 Завдання на курсову роботу……………………………………………………...4

1.2 Тематика курсових робіт із дисципліни " Діловий документ" ………………….4

2 Етапи підготовки курсової роботи ………………………………………………...9

2.1 Підготовчий (перший) етап роботи над курсовою роботою………………….10

2.2 Другий етап виконання курсової роботи……………………………….………12

2.2.1 Виявлення і відбір літератури з теми, її опрацювання та вивчення………..12

2.2.2 Складання плану……………………………………………………………….17

2.3 Третій етап: написання тексту курсової роботи ………………………………19

3 Вимоги до оформлення та структури тексту курсової роботи …………………22

3.1 Структура тексту курсової роботи …………………………………………….22

3.2 Загальні вимоги до оформлення………………………………………………..29

4 Підготовка до захисту та захист курсової роботи…………………………….…35

5 Критерії оцінювання курсової роботи……………………………………………36

Додатки……………………………………………………………………………….37

Список рекомендованої літератури………………………………………………...41

ПЕРЕДМОВА

Курсова робота з дисципліни „Діловий документ” — це одна з форм самостійної навчально-дослідної роботи студента. В процесі її виконання сту­денти розширюють свій загальний кругозір і поглиблено вивчають одну з тем курсу „Діловий документ”. Водночас вони набувають навичок і вмінь, необхідних для проведення самостійних наукових досліджень: вчаться аналізувати наукову проблему, спостерігати й вивчати навчально-практичний процес у світлі цієї проблеми, добирати й критично вивчати літературу з теми дослідження, робити теоретичні висновки й узагальнення, розробляти програму й вико­ристовувати різні методи дослідження, аналізувати одер­жані результати, обґрунтовувати рекомендації з удосконалення процесу організації діловодства в установах, організаціях, на підприємствах різних форм власності. Працюючи над текстом роботи, студенти набува­ють умінь наукового писемного мовлення, а готуючись до захисту — робити усне наукове повідомлення, аргумен­товано обстоювати свою думку. Нарешті, самостійні нау­кові пошуки сприяють розвиткові мислення студентів: умінням аналізувати, зіставляти, узагальнювати, конкрети­зувати, робити висновки.

Курсова робота з курсу „Діловий документ” має переважно реферативний характер, що передбачає ґрунтовне вивчення конкретної наукової проблеми, її основна частина — критичний огляд науко­вих праць з певної теми. Відмінність курсової роботи від реферату полягає в обов'язковій наявності практичної частини, наприклад, спостереження та аналізу діловиробничого процесу на підприємстві, вивчення та узагальнен­ня досвіду роботи персоналу служби діловодства установи чи організації, аналізу процесу створення та оформлення документів, що функціонують в даних структурах.

1 Завдання на курсові роботи та їх тематика

1.1 Завдання на курсову роботу

Вихідним документом для виконання курсових робіт є завдання, яке видається студенту не пізніше, ніж через тиждень від початку семестру, в якому виконується робота.

Завдання на курсову роботу видається керівником курсової роботи.

Студент має право запропонувати свою тему курсової роботи з обґрунтуванням її розробки або вибрати тему з числа визначених комісією діловодства та інформаційної діяльності.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами фаху. Вона затверджується на засіданні комісії.

Тематика курсових робіт щорічно коригується з урахуванням набутого досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт.

Виконання курсових робіт визначається графіком.

Керівник курсової роботи узгоджує з студентом календарний план виконання роботи із зазначенням конкретних термінів завершення окремих розділів, етапів.

За прийняті в курсовій роботі рішення, сформульовані висновки та рекомендації, достовірність усіх даних у ній відповідає студент - автор роботи.

Дата захисту курсової роботи призначається керівником, затверджується на засіданні комісії і доводиться до відома студента не пізніше, ніж за один місяць до дня захисту.

Завершену курсову роботу студент не пізніше, ніж за 10 днів до дня захисту, підписує і подає керівникові, який після перевірки і схвалення роботи підписує її з відповідним висновком про допуск студента до захисту роботи.

1.2 Тематика курсових робіт із дисципліни " Діловий документ"

1. Роль ділового документа в сучасному суспільстві.

2. Ділова сфера як одна з основних галузей діяльності людства.

3. Використання ділових документів в процесі реєстрації підприємницької діяльності.

4. Призначення економічної інформації та її використання в процесі прийняття управлінського рішення.

5. Діловодство в менеджменті.

6. Напрями розвитку сучасного діловодства.

7. Місце діловодства серед інших документознавчих дисциплін.

8. Документування в менеджменті.

9. Історія розвитку ділового документа.

10. Правові засади функціонування ділового документа.

