Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Задача 1. За наступними даними розрахуйте показник ВНП та особистого доходу, що залишається у розпорядженні. Трансфертні платежі Валові






За наступними даними розрахуйте показник ВНП та особистого доходу, що залишається у розпорядженні.

Трансфертні платежі  
Валові внутрішні інвестиції 16, 2
Непрямі податки на бізнес  
Особистий прибутковий податок 2, 6
Чистий експорт 1, 1
Нерозподілений прибуток корпорацій 2, 8
Амортизація 7, 9
Особисті споживчі витрати 77, 2
Податки на прибуток корпорацій 1, 4
Внески на соцстрах 0, 2
Державні закупівлі товарів та послуг 8, 5

СИТУАЦІЙНІ ВПРАВИ

1. Розгляньте таблицю.

Стадії економічного процесу Виручка від реалізації Вартість проміжного продукту Додана вартість
Сировина      
Пряжа      
Вовняна тканина      
Вовняний костюм      

 

1) заповніть пусті стовбці таблиці;

2) що таке подвійний рахунок?

3) що означають категорії проміжної та кінцевої вартості продукції?

4) в чому смисл зіставлення показників загальної вартості продажів та доданої вартості?

2. Що не входить до складу ВВП:

1. Ви придбали акції компанії «Рошен»;

2. Перед тим, як продати свою квартиру, Ви своїми силами зробили в ній ремонт;

3. Держава купила у заводу 10 автомобілів «ГАЗ»;

4. Аукціонний продаж автомобілів іноземних марок державних чиновників;

5. Покупка студентом збірника задач з «Політичної економії».

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Валовий внутрішній продукт — загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених на території певної країни протягом визначеного періоду (найчастіше одного року).

Валовий національний продукт ‑ визначають як сумарну ринкову вартість усіх річних товарів і послуг, зроблених у країні за рік.

Виробничий метод обчислення ВВП – підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки. Для кожної галузі спочатку розраховується обсяг валового випуску, зменшуваний на величину проміжного споживання.

Відтворення інформації на основі використання найновіших досягнень НТП, серед яких особливе місце займає всесвітня мережа Інтернет. Залежно від результатів процесу відтворення розрізня­ють просте, розширене і звужене відтворення.

Відтворення виробничих відносин полягає в їхньому вдосконаленні, що проявляється як: розширення товарно-грошових відносин на основі розвитку різноманітних форм власності; удосконалення економічних методів управління; розвиток кооперації в усіх галузях економіки.

Відтворення природних ресурсів передбачає відновлення природних умов економічного зростання, збереження довкілля тощо. Актуальність цієї проблеми посилюється з огляду на різке зростання обсягів споживання сировини та природних ресурсів суб'єктами господарювання.

Відтворення робочої сили полягає в безперервному відновленні та підтриманні фізичних сил і розумових здібностей людини, підвищенні кваліфікації працівників. На процес відтворення робочої сили впливає низка чинників, серед них — рівень економічного розвитку країни, культурні традиції, тривалість життя тощо.

Екстенсивний тип економічного зростання досягається завдяки кількісному приросту факторів виробництва за їхнього незмінного технічного рівня. У таких умовах обсяг національного продукту зростає за рахунок кількісного збільшення обсягів праці (чисельності працівників, збільшення тривалості робочого часу), залучення у виробництво нових джерел сировини, палива, енергії, використання додаткових земельних площ (при незмінній віддачі природних ресурсів), а також на основі незмінної ефективності використання засобів праці (капіталовіддача може бути навіть спадною).

Звужене відтворення характеризується повторенням суспільного виробництва в обсягах, що є меншими, ніж у попередньому періоді.

Інтенсивний тип економічного зростання характеризується зростанням обсягу ВВП за рахунок удосконалення факторів виробництва та ефективного використання їх. Зазначений тип економічного зростання здійснюється на базі технічного й технологічного вдосконалення виробництва, якісних змін у кваліфікації робочої сили, економії природних ресурсів тощо.

Кінцевий продукт — це товари та послуги, куплені для споживання, а не з метою подальшої обробки, переробки чи продажу.

Національне багатство - це вся сукупність споживчих вартостей, накоплених суспільством за всю його історію.

