Виклад нового матеріалу.

Згадайте, що означає процес випаровування(процес переходу речовини з рідкого в газоподібний агрегатний стан).

4. Яку роль відіграє розрідження? (сприяє засмоктуванню пальної суміші в циліндри двигуна).

3. Мотивація навчальної діяльності учнів:

Мета діяльності: заохочення учнів до вивчення нового матеріалу, оголошення

теми і мети уроку.

Форма організації: фронтальна.

Методи навчання: словесні(розповідь), наочні(ілюстрація).

Вступна мотивація:

Спробуйте уявити автомобіль, в якому пальне безпосередньо подається з паливного бака в циліндри двигуна.Неважко здогадатися, що такий автомобіль навіть не заведеться, оскільки немає контрольованої подачі пального, а як відомо, для горіння необхідна певна кількість кисню. Надходжуюче паливо фактично не буде встигати в міру насичуватись киснем. Для вирішення цієї задачі, на автомобільних двигунах застосовують проміжну ланку між паливним баком та двигуном, а саме карбюратор. Карбюратор дозволяє готувати пальну суміш, залежно від режиму роботи та навантаження двигуна. Отже, темою сьогоднішнього уроку є ”Загальна будова карбюратора”.

Виклад нового матеріалу.

Мета діяльності: ознайомлення учнів з загальною будовою карбюратора, опорними

поняттями, визначеннями та положеннями, а також закріплення

раніше вивченого матеріалу по системі живлення карбюраторного

двигуна.

Форма організації: фронтальна.

Методи навчання: словесні(розповідь, пояснення), наочні(ілюстрація плакатів,

перегляд відеоматеріалів).

Конспект уроку:

Для забезпечення роботи двигуна, необхідно приготувати пальну суміш, а саме суміш пального з повітрям. Процес приготування пальної суміші називається карбюрацією, а пристрій, в якому проходять основні етапи сумішоутворення – карбюратором. Принцип роботи цього складного пристрою грунтується на явищі розпилювання, або іншими словами – пульверизації. Процес приготування пальної суміші розглянемо на прикладі найпростішого карбюратора (плакат №1). Змішувальна камера карбюратора з'єднана з впускним трубопроводом і являється його продовженням. В ній розміщена вузька горловина – дифузор, нижче дифузора розміщена дросельна заслінка. Поряд із змішувальною камерою знаходиться паливна камера, з поплавком і запірним пристроєм у вигляді голчастого клапана. З’єднується дані камери через калібрований отвір жиклер і розпилювач, розміщений в горловині дифузора. Через отвір в кришці, поплавкова камера з’єднується з атмосферою. Паливо, пройшовши через фільтри, надходить в поплавкову камеру. Коли його рівень досягає необхідного рівня, поплавок вспливає і запірний клапан закриває впускний отвір. По мірі використання палива, рівень його в поплавцевій камері знижується, і поплавок, опускаючись, вікдриває доступ палива.

Змішувальна камера карбюратора, з'єднана з циліндром двигуна за допомогою впускного трубопровода. При такті впуску розрідження в циліндрі передається в змішувальну камеру; у вузькій частині диффузора, швидкість потоку повітря збільшується, а тиск падає. В результаті різниці тиску в дифузорі (0, 8) і поплавковій камері (1), паливо витікає з розпилювача, розділяється на краплі під дією потоку повітря, інтенсивно перемішується з ним, тим самим утворюючи пальну суміш.

Відомо, що для повного згорання 1 кг бензину необхідно 15 кг повітря, суміш з таким співвідношенням називається нормальною. Двигун працює на такій суміші стабільно, знезначними перевитратами пального. Пальна суміш з відношенням

1: 17 називається збідненою. Така суміш відрізняється повільним горінням, тому й потужність двигуна, що працює націй суміші дещо знижується, але підвищується економічність. Якщо кількість повітря перевищує 17 кг (20 кг) на 1 кг бензину, така суміш називається бідною. Двигну працює нестабільно, потужність падає, витрати палива збільшуються. Звернемося тепер до пальних сумішей, склад яких змінюється в сторону збагачення. Суміш з нестачею повітря, а саме при відношенні 1 кг бензину і 13 кг повітря, називається збагаченою. Швидкість згорання її збільшується, завдяки чому тиск в циліндрах на початку робочого ходу збільшується. Потужність двигуна буде найбільшою. За межами збагаченої суміші, стоїть багата суміш 1- менше 13. При нестачі повітря, бензин згорає неповністю.

