Провідні шляхи склепіння мозку та мозолистого тіла

Мозолисте тіло (corpus callosum) – це нервові волокна, що йдуть поперечно з однієї півкулі в іншу, тобто сполучають праву та ліву півкулі великого мозку, формуючи комісуральні провідні шляхи.

Верхню поверхню мозолистого тіла (facies superior corporis callosi) видно в глибині поздовжньої щілини великого мозку (fissura longitudinalis cerebri). Ця структура належить до білої речовини.

На стріловому розрізі в мозолистому тілі (corpus callosum) розрізняють:

- передню частину, яка зігнута вниз та вперед і утворює:

- коліно (genu), яке переходить у дзьоб (rostrum); останній продовжується в кінцеву пластинку (lamina terminalis);

- середню частину, яка є найдовшою частиною мозолистого тіла і представлена стовбуром (truncus);

- задню частину, яка вільно нависає над передніми відділами пластинки покрівлі середнього мозку і називається валиком (splenium).

Верхня поверхня мозолистого тіла (facies superior corporis callosi) вкрита сірою речовиною (substantia grisea), яка називається сірим покриттям (indusium griseum).

Уздовж мозолистого тіла (corpus callosum) простягаються:

- бічна поздовжня смуга (stria longitudinalis lateralis);

- присередня поздовжня смуга (stria longitudinalis medialis);

- променистість мозолистого тіла (radiatio corporis callosi); це радіальні нервові волокна, які розходяться в усі боки від мозолистого тіла (corpus callosum) до кори великого мозку (cortex cerebri).

Частина променистості мозолистого тіла (прямує вбік та вниз) покриває задній та нижній роги бічного шлуночка і називається покривом (tapetum).

Волокна передньої частини мозолистого тіла утворюють малі щипці; лобові щипці (forceps minor; forceps frontalis).

Волокна задньої частини мозолистого тіла утворюють великі щипці; потиличні щипці (forceps major; forceps occipitalis).

Склепіння (fornix) розміщене під мозолистим тілом (corpus callosum) і побудоване з поздовжніх пучків нервових волокон, які з’єднують морського коника (hippocampus) з ядрами таламуса (nuclei thalami) та гіпоталамуса (nuclei hypothalami).

Склепіння (fornix) складається з тіла (corpus), яке спрямоване вперед і вниз.

Спереду тіло (corpus) продовжується у два стовпи склепіння (columnaе fornicis), які закінчуються у сосочкових тілах гіпоталамуса (corpus mamillare). Ці стовпи склепіння відмежовують спереду міжшлуночкові отвори (foramen interventriculare).

Ззаду тіло (corpus) переходить у дві ніжки склепіння (crura fornicis), кожна з яких продовжується у торочку морського коника (fimbria hippocampi).

У місці відходження від тіла (corpus) ніжки (crura) з’єднані між собою трикутною пластинкою – спайкою (comissura). Бічний край тіла та ніжок склепіння (до них прикріплюється ворсинчасте сплетення правого та лівого бічних шлуночків) називається стрічкою склепіння (taenia fornicis).

63.Середній мозок, mesencephalon, Розвивається в процесі філо генезу під переважним впливом зорового рецептора, тому найважливіші його утворення мають відношення до іннервації ока. Тут же утворилися центри слуху, які разом з центрами зору надалі розрослися у вигляді чотирьох горбків даху середнього мозку.

З появою увищих тварин і людини коркового кінця слухового і зорового аналізаторів в корі переднього мозку слухові і зорові центри середнього мозку самі потрапили в підлегле становище і стали проміжними, підкірковими. З розвитком у вищих ссавців і людинипереднього мозку через середній мозок стали проходити провідні шляхи, що зв'язують кору кінцевого мозку зі спинним (ніжки мозку). У результаті в середньому мозку людини є:

підкіркові центри зору і ядра нервів, що іннервують м'язи ока;

підкіркові слухові центри;

всі висхідні та низхідні провідні шляхи, що зв'язують кору головного мозку із спинним і йдуть транзитно через середній мозок;

пучки білої речовини, що зв'язують середній мозок з іншими відділами центральноїнервової системи.