Національне багатство — це сукупність створених та нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, розвіданих природних ресурсів, досягнутого рівня освіти людей, їхнього досвіду, майстерності, творчих здібностей, які призначені для розширеного відтворення з метою підвищення добробуту нації.

Національний дохід (НД) можна розрахувати двома способами: як різницю між ЧВП і непрямими податками; як суму доходів домашніх господарств, підприємств (окрім амортизаційних відрахувань) і держави (окрім непрямих податків).

При простому відтворенні в кожному наступному циклі відбувається відновлення суспільного продукту в незмінних обсягах і такої самої якості.

Приріст на душу населення - для аналізу динаміки добробуту населення країни та порівняння рівнів життя в різних країнах.

Процес суспільного відтворення — це постійне й безперервне відновлення результату суспільного виробництва — продукту, а також робочої сили, засобів виробництва, природних ресурсів, інформації, форм та методів організації праці.

Розширене відтворення передбачає, що виробництво відновлюється у зростаючих масштабах.

Сімейний дохід — сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв'язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на реалізацію соціальних, економічних та духовних потреб індивідів, сім'ї, суспільства в цілому.

Суспільний продукт – виражають за допомогою ряду визначень: валовий національний продукт (ВНП), національний доход (НД), чистий національний продукт (ЧНП), валовий внутрішній продукт (ВВП).

 

Форми контролю знань – тестування, розв‘язання задач, усне опитування, економічний диктант, аналіз ситуаційних задач.

 

Семінарське заняття 12

ТЕМА 11. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

(2 години)

Мета заняття: дослідити сутність, типи економічного зростання та особливості циклічного розвитку економіки.

І. Основні питання:

1. Дослідіть сутність та типи економічного зростання. Мета та чинники економічного зростання.

2. Розгляньте сутність циклічних коливань економічного зростання. Теорії циклів: дискусійні проблеми.

Дайте характеристику середнім та малим циклам.. Довгі хвилі в економіці.

3. Розглянтие сутність економічних криз та їх причини. Особливості розвитку економіки в Україні.

 

ІІ. Розгляд аналітично – пошукових завдань

ІІІ. Розв‘язання задач

проблемні ситуації

1. Прокоментуйте вислів Джона Б.Кларка (американський економіст) «Сучасний світ дивиться на економічні цикли, як єгиптяни на розливи Нілу. Явище періодично повторюється; має велике значення для всіх; але причини його невідомі».

2. Який період в історії суверенної України слід вважати етапом регресивного типу зростання? Поясніть, у чому це виявляється.

 

Основні терміни

Депресія – фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази падіння і створює передумови для пожвавлення виробництва.

Дефляція – зниження загального рівня цін.

Економічне зростання – збільшення кількості товарів і послуг, які продукує національна економіка. Виражається насамперед у двох показниках і у загальній величині валового національного продукту і його розмірів на душу населення.

Економічний (діловий) цикли – цикл розвитку економіки в межах якого періоди піднесення виробництва чергуються з періодами його падіння.

Екстенсивний тип економічного зростання – це нарощування виробництва товарів і послуг на основі збільшення факторів за попереднього рівня технології.

Інтенсивний тип економічного зростання - це збільшення виробництва товарів та послуг на основі підвищення ефективності використання ресурсів – підвищення кваліфікації працівників, поліпшення використання фізичного капіталу, застосування принципово нових машин і механізмів, кращої організації господарської діяльності тощо.

Криза (падіння) – фаза економічного циклу, яка виникає внаслідок падіння сукупного попиту і супроводжується скороченням виробництва.

Піднесення (зростання) – фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення виробництва порівняно з попереднім циклом.

Підсилення (зростання) – фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення виробництва порівняно з попереднім циклом.

Повна зайнятість – зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на потенційному рівні.

Пожвавлення – фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення виробництва.

Політико-діловий цикл – теорія, за якою коливання обсягу виробництва і зайнятості пов’язані зі змінами економічної політики задля перемоги на виборах.

Рецесія – неглибокий і нетривалий спад.

Теорія реального ділового циклу – концепція, за якою економічні коливання є здебільшого результатом зміни природного рівня виробництва під впливом різних екзотичних подій.