11. Нормативно-методична база діловодства.

12. Нормотворча база регуляції процесів створення та зберігання документів.

13. " Державний класифікатор управлінської документації". Спроба аналізу.

14. " Примірна інструкція з діловодства"... Спроба аналізу та шляхи вдосконалення.

15. Основні вимоги до організації сучасного діловодства.

16. Діловодство у ВНЗ.

17. Організація створення документів.

18. Сучасний діловий документ і його особливості.

19. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. З історії виникнення і розвитку.

20. Оптимізація роботи секретаря-референта в умовах побудови сучасного інформаційного суспільства.

21. Функції документа в розрізі площини розвитку наукової думки.

22. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови. Реалізація вимог на практиці (на прикладі підприємства, організації, установи, фірми).

23. Реквізит і його місце в документі.

24. Тенденції розвитку реквізитів у документі.

25. Системи документації: історико-хронологічний аспект.

26. Документування як одна із складових діловодства.

27. Основні вимоги до оформлення документів

28. Удосконалення складу і форм документів організації.

29. Організація роботи з документами.

30. Документащйне забезпечення управління.

31. Організація документообігу.

32. Документообіг на підприємстві.

33. Порядок руху документів в організації.

34. Реєстрація документів.

35. Контроль за виконанням документів.

36. Номенклатура справ.

37. Формування і оформлення справ.

38. Підготовка документів до наступного зберігання і використання.

39. Систематизація документів і їх зберігання.

40. Систематизація і забезпечення збереження документної інформації.

41. Робота з листами, пропозиціями і скаргами громадян.

42. Науково-технічна документація: сучасні підходи до створення та використання.

43. Керівник як особистість у діловому писемному спілкуванні.

44. Організація роботи загального відділу (канцелярії) установи (організації, підприємства і т. д.).

45. Організація діяльності служби діловодства.

46. Організація роботи ділового персоналу.

47. Організація роботи секретаря керівника в установі.

48. Організація діяльності секретаря-референта.

49. Організація діяльності інспектора з кадрів.

50. Організація діловодної роботи менеджера з кадрових питань.

51. Діловий протокол: стратегія особистого успіху.

52. Оформлення кадрових питань.

53. Документаційне забезпечення руху особового складу.

54. Оформлення пенсійної справи.

55. Кадрове діловодство.

56. Ведення особової справи.

57. Ведення карток та книг особового складу.

58. Документація з кадрово-контрактних питань.

59. Організація діловодства кадрової служби.

60. Особові офіційні документи.

61. Документування атестації, призначення допомог і пенсій, нагороджень.

62. Організація діловодства кадрової служби.

63. Документальне оформлення трудової діяльності.

64. Організаційні документи.

65. Розпорядчі документи.

66. Довідково-інформаційні документи.

67. Документування договірної діяльності підприємств, установ і організацій

68. Документи з господарсько-договірної діяльності.

69. Особливості господарської та договірної документації

70. Документи в науковій діяльності.

71. Документи з посередницької діяльності.

72. Документування господарсько-претензійної діяльності.

73. Обліково-фінансові документи.

74. Документи в банківській діяльності.

75. Податкова документація.

76. Документи з організації зовнішньо-економічної діяльності.

77. Документація в рекламній діяльності.

78. Договори з організації виставково-ярмаркової діяльності та аукціонів.

79. Документи у видавничій діяльності.

80. Документальне підтвердження операцій купівлі-продажу, найму, оренди, приватизації житла.

81. Ділове листування.

82. Міжнародне листування.

83. Дипломатичні документи.

84. Робота зі службовими документами.

85. Механізація діловодних процесів.

86. Мова законодавчих актів Київської Русі.

87. Лексика офіційно-ділового стилю в українській мові

88. Проблеми застосування української мови в діловодстві.

89. Історичне формування ділової мови.

90. Основні фактори прискорення процесів впровадження
державної мови в праводілову сферу.

91. Специфіка мовного оформлення документів.

92. Шляхи вдосконалення ділової мови в документах.

93. Мова документа.

94. Стан лінгвістичного вивчення мови сучасних ділових документів.

95. Мова і стиль ділових документів.

96. Кліше і штампи в документах.

97. Мовно-стильові особливості текстів службових документів.

98. Публічне писемне мовлення: лінгвістичні аспекти.

99. Іншомовні слова в українському писемному діловому мовленні.

100. Власні імена в українському діловому мовленні.

101. Мова творів юридично-ділової писемності.

102. Культура писемного ділового мовлення.

103. Культура мовлення - основа успіху в міжнародній діяльності менеджера.

104. Діловий протокол і його найважливіші проблеми.

