Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Провадження робіт із підвищеною небезпекою






4.1. Перед допуском членів бригади до виконання робіт з підвищеною небезпекою Відповідальний виконавець робіт разом із Допускаючим повинні перевірити виконання передбачених нарядом-допуском технічних і організаційних заходів щодо підготовки місця роботи.

4.2. Після перевірки виконання заходів дозвіл на провадження робіт повинен бути оформлений у наряді-допуску підписом Відповідального виконавця робіт.

4.3. При виконанні сполучених робіт дозвіл на провадження робіт з підвищеною небезпекою повинне бути оформлений у наряді-допуску підписами Відповідального керівника робіт, Відповідального виконавця робіт і керівника підрозділу, у якому виконуються сполучені роботи.

4.4. Якщо при перевірці виконання заходів у Допускаючого або у Відповідального виконавця робіт виникнуть сумніви або неясності в забезпеченні безпечних умов провадження робіт для членів бригади, вони повинні зажадати роз'яснень у Відповідального керівника робіт.

4.5. Допускаючий при допуску членів бригади до роботи зобов'язаний:

4.5.1. Перевірити по наряді-допуску прізвища Відповідального керівника робіт і Відповідального виконавця робіт, членів бригади й зміст дорученої роботи;

4.5.2. Інформувати членів бригади на основі обліку ризиків про умови безпеки при проведенні робіт, врахувати придатність кожного працівника до виконуваної роботи (з умов безпеки і стану здоров'я), перевірити знання обов'язків членів бригади при виконанні робіт у складі бригади з дотриманням вимог безпеки;

4.5.3. Указати місця відключення об'єкта від електричних, парових, газових і інших джерел живлення, виділену зону монтажу, ремонту і т. п.

4.6. Після допуску членів бригади до роботи один екземпляр наряду-допуску повинен залишитися у Відповідального виконавця робіт, другий - в особи, що видало його.

4.7. З моменту допуску членів бригади до роботи нагляд за безпечним веденням робіт повинен здійснювати Відповідальний виконавець робіт.

4.8. При виконанні робіт із підвищеною небезпекою однією бригадою в різних приміщеннях Відповідальний виконавець робіт повинен знаходитися на тім місці, де є найбільша необхідність у нагляді за безпечним веденням робіт.

4.9. При необхідності тимчасового припинення робіт з указівки Відповідального керівника робіт Відповідальний виконавець робіт повинен видалити членів бригади з місця роботи і повернути наряд-допуск Відповідальному керівнику робіт.

4.10. Поновлення припинених робіт повинне провадитися після виконання вимог по п. п. 4.1-4.6.

4.11. При перерві в роботі протягом робочої зміни (обідня перерва, перерва по виробничих причинах і ін.) члени бригади повинні бути вилучені з місця робіт, наряд-допуск повинен знаходитися у Відповідального виконавця робіт. Члени бригади після перерви можуть приступити до роботи з дозволу Відповідального виконавця робіт.

4.12. Після закінчення робочого дня робочі місця повинні бути приведені в порядок, наряд-допуск повинен 'бути зданий Відповідальному керівнику робіт або особі, що видало наряд-допуск.

4.13. Роботи повинні бути припинені, наряд-допуск вилучено і повернутий особі, що видало його, у наступних випадках:

4.13.1. При виявленні невідповідності фактичного стану умов провадження робіт вимогам безпеки, передбаченим нарядом-допуском;

4.13.2. При зміні обсягу й характеру робіт, що викликала зміни умов виконання робіт;

4.13.3. При виявленні Відповідальним керівником робіт або іншими особами, що здійснюють контроль за станом охорони праці, порушень працівниками правил безпеки;

4.13.4. При зміні складу бригади.

4.14. До перерваних робіт можна приступити тільки після усунення недоліків і одержання наряду-допуску.

4.15. До закриття наряду-допуску забороняється вводити в експлуатацію об'єкт, де виконувалися роботи з підвищеною небезпекою.

4.16. Якщо при виконанні робіт із наряду-допуску мали місце аварія або нещасний випадок, цей наряд-допуск варто прилучати до матеріалів розслідування причин і обставин аварії або нещасного випадку.