Фактори економічного зростання – фактори пропозиції, фактор попиту, фактор ефективності, соціокультурні, інституційні фактори.

 

Форми контролю знань – тестування, розв‘язання задач, усне опитування, економічний диктант, аналіз ситуаційних задач.

Семінарське заняття 13

Тема 12. ЗАЙНЯТІСТЬ, БЕЗРОБІТТЯ ТА ІНФЛЯЦІЯ.

(2 години)

Мета – визначити сутність, причини, види та наслідким зайнятоситі, безробіття та інфляції.

І. Основні питання:

1. Визначте сутність зайнятості та її форми. Теорії зайнятості. Заробітна плата, її форми та функції. Теорії заробітної плати.

2. Розгляньте види і форми безробіття. Державне регулювання зайнятості та його методи. Мінімальна заробітна плата та її критерії.

3. Дослідить інфляцію, її сутність, причини, основні види. Соціально-економічні наслідки інфляції.

4. Розгляньте антиінфляційну політику в різних країнах. Інфляція і зайнятість населення.

ІІ. Розгляд аналітично – пошукових завдань

ІІІ. Розв‘язання задач

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Антиінфляційна стратегія – сукупність заходів монетарної політики, впорядкування державних фінансів, раціоналізація структури національної економіки та зовнішньоекономічної діяльності, що спрямовані на недопущення галопуючої інфляції.

Безробіття – стан ринку праці, коли пропозиція сили перевищує попит.

Фрикційне безробіття – безробіття, яке виникає внаслідок загального падіння виробництва і скорочення попиту на ринку праці.

Робоча сила – економічно активна частина населення, яка має здібності до праці і бажання працювати.

Галопуюча інфляція – приріст цін, який вимірюється десятками або сотнями відсотків за рік.

Гіперінфляція – приріст цін, який вимірюється тисячами відсотків за рік.

Гранична продуктивність капіталу – приріст продукту, який забезпечується завдяки використанню додаткової одиниці капіталу.

Закон Оукена – відкрита А. Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає відставання фактичного ВВП від потенційного на 2, 5 відсотка.

Збалансована інфляція – зростання загального рівня цін, унаслідок якого відносні ціни не змінюються.

Інфляція – загальний приріст цін в економіці.

Інфляція витрат – інфляція, яка спричинена збільшенням середніх витрат на виробництво продукції.

Інфляція попиту – інфляція, яка спричинена зростанням сукупного попиту.

Незбалансована інфляція – інфляція, яка супроводжується зміною відносних цін товарів, послуг та ресурсів.

Неочікувана інфляція – інфляція, яка є результатом непередбачуваних змін в економіці.

Неповна зайнятість – зайнятість в умовах перевищення фактичного безробіття порівняно з природним безробіттям.

Очікувана інфляція – інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та заходів, запланованих державою.

Помірна (повзуча) інфляція – приріст цін, який становить не більш як 10% за рік.

Природне безробіття – безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.

Стагфляція – інфляція, що супроводжується падінням виробництва.

Структурне безробіття – безробіття, яке виникає внаслідок добровільної зміни місця праці.

Форми контролю знань – тестування, розв‘язання задач, усне опитування, економічний диктант, аналіз ситуаційних задач.

 

 

Семінарське заняття 14.

ТЕМА 13. ДЕРЖАВА ЯК ОСНОВНИЙ РЕГУЛЯТОР НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

(2 години)

Мета- визначити сутність та основні функції державного регулювання, розгялнгути особливості державного регулювання в Україні.

І. Основні питання:

1. Розгляньте еволюцію поглядів на економічну роль держави в ринковій економіці.

2. Визначте цілі та інструменти державного регулювання. Економічні функції уряду.

3. Розгляньте сутність соціальної політики держави. Проблеми багатих і бідних. Проблеми бідних і багатих в Україні.

4. Дослідить інноваційну політику держави. Особливості сучасної економічної політики в Україні.

ІІ. Розгляд аналітично – пошукових завдань

ІІІ. Розв‘язання задач

Проблемні ситуації

1. Розгляньте такі випадки державного втручання в економіку: обмеження забруднення повітря, наукові пошуки вакцини проти СНІДу, виплати для престарілих, регулювання цін місцевої водної монополії, заходи монетарної політики щодо приборкання інфляції. Яка роль держави розкривається в кожному прикладі?

