Опалення.

Відповідальність за технічний стан і контроль за експлуатацією, своєчасним та якісним ремонтом опалювальних установок на підприємствах покладається на головного механіка або

іншу особу, призначену наказом по підприємству, а по цехах, майстернях, дільницях, складах та окремих об'єктах (підрозділах) - на керівників цих підрозділів.

Електричне опалення.

Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій повинна становити не менше як 0, 25 м.

Дозволяється застосовувати тільки електричні опалювальні прилади заводського виготовлення.

Забороняється:

1) класти спецодяг, промаслене шмаття, горючі матеріали і предмети на електричні опалювальні прилади і сушити їх там;

2) експлуатувати електричні опалювальні прилади, які не мають протипожежних відступок від горючих конструкцій будівель, а також підставок із негорючих матеріалів;

3) залишати увімкненими електричні опалювальні прилади без нагляду.

Електронагрівальні прилади можна включати в електромережу тільки зі справними штепсельними з'єднаннями.

Газове і центральне опалення.

Меблі та вироби (предмети) з горючих матеріалів треба встановлювати на відстані не менш як 0, 2 м від газових нагрівачів.

При появі в приміщенні запаху газу слід негайно припинити його подавання, викликати аварійну газову службу, провітрити приміщення. До усунення несправності забороняється у

приміщенні запалювати сірники, курити, включати або виключати електроприлади.

У приміщеннях, обладнаних системами водяного або парового опалення, є неприпустимим зберігання, застосування та використання речовин і матеріалів:

1) здатних до самозаймання або вибуху при дотику до гарячих поверхонь нагрівальних приладів і трубопроводів або при взаємодії з водою;

2) тих, що при контакті з водою виділяють горючі гази або пари (карбід кальцію, калій та ін.).

3.3. Вентиляція і кондиціювання.

Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі несправності (відсутності) або за відключених гідрофільтрів, сухих фільтрів, пиловідсмоктувальних, пиловловлювальних та інших пристроїв систем вентиляції.

Щоб у вентилятори не потрапляли металеві і тверді речовини, місцеві відсмоктувачі вентиляційних систем, які видаляють пожежо- та вибухонебезпечні речовини, мають бути

обладнані захисними сітками і магнітними уловлювачами.

Усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, які транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, мають бути заземлені і захищені від

статичної електрики.

Припливно-витяжну вентиляцію, розраховану на умови роботи двигунів дорожніх транспортних засобів на бензині або дизельному паливі, слід передбачати у приміщеннях постів технічного обслуговування і поточного ремонту, діагностування газобалонних транспортних засобів та регулювальних робіт з ними, з урахуванням постійно діючої природної вентиляції в обсязі одноразового повітрообміну, а також з урахуванням наявності зворотних клапанів.

Застосування для цих приміщень системи припливної вентиляції з рециркулюванням повітря є неприпустимим.

Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:

1) при встановленні кондиціонера у віконному отворі - використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій;

2) кустарно переробляти кондиціонери з метою зміни їх функціонального призначення;

3) замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні;

4) встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах.

Самостійне вивчення:

4. Вимоги з утримання пожежної техніки та основних засобів гасіння пожеж.

Пересувна пожежна техніка постійно повинна перебувати в повній готовності до застосування: бути справною, заправленою пальним, мастильними матеріалами, забезпеченою запасом вогнегасних речовин і повним комплектом придатного до застосування

пожежнотехнічного озброєння.

За кожною одиницею пожежної техніки слід закріплювати водія (моториста), що пройшов спеціальну підготовку. На пожежні мотопомпи слід виділити бойову обслугу (зі складу членів ДПД). На підприємстві слід розробити порядок доставки техніки до місця пожежі.

Виробничі, адміністративні, складські й допоміжні приміщення, технологічні установки, а також відкриті площадки для зберігання матеріалів, продукції, обладнання, стоянки

автотранспортної техніки повинні бути забезпечені первинними засобами гасіння пожеж: вогнегасниками, пожежним інвентарем (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та ручним пожежним інструментом (гаки, ломи, сокири тощо).

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у

виробничих, складських та інших приміщеннях, будівлях, спорудах і

на території підприємств, як правило, слід установлювати

спеціальні пожежні щити (стенди).

На пожежних щитах (стендах) слід розміщувати ті первинні засоби гасіння пожеж, які можуть застосовуватись у даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях встановлення не повинні створювати перешкод при евакуації. Їх слід установлювати в легкодоступних і видних

місцях (коридорах, на входах і виходах з приміщень тощо).

Переносні вогнегасники слід розміщувати:

1) на висоті не більш як 1, 5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не менш як 1, 2 м від краю дверей при їх відкриванні;

2) в пожежних шафах разом з пожежними кранами у спеціальних тумбах, або на пожежних щитах (стендах).

Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:

1) пломби на пристроях ручного пуску;

2) облікові (інвентаризаційні) номери за прийнятою на підприємстві системою нумерації;

3) бирки і маркувальні написи на корпусі, червоний сигнальний колір згідно з державним стандартом.