Загальна характеристика. Розділ І. Костюм античного суспільства

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Стародавня Греція займала південну частину Балканського півострова і острови Егейського моря, Море, м’який, теплий клімат створювали прекрасні умови для життя, сприяли розвитку торгівлі та мореплавання.

Однією із найбільших грецьких областей була Аттіка з головним містом Афіни. Із довгого періоду історії Ст. Греції (VІІІ ст. по ІІ ст. до н.е.) найвищого внутрішнього розвитку Афінська держава досягла в V ст. до н.е. після перемоги над персами. Цей період носить назву «класичний». Це «золоте» століття будівництва храмів, стадіонів, гімназій, розвитку літератури, образотворчого мистецтва, культури.

Естетичним ідеалом того часу була мужня, прекрасна людина із сильним тренованим (гармонійним) тілом.

Давньогрецькому костюму притаманна простота, гармонія, пропорції, вертикальні лінії. І саме, дякуючи зовнішній простоті та вишуканості, античний костюм нагадував стрункі колони храмів.

Костюм греків мав так прикривати тіло, щоб природність, пластичність форм людської фігури не була прихована й не видозмінювалась, а, навпаки, щоб її природна краса була завжди підкреслена.

Першим давньогрецьким античним костюмом був огортаючий, драпірований одяг, який набував форми лише після драпірування його на фігурі людини. Прямокутні шматки тканини драпірувалися вільно, утворюючи просторий, неприталений і необлягаючий фігуру одяг.

Вся краса полягала саме у вільно, м’яко, скульптурно спадаючих складках одягу. Культ краси людського тіла перетворював оголення в античному костюмі на правомірну, природну для нього властивість. Костюм не мав самодостатнього значення, а був ніби доповненням до оголеного тіла, пов’язаним з практичною необхідністю носити одяг. Не порушуючи почуття непристойності, давньогрецький костюм (і чоловічий, і жіночий) міг вільно оголювати руки, плечі, ноги, розкривати цілий бік усієї фігури. Чоловічий та жіночий костюми у своїй основі ідентичні.

Класова диференціація костюма малопомітна. Єдина принципова відмінність у зовнішньому вигляді раба та вільного громадянина полягала в тому, що раб повинен був коротко стригти волосся на голові та голити бороду, ходити босоніж.

Основною тканиною давньогрецького одягу була вовна, яку використовували для виготовлення нижнього та верхнього вбрання (як грубі та цупкі тканини, так і тонкі. м’які, що добре укладалися в складки) – льняні тканини.

Одним з найпоширеніших кольорів класового періоду був білий. Але й зверталися до яскравих кольорів. При цьому тканини були одноколірні, оздоблені каймовим візерунком (орнаментом).

Строкатість була не властива класичному античному костюмові далі поєднань двох різних кольорів нижнього і верхнього одягу, з яких одним часто був білий, давні греки не йшли.

Характерні орнаменти: спіралевидна «набігаюча хвиля», «меандр», геометричний орнамент, рослинні орнаменти (лаврове листя, листя плюща), орнамент з пальметою, «язик і яйце».