Відповідно до цього середній мозок, який є у людини найменшим і найбільш просто влаштованим відділом головного мозку, має дві основні частини: дах, де розташовуються підкіркові центри слуху і зору, і ніжки мозку, депереважно проходять провідні шляхи.

Дорсальна частина, дах середнього мозку, tectum mesencephali. Вона прихована під заднім кінцем мозолистого тіла і підрозділяється за допомогою двох йдуть навхрест канавок - поздовжньої і поперечної - на чотири горбка, розташованих попарно. Верхні два горбка, colliculi superiores, є підкірковими центрами зору, обидва нижніх, colliculi inferiores, - підкірковими центрами слуху. У плоскій канавці між верхніми горбиками лежить шишковидне тіло. Кожен горбок переходить в так звану ручкугорбка, brachium colliculi, що спрямовує латерально, кпереди і догори, до проміжного мозку. Учка верхнього горбка, brachium colliculi superioris, йде під подушкою, pulvinar, таламуса до латерального колінчастого тіла, corpus geniculatum laterale. Учка нижнього горбка, brachium colliculi inferioris, проходячи уздовжверхнього краю trigonum lemnisci до sulcus lateralis mesencephali, зникає під медіальний колінчастим тілом, corpus geniculatum mediale. Названі колінчаті тіла відносяться вже до проміжного мозку.

Вентральна частина, ніжки мозку, pedunculi cerebri, містить всі провідні шляхи до переднього мозку.Ніжки мозку мають вигляд двох товстих напівциліндричних білих тяжів, які розходяться від краю моста під кутом і занурюються в товщу півкуль великого мозку.

Порожнина середнього мозку, що є залишком первинної порожнини середнього мозкового міхура, має виглядвузького каналу і називається водопроводом мозку, aqueductus cerebri. Він представляє вузький, вистелений епендими канал 15-20 см завдовжки, що з'єднує IV шлуночок з III. Дорсально водопровід обмежується дахом середнього мозку, вентрально - покришкою ніжок мозку. Внутрішня будовасереднього мозку.

На поперечному розрізі середнього мозку розрізняють три основні частини

пластинку даху, lamina tecti;

покришку, tegmentum, що представляє верхній відділ pedunculi cerebri;

вентральний відділ pedunculi cerebri, або підставаніжки мозку, basis pedunculi cerebralis.

Відповідно розвитку середнього мозку під впливом зорового рецептора в ньому закладені різні ядра, що мають відношення до іннервації ока. У нижчих хребетних верхнє двухолміе служить головним місцем закінченнязорового нерва і є головним зоровим центром. У ссавців і у людини з переносом зорових центрів в передній мозок залишається зв'язок зорового нерва з верхнім горбком має значення тільки для рефлексів. В ядрі нижнього горбка, а також в медіальномуколінчастому тілі закінчуються волокна слухової петлі (lemniscus lateralis). Дах середнього мозку має двосторонній зв'язок зі спинним мозком - tractus spinotectalis і tractus tectobulbaris et tectospinalis. Останні після перекреста в покришці йдуть до м'язових ядрам в довгастому і спинному мозку. Це такзваний візуально-звуковий рефлекторний шлях, про який говорилося при описі спинного мозку.

Таким чином, платівку даху середнього мозку можна розглядати як рефлекторний центр для різного роду рухів, що виникають головним чином підвпливом зорових і слухових подразнень.

Водопровід мозку оточений центральним сірою речовиною, що має за своєю функцією відношення до вегетативної системі. У ньому, під вентральной стінкою водопроводу, в покришці ніжки мозку закладені ядра двохрухових черепних нервів - n. oculomotorius (III пара) на рівні верхнього двухолмія і n. trochlearis (IV пара) на рівні нижнього двухолмія.

Ядро окорухового нерва складається з кількох відділів відповідно іннервації декількох м'язів очного яблука.Медіально і ззаду від нього поміщається ще невелике, теж парне, вегетативне додаткове ядро ​ ​, Nucleus accessories, і непарне серединне ядро ​ ​.

