Дипломна робота

РВВ ДНУ

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет

ім. Олеся Гончара

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

(за ОКР бакалавра, спеціаліста, магістра)

Уміщені загальна методика виконання дипломної роботи, вимоги до її змісту та оформлення, опис процедури захисту кваліфікаційної роботи, список використаної літератури, додатки.

Для студентів ДНУ економічного факультету.

Методичні рекомендації

до написання дипломних робіт

(за ОКР бакалавра, спеціаліста, магістра)

Укладачі

док.екон.наук, доц. О.М. Грабчук

канд. наук з держ.упр., доц. В.А.Ізюмська

асистент О.В.Левкович

Редактор І.І.Стадник

Техредактор Л.П.Замятіна

Коректор Г.В.Кіц

Підписано до друку 15.04.15. Формат 60× 84/16. Папір друкарський.

Друк плоский. Ум. друк. арк.1, 7. Ум. фарбовідб. 1, 7. Обл.-вид. арк. 2, 2.

Тираж 100 пр. Зам. №.

РВВ ДНУ, просп. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, 49010.

Друкарня ДНУ, вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49050

ВСТУП

Написання дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ОКР) бакалавра, спеціаліста, магістра − завершальний етап підготовки фахівця певного рівня кваліфікації. Технологія написання роботи ґрунтується на системі набутих знань, умінь студента, що підтверджують його ступінь готовності до самостійної професійної діяльності. Проте мають місце відмінності у наповненні та ступені обґрунтування робіт.

Дипломна робота за ОКР бакалавра - це кваліфікаційна праця, яка демонструє рівень загальної професійної та методичної підготовки студента, володіння професійною літературою, уміння формулювати висновки на основі існуючих наукових досліджень та проведених власних розрахунків. Дипломна робота за ОКР спеціаліста - це кваліфікаційна праця, що підтверджує рівень як загальної, так і спеціальної професійної та методичної підготовки студента. Вона зазвичай ґрунтується на дослідженні, виконаному в період написання дипломної роботи за ОКР бакалавра і має засвідчувати знання спеціалізованих інструментів досліджень та вміння застосовувати їх. Дипломна робота за ОКР магістра є також кваліфікаційною, але до того ж має демонструвати рівень опанування наукових методів та складних інструментів досліджень.

Кваліфікаційна робота виконується студентом самостійно, під науковим керівництвом викладача. Бажано, щоб напрямок роботи був обраний студентом та його науковим керівником із урахуванням інтересів студента та існуючих у нього доробків, що напрацьовані у процесі попереднього навчання.

Робота виконується державною мовою. Вимоги до її оформлення розроблені згідно з вимогами та стандартом Дніпропетровського національного університету СТП–02066747–009–01 і Державним стандартом України ДСТУ 3008 – 95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»

1 ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

1.1 Вибір теми та складання плану роботи

Вибір теми є найвідповідальнішим етапом у процесі підготовки та написання кваліфікаційної роботи. Практика показує, що правильно обрати тему – наполовину забезпечити успішне її виконання. Під час обрання теми основними критеріями повинні бути актуальність, наявність теоретичної бази; можливість виконання аналітичних розрахунків за нею. Тема має бути обрана чи сформульована таким чином, щоб вона висвітлювала основний напрямок проведення роботи та відповідала рівню кваліфікаційної роботи.

Теми дипломних робіт за ОКР бакалавра повинні стосуватися загальної професійної підготовки студента, вибір теми має ґрунтуватися на окремих аспектах (темах) вивчених навчальних дисциплін. Спрямованість роботи в цьому випадку теоретико-аналітична. Тема дипломної роботи за ОКР спеціаліста може бути більш спеціалізованою. Тема дипломної роботи за ОКР магістра має бути присвячена вузькоспеціалізованим питанням, враховувати прогнозний стан об’єкта дослідження, а також може мати методичну спрямованість. Назва теми роботи не може перевищувати одинадцять слів (без урахування часток чи прийменників). Формулюючи тему, слід уникати слів „Аспекти...”, „Проблеми...”, „...з метою...”.

Від самого початку роботи студенту треба мати план роботи, хоча б попередній, такий що буде багато разів коригуватися, тобто робочий план. Його допомагає скласти науковий керівник. До обов’язків наукового керівника входить також складання календарного графіка роботи студента. Крім того, науковий керівник рекомендує потрібну літературу, довідкові, архівні й статистичні матеріали та інші джерела за темою; проводить систематичні, передбачені розкладом бесіди й консультації; оцінює зміст виконаної роботи як частинами, так і в цілому; дає згоду на подання роботи на захист. Отже, керівник надає наукову й методичну допомогу, систематично контролює виконання роботи, вносить необхідні корективи, дає рекомендації стосовно доцільності прийняття того чи іншого рішення, а також робить висновок про готовність роботи.

Попередній робочий план тільки в основних рисах дає характеристику предмета дослідження, надалі такий план може й повинен уточнюватися, проте основне завдання роботи має змінюватися якомога менше.