105. Окремі аспекти граматики в різновидах службового листування.

106. Мовленнєвий етикет ділових паперів.

107. Організація інформаційно-пошукових систем і контролю за виконанням документів.

108. Захист конфіденційних документів від несанкціонованого доступу.

109. Особливості архівного зберігання документів і справ.

110. Інформаційні технології підтримки документообігу.

111. Тенденції розвитку інформаційних технологій.

112. Системи електронного документообігу.

113. Програмні системи автоматизації діловодства й документообігу.

114. Інформаційні технології забезпечення управлінської діяльності.

115. Інтернет: з історії виникнення і розвитку.

116. Інтернет як об'єднуючий початок.

117. Комп'ютер - помічник і ворог (аналіз використання на прикладі...).

118. Електронний документообіг: досягнення, недоліки, перспективи.

119. Мовленнєвий етикет ділових паперів.

Запропонована для студентів тематика курсових робіт повинна найактуальніші питання, що сприяють підготовці висококваліфікованих організаторів діловодства. Тематика курсових робіт розробляється керівником курсової роботи, розглядається і схвалюється на засіданні циклової комісії діловодства та інформаційних технологій.

Вибираючи тему, студент повинен керуватися найперше своєю зацікавленістю до того чи іншого наукового питання, бажанням глибше вивчити його, внести щось нове в його наукову розробку. Практика показує, що коли тема курсової роботи добирається студентом з урахуванням його індивідуальних нахилів і уподобань, тоді він працює над розробкою поставленої проблеми з великим бажанням, з піднесеним настроєм, при цьому творча енергія сильніше розкривається і працездатність значно підвищується. Ту саму тему чи близькі варіанти теми не можуть обрати два студенти в групі.

2 Етапи підготовки курсової роботи

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

- підготовчий;

- етап роботи над змістом;

- завершальний етап.

Курсову роботу доцільно виконувати в такій послідовності:

1) вибір і обґрунтування актуальності обраної теми;

2) визначення мети і завдань, з'ясування об'єкта і предмета дослідження;

3) вибір методів проведення дослідження;

4) виявлення і відбір літератури з теми, складання попереднього списку використаних джерел;

5) опрацювання літератури з теми, уточнення списку використаних джерел;

6) складання попереднього плану;

7) написання попереднього вступу;

8) з'ясування стану вивченості обраної теми, виклад теорії і
методики;

9) вивчення досвіду роботи;

10)опис процесу дослідження;

11)формулювання висновків і рекомендацій;

12)оформлення списку використаних джерел та додатків;

13)повторне написання вступу;

14)літературне й технічне оформлення роботи;

15)її рецензування;

16) підготовка до захисту (написання короткого виступу на
захист, підготовка до такого виступу);

17) захист курсової роботи.

2.1 Підготовчий (перший) етап роботи над курсовою роботою

Етап починається з вибору теми курсової роботи, її осмислення та обґрунтування актуальності. При висвітленні актуальності достатньо кількома реченнями висловити головне - суть проблеми або наукового завдання, а звідси і випливе актуальність теми. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та нахилам. Перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої ініціативи та творчості. Студент визначає межі розкриття теми та організації, установи, досвід роботи яких буде висвітлюватись у дослідженні.

Після обґрунтування актуальності обраної теми дослідження варто перейти до формулювання його мети. Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.

Відповідно до поставленої мети необхідно визначити конкретні завдання, які мають бути розв'язані і які можуть містити складові, що їх подають у формі перерахування:

· вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, дальше вдосконалення їх вивчення, опрацювання ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

· всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду; уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

· обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

· експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;

· розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

При з'ясуванні мети, завдань, об'єкта, предмета дослідження необхідно враховувати те, що між ними і темою курсової роботи мають бути системні логічні зв'язки.

Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію й обрані для вивчення.

Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються.

Предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага дослідника, саме предмет дослідження визначає тему наукової роботи, яка виноситься на титульному аркуші як її назва.

2.2 Другий етап виконання курсової роботи

2.2.1 Виявлення і відбір літератури з теми, її опрацювання та вивчення

Робота на вибрану студентом тему починається з виявлення й добирання літератури та інших джерел. Для написання курсової роботи використовується наукова література, інші (бажано архівні) джерела, які стосуються цієї теми.

Необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки наукових бібліотек вищих навчальних закладів, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань.

Варто з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, рівень висвітлення даної проблеми у науково-методичній літературі, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше й точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Бібліографічні виписки джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку.

