Охорона праці,надр та довкілля

Всі роботи по будівництву свердловини необхідно виконувати згідно вимог “Строительных норм и правил (СНиП)”, “Правил пожарной безопасности в нефтегазодобывающей промышленности” и “Правил пожарной безопасности в нефтяной промышленности”. На основі цих норм і правил на кожному підприємстві повинні бути розроблені з урахуванням місцевих умов виробничі інструкції по техніці безпеки та протипожежній безпеці для кожної професії та кожного виду робіт, які періодично необхідно переглядати та перезатверджувати.

Безпеку праці та пожежну безпеку можливо забезпечити лише за допомогою цілого комплексу заходів.

Для буріння необхідно використовувати лише повністю технічно справну бурову установку, допустима вантажопідйомність вишки та талевої системи якої перевищує очікуване навантаження в період спорудження даної свердловини, а обладнання, оснащення та електричне освітлення відповідають нормам правил безпеки. Вишку необхідно укріплювати відтяжками зі сталевого каната, діаметр, число й місця встановлення яких повинно відповідати технічній документації на дану установку. Все обладнання повинно бути розміщено на буровій площадці так, щоб була забезпечена можливість його зручного та безпечного ремонту та експлуатації. Устаткування, що може опинитися під електричною напругою, повинно бути надійно заземленим.

Після завершення монтажу бурової установки все обладнання повинно бути перевірено та випробувано без навантаження; ті вузли бурової установки та іншого обладнання, які будуть працювати під тиском, необхідно опресувати тиском, який в 1, 5 рази перевищує максимально очікуваний у період буріння чи закінчування свердловини. Бурова установка, цементувальне обладнання, установка для освоєння та випробування свердловини повинні бути оснащені пристроями та приборами, що підвищують їх безпеку та технічний рівень експлуатації, а також засобами пожежегасіння у відповідності до норм.

До початку буріння спеціальна комісія, до складу якої входять представники адміністрації бурового підприємства, Держгіртехнагляду, пожежної інспекції та органу, що відповідає за охорону навколишнього середовища, повинна перевірити відповідність бурового обладнання технічній документації на нього, гірничо-геологічним ти технологічним умовам буріння свердловини, правильність і якість монтажу та відповідність змонтованого обладнання до нормативів і правил безпеки. Пуск бурової установки допускається тільки з дозволу цієї комісії.

В період експлуатації стан бурового обладнання буровий майстер та механік повинні не рідше, як один раз на два місяці, а також перед спуском кожної обсадної колони, перед початком та після закінчення ловильних робіт, пов’язаних із розходжуванням колони бурильних труб, після викидів та відкритих фонтанів, після сильного вітру, до початку та після закінчення перебазування бурової установки на нову точку. Не рідше одного разу на 6 років вишку повинна випробувати згідно затвердженої методики спеціальна комісія.

Переважна більшість нещасних випадків та пожеж при бурінні свердловин відбувається через низьку кваліфікацію, помилки, неуважність, халатність чи недисциплінованість персоналу. Тому одним з найважливіших заходів повинно бути навчання безпечним методам роботи всіх осіб, які приймають участь у будівництві свердловини. До керування бурінням дозволяється допускати тільки осіб, які мають спеціальну освіту та право відповідального ведення бурових робіт.

Всі члени бурової бригади та інші особи, які будуть приймати участь в роботі по спорудженню чи випробуванню свердловини, повинні бути навчені безпечним методам роботи по своїх професіях та до початку робіт на даній свердловині проінструктовані як по загальних правилах безпеки на підприємстві, так і по спеціальних питаннях, пов’язаних із виконанням робіт на даній свердловині.

Кожний член бурової бригади щоденно перед початком роботи повинен перевірити стан свого робочого місця та справність механізмів, інструментів приборів і приспосіблень з техніки безпеки, усунути виявлені несправності. Бурильник при здачі вахти зобов’язаний безпосередньо на робочому місці попередити свого змінника та зробити відповідні записи в буровому журналі про наявні несправності обладнання, приборів інструментів тощо. Заборонено експлуатувати несправні обладнання, інструменти та прибори, а також обладнання з несправними пристроями безпеки, користуватися несправними засобами індивідуального захисту. Якщо несправні електрообладнання чи лінія електропередач, необхідно викликати чергового електромонтера для усунення несправності. Заборонено експлуатувати обладнання, інструменти та прибори при навантаженнях, тисках та температурах, що виходять за вказані в паспорті допустимі межі.

Якщо при бурінні свердловини можливі газонафтопрояви, на її усті повинно бути встановлено противикидне обладнання, робочий тиск якого більший максимального, що очікується при проявленні. Кількість і тип превенторів, а також схема обв’язки цього обладнання повинні бути погоджені з місцевим органом Держгіртехнагляду. Керування превенторами повинно бути дистанційним, механізованим та дубльоване ручним. Справність та роботоздатність превенторів потрібно перевіряти щовахтно. До початку буріння такої свердловини необхідно встановити ємності з запасом промивальної рідини в об’ємі, не меншому регламентованого правилами безпеки, а також ємність для доливу промивальної рідини при підйомі бурильної колони. В зимовий період всі ємності, очисні механізми та противикидне обладнання необхідно обігрівати.

Підлога вишки, насосного сараю, площадки для приготування бурового розчину, площадку біля устя свердловини під підлогою бурової та підхід до неї в разі забруднення необхідно промивати сильною струминою води, а місця, що забруднені мастилом чи мазутом, засипати піском чи землею.