Кількість пальної суміші, що подається в циліндри змінюється зі збільшенням обертів колінчастого валу чи ступенем відкриття дросельної заслінки. Положення дросселя визначає різні навантаження двигуна. Для того, щоб забезпечити приготування пальної суміші необідного складу при різних навантаженнях, найпростіший карбюратор необхідно доповнити рядом пристроїв і систем. Щоб підтримати приблизно постійний склад суміші на різних навантаженнях, пристрій головної дозуючої системи необхідно з'єднати канал розпилювача з повітряною порожниною, розміщеною удифузорі. На вході повітря в головну дозуючу систему, встановлюють повітряний жиклер. Чим більше розрідження в дифузорі, тим більше надходить повітря через жиклер, створюючи гальмівну дію на паливо, при цьому через розпилювач надходить вже не паливо, а емульсія. На всьому діапазоні середніх та максимальних наванаженнях, в результаті пневматичної компенсації суміші, головна дозуюча система забезпечує двигун збідненою сумішшю незмінного складу. Однак при повному навантаженні двигуна, для отримання максимальної потужності, необхідно перевести економічну суміш, в суміш потужнісного складу. Цю задачу виконує економайзер(плакат №6). Всередині приливу поплавкової камери розташовується клапан економайзера з пружиною. Він перекриває отвір у внутрішні порожнини приливу, яка з'єднується з розпилювачем головної дозуючої системи. В каналі розміщується жиклер економайзера. Клапан приводиться в дію штоком, що зв’язаний з тягою, яка в свою чергу з'єднується з віссю дроселя. При роботі двигуна на середніх навантаженнях, шток приводу не доторкається стержня клапана, економайзер закритий. Працює одна дозуюча система, забезпечуючи сумішшю збідненого складу. На початку повних навантажень, коли відкриття дросселя сягає 75-90%, шток натискає на стержень клапана і відкриває додатковий доступ бензину в розпилювач. Залишаючи якість суміші збідненою на середніх навантаженнях, економайзер збагачує її на 10-15 % при повному відкритті дроселя, з метою підвищення потужності двигуна. Для забезпечення переходу від малих до великих навантажень карбюратори обладнують прискорювальним насосом (плакат №5), що розміщується в окремому приливі поплавкової камери. Він складається з колодця, який з однієї сторони сполучається з поплавковою камерою через отвір, закритий зворотнім кульковим клапаном; з іншої сторони він з’єднується з змішувальною камерою через канал, нагнітальний клапан і форсунку розпилювач. В колодязі насоса розміщений поршень зі штоком і пружиною, який приводиться в дію від осі дроселя важелем, через тягу з планкою. При різкому відкритті дроселя, шток різко давить на поршень, який витісняє паливо з колодця через нагнітальні клапани і форсунку у змішувальну камеру. Система прискорювального насоса забезпечує двигун збагаченою сумішшю при різкому переході на режим повного навантаження.

Робота двигуна на малих обертах холостого ходу здійснюється при прикритому дроселі. Для роботи на цьому режимі, в карбюраторі передбачено окрему систему(плакат №3), яка складається з каналів, паливного і повітряного жиклерів, та регулювального гвинта. Система використовує паливо з розпилювача через жиклер головної дозуючої системи і виходить двома отворами у змішувальну камеру. Під час роботи, коли під розрідженням знаходиться нижній отвір системи, паливо через головний жиклер надходить в паливний жиклер холостого ходу і далі направляється по горизонтальному каналу. Тут воно змішується з повітрям, і по вертикальному каналу, у вигляді емульсії, виходить у змішувальну камеру через нижній отвір. Через верхній отвір, розміщеного вище дроселя, надходить повітря, що зменшує розрідження в системі. При певному відкритті дроселя, розрідження буде передаватися і на верхні отвори, через нього також буде надходити емульсія, забезпечуючи плавний перехід від режиму холостого ходу до режиму середніх навантажень.

Головний дозувальний пристрій забезпечує поступове збіднення (компенсацію) суміші від малих навантажень двигуна до середніх. Пневматичне гальмування палива, в міру відкриття дросельної заслінки збільшує розрідження в дифузорі. Кількість палива, що надходить крізь головний жиклер і його розпилювач також збільшується. Однак збагаченню суміші перешкоджає надходження повітря крізь повітряний жиклер і розпилювач.

Пусковий пристрій(плакат №4), виконаний у вигляді повітряної заслінки, призначається для збагачення суміші під час пуску й прогрівання двигуна. Щоб дістати повітряну суміш, повітряну заслінку слід закрити, цим самим збільшивши розрідження в змішувальній камері. Для запобігання надмірному збагаченню суміші на повітряній заслінці передбачено клапан, який відкривається під тиском повітря, коли істотно збільшується розрідження в змішувальній камері після пуску двигуна.Розглянуті системи входять у конструкцію сучасних карбюраторів.

5. Закріплення нового матеріалу:

Мета діяльності: перевірка усвідомлення нової навчальної інформації

Форма організації: фронтальна, індивідуальна.

Методи навчання: словесні (бесіда), постановка запитань, кросворд.

6. Домашнє завдання:

Видача домашнього завдання: підготувати кінематичну схему найпростішого карбюратора, опрацювати § 2.7 ”Система живлення карбюраторного двигуна” (до карбюратора К-88А) підручника Кисликов В. Ф. Лущик В. В. “Будова й експлуатація автомобілів ”