1.2 Вивчення літературних джерел

Ознайомлення з опублікованими за темою роботи літературними джерелами починається відразу після розробки теми, що, як уже зазначалося раніше, знаходить своє відображення в темі й робочому плані. Це дає змогу здійснювати більш цілеспрямований пошук літературних джерел за обраною темою і краще опрацювати матеріал, опублікований у наукових працях.

Є два шляхи отримання бібліографічної довідки: замовлення в спеціалізованих інформаційних відділах бібліотек та самостійний пошук. Починати пошук варто з нової літератури, а потім поступово вивчати раніше опубліковані праці.

Під час читання підібраних джерел можна застосовувати методи «швидкого» чи «повільного» читання. «Швидке» читання (читання «по діагоналі») дасть змогу студенту зробити висновок про доцільність уважного вивчення даної статті або книги. Після перегляду всієї дібраної на даний момент літератури можна приступити до «повільного» читання, тобто глибшого її вивчення, переходячи від простого матеріалу до складнішого. Треба опрацьовувати спочатку книги, згодом – статті, у першу чергу вивчати вітчизняні джерела, а потім –іноземну літературу.

У процесі читання відібраної літератури слід робити помітки, бажано на одному боці аркуша стандартного формату; це дасть змогу надалі компонувати матеріал у будь-якому порядку або, як кажуть, застосовувати метод «клею і ножиць». Потім увесь матеріал треба систематизувати, тобто розмістити відповідно до плану, вилучити зайве. Подальша обробка матеріалу повинна дати відповідь на питання щодо повноти й обсягу зібраної інформації.

Вивчаючи літературу, слід не тільки запозичувати матеріал. Водночас варто осмислювати знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою. Зазвичай використовують не всю інформацію, що міститься в певному джерелі, а тільки ту, яка безпосередньо стосується теми роботи й тому найбільш цінна і корисна. Опрацьовуючи літературні джерела, треба стежити за оформленням виписок, щоб надалі ними було легко користуватися.

Основними літературними джерелами під час написання кваліфікаційної роботи є навчальні посібники, підручники, монографії, наукові статті тощо.

Навчальні посібники, підручники найкраще використовувати такі, що видані під грифом Міністерства освіти і науки у їх найновішій редакції. Навчальні посібники та підручники є таким джерелом інформації, що організовує всю подальшу працю над кваліфікаційною роботою. Використання підручників є обов’язковим під час написання кваліфікаційної роботи бакалавра чи спеціаліста.

Важливим джерелом інформації є законодавчі та нормативні акти, що вийшли друком як окремі видання чи опубліковані в періодиці або в Інтернеті. Окрім того, що використання законодавчих та нормативних актів дає змогу деталізувати вивчення обраної теми, воно також свідчить про високий рівень методичної підготовки студента. Зауважимо, що в разі використання нормативного акта обов’язково потрібно зазначати не тільки його назву, а й номер та дату набуття чинності або дату прийняття. Якщо нормативна база сформована на основі ресурсів мережі Інтернет, рекомендовано, щоб електронна адреса мала розширення …..gov.ua.

Серед джерел інформації чільне місце належить науковим статтям. Теоретичні статті з проблематики фінансів значно більші за обсягом, ніж статті технічні, насичені роздумами, порівняннями, логічними доведеннями. Достовірність їх змісту залежить від достовірності вихідної інформації, використаної авторами. Статистичні дані, наведені в статтях, можуть бути підставою для власної аналітичної роботи студента.

Монографія (наукове видання, що містить повне та всебічне дослідження певної проблеми або теми), науковий збірник матеріалів наукової конференції, науковий збірник дослідницьких матеріалів установ, навчальних закладів або наукових товариств із найважливіших наукових і науково-технічних проблем – усі ці видання мають принципове наукове значення й практичну цінність. Використання монографій доцільне для підготовки дипломних робіт за ОКР магістра, в окремих випадках - за ОКР спеціаліста.

Особливою формою фактичної роботи з літературними джерелами є цитати. Органічно вплетені в текст роботи, вони становлять невід’ємну його частину. Цитати використовують для того, щоб без перекручень передати думку автора першоджерела. Вони слугують необхідною опорою студенту у процесі аналізу і синтезу інформації. На основі їх змісту можна створити систему переконливих доказів, потрібних для об’єктивної характеристики явища, яке вивчається. У всіх випадках кількість використаних цитат має бути оптимальною, тобто визначатися потребами розкриття теми. Найчастіше цитати та інші запозичені матеріали застосовують під час написання першого розділу роботи – одного з важливих етапів її підготовки.

1.3 Композиція та рубрикація тексту

Оскільки робота є кваліфікаційною працею, її оцінюють за рівнем загальнометодичної підготовки, що передусім знаходить відображення в її композиції.

Традиційно склалася певна композиція дипломної роботи за ОКР бакалавра, спеціаліста, магістра з такими основними елементами:

· титульна сторінка (додаток А);

· завдання до дипломного проекту (роботи) (додаток Б);

· реферат (українською мовою), анотація (англійською мовою) (додаток В);

· зміст (додаток Г);

· вступ;

· три розділи основної частини;

· висновки;

· список використаної літератури;

· додатки.

