Загальні положення тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом

1. У разі наявності достатніх підстав вважати, що для припинення криміналь­ного правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному прова­дженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово ви­лучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому статтею 208 цього Кодексу.

Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом:

1) право керування транспортним засобом або судном;

2) право полювання;

3) право на здійснення підприємницької діяльності.

2. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійсне­не на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.

1. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 131 КПК тимчасове обмеження у користуванні спе­ціальним правом є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Цей захід передбачає: 1) тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом; 2) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. Застосовується такий захід для припинення кримінального правопорушення чи запо­бігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці під­озрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення від­шкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Питання про наявність достатніх підстав для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом вирішує в кожному конкретному випадку слідчий суддя.

Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом: 1) право керування транспортним засобом або судном; 2) право полювання; 3) право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг установ­леного цим Законом віку та не має медичних протипоказань, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Таке право підтверджується посвідченням. Порядок його видачі встановлений по­становою КМУ від 8 травня 1993 р. № 340 «Про затвердження Положення про по­рядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними за­собами».

Право на керування самохідним судном (моторним, вітрильним, вітрильно-мото­рним) підтверджується свідоцтвом, яке видається після складання іспиту комісії ре­гіонального представництва Держфлотінспекції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання. Згідно зі ст. 14 цього Закону документами на право полювання (для гро­мадян України) є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліценція, відстрільна картка, дозвіл на діагностич­ний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогне­пальною зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Тимчасово вилученими можуть бути документи, що посвідчують користування таким спеціальним правом, як право на здійснення підприємницької діяльності. Відпо­відно до ч. 1ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Стаття 50 ЦК установлює, що право на здійснення підпри­ємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяль­ності встановлюються Конституцією України та законами. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації.

Під час кримінального провадження підозрюваний тимчасово обмежується у ко­ристуванні спеціальним правом. Порядок позбавлення такого права визначається матеріальним правом. Так, ст. 30 КУпАП передбачений такий вид адміністративного стягнення, як позбавлення спеціального права, а саме права керування транспортними засобами, права полювання.

2. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене лише на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців. Порядок звернення прокурора, слідчого до слідчого судді з клопотанням про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом та його розгляду визначений у статтях 151-153 КПК.