4.17. Особа, що видала наряд-допуск, несе відповідальність за весь комплекс питань провадження робіт: за правильність і повноту зазначених у наряді-допуску заходів безпеки, за відключення ремонтуємої ділянки від енергоносіїв і трубопроводів із небезпечними для здоров'я людей речовинами, за відповідність кваліфікації виконавців дорученій роботі, за їхній інструктаж і порядок допуску до робіт і ін.

4.18. Відповідальний виконавець робіт несе відповідальність за технічне керівництво роботами, за дотримання заходів безпеки, зазначених у наряді-допуску, у проекті провадження робіт і в інструкціях з експлуатації застосовуваного при роботах устаткування.

4.19. При провадженні робіт підвищеної небезпеки працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до галузевих норм і з оцінкою діючих на них небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

2 Вимоги до електротехнічного захисту при відсутності небезпечного впливу блукаючіх струмів згідно дсту б в 2 5 29 2006

Вимоги до ЕХЗ при відсутності небезпечного впливу блукаючих

струмів

 

Катодна поляризація ПССГ при відсутності небезпечного впливу блукаючих

струмів повинна виконуватися таким чином, щоб значення поляризаційних

потенціалів металу знаходилися в межах між мінімальним, рівним мінус 0, 85

В, і максимальним, рівним мінус 1, 15 В відносно насиченого МЕП.

 

На діючих підземних газопроводах при неможливості вимірювання

поляризаційних потенціалів металу катодна поляризація повинна здійснюватися

таким чином, щоб значення сумарних виміряних потенціалів (різниць

потенціалів, що включають поляризаційну й омічну складові) між ПССГ і МЕП

знаходилися в межах від мінус 0, 9 В до мінус 2, 5 В для газопроводів з

мастиковими і стрічковими покриттями і від мінус 0, 95 В до мінус 3, 5 В для

газопроводів з покриттям з екструдованого поліетилену. Метод вимірювання

сумарного потенціалу наведений в додатку В.

3 Спільний захист підземних споруд від корозії Призначення схеми підключення

4 Засоби індивідуального електрозахисту які використовуються в електроустановках до 1000 в і строки іх випробування

Білет 3

1 Відповідальність за порушення ПБСГУ

1Дисциплінарна відповідальність

2 Адміністративна

3Уголовна

4Матеріальна

2 Чинники та критерії корозії підземних споруд системи газопостачання згідно д с т. у б в 2 5 29 2006