Композиція дипломної роботи за ОКР спеціаліста та магістра аналогічна. Проте оформлення таких елементів, як завдання на дипломну роботу (додаток Д), відрізняється.

Рекомендується під завданням до дипломного проекту (роботи) розміщувати (але не переплітати) відзив наукового керівника та рецензію. Форми відзиву та рецензії на дипломну роботу за ОКР бакалавра, спеціаліста та магістра представлено в додатках Е, Ж, К, Л, М, Н.

Реферат і анотація повинні бути наведені на одній сторінці. Першим розміщують реферат (українською мовою), який має містити такі відомості: назву факультету, кафедри, на якій виконано роботу, назву роботи, ПІБ студента, вчений ступінь, посаду, ПІБ наукового керівника, обсяг роботи, кількість рисунків, таблиць, джерел, додатків. У рефераті також повинні бути зазначені: об’єкт дослідження, мета роботи, одержані висновки та їх новизна, практичне значення роботи, перелік ключових слів.

Анотація (англійською мовою) має містити назву роботи, ПІБ студента, назву учбового закладу, факультету, кафедри, де виконана робота. Також зазначаються кількість джерел, ілюстрацій, таблиць, обсяг роботи, значення роботи, перелік ключових слів.

До роботи за ОКР спеціаліста і магістра додають електронний варіант реферату у форматі *.doc, *.rtf. українською мовою та його копію у паперовому вигляді. Назва файлу повинна відповідати прізвищу студента. Без електронного варіанта реферату робота не буде прийнята до захисту.

Рубрикація тексту кваліфікаційної роботи – це поділ її на складові частини. Найпростішою рубрикою є абзац – відступ управо на початковому рядку кожної частини тексту. Абзаци роблять для увиразнення думки й надання їй довершеного характеру. Логічна цілісність виразу, притаманна абзацу, полегшує сприйняття тексту. Абзаци одного підрозділу або розділу за змістом послідовно пов’язують одне з одним.

Стосовно поділу на більші частини, то цього не можна робити шляхом механічного розчленування тексту. Заголовки розділів і підрозділів роботи повинні точно відображати зміст викладеного в них матеріалу. Вони не можуть скорочувати або розширювати обсяг наведеної інформації. Кожен заголовок у тексті має бути якомога коротшим.

Обсяг кваліфікаційних робіт за ОКР бакалавра, спеціаліста і магістра, об’ємне співвідношення окремих композиційних частин дипломних робіт наведене в додатку П.

2 Вимоги до кваліфікаційної роботи

2.1 Вимоги до змісту дипломної роботи

Вступ розкриває сутність і стан вивчення основного питання роботи, підстави й вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності вивчення питання. У вступі подають загальну характеристику роботи в такій послідовності: актуальність теми, мета і завдання роботи, об’єкт і предмет дослідження, методи дослідження.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими прикладами вирішення проблеми чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність роботи. Обсяг тексту актуалізації не повинен перевищувати ¼ частини вступу.

Мета і завдання роботи. Формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на неї саму. Мета роботи зазвичай тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, яке питання вирішується в роботі.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться як загальне і часткове.

Методи дослідження. Подають перелік застосованих методів дослідження або досягнення поставленої мети. Наводити їх треба відповідно до змісту роботи, стисло та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме даних методів.

Метод – це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих розв’язанню конкретної задачі. Метод виступає як вихідний пункт роботи.

Зазвичай під час підготовки та написання дипломних робіт за ОКР бакалавра застосовують такі методи.

Спостереження – це систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта. Спостереження як метод пізнання дає змогу отримати первинну інформацію у вигляді організованої статистичної добірки.

Порівняння – це процес встановлення подібності або відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об’єктам. Різні об’єкти чи явища можуть порівнюватися безпосередньо або опосередковано через їх порівняння з будь-яким іншим об’єктом (еталоном).

Аналіз – метод пізнання, який дає змогу поділяти предмети дослідження на складові частини (природні елементи об’єкта або його властивості й відношення).

Системний підхід полягає в комплексному розгляді великих і складних об’єктів (систем), висвітленні їх як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин.

Для дипломних робіт за ОКР спеціаліста перелік застосованих методів розширюють.

Історичний метод допомагає дослідити виникнення, формування та розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків, закономірностей і суперечностей.

Досить часто застосовується метод індукції. Під індукцією розуміють перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про окремі частини об’єкта дослідження предметів класу робиться висновок стосовно об’єкта в цілому. Метод індукції застосовується на основі методу аналізу.

Дипломні роботи за ОКР магістра можуть ґрунтуватися також і на застосуванні інших методів.

Абстрагування – відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв’язків, відносин предметів і виділення декількох суттєвих характеристик. Процес абстрагування ґрунтується на виділенні найважливішого в явищах і встановленні факту незалежності чи дуже незначної (на яку можна не зважати) залежності досліджуваних явищ від певних факторів. Абстрагування дає змогу замінити складне простим, але таким простим, яке відображає основне в цьому складному. Результат абстрагування часто розглядають як специфічний метод дослідження, а також як елемент складніших за своєю структурою методів експерименту – аналізу і моделювання.