Додаткове ядро ​ ​ і непарне серединне ядро ​ ​ іннервують мимовільні м'язиочі, m. ciliaris і m. sphincter pupillae. Ця частина окорухового нерва ставиться до парасимпатичної системі. Вище (Ростральні) ядра окорухового нерва в покришці ніжки мозку розташовується ядро ​ ​ медіального подовжнього пучка. Латерально від водопроводу мозку знаходитьсяядро среднемозгового тракту трійчастого нерва, Nucleus mesencephalicus n. trigemini.

Ніжки мозку діляться на вентральній частина, або підстава ніжки мозку, basis pedunculi cerebralis, і покришку, tegmentum. Межею між ними служить чорне речовина, substantia nigra, зобов'язанесвоїм кольором міститься в складових його нервових клітинах чорного пігменту - меланіну. Покришка середнього мозку, tegmentum mesencephali, - частина середнього мозку, розташована між його дахом і чорним речовиною (substantia nigra) ніжок мозку. Від неї відходить tractus tegmentalis centralis - центральнийпокришечно шлях - проекційний спадний нервовий шлях, розташований в центральній частині покришки середнього мозку. Він містить волокна, що йдуть від таламуса, блідої кулі, червоного ядра і ретикулярної формації середнього мозку до ретикулярної формації та оливідовгастого мозку; відноситься до екстра системі.

Substantia nigra простягається на всьому протязі ніжки мозку від моста до проміжного мозку; за своєю функцією відноситься до екстра системі. асположенное вентрально від substantia nigra підстава ніжки мозку містить поздовжні нервові волокна, що спускаються від кори півкулі великого мозку до всіх нижележащим відділам центральної нервової системи (tractus corticopontinus, corticonuclearis, corticospinalis і дp.). Tegmentum, що знаходиться дорсально від substantia nigra, містить переважно висхідні волокна, в тому числі медіальну і латеральну петлі. У складі цих петель сходять до великого мозку всі чутливі шляху, за винятком зорового і нюхового.

Серед ядер сірої речовини найзначніше - червоне ядро, nucleus ruber. Це подовжене колбасовідное освіта простягається в покришці ніжки мозку від гіпоталамуса проміжного мозку до нижнього двухолмія, де від нього починається важливий спадний тракт, tractus rubrospinal, що з'єднує червоне ядро ​ ​ з передніми рогами спинного мозку. Пучок цей після виходу з червоного ядра перехрещується з аналогічним пучком протилежного боку в вентральній частині серединного шва - вентральний перехрест покришки

Nucleus ruber є досить важливим координаційним центром екстрапірамідної системи, пов'язаним з іншими її частинами. До нього проходять волокна від мозочка у складі верхніх ніжок останнього після їх перехреста під дахом середнього мозку, вентрально від aqueductus cerebri, а також від pallidum - самого нижнього і самого древнього з підкіркових вузлів головного мозку, що входять до складу екстрапірамідної системи. Завдяки цим зв'язкам мозочок і екстрапірамідна система за посередництвом червоного ядра і відходить від нього tractus rubrospinal впливають на всю кісткову мускулатуру в сенсі регулювання несвідомих автоматичних рухів. У покришку середнього мозку продовжуються також ретикулярна формація, formatio reticularis, і fasciculus longitudindlis medialis. Останній бере початок в різних місцях. Одна з його частин починається з вестибулярних ядер, проходить на тій і іншій стороні з боків середньої лінії, безпосередньо під сірою речовиною дна водопроводу і IV шлуночка, і складається з висхідних і спадних волокон, що йдуть до ядер III, IV, VI та XI черепних нервів. Медіальний поздовжній пучок є важливим асоціативним шляхом, сполучною різні ядра нервів очних м'язів між собою, чим обумовлюються поєднані руху очей при відхиленні їх в ту або іншу сторону. Функція його пов'язана також з рухами очей і голови, що виникають при подразненні апарату рівноваги.