ИННИКИ ТА КРИТЕРІЇ НЕБЕЗПЕКИ КОРОЗІЇ 6.1 Чинниками небезпеки корозії ПССГ є: - корозійна агресивність середовища (ґрунтів, ґрунтових та інших вод)по відношенню до металу трубопроводу (в тому числі біокорозійнаагресивність ґрунтів); - небезпечна дія постійного і змінного блукаючих струмів. 6.2 Корозійна агресивність ґрунту по відношенню до сталіхарактеризується значеннями питомого електричного опору ґрунту, щовизначається в польових та лабораторних умовах, та середньою густиноюкатодного струму, при зміщенні потенціалу () на 100 мВвід'ємніше за потенціал корозії сталі (Екор) у ґрунті і оцінюється згідно зтаблицею 1. Якщо при визначенні одного з показників встановлена високакорозійна агресивність ґрунту, то визначення інших показників не потрібно. Примітка. Якщо питомий електричний опір ґрунту, виміряний влабораторних умовах, рівний або вищий ніж 130 Ом.м, корозійну агресивністьґрунту вважають низькою, і за середньою густиною струму не оцінюють. Таблиця 1 – Корозійна агресивність ґрунту по відношенню до вуглецевої якісної конструкційної сталі згідно з ГОСТ 1050 та звичайної якості згідно з ДСТУ 2651 Корозійна агресивність |Питомий електричний опір|Середня густина ґрунту |ґрунту, Ом.м |катодного струму,, | |А/м2 Низька |Понад 50 |До 0, 05 включ. Середня |Від 20 до 50 включ. |Від 0, 05 до 0, 20 включ. Висока |До 20 включ. |Понад 0, 20 Методики визначення питомого електричного опору ґрунту, середньоїгустини катодного струму та поляризаційних потенціалів підземнихтрубопроводів наведені в додатках А, Б, В. 6.3 Небезпечною дією блукаючих постійних струмів на ПССГ вважаєтьсянаявність знакозмінного (знакозмінна зона) або змінного в часі позитивного(анодна зона) зміщення різниці потенціалів () між підземнимтрубопроводом та МЕП, визначеного згідно з додатком Г, при цьому найбільшийрозмах коливань потенціалів (між найбільшим і найменшим значеннями виміряних потенціалів за абсолютною величиною) перевищує 0, 04 В, а також наявність за період вимірювань миттєвого позитивного зміщенняпотенціалу або миттєвого негативного значення густини струму. Чинником небезпеки корозії ПССГ є також наявність виміряної густинизнакозмінного струму, що стікає з трубопроводу в ґрунт та натікає натрубопровід, або анодного струму, що постійно стікає з поверхні труби, незалежно від величини цієї густини та корозійної агресивності ґрунтів.Методика вимірювання густини струму наведена в додатку Б. 6.4 Дія змінного струму вважається небезпечною при середньому зміщенніпотенціалу у негативну сторону не менше ніж на 10 мВ по відношенню достаціонарного потенціалу або наявності змінного струму густиною більше ніж1 мА/см2 (10 А/м2) на допоміжному електроді. Визначення небезпечної дії змінного струму – згідно з додатком Д. 6.5 Визначення наявності блукаючих постійних струмів в землі длятрубопроводів, що знову споруджуються, треба проводити згідно з додатком Е, на діючих мережах – згідно з додатками В і Г. 6.6 До корозійно-небезпечних ділянок незалежно від показниківкорозійної агресивності середовища та наявності блукаючих струмів слідвідносити також: заплавини річок; зрошувальі землі; болота і заболочені ґрунти; підводні переходи; промислові і побутові стоки; звалища сміття і шлаку; польові склади мінеральних добрив. 6.7 Критерії агресивності ґрунту з урахуванням сукупностімікробіологічних і фізико-хімічних чинників наведені в ДСТУ 3291.

3 Протекторний захист його призначення сфера застосування принцип дії

Проте́ кторним за́ хистом називають електрохімічний захист, при якому захисний струм виробляється гальванічним елементом, утвореним сталевим предметом і приєднаним до нього допоміжним електродом зі сплаву, що має від'ємніший власнийпотенціал.

При протекторному захисті компенсаційні струми утворюються за рахунок активнішого електрохімічного розчинення протектора порівняно зі швидкістю розчинення металу, що захищається.

При приєднанні протектора до сталевої конструкції утворюється гальванічний елемент, в якому на поверхні конструкції протікає реакція відновлення, а на протекторі — реакція окислення. В результаті сталева конструкція захищається, а протектор руйнується.

4 Порядок повідомлення про нещасний випадок і дії монтера якій його виявив

ю комісії з розслідування призначається посадова особа
(спеціаліст), на яку наказом власника покладені функції з питань
охорони праці в порядку сумісництва.

На суднах морського, річкового та рибопромислового флотів під
час плавання або перебування в іноземних портах комісія з
розслідування утворюється капітаном. Про це повідомляється власник
судна.

 

13. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана
протягом трьох діб:

обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб,
які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це
можливо;

розглянути і оцінити відповідність умов праці вимогам
нормативних актів про охорону праці;

установити обставини і причини, що призвели до нещасного
випадку, визначити осіб, які допустили порушення нормативних
актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним
випадкам;

скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках і передати його
на затвердження власникові;

у випадках гострих професійних захворювань (отруєнь) крім
акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного
захворювання (отруєння) за встановленою формою (додаток 15).

До акта за формою Н-1 додаються пояснення свідків,
потерпілого, а у разі необхідності також витяги з експлуатаційної
документації, схеми, фотографії та інші документи, що
характеризують стан робочого місця (устаткування, машини,
апаратура тощо), медичний висновок щодо діагнозу ушкодження
здоров'я потерпілого в результаті нещасного випадку, а у разі
необхідності також про наявність в його організмі алкоголю,
отруйних чи наркотичних речовин.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1,
реєструються на підприємстві у спеціальному журналі за
встановленою формою (додаток 10).

