Братські школи

Необхідність протидіяти наступу католицької культури викликала появу православних шкіл при міських братствах. Перша така школа з'явилася при Львівському братстві. За короткий час вона досягла значних успіхів, оскільки корис­тувалася матеріальною і політичною підтримкою не тільки свого братства, але і таких впливових людей, як князь Костян-тин-Василь Острозький, молдавський господар Ієремія Мо­гила, гетьман Петро Сагайдачний.

Основи організації Львівської школи і її програма були викладені в статуті «Порядок шкільний» (1586 р.), що став зразком для інших братських шкіл України. Статут передбачав православно-слов'янський і всестановий характер освіти. Наприкінці XVI - на початку XVII ст. братські школи почали створювати скрізь в Україні. До початку XVII ст. їхнє число досягло ЗО.

Утримувалися школи на кошти братств і за рахунок плати за навчання, бідні ж і сироти навчалися безкоштовно. При цьому від педагогів статут вимагав «учити і любити всіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт, злиденних і тих, котрі ходять по вулицях, просячи милостиню».

^ Братські школи, так само як і Острозька академія, були сло-в'яно-греко-латинськими. Крім названих мов, у них вивчалися вже згадані «сім вільних наук». Основна увага приділялася вивченню церковнослов'янської і української книжних мов.

Ці школи протистояли полонізації і покатоличенню української молоді, виховуючи в ній патріотизм, повагу до свого народу, вітчизняної історії, мови, культури, православ'я.

Історія У країн ц

Тема 8

Офіційні кола Речі Посполитої бачили в братських школах серйозну перешкода своїм загарбницьким устремлінням, вог­нище національного опору і «схизми». Тому вони вели проти цих шкіл неприкриту боротьбу, використовуючи, зокрема, уніатську церкву. У 20-х рр. XVII ст. під тиском уніатського єпископа Балабана практично припинила діяльність Львівська школа. У 1627 і в 1634 рр. студенти католицького колегіуму розгромили Луцьку братську школу, після чого вона перейшла до рук уніатів.