2. Поясніть, чому можуть бути суперечливими політика забезпечення високих соціальних гарантій і спрямованість на зростання ефективності виробництва, якщо виходити із можливих засобів досягнення кожної з цих цілей.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Державне планування – розробка моделі майбутнього стану національної економіки з одночасним визначенням шляхів, способів, засобів і термінів досягнення параметрів економічного та соціального розвитку.

Державне прогнозування – наукове обгрунтування передбачення напрямків розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки в майбутньому, альтернативних шляхів і строків досягнення багатьох цілей, наслідків державного втручання (невтручання) в економічне життя суспільства.

Державне програмування – розробка комплексних програм розвитку національної економіки або її секторів, тобто визначення цілей і пріоритетів економічного та соціального розвитку країни, а також можливих шляхів та засобів їхньої реалізації.

Державне регулювання економіки – система дієвих заходів (форм, методів та інструментів) законодавчого, виконавчого й судового характеру, спрямованих на розвиток національної економіки і реалізацію соціально-економічних цілей суспільства.

Економічний дирижизм (лат. керований) передбачає значний вплив держави на соціально-економічний розвиток країни.

Економічний лібералізм (лат. вільний) – система соціально-економічних відносин, у якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму.

Кейнсіанська теорія – напрям макроекономічної теорії, ключова ідея якої полягає в тому, що ринок нездатний у короткостроковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість, і тому виникає необхідність державного впливу на сукупний попит.

Компенсація діяльності держави покликана компенсувати (лат. врівноважувати) недоліки або негативні наслідки функціонування ринку шляхом проведення антимонопольних та економічних заходів, організації системи захисту непрацездатних і малозабезпечених верств населення, боротьби з безробіттям тощо.

Конкурентоздатність національної економіки – виробництво товарів і послуг відповідно до вимог якості та цінових параметрів світового ринку.

Форми контролю знань – тестування, розв‘язання задач, усне опитування, економічний диктант, аналіз ситуаційних задач.

Семінарське заняття 15

ТЕМА 14. ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА

(2 години)

Мета заняття: визначити сутність фінансово-кредитної системи, її складові, роль та місце в ринкової економіки.

І. Основні питання:

1. Проаналізуйте сутність та структуру фінансової системи.

2. Розгляньте державний бюджет. Бюджетний дефіцит та способи його мінімізації. Дослідить сутність та динаміку державного боргу.

3. Розкрийте сутність фіскальної політики.

4. Дослідить сутність кредиту та його форми. Банки, їх роль та функції. Дослідіть сутність, види та механізм грошово-кредитної політики.

 

ІІ. Розгляд аналітично – пошукових завдань

ІІІ. Розв‘язання задач

ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ

 

1. Дослідить особливості формування бюджету України на поточний рік. Зробіть висновки щодо основних статей доходу та витра. Поясніть, як кожна із статей пов’язана з економічними функціями уряду.

2. Чи можемо ми стверджувати, що бюджетний дефіцит завжди негативно впливає на економіку країни. Аргументуйте свою відповідь.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Акциз – це непрямі податки у вигляді надбавки до ринкової ціни, яка належить державі. У перекладі з латинської мови a ecido (“акциз”) означає “відрізати”, “відсікати”.

Бюджетне сальдо – показник, який характеризує стан державного бюджету і визначається як різниця між чистими податками та державними закупівлями.

Бюджетний дефіцит – величина, на яку державні закупівлі перевищують чисті податки.

Бюджетний надлишок – величина, на яку чисті податки перевищують державні закупівлі.

Державний борг – сума позик, отриманих державою, за мінусом повернених позик.

Державний бюджет – баланс урядових доходів і видатків за певний рік.

Дотація – різновид субсидій: асигнування, доплата з державного бюджету з метою збалансування бюджетів нижчих рівнів.

Крива Лаффера – крива, яка відображає залежність між податковими ставками та податковими надходженнями до бюджету на основі припущення, що заниження податкових ставок від надмірного до оптимального рівня забезпечується максимізація податкових надходжень до бюджету.