 

14. Власник повинен розглянути і затвердити акти за формою
Н-1 протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків,
які сталися за межами підприємства, - після отримання необхідних
матеріалів.

Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються: потерпілому
або особі, яка представляє його інтереси; керівникові цеху або
іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для
здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; державному
інспекторові охорони праці; профспілковій організації, членом якої
є потерпілий; керівникові (спеціалістові) служби охорони праці
підприємства, якому акт надсилається разом з іншими матеріалами
розслідування.

На вимогу потерпілого власник зобов'язаний ознайомити
потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з
матеріалами розслідування нещасного випадку.

Копія акта за формою Н-1 надсилається органу, до сфери
управління якого належить підприємство, у разі відсутності такого
органу - місцевому органу виконавчої влади.

Копія акта за формою Н-1 у разі гострого професійного
захворювання (отруєння) надсилається також до санепідстанції, яка
здійснює облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

 

15. Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування
підлягає зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником
якого є (був) потерпілий. Інші примірники акта та його копії
зберігаються до здійснення всіх намічених у них заходів, але не
менш як два роки.

У разі ліквідації підприємства акти за формою Н-1 підлягають
передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки,
а у разі його відсутності або банкрутства - до державного архіву.

 

16. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або
у разі смерті потерпілого власник і головний бухгалтер
підприємства, де взято на облік нещасний випадок, складають
повідомлення про наслідки нещасного випадку за встановленою формою
(додаток 2) і в десятиденний термін надсилають його організаціям і
посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1.

Повідомлення про наслідки нещасного випадку є обов'язковим
додатком до акта за формою Н-1 і підлягає зберіганню разом з ним
відповідно до цього Положення.

 

 

Білет 4

1 Порядок допуску до роботи монтерів зайняти експлуатацією і наладкою засобів електрохімзахисту

Медичний огляд

Наявність професійної освіти

Інструктаж по безпечному веденню робіт

Первинна і повторна перевірка знань

Стажування на робочому місці від 5 до 15 змін

Кваліфікаційний іспит

Наявність груп по електро безпеці

2 Електричні властивості речовин.Електричний струм і напруга.Одиниці і прилади вимірювання струму і напруги

3 Захисне заземлення його конструкція Норми і умови застосування

Захисне́ зазе́ млення — заземлення точки або точок у системі чи в процесі монтажу системи або в обладнанні, з метою забезпечення електробезпеки[1][2].

Захисне заземлення реалізується у вигляді спеціального електричного сполучення із землею або її еквівалентом струмовідних елементів обладнання, які не повинні перебувати під напругою, але в процесі експлуатації можуть опинитися під напругою, наприклад, у разі пошкодження ізоляції, дефектів дугогасних пристроїв, комутаційних апаратів, в аварійних випадках тощо.

Захисне заземлення є простим, ефективним і поширеним способом захисту людини від ураження електричним струмом при дотику до металевих поверхонь, які виявились під напругою. Це забезпечується зниженням різниці потенціалів між обладнанням, що виявилось під напругою, і землею до безпечної величини. Використовується в трифазній трипровідній мережі з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю і вище від 1000 В — з довільним режимом нейтралі.

Конструктивними елементами захисного заземлення є: заземлювачі (металеві провідники, що знаходяться в землі) ізаземлювальні провідники (з'єднують обладнання, що заземлюється із заземлювачем

4 Охорона праці жінок на підприємстві

Охорона праці жінок

Рівні права і можливості в одержанні освіти, загальної і спеціальної підготовки призвели до того, що жіноча праця за своєю кваліфікацією зрівнялась з чоловічою. Але крім роботи на виробництві жінки багато сил і часу приділяють домашньому господарству і вихованню дітей навіть за умови, що це повноцінна сім'я, в якій є чоловік. Тому об'єктивно жінка не може нарівні з чоловіком брати участь у суспільному виробництві.

Поширена теорія гармонійного поєднання виробничої праці з материнством є оманливою, оскільки нею приховується експлуатація жінки.

Громадська думка не схильна вважати, що жінка взагалі не повинна працювати в суспільному виробництві. Навпаки, серед виробничих спеціальностей є багато професій, які традиційно вважаються жіночими. Склались галузі народного господарства, де жінки займають чільні місця. Це торгівля і громадське харчування, охорона здоров'я і соціальний захист населення, народна освіта.

