Види кореляцій

КОРЕЛЯЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ПСИХОЛОГІЇ

1. Поняття про кореляцію та її види.

2. Особливості кореляційних досліджень у психології та їх здійснення.

3. Міри зв’язку в кореляційних дослідженнях.

4. Основні коефіцієнти кореляції.

Поняття про кореляцію та її види

КОРЕЛЯЦІЯ (від лат. correlatio – співвідношення) – реально встановлений факт взаємозв’язку певного стану однієї змінної з певними значеннями іншої, коли зміна однієї з них супроводжується зміною другої. Інакше кажучи, кореляція відображає факт коваріації змінних.

Види кореляцій

1. За особливостями збору даних:

- аутохонні кореляції – кореляція результатів виміру однієї й тієї ж змінної на одних і тих самих об’єктах дослі джуваних у різний час, що дає змогу встановити паттерн реакцій і, отже, відкриває шлях до дослідження структури особистості;

- синхронні кореляції – встановлюють кореляції між різними змінними, що були виміряні одночасно (на одному і тому ж етапі дослідження);

- перехресно-відстрочену кореляцію між двома змінними, які виміряються в різний проміжок часу, наприклад, одна на першому етапі дослідження, друга – на кінцевому етапі.

2. За типом зв’язку:

- лінійну кореляцію, в якій виокремлюють:

позитивну – підвищення рівня однієї змінної супроводжується підвищенням іншої (напр.: чим вища особистісна тривожність, тим більший ризик занедужати виразкою шлунка; зростання гучності звуку супроводжується відчуттям підвищення його тону);

негативну, або обернену – зростання рівня однієї змінної супроводжується зменшенням рівня іншої (напр., за даними Зайонца, кількість дітей у сім’ї негативно корелює з рівнем їхнього інтелекту; чим боязкіша особа, тим менше в неї шансів зайняти домінуюче положення в групі);

- нульову кореляцію – зв’язок між змінними відсутній;

- нелінійну кореляцію, коли підвищення рівня однієї змінної супроводжується зростанням іншої до певних значень, а потім супроводжується її зменшенням. Прикладом нелінійної кореляції э закон Йєркса -Додсона, згідно з яким до певних показників зростання мотивації сприяє підвищенню ефективності навчання, а потім ефект супермотивації знижує дану ефективність.

О. Сидоренко зазначає, що кореляційні зв’язки розрізняються за:

- формою (прямолінійний і криволінійний);