Синтез припускає поєднання окремих частин чи ознак предмета в єдине ціле. Метод синтезу зазвичай є досить складним для застосування студентами.

Моделювання – метод, що ґрунтується на застосуванні моделі як способу дослідження об’єкта.

Основна частина роботи, як правило, складається з розділів та підрозділів. За необхідності підрозділи роботи можуть бути поділені на пункти. Кожен розділ починають із нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова зі стислим описом обраного напрямку. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із лаконічним викладом наведених у розділі результатів.

Розділ 1 роботи присвячують опису теоретичних положень стосовно обраної теми.

Для дипломної роботи за ОКР бакалавра обов’язковим елементом теоретичної частини є опис фінансової категорії, що є визначальною. Такою є категорія, що зазначається в темі роботи в називному відмінку. У поєднанні з назвою методу основна категорія може наводитися в родовому відмінку. Також потрібно висвітлити категорію, що є суттєвою та розширює чи звужує визначальну категорію.

Приклад. Тема дипломної роботи «Аналіз ефективності використання обігових коштів та їх вплив на фінансовий стан підприємства». Назва методу «аналіз» поєднана із категорією «обігові кошти підприємства», отже, остання є визначальною і має бути обов’язково охарактеризована в теоретичній частині роботи.

Додатково в теоретичній частині дипломної роботи можуть бути висвітлені окремі питання, що, на думку студента, стосуються даної теми. До рекомендованих елементів теоретичної частини належить також висвітлення законодавчої та нормативної баз відповідно до теми роботи.

Для дипломної роботи за ОКР спеціаліста основна категорія повинна висвітлюватись як специфічна для окремої сфери діяльності.

Приклад. На основі теми дипломної роботи за ОКР бакалавра, наведеної вище, сформульовано тему дипломної роботи за ОКР спеціаліста «Тактика управління оборотними активами торговельного підприємства». У теоретичній частині визначальною категорією є категорія «оборотні активи». Розгляд такої категорії має бути специфічним «для торгівельного підприємства». Суттєвою категорією є категорія «тактика управління».

Для дипломної роботи за ОКР магістра в тексті першого розділу мають наводитися критичні зауваження, що стосуються викладених теоретичних положень. Матеріал розділу має бути систематизований. Для робіт з методичним спрямуванням обов’язковим елементом стає розгляд основних методичних підходів (не методик) відповідно до теми роботи.

Розділ 2 роботи є методико–аналітичним.

У дипломній роботі за ОКР бакалавра наводять опис методики, яка стала основною під час проведення аналізу. Аналіз, який виконують у роботі, може бути загальним. Статистичні дані, використані як основа для проведення аналізу, наводяться в додатках. Вихідним матеріалом для добору статистичних даних може бути фінансова звітність підприємств, наукові публікації, офіційні сайти державних установ, тощо.

Методико-аналітичний розділ дипломної роботи за ОКР спеціаліста повинен включати опис методики спеціалізованого аналізу відповідно до теми роботи та результати застосування описаної методики.

У дипломній роботі за ОКР магістра доцільно застосовувати не одну, а кілька методик спеціалізованого аналізу та порівнювати результати їх застосування.

Розділ 3 роботи є перспективним.

У дипломній роботі за ОКР бакалавра висвітлюють можливі напрями подальшого розгляду питань, які охарактеризовані в першому розділі відповідно до результатів роботи над другим розділом. Цікавим і бажаним є опис закордонного досвіду щодо шляхів вирішення визначеної проблеми. Якщо тема макроекономічна, то бажаним стає опис специфіки державного регулювання досліджуваної сфери.

У дипломній роботі за ОКР спеціаліста рекомендовані шляхи вирішення визначених проблем потрібно підтвердити розрахунками, із зазначенням результату їх застосування. Таке розрахункове підтвердження має стосуватися хоча б одного напрямку вирішення проблеми.

У дипломній роботі за ОКР магістра перспективний розділ може розвиватися у двох напрямах:

· наводять альтернативні шляхи вирішення проблеми із зазначенням результатів застосування кожного з них;

· моделюють один із шляхів вирішення питання і на основі побудованої моделі визначають розрахункове підтвердження результатів його застосування.

Якщо робота має методичну спрямованість, то в третьому розділі порівнюють результати застосування пропонованих чи видозмінених методик із традиційними.

У висновках викладають найважливіші результати, отримані в роботі, із формулюванням виконаного завдання. Далі подають висновки й рекомендації щодо практичного використання отриманих результатів. Перш за все, у висновках має бути подана стисла оцінка стану досліджуваного питання. Потім наведені методи виконання поставленого в роботі завдання (завдань), основні результати аналізу, стисло наведені шляхи вирішення проблеми та результати їх застосування.

У список використаної літератури включаються, як правило бібліографічні відомості про використані при підготовці дипломної роботи джерела (законодавчі, нормативні, статистичні, літературні та ін.). Для дипломних робіт за ОКР магістра обов’язковою є хоч одна публікація за темою роботи. Таку публікацію розміщують у списку використаної літератури на загальних підставах.