Враховуючи фізіологічні особливості жіночого організму, законодавство про працю передбачає низку обмежень у виконанні певних робіт, а при деяких роботах встановлює жінкам пільги і переваги. Для держави обидві соціальні функції жінки — робота в суспільному виробництві і материнство — є важливими. Яку з цих функцій виконувати, має вирішити сама жінка. Якщо жінка вирішила присвятити себе сім'ї, вихованню дітей, то це заняття повинно визнаватись суспільне корисним і давати право за певних умов на матеріальне забезпечення при досягненні певного віку.

При виборі трудової діяльності робота жінки повинна бути достойною, добре оплачуваною, а не будь-якою, що дає якусь оплату та пільговий стаж.

Пільги та переваги, передбачені законодавством про працю, підірвали конкурентноздатність жіночої робочої сили на ринку праці. Утримувати працівників, які мають багато пільг, власнику або уповноваженому ним органу невигідно, а примусити підприємців брати жінок на роботу в сучасних умовах практично неможливо. Робота ж жінок поза домашнім вогнищем викликана економічною необхідністю якщо не самій утримувати себе і свою сім'ю, то принаймні бажанням допомогти чоловікові здобувати необхідні, хоч мінімальні засоби до існування, оскільки не завжди сім'я має змогу прожити за винагороду, яку отримує чоловік.

Вимушене суміщення сімейних обов'язків з роботою на виробництві не проходить безслідно. Найвідчутнішим негативним наслідком фактичного подвійного навантаження жінки є хронічна перевтома, що призводить до зниження продуктивності її праці на виробництві.

Держава намагається не допускати застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці.

Не дозволяється використання праці жінок на підземних роботах і гірничодобувній промисловості та на будівництві підземних споруд, за винятком жінок, які займають керівні пости і не виконують фізичної роботи; жінок, які зайняті санітарним та побутовим обслуговуванням; жінок, які проходять курс навчання та допущені до стажування у підземних частинах стажування; жінок, які повинні спускатися час від часу у підземні частини підприємств для виконання нефізичних робіт.

Кабінет Міністрів України постановою від 27 березня 1996 р. № 381 затвердив програму вивільнення жінок із виробництв, пов'язаних з важкою працею та шкідливими умовами, а також обмеження використання їх праці у нічний час на 1996-1998 р. Припинено, починаючи з 1996 p., прийняття на навчання жінок за професіями, передбаченими Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок. Такий Перелік затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 р. № 256.

Забороняється також залучення жінок до підіймання і переміщення важких речей. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 р. № 241. Гранично допустима вага вантажу, що може підійматися при чергуванні з іншою роботою, при цьому підкреслено — до двох разів на годину, — становить 10 кг. Гранично допустима вага вантажу при підійманні і переміщенні постійно протягом робочої зміні не повинна перевищувати 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується постійно протягом робочої зміни, не повинна перевищувати з робочої поверхні — 350 кг, з підлоги — 175 кг. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра, стола, верстата тощо.

 

