💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Стаття 237

Огляд

1. З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення криміналь­ного правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

2. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цьо­го Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

3. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одер-

допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

4. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (роз­шукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

5. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі ви­лучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і до­кументів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здій­снено їх остаточні огляд і опечатування.

6. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огля­ду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

7. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

1. Огляд - це слідча дія, що полягає у безпосередньому сприйнятті зовнішніх ознак матеріальних об'єктів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчи­нення кримінального правопорушення.

Мета огляду - виявлення відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та їх фіксація.

Залежно від об'єкта можна виділити такі види огляду: 1) огляд місця події; 2) огляд місцевості; 3) огляд приміщень; 4) огляд речей; 5) огляд документів; 6) огляд трупа. Кожний із видів слідчого огляду має свої специфічні особливості, що визначають по­рядок його проведення. Але разом з тим існує ряд положень процесуального і тактич­ного характеру, загальних для всіх видів оглядів.

Огляд місця події найчастіше є невідкладною слідчою дією, саме тому він є єдиною слідчою дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відо­мостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду (ч. 3 ст. 217 КПК). Під невідкладними слід розуміти такі випадки, коли зволікання з оглядом може привести до негативних наслідків для кримінального провадження - зникненню слідів кримінального правопорушення, об'єктів, які можуть стати згодом речовими доказами, зміну обстановки тощо.

Під місцем події розуміється приміщення або місцевість (територія, акваторія), підводне середовище, підземні природні утворення або споруди, в межах яких вчине­но кримінальне правопорушення або можуть бути виявлені матеріальні сліди, пов'язані з подією кримінального правопорушення.

Місце події може не збігатися з місцем вчинення злочину. Якщо злочин вчинений в одному місці, а сліди його знайдені в іншому, то в матеріалах кримінального про­вадження фігуруватиме і місце злочину, і місце події. Якщо ж злочин вчинений у тому місці, де були знайдені його сліди, місце злочину і місце події збігаються. Починаючи огляд, слідчий може ще не знати, чи є подія, що розслідується, сліди якої знайдені в даному місці, злочином і чи тут він вчинений. Проте, оскільки виявлення слідів по­дії, що вимагає розслідування, завжди є подією, то і місце її виявлення - місцем події, а її огляд - оглядом місця події.

Огляд може бути проведений як самостійна слідча дія або бути складовою части­ною іншої слідчої дії (наприклад, огляд предмета, документа або трупа під час об­шуку).

Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішен­ня про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Ви­мога закону обов'язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.

Сутність огляду полягає в тому, що слідчий та/або прокурор сприймає об' єкт огляду (за допомогою слухових, зорових, тактильних відчуттів), досліджує та оцінює його стан, властивості, ознаки з метою виявлення та фіксації будь-яких відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

2. При необхідності провести огляд у житлі чи іншому володінні особи слідчий за погодженням з прокурором або особисто прокурор звертається з відповідним клопо­танням до слідчого судді за місцем проведення досудового розслідування. Закон пе­редбачає, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правила­ми КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, тому про вимоги закону щодо можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи, легальне визначення понять «житло» та «інше володіння», про зміст клопотання слідчого чи прокурора до суду, порядок його розгляду та постановлення відповідної ухвали слідчого судді див. коментар до статей 233-236 КПК.

3. Частина третя коментованої статті закріплює коло осіб, які мають право брати участь у огляді. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. Слід звернути увагу на те, що закон не містить імперативної вимоги щодо запрошення вказаних осіб для проведення огляду, віддаючи слідчому право вирішити це питання на підставі його внутрішнього переконання. Отже, якщо слідчий визнає участь зазна­чених осіб у проведенні огляду обов'язковою, він має право викликати їх на підставі ст. 133 КПК. Якщо ж участь у огляді цих осіб не є обов'язковою, вони, на думку слідчого, можуть за власним бажанням взяти в ній участь або заявити про це клопо­тання, таким особам з дотриманням вимог статей 110-111 КПК направляється повідо­млення.

Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних за­ходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та за­конні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також ч. 3 ст. 223 КПК). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи до­кументів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. Їх присутність під час огляду є га­рантією законного та об'єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотри­мання правових приписів кримінального процесуального закону.

Для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та закон­ні інтереси можуть бути обмежені, слідчий чи прокурор має право здійснити їх виклик. Процесуальний порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні перед­бачений гл 11 КПК.

У необхідних випадках з метою одержання допомоги з питань, що потребують спе­ціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Як спеціалісти можуть бути залучені представники різних галузей знань залежно від того, яке саме кримінальне правопорушення розслідується: криміналіст; хімік, біолог, лікар, інженер-будівельник, мистецтвознавець тощо. Спеціаліст залучається для допомоги слідчому чи прокурору в застосуванні технічних засобів огляду, виявленні та вилучен­ні об'єктів під час огляду; фіксації ходу та результатів огляду за допомогою технічних засобів; надання пояснень слідчому щодо особливостей та певних властивостей об'єктів, що оглядаються; проведення за допомогою спеціальних засобів попередніх експрес-до- сліджень знайдених об'єктів; консультування щодо правильного поводження із ними; упаковки виявлених об'єктів; правильного опису в протоколі огляду вилучених пред­метів; проведення вимірювання, складання, планів, креслень тощо.

4. Перед проведенням огляду особам, які беруть у ньому участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені КПК, згідно з їх процесуальним статусом.

Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК огляд житла чи іншого володіння особи здійсню­ються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення огляду.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

5. При огляді можуть бути вилучені лише речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Поняття «речі» у сенсі цієї статті слід тлумачити широко. Ними можуть бути сліди вчиненого кримінального правопорушення, доку­менти, інші предмети, які можуть бути приєднані до матеріалів кримінального про­вадження як речові докази, до яких, зокрема, можна віднести матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи об­ставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі пред­мети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Якщо оглянуті речі мають ознаки речового доказу (ст. 98 КПК), вони визнаються речовими доказами і залучаються до матеріалів кримінального провадження поста­новою слідчого або прокурора. (Про порядок зберігання речових доказів див. комен­тар до ст. 100 КПК.)

Речові докази вилучаються цілком у натурі. Сліди залежно від їх видів - разом з об'єктом - носієм сліду або його частиною. Якщо неможливо вилучити разом об'єкт- носій (його частину) та слід, вилучаються копії сліду або його моделі (зліпки та від­битки).

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження (див. про це коментар до ч. 7 ст. 236 КПК).

Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду, упаковці та опечату­ванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Упаковка повинна бути зроблена таким чином, щоб у процесі транспортування та зберігання речі і документи не втратили свого доказового значення.

Закон переважно орієнтує слідчого чи прокурора на проведення огляду об' єктів на місці проведення слідчої дії. Втім відповідно до положень коментованої статті за­конодавець зазначає, що у разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити не­можливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опе­чатування. Це можуть бути випадки, коли під час огляду необхідно використовувати особливі інструменти, матеріали, коли необхідно створити відповідні технічні умови огляду або коли для огляду потрібен тривалий час.

6. Слідчий, прокурор має право заборонити особам, що перебувають у місці про­ведення огляду, а також особам, які під час проведення цієї слідчої дії опинилися в при­міщенні або на місцевості, залишати місце огляду до його закінчення, спілкуватися один з одним або з іншими особами, вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

7. Значно підвищує можливості слідчого при проведенні огляду та його результа­тивність застосування технічних засобів фіксації. При огляді закон надає право слід­чому, прокурору або за їх дорученням залученому спеціалісту проводити вимірюван­ня, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти гра­фічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального прова­дження.

Якщо клопотання про застосування технічних засобів фіксування заявляють учас­ники слідчої дії - таке фіксування є не правом, а обов'язком слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 107 КПК). (Про процесуальний порядок застосування технічних засобів фіксації огляду див. коментар до ч. 7 ст. 236 КПК.)

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не на­лежать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (статті 167-169 КПК).

Під час проведення огляду або безпосередньо після його закінчення особою, яка проводить огляд, складається протокол (ст. 104 КПК). Протокол огляду складається із трьох частин: вступної, описової, заключної.

Вступна частина повинна містити обов'язкові реквізити протоколу: назва слідчої дії; місце, час її проведення (час початку та закінчення); умови проведення огляду (погода, освітлення); особа, яка проводить слідчу дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер (якщо відомості про кримінальне правопорушення вже внесені до ЄРДР). У цій час­тині також зазначаються: підстави проведення невідкладного огляду; всі особи, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); вказівку на роз'яснення особам, присутнім під час огляду їх прав та обов'язків, в тому числі робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу; інформація про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, за­здалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; посилання на статті криміналь­ного процесуального закону, відповідно до яких проводиться огляд.

Описова частина протоколу огляду має бути складена із дотриманням логіки ви­кладення подібних процесуальних документів, відповідати вимогам системності та послідовності. У описовій частині протоколу огляду житла чи іншого володіння осо­би зазначається, що власнику житла чи іншого володіння, а за його відсутності - іншій присутній особі пред'явлена ухвала слідчого судді про дозвіл на огляд та надана її копія; зазначаються дані про отримання добровільної згоди власника на огляд, що підтверджується його підписом. У описовій частині також фіксуються координати місця події, відбивається послідовність дій слідчого; детально описуються виявлені речі та документи; зазначається, які технічні засоби виявлення та фіксації слідів за­стосовувалися.

У заключній частині повинні міститися відомості про: виявлені, вилучені речі і документи, перераховані їх ознаки - назва, кількість, міра, вага, матеріал, з якого вони виготовлені, з урахуванням того, наскільки точно це може бути визначено у мо­мент вилучення, та індивідуальні ознаки (об'єм, розмір, колір, по можливості ціна кожного предмета чи документа, що вилучається, та ін.).

Оскільки особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слід­чої дії мають право робити заяви, ці заяви також підлягають занесенню до протоколу.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із його текстом. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні огляду, відмовилася підписати про­токол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Протокол виготовляється у двох примірниках. Обидва примірники підписують усі учасники, які брали участь у проведенні огляду.

Другий примірник протоколу огляду вручається власнику житла чи іншого воло­діння, у яких проведено огляд, а в разі його відсутності - іншій присутній особі. При проведенні огляду на підприємстві, в установі або організації другий примірник про­токолу вручається представникові підприємства, установи або організації.

Додатками до проколу огляду місця події можуть бути спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей, документів, фототаблиці, плани, схеми, зліпки, носії комп 'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу (ст. 105 КПК).

Стаття, що коментується, спеціально не передбачає огляду тварин, необхідність в якому може виникнути. Оскільки законом такий огляд не заборонений, він також може бути здійснений із дотриманням встановлених для цій статті правил. Метою огляду тварин є встановлення належності тварини конкретній особі, сільськогоспо­дарському підприємству, а також ознак, за якими можна ототожнити тварину.

У ході огляду слідчим встановлюються вид тварини, порода, масть, стать, вік (по можливості), ступінь угодованості; ознаки належності тварини певній особі або сіль­ськогосподарському підприємству (клеймо, наявність індивідуально визначених пред­метів і та ін.); індивідуальні ознаки тварини (специфічне забарвлення, анатомічні особливості, сліди від перенесених травм).

З метою повного виявлення вказаних вище ознак тварин доцільно залучати фахів­ця - ветеринара або зоотехніка.