Додатки − обов’язковий елемент роботи. У додатках вміщують матеріал, який:

- є необхідним для повноти викладення й сприйняття дипломної роботи, але включення його до основної частини роботи може змінити впорядковане й логічне уявлення про неї;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг.

У додатки можуть бути включені: проміжні математичні доведення, формули, розрахунки, таблиці та ілюстрації, статистичні матеріали, інша інформація.

2.2 Вимоги до оформлення кваліфікаційної роботи

Текст роботи друкують машинописним способом або на комп’ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через 1, 5 міжрядковий інтервал (до тридцяти рядків на сторінці). Висота шрифту 1, 8 мм (14 пт, Times New Roman).

Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: лівий – не менше 20 мм (оптимальним є лівий берег 30 мм), правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту роботи і дорівнювати п’яти знакам.

Шрифт друку повинен бути нежирним, чітким з однаковою щільністю тексту, чорного кольору. Робота має бути переплетеною.

Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту.

Кожну структурну частину роботи («ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ») починають із нової сторінки. Назви структурних частин роботи друкують великими літерами, посередині рядка (симетрично до тексту без урахування відступу абзацу) без крапки в кінці.

Заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка (симетрично до тексту без урахування відступу абзацу) і друкувати великими літерами без крапки в кінці.

Заголовки підрозділів і пунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати послідовно до тексту маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між заголовками розділу, підрозділу, пункту приймають такою, як у тексті - 1, 5 міжрядковий інтервал.

Відстань між заголовком розділу, підрозділу, пункту і подальшим текстом - два рядки. Відстань текстом і заголовком наступного підрозділу, пункту - два рядки.

Не допускається розміщення назви підрозділу, пункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Приклад оформлення заголовків:

РОЗДІЛ 1

СКЛАД ТА СТРУКТУРА ОБІГОВИХ КОШТІВ

1.1 Економічне призначення та зміст обігових коштів

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Сторінки роботи нумеруються у верхньому правому куті без крапки в кінці. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш. Титульний аркуш, завдання, реферат, зміст входять до загальної нумерації сторінок, але номер на цих аркушах не ставиться.

Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи. Після номера розділу крапку не ставлять.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 2.3 (третій підрозділ другого розділу).

Пункти нумерують в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу і порядкового номера пункту відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад: 2.3.1 (перший пункт третього підрозділу другого розділу).

Ілюстрації і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю або рисунок, розміри якого більші від формату А4, враховують як одну сторінку й розміщують відразу після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рисунок» і нумерують послідовно в межах розділу (за винятком ілюстрацій, поданих у додатках). Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Після номера рисунка ставлять тире й зазначають його назву. Наприклад: Рисунок 1.2 - (другий рисунок першого розділу).

Слово «Рисунок», його номер, назву та пояснювальні підписи друкують, починаючи з абзацного відступу (послідовно до тексту) і розміщують під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Рисунок відокремлюється від тексту вільними рядками: вище і нижче рисунка залишають один вільний рядок. Приклад оформлення ілюстрації наведено в додатку Р.

Таблиці позначають словом «Таблиця» і нумерують послідовно в межах розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках). Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Після номера таблиці ставлять тире й зазначають її назву. Наприклад: Таблиця 1.2 - (друга таблиця першого розділу).

Слово «Таблиця», її номер та назву друкують з абзацного відступу (послідовно до тексту) і вміщують над таблицею. Якщо в роботі лише одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Таблиця відокремлюється від тексту вільними рядками, тобто вище й нижче таблиці залишають один вільний рядок. Приклад оформлення таблиці наведено в додатку С.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. Таблицю з великою кількістю граф можна поділити на частини й розміщувати одну над одною в межах тієї самої сторінки. Якщо частину таблиці перенесено на іншу або ту саму сторінку, назву подають тільки над першою частиною таблиці, над її іншими частинами пишуть «Продовження таблиці___», з зазначенням номера таблиці. Наприклад: «Продовження таблиці 1.2».

Графу з порядковими номерами рядків до таблиці зазвичай не включають. Але, якщо таблицю поділено на частини, можна її головку і (або) боковик на перенесених частинах замінити відповідно номерами граф і (або) рядків, обов’язково проставивши ці номери у першій частині таблиці.

Заголовки граф і рядків таблиці пишуть з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Заголовки (як підпорядковані, так і головні) мають бути максимально точними і простими. В них не повинно бути слів або розмірностей, що повторюються.

Заголовки граф та текст рядків таблиці сцентровують чи зміщують ліворуч на нульову позицію, зважаючи на специфіку таблиці.

Числове значення показника треба вписувати на рівні першого рядка його назви. Цифри в колонках таблиці треба писати так, щоб розряди чисел у колонці було розташовано один під одним, якщо вони належать до одного показника. В одній колонці потрібно зберігати здебільшого однакову кількість десяткових знаків для всіх значень величини.

Шрифт тексту таблиці може бути зменшений, але висота рядків не менше 12 пт Times New Roman та через 1, 2 міжрядковий інтервал.

