💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Командні дії

Командні дії у захисті 'направлені на відбір м'яча у противника або створення перепон, які заважають виконати кидок м'яча по воротах. Команда', що за­хищається, намагається створити чисельну перевагу на самому небезпечному напрямку атаки противни­ка. Це досягається лише високою організацією дії ко­жного гравця команди.

Кожна команда застосовує на свій розгляд різні системи захисту. У гандбоїлі існують три основні системи захисту: особиста, зонна І змішана (або комбінована).

Особиста система захисту має два, варіанти: по всьому майданчику і на своїй половині.

Особовий захист по всьому майданчику застосову­ється у виключних випадках: якщо у команді усуне­ний гравець; якщо противник фізично і технічно під­готовлений слабше; якщо противник має перевагу в 1--2 очка, а до кінця гри залишилось 5—8 хв; якщо противник навмисне затягує гру. Особистий захист по всьому майданчику застосовується відразу ж після втрати м'яча. За'хисники розбирають найближчих грав­ців і супроводжують їх, не дають вільно одержати і передати м'яч партнерові.

Особистий захист на своїй половині утруднює про­тивникові переда.чі м'яча і кидки його по воротах. Гравці нападу під щільною опікою допускають помил­ки і втрати м'яча. Для успішного застосування осо­бистого захисту необхідно володіти прийомами про-слизування та зміни гравця у захисті і бути добре фізично підготовленими.

При зонній системі захисту кожний гравець відпо­відає.“і певну ділянку поля, на я.кій він діє (рис. 28). Захисник прикриває противника весь час, доки той знаходиться в його зоні захисту. Для зонного захисту характерні пересування у залежності від місця і на­прямку атаки противника, які виконуються всіма за­хисниками.

Розташування гравців по зонах використовується як вихідне положення для персональної опіки про­тивника у своїй зоні дії. Гравці, повернувшись у за­хист, розташовуються вздовж 6-метрової лінії і на кожну дію гравця з м'ячем відповідають узгоджени­ми пересуваннями і діями. До гр'авця з м'ячем вихо­дить найближчий противник, інші змішуються, запов­нюючи зону, яка звільнилася.

Після передачі м'яча нападаючим гравцям захис­ник повертається на. своє місце. Зонний захист ефек­тивний в тому випадку, коли всі дії гра'вців у захисті узгоджені як одне ціле.

Існує кілька варіантів особистого захисту.

Захист 6: 0, При такому захисті гравці рівномірно розташовуються вздовж 6-метрової лінії або трохи по­переду неї. Це дає можливість прикрити найбільшу ча­стину лінії площі воріт.

При, атаці одного з нападаючих на ворота ближ­чий до нього захисник блокує його, виходячи вперед. У випадку, коли нападаючий намагається прорвати­ся у вільну зону, захисники, що знаходяться ліворуч і праворуч гравця, прикривають цю зону. Якщо напада­ючий переда'є м'яч партнерові, захисник швидко від­ходить на своє місце.

Рис. 28 Рис. 29

У центральній частині поля розташовуються най­більш рослі захисники, більш низькі займають позиції праворуч і. ліворуч від них, найнижчі — по' кр'аях. Захист 6: 0 дає перевагу, якщо він застосовується про­ти команд, що не володіють дальніми кидками, а та­кож проти команд, які мають небезпечних крайніх гравців.

Захист 5+1. При цьому варіанті 5 гравців розта­шовуються вздовж 6-метрової лінії', а 6-й — на 9-мет-ровій лінії (рис. 29).

Дії гравців v захисті такі ж, як і у варіанті 6: 0, за виключенням центрального захисника, який лише у деяких випадках виходить уперед. Гравець, висуну­тий уперед, заважає противникові виконувати кидки з дальніх дистанцій, не дає розігрувати м'яч. Централь­ний гравець повинен бути найкращим захисником. Від нього залежить уся оборонна система захисту. Гравці, які знаходяться від центрального захисника ліворуч і праворуч, — півсередні. Вони викопують найважче зав­дання. Протії них

звичайно діють нападаючі, що во-

лодіють дальніми кидками, і в Їхній зоні захисту зна' ходяться лінійні гравці противника. Якщо один з пін² середніх вийшов уперед на гравця противника, другий повинен знаходитися на 6-метровій лінії.

Захист 4+2. Розташування захисників при варіан­ті 4+2 показано на рис. ЗО. Чотири гравці розташо-

Рис. зо Рис. зі

вані вздовж 6-метрової лінії, а два — вздовж 9-мет-рової. Гравці, що грають попереду, дуже рухливі. Вони повинні володіти технічними прийомами блоку­вання, вміти перешкоджати кидкам з дальньої ди­станції і проходам через центр поля. Останні гравці діють вздовж 6-метрової лінії.

Захист 3+3. Варіант системи захисту 3+3 скла­дається з двох ліній захисту (рис. 31).

Одна розташовується біля 6-метрової лінії, друга— біля 9-метрової. Дії захисників біля 9-метрової лінії утруднюють нападаючим обрання зручної позиції для кидка м'яча по воротах із центральної позиції. Захис­ники обох ліній весь час взаємодіють із воротарем, надійно прикривають частину воріт, полегшуючи цим ного гру. Крайні нападаючі противника мають багато можливостей для взяття воріт при цьому варіанті за­хисту.

Команда, що застосовує цей варіант, повинна мати відмінного воротаря.

Комбінований захист включає в себе сполучення зонного захисту з особистим. Є кілька варіантів компо­лі, їхньої ролі; показ основних дій захисту за допо­могою сх'ем, фільмів, кілограм, фотографій та ін.; практичні вправи.

Спочатку навчають захисним діям “гравець проти гравця” по всьому майданчику. Це дозволяє напада­ючому після втрати м'яча відразу переходити до ак­тивних дій у боротьбі за м'яч.Зонний захист вивчають у такій послідовності:

6—0, 5—1, 4—2; 3—3, а комбінований з варіанта 5—1, 4—2.

У подальшому засвоюється вміння команди, що захищається, в процесі гри переходити від однієї си­стеми захисту до другої.

Приблизні вправи

1. Навчання переміщенням і нідстраховці 2х1;

2Х2; 3Х2 — гра у салки.

2. Захисник рухається за нападаючим по всьому полю, повторюючи всі його рухи.

3. “Полювання”. Гравці переміщуються полем, ве­дучи м'яч. Один гравець без м'яча намагається пере­хопити. його у кого-небудь із партнерів. Той, хто втра­чає м'яч, займає місце цього гравця.

4. “Боротьба за м'яч”. Гравці розділені на дві команди. Кожному гравцеві однієї команди відповідає гравець другої, якого він “тримає”. Завдання однієї команди — більше часу володіти м'ячем, а другої — скоріше переходити, м'яч.

5. Атака гра'вця з м'ячем, нідстраховка і надання допомоги. Нападаючі, розташовані вздовж 9-метрової лінії, розігрують м'яч між собою. Кож'ний захисник атакує противника, який стоїть спереду, в момент пе­редачі йому м'яча. Як тільки нападаючий віддає м'яч найближчому партнерові, захисник відходить • назад,) до зони, для підстраховки партнера, що вийшов уперед.

6. Гра в одні ворота 2Х2; 3Х3; 3Х2.

их товарищ выполняет прием, а затем дают оценк