Тема: Пігменти клітинного соку.

Мета роботи: ознайомитися зі зміною забарвлення антоціану у клітинах рослин залежно від реакції клітинного соку.

Матеріали та обладнання: свіжий лист червонокачанної капусти, 1% розчин оцтової кислоти, 1% розчин нашатирного спирту; електрична плитка, пробірки, ступка з товкачем, колба, штатив, скляна паличка.

Флавоноїди – гетероциклічні сполуки, оксипохідні флавону, погано розчиняються у воді. Флавоноїди мають різне забарвлення та залежно від структури і ступеня окислення діляться на антоціани, антоціанідини, лейкоантоціанідини, катехіни, флавоноли, флавонони та ін. (рис. 29). Флавоноїдні сполуки – типові рослинні барвники, вони не утворюються у тваринному організмі, а знаходяться у рослинах у вільному стані у вигляді глікозидів.

В даний час відомо більше 24 груп різних природних флавоноїдних сполук, що відрізняються різноманіттям (ізофлавоноїди, нео- і біофлавоноїди, флавоноїдні глікозиди), зумовленим набором цукрів – вуглеводів: глюкоза, галактоза, ксилоза, глюкуронова кислота, рамноза, арабіноза. До антоціанідинів відносяться пеларгонідин жовтувато-червоного відтінку, ціанідин фіолетового і дельфінідин синювато-червоного відтінку.

Антоціан Флавон

Рис. 29 – Хімічна будова флавоноїдів

У дикорослих плодових рослинах широко поширені лейкоантоціанідіни (лейкоціанідин, лейкодельфінідин, лейкопеларгонідин), до них хімічно близькі рослинні катехіни. Флавоноїди (флавони, халкони, флавоноли, флавонони та їх похідні) є основними представниками Р-вітамінактивних речовин, вони генетично пов'язані між собою, не отруйні.

Найбільш окислені з флавоноїдів флавони і флавоноли, у плодах містяться у вигляді глікозидів. Флавонони поширені у родині розоцвітих, ізофлавоноїди та ізофлавони – переважно у бобових.

Основою забарвлення більшості плодів (фіолетового, синього, червоного, рожевого, бордового) є антоціани, що знаходяться в листі, квітках і плодах вищих рослин. Виділено 6 основних антоціанідинів: ціанідин, дельфінідин, пеларгонідин, петунідин, пеонідин, мальвідин (рис. 30). Відомі 20 антоціанів і 40 фенольних глікозидів. Особливо багаті флавоноїдами представники родин гречаних, розоцвітих, бобових, зонтичних, складноцвітих. Завдяки високій біологічній активності флавонові сполуки беруть участь у ряді фізіологічних процесів, піддаючись біохімічним змінам. Є багато даних про різнобічний вплив флавонолів на організм залежно від їх структури.

Рис. 30 – Дельфінідин

У природі антоціани служать для надання рослинам яскравих кольорів для залучення комах для запилення. Також антоціани захищають клітини рослин від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Найбільш багаті антоціанами чорниця, журавлина, малина, чорна малина, ожина, чорна смородина, виноград та інші рослини.

Флавоноїди здатні зв'язувати метали в міцні комплекси, іони заліза і міді каталізують у крові окислення адреналіну. Найбільш висока Р-вітамінна активність з поліфенолів відзначена у катехінів (епікатехін), вона вища, ніж у рутина і його розчинних комплексах. Флавоноїдні сполуки відрізняються різноманіттям фармакологічної дії і формою терапевтичного застосування. В організмі людини вони проявляють антиоксидантну, протипроменеву, спазмолітичну, антивиразкову, протипухлинну, протизапальну, ранозагоювальну, гіпотензивну, естрогенну, бактерицидну, маточну, сечогінну дію.

Пігмент клітинного соку вакуолей – антоціан, що обумовлює червоне забарвлення квіток маків, троянд; синє – васильків; малиново-лілове – плодів сливи, винограду, коренеплоду буряка. Залежно від реакції клітинного соку забарвлення антоціану змінюється. В нейтральному середовищі антоціан має лілове забарвлення, у лужному – синє, а у кислому – червоне.