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище та нижче формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу й порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть в круглих дужках біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять на наступний, нижче формули. Номер формули в разі її перенесення вміщують на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

У разі використання формул потрібно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі громіздкі формули, які мають у складі знаки додавання, множення, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі й не складні формули, що не мають самостійного значення, вписують усередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в послідовності, у якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу й числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять на інший після знаків рівності (=), додавання (+), віднімання (–), множення (•) і ділення(:).

Приклад оформлення формул

(1.1)

де В_і - сума виплачених страхових відшкодувань за і-тим видом страхування;

П_і - сума зібраних страхових премій за і-тим видом страхування;

і - лічильник видів страхування (від 1).

У висновках викладають найважливіші результати, отримані під час написання роботи, з формулюванням виконаного завдання. Далі подають висновки й рекомендації щодо практичного використання отриманих результатів.

Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованою працею або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Кількість використаних джерел відповідно до типу кваліфікаційної роботи наведено в додатку П.

Список використаної літератури слід укладати в алфавітному порядку. Законодавчі та нормативні акти, а також матеріали з електронних ресурсівзазначають в списку літературина загальних підставах.

За наявності в списку джерел на інших мовах (крім російської), утворюється додатковий алфавітний ряд. При цьому бібліографічні записи на іноземних європейських мовах об'єднуються в один ряд. Потім всі бібліографічні записи в списку послідовно нумеруються.

Літературні джерела у списку використаної літератури оформлюються за їх бібліографічним описом. Приклад оформлення основних типів літературних джерел наведено нижче.

Приклад:

1. Барановський О. Визначення показників економічної безпеки [Текст] / О. Барановський // Економіка. Фінанси. Право. -1999. – №8. - С.14 -16.

2. Боков В.В. Предпринимательские риски и хеджирование в отечественной и зарубежной экономике [Текст]: учеб. пособие / В.В Боков, П.В. Забелин, В.Г. Федцов; Академия русских предпринимателей. - М.: Изд–во «ПРИОР», 1999. - 128 с.

3. Валуев Б.И. Возможность углубления интеграции данных оперативного и бухгалтерского учета в основных центрах угроз экономической безопасности предприятий [Текст] / Б.И. Валуев, А.И. Паламарчук //Тр. Одесского политех. ун–та: Науч. и произв.-техн. сб. по техн. и естеств. наукам. - Вып. 2(11). - О., 2000.- С.218 -221.

4. Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків [Текст]: монографія/ М.С. Клапків. - Т.: Екон. думка, Карт-бланш, 2002. - 570 с.

5. Консультационная служба по инвестициям Всемирного банка [Електрон. ресурс]. − Режим доступу < http: /www.worldbank.org> - Загол. з екрана.

6. Марюта А.Н. Эвристический системный анализ экономики [Текст]: монографія / А.Н. Марюта, С.А. Смирнов. – Д.: Наука и образование, 2004. – 294 с.

7. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами [Текст]: Закон України від 21 грудня 2000 р. №2181–ІІІ // ВВР.- К., 2001. – № 10. – С. 44.

8. Myerson R.B. Bipolar Multicandidate Elections with Corruption [Електрон. ресурс]/ R.B. Myerson // Scandinavian Journal of Economics. − 2006, V. 108(4). − P. 27-42. − Режим доступу: < https://www.blackwell-synergy.com> - Загол. з екрана.

Посилання на літературні джерела наводять у квадратних дужках. При наведенні посилань зазначають номер джерела в списку літератури і сторінку, на якій розміщено тезу чи цитату, що використовується в тексті. У такому випадку в квадратних дужках наводять дві цифри, розділені комою.

Якщо одночасно посилаються на кілька літературних джерел, то такі посилання розділяють крапкою з комою.

Номер сторінки не зазначають, якщо джерело є законодавчим чи нормативним актом.

Приклад.

[7, с.19] – посилання на літературне джерело, що має номер 7 у списку використаної літератури, теза розміщена на сторінці 19.

[7, с.16; 24, с.1] − одночасне посилання на два літературні джерела. Перше з них джерело номер 7, теза розміщена на сторінці 16. Друге джерело за номером 24, теза розміщена на сторінці 1.

[9, с.16; 24] − одночасне посилання на два літературні джерела. Перше з них джерело за номером 9 у списку використаної літератури, теза розміщена на сторінці 16. Друге з них джерело за номером 24. Номер сторінки не наведено, оскільки це законодавчий чи нормативний акт.

Перед додатками розміщують сторінку із словом «ДОДАТКИ» в центрі сторінки. Додатки оформлюють як продовження роботи, кожен із них починають з нової сторінки. Додаткам дають заголовки, надруковані вгорі малими літерами з першої великої симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь наприклад, Додаток А, Додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

Таблиці й рисунки в додатках оформлюються аналогічно їх оформленню в тексті.

Нумерація таблиць та рисунків у додатках складається з букви, якою позначено додаток і номера таблиці або рисунку, відокремлених крапкою. Наприклад: Таблиця А.1 - (перша таблиця додатку А), Рисунок Б.1 -(перший рисунок додатку Б).

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, Рисунок Г.З – третій рисунок додатку Г; Таблиця А.2.- друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, Рисунок А.1; Таблиця Б.1, формула (В.1).