На буровій необхідно мати аптечку з набором перев’язочних засобів та медикаментів, необхідних для надання першої допомоги при нещасних випадках. Члени бурової бригади повинні бути навчені прийомам надання такої допомоги.

Для будівництва свердловин тимчасово відчужують значні земельні площі. Після завершення буріння та освоєння свердловини більша частина тимчасово відчужених земель підлягає поверненню землекористувачу в рекультивованому вигляді. Тому до початку будівельно-монтажних робіт потрібно зняти ґрунтовий шар і складувати його на окремій площадці, а після завершення бурових робіт знятий ґрунт використати для відновлення родючості ділянки, яка повертається.

Основні джерела забруднення навколишнього середовища при бурінні – промивальна рідина та реагенти, що використовуються для регулювання її властивостей; частинки гірських порід, які виносяться промивальною рідиною зі свердловини чи викидаються з неї підчас відкритого фонтанування; пластові рідини, що виходять зі свердловини разом з потоком промивальної рідини чи виливаються з неї при газонафтопроявленні, при освоєнні та випробуванні; нафта та нафтопродукти, деякі види буферних рідин; залишки тампонажних розчинів.

Звести до мінімуму забруднення навколишнього середовища при бурінні свердловин можна тільки шляхом комплексного вирішення задачі. Для цього необхідно для збереження промивальних рідин, реагентів, нафти та нафтопродуктів використовувати металічні чи бетонні ємності, а для збору та тимчасового збереження всієї вибуреної породи, пластових і бурових стічних вод (БСВ), а також нафти, що виливається зі свердловини при її освоєнні, нафтогазових викидах та відкритих фонтанах, – земляні амбари з достатньо високою та надійною обваловкою, яка не могла би бути зруйнованою дощовими зливовими водами. Дно та стінки земляних амбарів повинні мати відповідну гідроізоляцію, щоб рідини та хімреагенти, які зберігаються в них, не могли проникнути в горизонти ґрунтових вод та природні водойми. Навколо бурової установки повинні бути споруджені стічні канави для видалення БСВ та пролитої промивальної рідини в амбар.

Підчас бурових робіт утворюється велика кількість стічних вод. Доцільно організувати їх очищення та повторне використання.

Горючі гази, що виділяються при дегазації промивальної рідини чи виходять зі свердловини при освоєнні, випробуванні чи відкритому фонтануванні, спалюють в спеціальному факелі, встановленому не ближче 100 м від свердловини.

Після закінчення буріння свердловини територію, яка підлягає рекультивації, необхідно звільнити від залишків в ємностях промивальної рідини та шламу гірських порід. Існують різноманітні шляхи вирішення цієї проблеми:

- транспортування залишків промивальної рідини на інші бурові для використання;

- закачування залишків рідини і шламу в зони катастрофічного поглинання в сусідніх свердловинах, що буряться, за умови, що ці зони не містять прісні та цілющі води та не сполучаються з горизонтами таких вод, акваторіями та атмосферою;

- збір всього шламу та залишків рідини в металічні контейнери та вивіз для захоронення в спеціальні шламосховища;

- зневоднювання відходів підсушуванням їх в земляних амбрах з наступним засипанням родючою землею.

Висновки

Виконуючи курсовий проект ми засвоїли методику розрахунків бурильної колони та режимних параметрів буріння, навчилися використовувати набуті знання для вирішення конкретних інженерних задач з обґрунтуванням прийнятих технічних і технологічних рішень на рівні сучасних досягнень теорії і практики.

Провівши ряд розрахунків ми отримали як результат бурильну колону з наступними параметрами:

ℓ = 21 м (ОБТЗ 2-133 + 3 КЛСН);

ℓ = 180 м (ОБТЗ 2-133);

ℓ = 288 м (ТБПН 102 мм „Д”, δ = 8, 4 мм);

ℓ = 1836 м (ТБПН 102 мм „Д”, δ =8, 4 мм);

ℓ = 1345 м (ТБПН 102 мм „Е”, δ = 8, 4 мм);

Розрахунки, виконані в курсовому проекті, є обґрунтованою проміжною підготовкою до виконання дипломного проекту та професійної діяльності.

Перелік літературних джерел

1. Кочкодан Я.М. Курсовий проект ”Технологія буріння нафтових і газових свердловин”: Методичні вказівки. – Івано-Франківськ: Факел, 1999.

2. Коцкулич Я.С., Кочкодан Я.М. Буріння нафтових і газових свердловин: Підручник – Коломия: ВПТ “Вік”, 1999.

3. Иогансен К.З. Спутник буровика: Справочник – М.: Недра, 1990.

4. Булатов А.И., Аветисов А.Г. Справочник инженера по бурению. В 2-х томах – М.: Недра, 1985.

5. Баграмов Р.А. Буровые машины и комплексы. – М.: Недра, 1988 р.

6. Мислюк М.А. Буріння свердловин: Довідник. Т. 1: Загальні відомості. Бурові установки. Обладнання та інструмент. / Мислюк М.А., Рибчич І.Й., Яремійчук Р.С. – К.: Інтерпрес ЛТД, 2002. – 367 с.

7. Мислюк М.А. Буріння свердловин: Довідник. Т. 3: Вертикальне та скероване буріння. / Мислюк М.А., Рибчич І.Й., Яремійчук Р.С. – К.: Інтерпрес ЛТД, 2004. – 294 с.

8. Мислюк М.А. Буріння свердловин: Довідник. Т. 5: Ускладнення. Аварії. Екологія. / Мислюк М.А., Рибчич І.Й., Яремійчук Р.С. – К.: Інтерпрес ЛТД, 2004. – 396 с.