Білет 5

1 Технічне обслуговування ЕХЗ періодичність і види робіт згідно ПБСГУ

Технічне обслуговування та ремонт
8.3.1 Обсяги робіт з контролю, технічному обслуговуванню і ремонту засобів захисту від корозії встановлює начальник відділу захисту від корозії філії (УМГ тощо) виходячи з положень цього розділу, власного досвіду, знання комунікацій системи і корозійного середовища з метою забезпечення повного захисту від корозії об'єктів ГТС і попередження аварій, гарантії безпеки персоналу, населення та навколишнього середовища.
8.3.2 Засоби ЕХЗ, апаратура і обладнання, які експлуатуються, повинні відповідати вимогам діючих норм і правил безпеки.
8.3.3 Перерва в роботі засобу електрохімзахисту повинна бути усунена протягом 24 годин. Під час виконання дослідних робіт додатково допускається (за погодженням з відділом захисту від корозії філії) відключення електрохімічного захисту на загальний термін не більше 10 діб на рік для УКЗ і УПЗ і 3 діб для УДЗ.
8.3.4 Під час вимірювання різниці потенціалів " труба-земля" у високоомних, сухих і підмерзлих ґрунтах необхідно використовувати прилад з вхідним опором не менше 100 МОм. В інших випадках допускається застосовувати прилади з вхідним опором 10 МОм.
8.3.5 Контрольно-вимірювальні пункти на лінійній частині магістрального газопроводу повинні бути розміщені в місцях, де буде забезпечене їх зберігання (біля доріг, лісосмуг, на кордонах сільгоспугідь тощо), не рідше ніж через 1-2 км (на дільницях блукаючих струмів - 0.5 км), а також в точках дренажу, на транспортних і водних переходах, на перетинах з іншими металевими комунікаціями та в точках з мінімальним захистом на дільницях з корозійно-небезпечними умовами. Для газопроводів, які будуються (реконструюються), кожний п'ятий пункт повинен мати виводи для вимірювання величини і напрямку струму, який протікає в трубопроводі.
8.3.6 Не можна вимірювати різницю потенціалів " труба-земля" на клемах дренажного кабелю УКЗ, що використовується для подання захисного струму на об'єкт.
8.3.7 Якщо сталевий кожух потребує електрохімічного захисту, то потенціал кожуха треба підтримувати на 0.1В менше по абсолютній величині потенціалу трубопроводу.
8.3.8 Регулювання системи ЕХЗ новозбудованого об'єкта виконують не раніше ніж через 6 місяців після приймання в експлуатацію, але на протязі першого року її експлуатації.
8.3.9 Якщо засоби ЕХЗ експлуатуються в умовах атмосфери, де існує загроза пожежі або вибуху, експлуатаційний персонал повинен бути проінструктований згідно з вимогами ПБЕ МГ і в належних місцях обов'язково повинні бути розміщені постійні попереджувальні знаки.
8.3.10 Корозійний стан зовнішньої поверхні об'єкта необхідно визначати візуально в контрольних шурфах.
Начальник відділу захисту від корозії філії (УМГ тощо) встановлює періодичність шурфування і кількість планових шурфів з урахуванням корозійного стану об'єктів відповідно до вимог нормативної технічної документації, контролює та затверджує кількість шурфів, що були визначені за результатами базового або вибіркового контролю.
8.3.11 Система контролю (види контролю, їх періодичність) захисту від корозії (моніторинг) повинна забезпечити систематичне спостереження, повноту інформативності й оптимальність параметрів, за якими проводяться спостереження, та їх достовірність.
8.3.12 Методика контролю повинна відповідати вимогам діючих норм. При цьому, методи і обсяги вимірювань можуть змінюватись відповідно до кількості інформації, необхідної для вирішення поставлених завдань.
8.3.13 Особливу увагу під час контролю треба звертати на дільниці магістрального трубопроводу з корозійно-небезпечними умовами:
- анодні й знакозмінні зони блукаючих струмів постійної напруги;
- ґрунти з електроопором до 20 Ом м, насамперед засолені ґрунти;
- заплави річок;
- поливні землі;
- болота і заболочені ґрунти;
- звалища сміття і шлаку;
- промислові і побутові стоки;
- дільниці з температурою продукту, що транспортується, вище 400С;
- перетини з іншими трубопроводами;
- території проммайданчиків (компресорні станції, склади нафтопродуктів, газорозподільні станції тощо);
- перетини з автошляхами і залізницями;