Приклади оформлення додатків представлено в додатках Т, У.

3 ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

3.1 Підготовка дипломної роботи до захисту

Дипломну роботу студент оформлює за розділами, відповідно до календарного плану, керуючись при цьому нормами і правилами методики, розробленої на випускаючій кафедрі. Керівник дипломної роботи може попередньо перевіряти виконані розділи.

Для остаточної перевірки, не пізніше, ніж за 10 днів до дати захисту, дипломна робота у закінченому вигляді, зброшурована, з підписом студента подається науковому керівнику. Після перевірки керівник підписує дипломну роботу, робить відмітку про виконання завдання до дипломної роботи, складає і підписує відзив.

Наступним етапом є процедура нормоконтролю. При нормоконтролі перевіряється:

- композиція роботи за елементами (їх наявність та послідовність);

- правильність оформлення всіх елементів дипломної роботи;

- електронний варіант реферату та його копія у паперовому вигляді (для дипломних робіт за ОКР спеціаліста і магістра).

Відмітка про нормоконтроль робиться на бланку завдання. Після проходження нормоконтролю дипломна робота переплітається і подається завідувачу кафедри.

Завідувач кафедри на основі ознайомлення з дипломною роботою вирішує питання про допуск студента до захисту, роблячи при цьому відповідний підпис на титульному аркуші дипломної роботи.

Дипломна робота, яка допущена завідувачем кафедри до захисту, направляється на рецензію. Рецензент складає і підписує рецензію.

Робота до захисту не допускається в таких випадках:

- робота подана керівнику на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням термінів, встановлених календарним планом;

- робота написана на тему, яка не була своєчасно затверджена наказом по університету;

- робота виконана не самостійно;

- структура роботи не відповідає вимогам стандарту Дніпропетровського національного університету «Методика виконання випускних, курсових та дипломних проектів (робіт)»;

- зміст роботи не розкриває її теми;

- робота не переплетена, недбало оформлена;

- немає відзиву керівника, рецензії, відмітки про нормоконтроль.

3.2 Захист дипломних робіт

До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали усі вимоги навчального плану і успішно пройшли всі етапи підготовки дипломної роботи до захисту. Порядок захисту дипломних робіт визначається «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».

На процедуру захисту представляється дипломна робота з відзивом наукового керівника та рецензією. Також студент готує доповідь (текст і демонстраційний матеріал).

Обсяг машинописного тексту доповіді для дипломної роботи, сторінок:

- за ОКР бакалавра 3–4;

- за ОКР спеціаліста 5–6;

- за ОКР магістра 7-8.

Демонстраційний матеріал до доповіді (таблиці, рисунки, інший візуальний матеріал), підготовляється відповідним чином для демонстрації в залі засідання державної екзаменаційної комісії.

Демонстраційний матеріал, що буде використано під час захисту роботи, окрім фолій, повинен бути представлений у роздавальному матеріалі, який студент надає членам комісії на захисті роботи. Роздавальний матеріал має бути переплетений, на титульній сторінці зазначають тему роботи та прізвище автора. Кількість екземплярів роздавального матеріалу має бути не менша п’яти. Для дипломних робіт за ОКР спеціаліста і магістра додатково готують презентацію в PowerPoint.

За структурою доповідь можна умовно поділити на три частини. Перша частина доповіді в основних моментах повторює вступ до роботи, зокрема, формулювання мети роботи. Тут же необхідно вказати методи, завдяки яким отримано фактичний матеріал роботи.

Друга частина – найбільша за обсягом − у послідовності, встановленій логікою проведеного дослідження, характеризує кожен розділ кваліфікаційної роботи. Особливу увагу слід приділяти результатам виконаного аналізу, кінцевим результатам, критичним зіставленням та оцінкам.

Завершується доповідь заключною частиною, яка містить основні рекомендації та результати їх застосування.

Кількість фолій при захисті дипломної роботи:

- за ОКР бакалавра - 3;

- за ОКР спеціаліста - 4;

- за ОКР магістра - 5.

Дипломну роботу захищають перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК). Члени ДЕК можуть ставити студенту запитання з метою визначення рівня його професійної підготовки, самостійності виконаної роботи та економічної ерудиції в цілому. Після того як студент відповість на запитання, слово надається науковому керівникові для характеристики й оцінки роботи. За його відсутності з поважної причини відзив має бути оприлюднений одним із членів ДЕК. Під час захисту ведеться протокол засідання ДЕК.

Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ДЕК виноситься рішення про оцінку роботи. У випадку незгоди членів ДЕК думка голови комісії є визначальною. Рішення комісії щодо захисту кваліфікаційної роботи оголошується Головою комісії в той самий день.

Студенти, які одержали під час захисту незадовільні оцінки, відраховуються з університету. Вони одержують відповідну довідку. До повторного захисту робота може бути прийнята через рік (упродовж трьох років після завершення навчання в університеті).

3.3 Критерії оцінки кваліфікаційної роботи

Підсумкову, диференційовану за чотирибальною шкалою оцінку роботи визначає ДЕК. Її рішення остаточне й оскарженню не підлягає.

