Виконання ухвали про арешт майна

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

1. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

1. Ухвала слідчого судді або суду про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно в порядку, визначеному в даній ухвалі. Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено в ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р.

Властивості, якими наділено деяке майно, певним чином впливають на специфіку процедури накладення арешту. Це стосується накладення арешту на нерухоме майно, грошові кошти, що знаходяться у банках чи кредитних установах, цінні папери.

Порядок виконання арешту нерухомого майна визначений у ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р., де зазначено, що державна реєстрація обтяження (заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном) проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якою встановлюється заборона на розпорядження нерухомим майном (п. 8 ст.16) за наявності рішення органів досудового провадження (п. 3 ч. 2 ст.19). Однією з підстав внесення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є заява про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається у зв'язку з накладенням арешту на об'єкти нерухомого майна (п. 2.1. «Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», затверджене Наказом МЮ від 09.06.1999 р. №31/5 (у редакції наказу МЮ від 18.08.2004 р. № 85/5)). Органи та посадові особи в день накладення заборони (арешту) надсилають реєстратору заяву встановленого зразка (п. 2.2 вказаного Наказу).

Накладення арешту на грошові вклади означає виключення цих грошових коштів з цивільного обігу на певний період, заборону відповідній особі реалізувати своє право на розпорядження цими грошовими коштами. Частина 2 ст. 59 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначає, що зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. Арешт на вклади тягне за собою припинення банком будь-яких витратних операцій по рахунку в межах суми, визначеної в рішенні слідчого судді чи суду. Порядок інформування банківських установ визначений в п. 28 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду від 27.08.2010 р., де зазначено, що слідчий, прокурор надсилають відповідним банківським установам судові рішення про накладення арешту на внески і заощадження інших видів, внесені в банківські установи. Арешт не може бути накладений на кореспондентські рахунки банку. Порядок інформування банківських установ, що знаходяться за межами України, про вилучення банківських документів, про наявність коштів у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України, визначається відповідними міжнародними угодами.

У частині 8 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» вказано, що арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому КМУ, а саме — Порядком накладення арешту на цінні папери, затвердженому постановою КМУ від 22.09.1999 р. № 1744 «Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери». Арешт може бути накладено на будь-які цінні папери незалежно від їх виду та форми випуску, як одного власника, так і кількох співвласників. У разі накладення арешту на іменні цінні папери у документарній формі копія рішення надсилається реєстратору або емітенту, що веде реєстр власників іменних цінних паперів згідно із законодавством, а у разі накладення арешту на цінні папери, випущені у бездокументарній формі, та/або зне- рухомлені цінні папери — зберігачу (п. 5). Цінні папери, на які накладено арешт, підлягають опису в порядку, передбаченому законодавством. У процесі проведення опису цінних паперів складається акт за встановленою формою, в якому зазначається їх вид, найменування випуску, категорія та кількість (п. 6). Виявлені під час опису іменні цінні папери у документарній формі та цінні папери на пред'явника у документарній формі, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню та негайній передачі на зберігання до установ Національного банку. Крім того, іменні цінні папери у документарній формі обмежуються в обігу шляхом їх блокування ре- єстроутримувачем на особовому рахунку власника. Блокування полягає в припиненні реєстрації переходу права власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов'язаннями (п.7). Цінні папери, випущені у бездокументарній формі, та знерухомлені цінні папери, на які накладено арешт, обмежуються в обігу шляхом здійснення зберігачем відповідної облікової операції невідкладно після отримання копії постанови державного виконавця. У цьому разі частина або вся кількість цінних паперів на рахунку власника обмежується в обігу шляхом виконання відповідного облікового запису (п. 8).

Особи, яким передано на зберігання майно, на яке накладено арешт, (керівник банку, представник територіальної держадміністрації або житлово-експлуатаційної організації, власник цього майна чи його родич) попереджаються про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