Little green frog

" Gung, gung", went the little green frog one day

" Gung, gung", went the little green frog one day

" Gung, gung", went the little green frog one day

And his eyes went " aah, aah, gung "

" Moo, moo", went the little brown cow one day

" Moo, moo", went the little brown cow one day

" Moo, moo", went the little brown cow one day

And her tongue went " swish, swish"

" Oink, oink", went the little pink pig one day

" Oink, oink", went the little pink pig one day

And his nose went " khru, khru" [10].

Лірика «Horsey» знайомить дітей з звуконаслідувальними словами, у яких звучання є їх значенням. У «Horsey» використовуються такі звуконаслідувальні слова, як «swish»(свист), «chippety clop» (цокання копит):

Horsey, horsey, don’t you stop,

Just let feet go clippetty clop,

The tail goes swish and the wheels go round,

Giddy up, homeward bound [10].

Звуконаслідувальні слова допомагають маленьким діткам запам’ятати тварин, птахів не через їх конкретне значення, а через звуки, які, як вони вважають, асоціюються з невідомими об’єктами. Отже, можна сказати, що саме діти є індикаторами звуконаслідувальних слів. Звуконаслідувальні слова часто використовуються, стилістично забарвлюючи вірші, для опису роботи різних машин. Прикладом може бути опис руху потягів, автобусів, тролейбусів. E.g.:

«The Engine drives» by Cline Sanson

The train goes running along the line,

Jickety-can, jickety-can,

I wish it was mine, I wish it was mine,

Jickety-can, jickety-can,

The engine driver stands in front –

He makes it run, he makes it shut,

Out of the town, out of the town,

Over the hills, over the down,

Under the bridges, across the lea,

Over the bridges and down to sea,

With a jickety-can, jickety-can,

Jickety-can, jickety-can, jickety-can, jickety-can [8].

У вірші M. Коббі «Rush Hour» («Година пік») за допомогою слів «rush» (поспіх), «crush» (тиснява), «fuss» (метушня) передається напруженість даної ситуації:

What a rush, what a crush!

What a fuss, fuss, fuss!

Everybody is running for the fife o’clock bus [10].

Науковці стверджують, що є група звуконаслідувальних слів в англійській мові, які складаються з різних видів звуків і передають неприємну дію, що роздратовує людину:

to crash – грюкати,

to rumble – гуркотіти,

to rattle – гриміти,

to strum – бринькати,

to crunch – хрустіти,

to creak – скрипіти,

to growl – гарчати,

to shriek – пронизливо кричати.

І. Р. Гальперін відмічає, що, не дивлячись на відмінність у фонетичній структурі, практично всі звуконаслідувальні слова цього типу мають загальну ознаку – звук [r] [ 9, c.158 ].

Едгар По у поемі «The Bells» («Дзвони») дає читачеві можливість почути й уявити, як по-різному дзвонять дзвони: sleigh-bells (бубонці) – «tinkling» (дзвякають), fire-bells (дзвони, що сповіщають про пожежу) – «clanging» (лязгають), wedding bells (весільні дзвони) – mellow «chimino» (м’яко відбивають мелодію), funeral bells (похоронні дзвони) – «tolling» (повільно ударяють), «moaning» (оплакують), «groaning» (стогнуть).

Ми також знайшли деякі віршики для маленьких діток:

Bow-wow, says the dog,

Grunt, grunt, goes the hog,

Tu-whu, says the owl,

And what the cuckoo says you know.

You know cow’s singing, don’t you?

Of course, it says moo, moo …

The owl is smiling for you,

Listen – it sings tu-whu-whu …

За допомогою звуконаслідувальних слів bow-wow, grunt, tu-whu у першій та другій поезіях слухачі мимовільно уявляють тваринку або пташку, яка весело наспівує свою пісеньку, що неодноразово підкреслює роль звуконаслідувальних слів у стилістичному забарвленні контексту.

Як бачимо, звуконаслідувальні слова надають пісням мелодійності, забарвленості, виразності, роблять їх яскравими й емоційними.

Отже, звуконаслідувальні слова роблять мову яскравішою, правдоподібнішою, пісні – мелодійнішими, вірші – емоційнішими. Часте повторення однакових чи окремих звуків також надає стилістичного забарвлення контексту. Виходячи з усіх цих аспектів, можна дійти висновку, що коли поетам не вистачає звичайних слів, щоб передати свій настрій, почуття, вони звертаються до звуконаслідувальних слів.