У процесі визначення оцінки враховують ряд важливих показників якості роботи:

– актуальність обраної теми;

– чіткість формулювання мети й завдань роботи;

– структуру й логіку побудови плану роботи;

– якість і глибину теоретико-методичного та практичного аналізу проблем;

– наявність критичного огляду літературних джерел;

– системність та глибину аналізу діяльності об’єкта дослідження;

– актуальність та обґрунтованість заходів, що пропонуються в роботі підвищення економічної ефективності роботи;

– дотримання вимог щодо оформлення роботи;

– наявність та інформаційну змістовність ілюстративних матеріалів для захисту роботи;

– змістовність повідомлення дипломника про основні результати виконаного дослідження;

– правильність, чіткість відповідей на запитання членів ДЕК;

– зауваження та пропозиції, що містяться в зовнішній рецензії та відзиві керівника.

Основні умови отримання оцінки:

«Відмінно». Робота бездоганна в усіх відношеннях і має практичне значення або містить елементи наукової новизни; доповідь логічна, стисла, проголошена вільно, зі знанням справи; відзив і рецензія позитивні; відповіді на запитання членів ДЕК правильні.

«Добре». Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхово проаналізовані літературні джерела; елементи новизни та практичне значення чітко не розкриті; недостатньо використані інформаційні матеріали; мають місце окремі зауваження в рецензії та відзиві; доповідь логічна, проголошена вільно; відповіді на питання членів ДЕК загалом правильні; робота оформлена згідно вимог вищої школи.

«Задовільно». Тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру; нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер; добір ілюстративних матеріалів не завжди обґрунтований; заходи й пропозиції роботи містяться в теоретичному розділі роботи, обґрунтовані непереконливо; рецензія, відзив містять окремі зауваження; доповідь прочитана за підготовленим текстом; відповіді на питання членів ДЕК не зовсім правильні або не досить повні; є зауваження щодо оформлення роботи.

«Незадовільно». Нечітко сформульована мета роботи; розділи погано пов’язані між собою; відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел; аналіз виконано поверхово, переважає описовість над системністю й глибиною; запропоновані заходи не результативні, і недостатньо обґрунтуванні; мають місце недоліки в оформленні роботи; відсутній роздавальний матеріал; доповідь прочитана за підготовленим текстом; відповіді на питання членів ДЕК неточні або неповні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ДСТУ 3008-95 - Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст]. - Чин. 1996.01.01. - К.: Держстандарт України, - 38 с.

2. Методика виконання випускних, курсових та дипломних проектів (робіт). Стандарт Дніпропетровського національного університету[Текст]// Збірник нормативних документів Дніпропетровського національного університету з питань організаційної, навчальної, наукової, фінансово-господарської роботи та міжнародного співробітництва. - Чин. 2001.01.11. - Д.: РВВ ДНУ, 2007. - С155-165.

3. ДСТУ 1.5: 2003 - Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів [Текст]. - Впров. 2003.01.10. - К.: Держстандарт України, 2003. - 40 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Стандарт оформлення титульного аркушу кваліфікаційної роботи

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Економічний факультет

Кафедра фінансів

ДИПЛОМНА РОБОТА

за ОКР бакалавра

«Формування портфеля фінансових інвестицій

в інвестиційній компанії»

Виконавець

студент гр. ЕФ–00–1 (особистий підпис) /розшифровка підпису/

“__”червня 201_ р.

Науковий керівник

(вчений ступінь, посада) (особистий підпис) /розшифровка підпису/

“__”червня 201_ р.

Робота перевірена і допущена до захисту

Зав. каф. фінансів,

(вчений ступінь, посада) (особистий підпис) /розшифровка підпису/

“__”червня 201_ р.

м. Дніпропетровськ

201_ р.

Додаток Б

Форма завдання до дипломної роботи за ОКР бакалавра

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Економічний факультет

Кафедра фінансів

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Зав. кафедри___________________

“_____”___________________201_ р.

ЗАВДАННЯ

до дипломного проекту (роботи) студенту

(прізвище, ім’я, по-батькові)

1.Тема дипломного проекту (роботи): «_________________________________

__________________________________________________________________

_________________________________________________________________»

2.Термін здачі закінченого дипломного проекту (роботи)_________________

3. Постановка задачі (вихідні дані до роботи): __________________________

4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, які належить розробити)

Дата видачі завдання: ______________ р.

Керівник (особистий підпис) ( розшифровка підпису)

Завдання прийняв

до виконання (особистий підпис) ( розшифровка підпису)

Нормоконтроль (особистий підпис) ( розшифровка підпису)

Додаток В

Форма реферату

РЕФЕРАТ

Економічний факультет

Кафедра фінансів

НАЗВА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Виконавець: студент(ка) групи

Керівник:

Дипломна робота (проект) _____ с., рис. _____, табл. _____, джерел ______, додатків.

Об’єкт дослідження:

Мета роботи:

Одержані висновки та їх новизна:

Результати дослідження можуть бути використані при

Перелік ключових слів: (5–10 словосполучень) із тексту роботи, які характеризують зміст роботи (друкують у називному відмінку великими літерами в рядок через кому).

Форма анотації

RESUME