У початковий період роботи над темою найзручнішою є розстановка карток в єдиному алфавіті прізвищ авторів та назв видань. Можна згрупувати картки в картотеці за основними частинами чи питаннями, що розкривають зміст теми курсової роботи. Тоді на каталожних роздільниках олівцем пишуть назви основних структурних частин роботи: Вступ, Розділ (його назва), Висновки та ін.

Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках мають бути повними, відповідати вимогам. Крім основних відомостей про видання, на картках поміщають анотацію, а також шифр документа і назву бібліотеки, в якій він зберігається.

Другий етап передбачає також вивчення та конспектування літератури з теми курсової роботи. Вивчення літератури треба починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень.

Розпочинати роботу над вибраною темою слід з опрацювання методологічної літератури, щоб визначити методи Дослідження.

Другою стадією є вивчення спеціальної літератури, куди входять посібники, монографії, журнальні статті, в яких питання теми висвітлюються в теоретичному плані.

Третьою стадією є вивчення літератури, що не має прямого відношення до вибраної теми.

Спеціальну літературу читати треба критично, щоб не потрапити повністю в полон " чужих" думок.

Опрацьовування літератури вже на самому початку дозволяє студентові ознайомитися з сучасним станом вивчення досліджуваного питання, уявити собі шляхи, якими він повинен іти до мети дослідження, домислити методи, форми і прийоми.

Розпочинаючи читання й реферування журнальної статті, книжки чи її окремого розділу, необхідно ознайомитись, по-перше, з її зовнішніми ознаками: автор, назва, рік видання, ким видано; по-друге, із " Змістом", щоб у загальних рисах уявити собі її, знайти потрібно матеріал за допомогою " Змісту" і після того приступити до читання.

Реферувати студентові рекомендується так: спочатку уважно прочитати матеріал в цілому, потім, повторно читаючи, виписувати потрібні думки, твердження, положення, цитати.

Що потрібно реферувати?

Це залежить від завдання, від досвіду читача, від цінності чи значущості джерела.

Записи можуть становити: 1) письмовий переказ; 2) дидактичний матеріал: тексти, окремі речення, окремі слова, що ілюструють певне теоретичне положення, твердження; 3) цитати; 4) відносно короткі виписки, робочі нотатки, таблиці, схеми тощо з відповідним коментуванням.

Письмовий переказ чужих думок треба викладати своїми словами у формі непрямої мови з вказівкою, кому саме та чи інша думка належить. Крім того, автор курсової роботи також повинен висловити свою думку, своє ставлення до прочитаного.

Дуже важливі поняття слід виписувати щедро, не шкодуючи часу.

Кожне важливе судження (незалежно від того - позитивно чи негативно воно оцінюється) і кожну свою думку (сміливу чи навіть невпевнену), що виникає в процесі читання, варто записувати, бо не все прочитане зберігається в пам'яті.

Цитатами слід користуватися вміло. Не можна зловживати ними, їх треба використовувати тільки тоді, коли є потреба зіставити суперечливі погляди або послатися на думку якогось авторитетного науковця.

Нагромаджений під час читання матеріал треба так організувати і записувати, щоб у подальшій роботі зовні було видно, що взято з опрацьованої літератури, а що становить власну думку автора курсової роботи. Позначення треба робити певними знаками чи різним чорнилом. Так, наприклад, можна власні думки позначати своїми ініціалами.

Невеликі виписки теоретичного матеріалу (робочі нотатки, цитати) рекомендується записувати на картку; більш широкий матеріал - на окремий аркуш.

Зреферований матеріал необхідно приводити в систему щоразу: розкласифікувати і згрупувати його, а потім впорядкований матеріал використати спочатку для складення плану, а пізніше - при оформленні тексту курсової роботи.

Бібліографічну картотеку рекомендується зберігати в конверті; цитати, виписки, конспективні записи та записи власних думок, документи - у спеціальних папках. Кожній папці, наповненій за розділами чи пунктами плану, доцільно дати відповідний тематичний заголовок для того, щоб можна було швидко знайти необхідний матеріал.

При читанні треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Наукові статті складні для сприйняття, тому необхідно їх читати декілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З'ясовуючи це, треба виписати всі необхідні цитати, цифри, факти, умови, аргументи, підтвердження, свідчення, якими оперує автор, доводячи основну ідею статті.

Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему курсової роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження. Записувати цитати треба на одному боці окремих аркушів паперу стандартного розміру, що допомагає краще орієнтуватися в нагромадженому матеріалі, систематизувати його за темами і проблемами. Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал мають супроводжуватися паспортизацією (точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал). Застосування, так званих, розлапкованих цитат, коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат.

Однак це не означає, що студент зовсім не повинен спиратися на праці інших авторів: чим ширше і різноманітніше коло джерел, які він використовував, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження.

