💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Варварство або Ігри в наперстки українських прокурорів

Працівники української прокуратури нерідко грають із громадянами в наперстки, замість того щоб діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кулькою в руках прокурора-наперсточника виступає повідомлення будь-якого громадянина України про злочин, вчинений відносно нього. І три наперстки, як аксесуари гри.

У контексті кримінально-процесуального законодавства України, перший наперсток символізує постанову про порушеннякримінальної справи.

Другий – постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. І третій наперсток, назвемо його класичним реченням – " прокуратура не вбачає підстав для реагування". Це речення носить магічний характер, недоступний простим смертним, адже " вбачати підстави для реагування" може лише сакральна українська прокуратура.

І жоден громадянин, який ще дивом сумнівається в тому, що Україна за рівнем корупції посідає " почесне" 134 місце серед 178 країн світу, ніколи не вгадає: під яким наперстком опиниться його повідомлення про злочин.

Тисячі громадян України за роки незалежності опинялися й продовжують опинятися в такій ситуації, коли вони, звернувшись до прокуратури з повідомленням про скоєні відносно них злочини, отримували відповідь: " Прокуратура не вбачає підстав для реагування".

Універсальне рішення – три в одному. В одному реченні із шести слів, " прокуратура не вбачає підстав для реагування", пересічний прокурор поєднує й досудове слідство, і нагляд прокурора, і судовий розгляд.

За такої відповіді прокуратури наступає кінець українського правосуддя.

А проста людина, яка нещодавно сміливо погрожувала маленькими кулачками своєму кривднику, насильнику чи здирнику, що " напише прокурору" – за якийсь час опиняється придавленою та заживо похованою під багатотонною кам'яною брилою з викарбуваними на ній словами: " Прокуратура не вбачає підстав".

Колега Ігор Головань, керуючий партнер адвокатської компанії " Головань і партнери", в одній зі своїх робіт " Судовий експеримент" професійно пропонує витягування людей з-під такої брили – шляхом визнання в суді незаконною бездіяльність прокурора.

Солідно, знімаю капелюха. Але це боротьба з наслідком антилюдської системи, яка десятиліттями успішно функціонує в Україні, і яку важко перехитрити.

Нобелівський лауреат Йосиф Бродський у своєму творі " Менше одиниці" писав про подібну перспективу боротьби із системою: " Людина з головою, ясна річ, намагається перехитрити систему – винаходячи різні обхідні маневри, укладаючи сумнівні угоди з начальством, нагромаджуючи брехню на брехню … На це повністю йде все життя. Але ти зрозумієш, що сплетене тобою павутиння – павутиння брехні, … і ти будеш зневажати себе.

Це остаточне торжество системи: перехитриш ти її чи примкнеш до неї, совість твоя однаково нечиста".

Наведена цитата жодним чином не стосується згаданого колеги, його сміливої та професійної позиції. Це лише преамбула до пропонованої нижче альтернативи судовому оскарженню протиправної бездіяльності прокуратури при вирішенні повідомлень громадян про злочини. Адже таке оскарження абсолютно безпечне для прокурорів, воно може затягнуться на довгі роки, залишаючи без руху вирішення первинне звернення людини про розслідування злочину над ним.

Але якщо вже залишати без належного розслідування злочини відносно громадян – то, принаймні для того, щоб назвати таке не-розслідування саме злочином.

Боротись із системою марно. Набагато ефективніше заставити різні ланки та складові частини єдиної корумпованої системи органів українського судочинства – не плодити собі подібних, а боротися одне з одним. Якщо не до повного знищення, то до істотного знесилення.

Система, яка перестане боротися із зовнішніми подразниками, якими виступають спрагнені правосуддя громадяни, така корумпована система змушена буде поїдати сама себе, щоб мати засоби для свого звиклого небідного існування. Ніцца й Баден-Баден – недешеві міста.

Нічого нового пропонована альтернатива не передбачає.

Суть її лежить на поверхні та доступна кожному. Потрібно лише набратися сміливості і назвати прокурорський вердикт " прокуратура не вбачає..." – наслідком зловживання службовим становищем, вчиненим працівником правоохоронного органу. Тобто злочином, передбаченим частиною третьою 364-ї статті Кримінального кодексу України.

Отримавши повідомлення про злочин, прокурор чи слідчий повинні максимально в десятиденний строк прийняти одне з рішень, строго передбачене діючим кримінально-процесуальним законодавством України – порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, чи відправити її належному адресату.

Перелік – вичерпний.

Розширеному тлумаченню він не підлягає, і не дозволяє прокурору в кримінальному процесі " вбачати", чи " не вбачати підстави для прокурорського реагування". Неприйняття одного з указаних рішень об'єктивно свідчить про використання працівником прокуратури свого службового становища всупереч інтересам служби.

Шкода, заподіяна свідомим уникненням прокуратурою адекватної відповіді на повідомлення про злочин, за самим змістом та статусом порушених прав не може бути " неістотною". Адже відсутність процесуального рішення унеможливлює його оскарження в судовому порядку. А громадянин, тим самим, позбавляється права на справедливий судовий розгляд.

А право на справедливий суд, у контексті Загальної Декларації прав людини, є " невід'ємним правом людини", " основою свободи та справедливості", " зневажання й нехтування яким призводить до варварських актів".

Користуючись лексикою Декларації прав людини – порушення права на справедливий судовий розгляд, внаслідок неприйняття за наслідками розгляду повідомлення громадян про злочини одного з рішень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством, кваліфікує прокурорське " не вбачаю підстав" – як варварський акт.