- дільниці газопроводів, де величини різниці потенціалів " труба-земля" менше мінімального або більше максимально допустимого значення.
8.3.14 Контроль ділиться на технологічний, базовий і вибірковий. Технологічний контроль виконують періодично на протязі року. Базовий контроль виконують 1 раз на 5-7 років. Вибірковий контроль виконують на дільницях, де сталося погіршення корозійної обстановки (виникнення нових звалищ сміття і шлаку, розмивів тощо), після аварії об'єкта або його складових з технічних причин чи внаслідок стихійного лиха.
8.3.15 Під час технологічного контролю на дільницях ґрунтової корозії, де відсутні блукаючі струми, необхідно:
8.3.15.1 Один раз на місяць виконати:
- огляд стану УКЗ;
- контроль різниці потенціалів " труба-земля" в точках дренажу і в точках з мінімальним захистом на дільницях з корозійно-небезпечними умовами;
- контроль захисного струму і напруги УКЗ;
- визначення часу роботи кожної УКЗ.
8.3.15.2 Один раз на 6 місяців виконати:
- контроль різниці потенціалів " труба-земля" на контрольно-вимірювальних пунктах;
- контроль дієвості ізолюючих фланців (моноблоків);
- контроль роботи УПЗ;
- перевірки, передбачені пунктом 8.3.15.1 цих Правил.
8.3.15.3 Один раз на 12 місяців виконати:
- контроль різниці потенціалів " кожух-земля";
- на кожухах, які вимагають захисту, встановлення захисного потенціалу згідно з вимогами пункту 8.3.7 регулюванням резисторів або влаштуванням додаткових засобів ЕХЗ;
- контроль різниці потенціалів " комунікація-земля" суміжних споруд в точках можливого впливу;
- контроль різниці потенціалів " труба-земля" на перетині трубопроводу з іншими підземними металевими комунікаціями та поблизу анодів суміжних УКЗ;
- у разі необхідності відновлювальні роботи для попередження шкідливої електричної взаємодії з іншими спорудами (пристроями);
- роботи, передбачені пунктом 8.3.15.2 даних Правил;
8.3.16 Під час технологічного контролю на дільницях в зонах блукаючих струмів необхідно:
8.3.16.1 Двічі на місяць виконати:
- огляд стану УДЗ та УКЗ;
- контроль різниці потенціалів " труба-земля" в точках дренажу і на дільницях з мінімальним захистом;
- контроль струму УДЗ;
- контроль захисного струму і напруги УКЗ;
- визначення часу роботи УКЗ.
8.3.16.2 Один раз на 6 місяців (в період підвищеної активності джерела блукаючих струмів) виконати: - контроль струму УДЗ на протязі доби;
- реєстрацію на протязі доби різниці потенціалів " труба-земля" в точці дренажу УДЗ і в точках, де зафіксовані анодні або знакозмінні зони;
- контроль різниці потенціалів " труба-земля" на контрольно-вимірювальних пунктах;
- контроль дієвості ізолюючих фланців (моноблоків);
- контроль роботи УПЗ.
8.3.16.3 Один раз на 12 місяців виконати:
- контроль різниці потенціалів " труба-земля" на перетині трубопроводу з іншими підземними металевими комунікаціями та поблизу анодів суміжних УКЗ;
- при необхідності відновлювальні роботи для усунення шкідливої електричної взаємодії з іншими спорудами;
- контроль різниці потенціалів " комунікація-земля" суміжних споруд в точках можливого впливу;
- контроль різниці потенціалів " кожух-земля";
- на кожухах, які вимагають захисту, встановлення захисного потенціалу згідно з вимогами пункту 8.3.7 даних Правил регулюванням резисторів або влаштуванням додаткових засобів ЕХЗ;
- роботи, передбачені пунктом 8.3.16.2.
8.3.17 На дільницях анодних та знакозмінних зон необхідно передбачити заходи, які б гарантували в конкретних умовах зниження впливу блукаючих струмів до припустимих меж.
8.3.18 Під час виконання огляду УКЗ (УДЗ) одночасно з контролем режимів роботи виконують профілактичне обслуговування контактних з'єднань анодних заземлень, вузлів і блоків установок.
8.3.19 Результати контролю заносяться у журнал та паспорти УКЗ (УДЗ), складаються графіки потенціалів.
8.3.20 Періодичність контролю за засобами ЕХЗ з дистанційним контролем встановлює начальник відділу захисту від корозії філії (УМГ тощо).
8.3.21 Базовий контроль передбачає проведення комплексного обстеження з метою визначення корозійних властивостей середовища по усій трасі трубопроводу (об'єкта), стану ізоляційного покриття по всій протяжності трубопроводу, стану засобів ЕХЗ та оптимальних режимів їх роботи, захищеності в часі кожної дільниці трубопроводу з початку експлуатації, корозійного стану та прогнозованої надійності роботи споруд.