Після конспектування матеріалу необхідно перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення.

У процесі читання і спостереження добирається потрібний ілюстративний матеріал (приклади). Кожний приклад фіксується нарізно: на окремій картці, на окремому аркуші. Угорі картки (або аркуша) пишеться назва того факту чи явища, з яким пов'язується

виписаний приклад. Чим більше прикладів, тим точнішим буде спостереження і всебічним охарактеризоване явище.

Аналіз напрацьованого починається з класифікації відібраних прикладів, документів за певними ознаками. Кожну групу карток, аркушів, документів треба розкласти в конверти або папки, позначивши на них, якої частини роботи стосується дана група фактичного матеріалу.

Курсова робота може містити значний елемент експерименту.

Аналіз фактичного матеріалу може показати, що для переконливих висновків та узагальнень необхідно ввести певний матеріал для зіставлення. У цих випадках студент залучає для спостережень інші потрібні йому матеріали.

Уважний перегляд усіх виписок, конспективних записів, закарткованого фактичного матеріалу, документів, зіставлення фактів, перевірка достовірності тих чи інших теоретичних положень, зафіксованих у науково-навчальній літературі, і доповнення їх своїми думками, що виникли в процесі спостереження і аналізу, дасть змогу ввести зміни й доповнення в розгорнутий план і приступити до написання курсової роботи в її першій редакції.

Правильна, логічно-послідовна структура курсової роботи -це запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням.

2.2.2 Складання плану

Писати курсову роботу треба за планом. Без плану зібраний матеріал розсипається. Кожний, хто пише без плану, відчуває труднощі, не знає, з чого почати свій виклад. Складання глибоко продуманого, поступово розгорнутого (розширюваного) плану - винятково важлива діяльність і перед написанням курсової роботи, і в процесі її написання. Такий план складається не протягом однієї години, навіть не протягом тижня. Лише тоді можна починати оформлення курсової роботи, коли вже наперед уявляєш розміщення всього матеріалу, послідовність його викладу, коли весь план від початку і до кінця в усіх його деталях цілком усвідомлений, зрозумілий, ясний, зримий.

План курсової роботи складається поступово. Форма питань у плані спочатку істотного значення не має. Загальновизнаною є форма називних речень.

За будовою і обсягом план курсової роботи в його поступовому розвитку можна уявити в таких трьох варіантах:

1) На підступах до роботи складається так званий попередній план роботи (первинний варіант), що охоплює тільки вузлові питання, яким будуть підпорядковані зафіксований під час реферування теоретичний матеріал, узагальнення та приклади. Цей варіант має форму простого плану. Попередній план роботи (первинний варіант) належить обов'язково показати науковому керівникові, щоб згодом не переробляти і не переписувати текст роботи.

2) Надалі цей план розширюється в процесі реферування літератури, збирання фактичного матеріалу; удосконалюється його зміст і форма: він має більш детальну рубрикацію; більш помітним стає в ньому зв'язок розділів і підрозділів, пунктів і підпунктів. Все це в плані переставляється, доповнюється. Це вторинний варіант, складний розгорнутий план, за яким пишеться курсова робота в першій редакції. Чим він буде ширший і конкретніший, тим ясніше відбиватиме загальний зміст курсової роботи та її цілеспрямованість.

3) Після написання роботи в останній редакції цей розгорнутий план можна, до певної міри, скоротити, згорнути, спростити. Це його третій, останній варіант, який може стати " Змістом" роботи.

План передбачає поділ курсової роботи на три неоднакові частини: вступ, основна частина (виклад) і завершальна частина (висновки).

Найвагомішою й найбільшою за обсягом у плані є друга частина, у якій дається аналіз і класифікація досліджуваних явищ; у цій частині плану виділяються стрижневі питання, яким повинен бути підпорядкований виклад теоретичного матеріалу теми, роздуми, ілюстрації.

Меншими за обсягом є дві інші частини плану - вступ і завершальна (підсумкова) частина (висновки). У вступі, як правило, йдеться про мету дослідження, про те, як висвітлюється поставлена проблема в науковій літературі.

У завершальній частині стисло подаються висновки, до яких дійшов автор курсової роботи на основі дослідження.

У плані прийнято вживати слова " Вступ" і " Висновки", слово " Виклад" у плані не пишеться. Замість нього вміщують заголовки розділів та підрозділів. Отже, в кінцевій (підсумковій) редакції курсової роботи її план буде подано у вигляді заголовків розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів курсової роботи.

Примірний план курсової роботи

на тему: «Оптимізація роботи секретаря-референта в умовах побудови сучасного інформаційного суспільства. »