Поняття та ознаки порушень митних правил

Під порушенням митних правил відповідно до ст. 319 МК необхідно розуміти адміністративне правопорушення, яке стано­вить протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, і за які МК передбачена адмі­ністративна відповідальність.

Крім того, ч. 2 зазначеної статті визначає, що адміністра­тивна відповідальність за правопорушення, передбачені МК, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть кримінальну відповідальність.

Основними характеристиками порушень митних правил слід вважати такі:

1. Це один з різновидів адміністративного правопорушення, гобто порушення митних правил є адміністративними проступками, які посідають самостійне місце у структурі адміністративних правопорушень, при цьому маючи власний об'єкт посягання.

2. Порушенням митних правил може виступати лише діяння, гобто тільки винна дія чи бездіяльність. Це означає, що за думки, почуття, емоції, переживання тощо, якщо вони не знайшли зовнішнього виразу, особу не можна притягнути до адміністративної відповідальності.

3. Протиправність. Під протиправністю проступку необхідно розуміти заборону дій, яка передбачена конкретною нормою. Отже, якщо відсутня норма, що забороняє ті або інші дії або бездіяльність особи, то відсутня адміністративна відповідальність за їх вчинення.

Існують два основних підходи до визначення змісту проти- правності адміністративного правопорушення:

— протиправність означає, що діяння полягає в порушенні приписів правових норм, за що встановлена юридична відпо­відальність;

протиправність полягає в забороні вчинення певних ді­янь шляхом установлення за них юридичної відповідальності.

4. Винність, тобто це свідомий вольовий акт протиправної поведінки. Вина полягає в психічному ставленні суб'єкта до протиправного діяння і його негативних наслідків та може бути умисною або з необережністю.

5. Адміністративна караність проступку як ознака полягає в тому, що за його вчинення особа повинна нести лише адмі­ністративну відповідальність. Необхідно зауважити, що з цього пра­вила існують деякі винятки. Наприклад, якщо митні правила порушила неповнолітня особа віком від 16 до 18 років, до неї застосовується не адміністративне стягнення, а інші заходи впливу.

6. Об'єктом посягання порушень митних правил є порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, тобто комплекс організаційно-правових захо­дів, спрямованих на перетин митного кордону України товарів та транспортних заходів.

7. Суспільна шкідливість або суспільна небезпечність. Питання щодо співвідношення шкідливості та небезпечнос­ті адміністративного проступку є дискусійним ще із середини XX століття. Аналіз показує, що сучасна українська адміністра- тивно-правова теорія має три погляди щодо його вирішення. Перший погляд (Л.В. Коваль) полягає в тому, що поняття " суспільна небезпека" є загальним. Характеристики загального: а) ступінь і б) кількість. Ступінь визначається питомою вагою шкоди, кількість — повторністю та рецидивом. Другий погляд (І.П. Голосніченко) полягає в тому, що загальним є поняття " шкідливість". Зростання або зниження питомої ваги шкідли­вості утворює відповідну ступінь суспільної небезпеки. Третій погляд (Є.В. Додін) полягає в тому, що поняття " суспільна небезпека" є загальним. Характеристики загального: а) характер що має якісний зміст, і б) ступінь, що має кількісний зміст. Зростання або зниження питомої ваги кількісних показників відповідно до показників діалектики впливає на якісний зміст, тобто на характер.