8.3.22 Перший базовий контроль виконують не раніше, ніж через 6 місяців після приймання трубопроводу в експлуатацію, але на протязі першого року його експлуатації. Під час першого базового контролю можуть бути використані матеріали вишукувань траси, проміжного контролю у разі будівництві, дані налагоджування і пуску системи ЕХЗ, технічна документація з даними виконаних робіт з будівництва системи захисту від корозії, а також основні технічні рішення, передбачені проектом, тощо.
8.3.23 Наступний базовий контроль необхідно виконати не пізніше, ніж через 5-7 років після попереднього, з урахуванням технічного стану газопроводу, терміну експлуатації та результатів попереднього обстеження.
8.3.24 Вибірковий контроль включає в себе контроль захищеності трубопроводу вимірюванням різниці потенціалів " труба-земля" методом виносного електрода, оцінку стану ізоляційного покриття та корозійного стану трубопроводу.
8.3.25 Базовий та вибірковий контроль виконують згідно з програмою робіт, яку складають з урахуванням особливостей об'єкта, його стану, повноти попередніх контрольних обстежень.
8.3.26 Підрозділи, які експлуатують ПСГ і виконують роботи із зменшення внутрішньої корозії, повинні оцінювати їх ефективність (ступінь зменшення швидкості корозійних процесів). Методи визначення ефективності боротьби з внутрішньою корозією повинні включати:
- оцінку діючих експлуатаційних умов;
- використання пристроїв для оцінки корозії (зразків втрат ваги, корозійних зондів, водневих зондів, змінних деталей складної конфігурації);
- хімічний аналіз рідини на вміст заліза;
- неруйнівні методи контролю (ультразвукова товщинометрія і дефектоскопія тощо);
- візуальний контроль внутрішньої поверхні апаратів і трубопроводів.
8.3.27 У разі експлуатації системи інгібіторного захисту для достатнього контролю її ефективності з кожної свердловини відбирають для аналізу на протязі місяця 4-5 проб на винесення заліза і 2-3 проби на внесення інгібітору.
8.3.28 Для контролю ефективності використання інгібітору і вибору оптимального режиму захисту застосовують встановлення контрольних зразків металу, аналогічного металу труби, з метою перевірки динаміки змін величини таких показників, як рН, вміст СО2 тощо.
8.3.29 Для своєчасного огляду елементів обладнання і вимірювання товщини стінок трубопроводів і апаратів встановлюється регламент обстеження, який у разі необхідності корегується в процесі експлуатації інгібіторного захисту.
8.3.30 У разі відповідності обладнання і безперервному введенні інгібітору приймають, як правило, такі терміни контролю обладнання:
а) візуальний огляд:
- насосно-компресорних труб - 3 роки;
- фонтанної арматури у корозійностійкому виконанні - 5 років;
- фонтанної арматури у звичайному виконанні - 1 рік;
- трубопроводів гирлової обв'язки - 1-2 роки;
б) вимірювання товщини стінок:
- на трубопроводах гирлової обв'язки - 6 місяців (у разі швидкості потоку понад 25 м/с) і 1 рік (у разі швидкості потоку менше 25 м/с);
- на трубопроводах, шлейфах, апаратах - 2 роки.
8.3.31 Під час застосування інгібіторів корозії, повинна бути розроблена і затверджена керівником підрозділу спеціальна інструкція з безпечної роботи з ними

2 Вимоги до ЕХЗ при наявності небезпечного впливу блукаючіх стрмів згідно ДСТЦ Б І 25 29 2006

Вимоги до ЕХЗ при наявності небезпечного впливу блукаючихструмів Катодна поляризація ПССГ при наявності небезпечного впливу блукаючихструмів повинна здійснюватися таким чином, щоб на них забезпечуваласявідсутність анодних і знакозмінних зон та підтримувався мінімальнийзахисний потенціал за умови забезпечення захищеності газопроводу в часі. При захисті ПССГ у ґрунтах високої корозійної агресивності, з одночаснимнебезпечним впливом блукаючих струмів захисний діапазон виміряних чиполяризаційних потенціалів (різниці потенціалів) повинен відповідативстановленому у 8.1.1. При цьому миттєві значення потенціалів (заабсолютною величиною) повинні бути не менше значення стаціонарногопотенціалу, а при відсутності можливості його визначення – не менше мінус0, 7 В.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.