Ускладнення виразкової хвороби, клініка, перша мед допомога

Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки є поширеним захворюванням; вона є причиною смерті в 1-2% иипадків. Захворювання спостерігається частіше у чоловіків віком 20-50 років; жінки хворіють рідше (10-20%). Виразкова хвороба іноді виникає і в дитячому віці. Причини. нерегулярне харчування, куріння, зловживання спиртни­ми напоями, травми нервової системи. Останнім часом значну у розвитку виразки відводять бактерії Helicobacter pylori, яка руйнує слизовий бар'єр шлунку і робить його слизову доступною для перетравлювальної дії шлункового соку. Виразка - це глибокий дефект слизової оболонки шлунку круглої або овальної форми з чіткими краями на відміну від ерозії, яка є поверхневим ураженням слизової оболонки шлунку або дванадцятипалої кишки.

Розрізняють хронічні, проникні і проривні виразки. Хронічні виразки мають щільні кальозні (мозолясті) краї внаслідок розвитку рубцевої тканини. Хронічні виразки шлунку в 15-20% випадків перетворюються в рак. Проникні (пенетруючі) виразки виникають внаслідок поступового руйнування стінки шлунку і поширення виразкового процесу на сусідні органи (підшлункову залозу, печінку, жовчний міхур, сальник). Іноді виразка може проникати в передню черевну стінку або в товсту кишку з утворенням товстокишкової фістули. Проривні виразки характеризуються руйнуванням стінки шлунку або дванадцятипалої кишки і надходженням вмісту в черевну порожнину.

Клінічні симптоми: болем, печією, нудотою, відрижкою, блюванням і кровотечею. Характерною є періодичність болю: після приймання їжі він стихає і відновлюється через різний проміжок часу (1/2-2 год). Принципи лікування. На початкових стадіях консервативне лікування - призначенні противиразкової дієти і медикаментозних засобів з метою зниження шлункової секреції. Категорично заборонено куріння. Показано санаторно-курортне лікування мінеральними йодами До хірургічного лікування вдаються, якщо і консервативне не дає результатів, а також у разі хронічних, проникних, проривних і кровотечних виразок.

Кровотечу простежують у 10-15% хворих на виразкову хворобу шлунку і дванадцятипалої кишки. Гастродуоденальні виразкові кровотечі характеризуються кривавим блюванням кольору кавової гущі, дьогтеподібним калом і симптома­ми гострої крововтрати. Блювання може бути одноразовим, частіше повторним з виділенням яскраво-червоної крові. За розвитку гострих профузних кровотеч хворі можуть втрачати велику кількість крові з блювотними масами. Дьогтеподібні калові маси найчастіше трапляються у разі кровотечних виразок дванадцятипалої кишки і тяжких кровотеч з виразок у шлунку. НМД: холод (міхур з льодом на живіт). Для зупинки кровотечі вводять також такі кровозупинні препарати 10%-й хлорид кальцію 10 мл внутрішньовенно, вікасол 1-2 мл внутрішньом'язово. Надалі хворого госпіталізують.

перфорація (прорив) виразки. симптомами є раптовий " кинжальний" біль у надчеревній ділянці, нерідко з іррадіацією в ділянку правої ключиці або лопатку, різке напруження м'язів черевної стінки (дошкоподібний живіт). Риси обличчя хворого загострюються, шкірі покривається холодним потом, язик сухий, живіт втягнутий, не бере участі в акті дихання, перистальтика кишок відсутня. Звертає на себе увагу надмірна скованість хворого. Він лежить на спині або на правому боці з підтягнутими до живота ногами. Шкіра обличчя блідо-сірого кольору, вкрита холод ним потом, очі запалі. Часом спостерігають синюшність шкі­ри рук, ніг, носа та вушних раковин. Хворий стогне від болю, Описана фаза абдомінального шоку триває 4-6 год, після чого настає ніби деяке поліпшення (фаза несправжнього поліпшення). Якраз у цій фазі особливо часто припускаються діагнос­тичних помилок. Біль зменшується, хворий заспокоюється, де­коли засинає, може повернутися на бік. Дихання стає вільним та глибоким. Зменшується або зникає акроціаноз. Однак це суб'єктивне поліпшення надзвичайно небезпечне, оскільки за­пальний процес у черевній порожнині, спричинений деструк­цією органа, триває, про що свідчить, зокрема, підвищеним температури тіла до 37, 5-38°С і особливо тахікардія. З часом з'являється спрага, здуття живота, особливо у надчеревній ділянці. НМД. терміновій госпіталізації до хірургічного відділення для вирішення питання про оперативне втручання. Транспортування хворого здійснюють на носилках у лежачому положенні. Категорично забороняється вводити знеболювальні препарати, давати пити, прикладати тепло та робити очисні клізми. В такому випадку застосовують лише холод на живіт. У важких випадках можна підшкірно увести кордіамін або кофеїн.