Оператори циклу з параметром (for)

Оператор циклу з параметром (починається зі слова for) викликає повторне виконання оператора (який може бути складним оператором) доки керуючий перемінній привласнюється зростаюча послідовність значень:

for перемінна: = початкове значення to кінцеве do оператор;

чи

for перемінна: = початкове значення downto кінцеве do оператор;

Керуюча перемінна повинна мати перечисли мий тип. Початкове і кінцеве значення повинні мати тип, сумісний по присвоєнню з перечислимим тип. Коли починає виконуватися оператор for, початкове і кінцеве значення визначаються один раз, і ці значення зберігаються протягом усього виконання оператору for.

Оператор, що міститься в тілі оператора for, виконується один раз для кожного значення в діапазоні між початковим і кінцевим значенням. Керуюча перемінна завжди ініціалізуєтся початковим значенням. Коли працює оператор for, значення керуючої перемінної (лічильника циклу) збільшується при кожнім повторенні на одиницю. Якщо початкове значення перевищує кінцеве значення, то оператор, що міститься в тілі циклу for, не виконується. Коли в операторі циклу використовується ключове слово downto, значення керуючої перемінної зменшується при кожнім повторенні на одиницю. Якщо початкове значення в такому операторі менше, ніж кінцеве значення, то, оператора у тілі циклу не виконується.

Якщо оператор, що міститься в тілі оператора for, змінює значення керуючої перемінної стає невизначеним, якщо тільки виконання оператора for не було перервано за допомогою оператора переходу.

Наведемо приклади оператора циклу з параметром:

for l: =2 to 63 do

if Data[l] > then Max: = Data [l]

for l: =1 to 10 do

for J: =1 to 10 do

begin

X: =0;

for K: = 1 to 10 do

X: = X + Mat1[l, K]*Mat2[K, J];

end;

for i: =1 to 100 do F: =F*I;

5.5. Процедури і функції

Процедури і функції (підпрограми) дозволяють включати в основний програмний блок додаткові блоки. Кожен опис процедури чи функції містить заголовок, за яким слідує програмний блок. Звичайно програми використовують при необхідності неодноразово виконувати в програмі схожі дії. Щоб щораз не переписувати код програми заново повторювану частину оформляють у виді підпрограми, дають їй ім’я, і надалі звертаються до неї по цьому імені.

Для обміну даними між процедурами і основною програмою використовуються параметри, вони вказуються в дужках після заголовка процедури. Якщо є слово var і опис перемінних, то через ці перемінні процедура повертає дані в основну програму. Це параметри-перемінні. Якщо слова var немає, то це параметри-значення, через них процедура отримує дані. При описі перемінних в описі процедури вони є формальними параметрами. При підстановці перемінних у заголовок процедури в тілі програми (при виклику процедури) вони є фактичними параметрами.

Процедура активізується за допомогою оператора процедури. Функція активізується при обчисленні виразу, що містить виклик функції, значення, повертатєме функцією, підставляється в цей вираз.