Ліцензування – дозвіл державних органів на право займатися певним видом діяльності, в тому числі експортно-імпортними операціями тощо.

Непрямі (опосередковані) - вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача і не залежать від рівня доходу.

Податки - обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.

Податкова система – сукупність чинних у країні податків, форм, принципів та методів їхньої побудови, а також інститутів та організацій, що забезпечують вилучення їх, здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.

Податкова ставка (норма оподаткування) – законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

Прямі податки – вилучаються безпосередньо у власників майна, отримувачів доходу.

Суб’єкти виконання – держава та її інституційні органи (законодавчі, виконавчі і судові органи різних рівнів).

Суб’єкти впливу – фізичні та юридичні особи, громадські й політичні об’єднання, засоби масової інформації, окремі особистості тощо.

Суб’єкти державного регулювання економіки – це суб’єкти виконання та впливу.

Субвенція – форми грошової чи матеріальної допомоги, що надається державою в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, війна, економічна криза тощо).

Субсидії – форма цільової фінансової або матеріальної допомоги держави окремим суб’єктам економіки (галузям, регіонам, фірмам, банкам, фізичним особам, наприклад, житлові субсидії для населення).

Суспільні блага – товари та послуги, вигоди від яких отримує суспільство в цілому, незалежно від потреби в них з боку окремих економічних суб’єктів.

Фінанси – це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу ВВП.

Фінансова система – це система фінансових відносин різних рівнів та інститутів, що забезпечують їхнє функціонування.

 

Форми контролю знань – тестування, розв‘язання задач, усне опитування, економічний диктант, аналіз ситуаційних задач.

 

Семінарське заняття 16

ТЕМА 15. СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА.

(2 година)

Мета заняття: визначити сутність, етапи розвитку світового господарства, особливості розвитку на сучасному етапі а також сутність і форми міжнародних економічних відносин.

 

І. Основні питання:

1. Дослідіть світове господарство та інтернаціоналізацію господарських відносин і продуктивних сил. Транснаціональні корпорації та їх роль. Визначте головні інтеграційні угруповання світу та їх місце у світовій економіці.

2. Розкрийте сутність та форми міжнародних економічних відносин:

a. Міжнародна торгівля та її економічні основи.

b. Сутність і форми міжнародного руху капіталів.

c. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Міжнародна валютна система.

d. Міграція робочої сили.

e. Науково-технічне співробітництво.

ІІ. Розгляд аналітично – пошукових завдань

ІІІ. Розв‘язання задач

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Вільна торгівля (фритредерство) – зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торговельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар’єрів на шляху торгівлі між окремими суб‘єктами різних країн.

Дебітові рахунки пов’язані з витратами іноземної валюти.

Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних економік.

Кредитні рахунки забезпечують надходження іноземної валюти в країні.

Міжнародна міграція робочої сили – переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи, нових сфер застосування своїх здібностей, кращих умов життя.

Міжнародна торгівля – форма МЕВ, що ґрунтується на глибокому МПП, спеціалізації окремих країн на виробництві окремих товарів та послуг згідно з їхнім техніко-економічним рівнем, природними, географічними та іншими умовами.

Міжнародний поділ праці (МПП) – спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природно-кліматичних, історичних та економічних умов.

Міжнародний рух капіталів (МРК) – переміщення засобів за кордон (або з-за кордону) з метою отримання прибутку.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) – економічні відносини в системі світового господарства.

Платіжний баланс – статистичний звіт за певний проміжок часу (місяць, квартал, рік), який показує співвідношення між сукупними надходженнями з-за кордону та платежами за кордон.

Порівняльна перевага – країна має порівняльну перевагу у виробництві певного продукту, якщо вона виробляє цей продукт із нижчою альтернативною вартістю, ніж потенційний торговельний партнер.

Портфельні інвестиції – підприємницькі інвестиції, які не дають змоги підприємцеві контролювати об’єкт вкладання капіталу за кордоном.

Протекціонізм - зовнішньоекономічна політика, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції. Його головні знаряддя – мито та квоти.

Прямі інвестиції – підприємницькі інвестиції, які надають право управлінського контролю за об’єктом, у який інвестовано капітал.

Світове господарство – внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов’язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками.

Світовий ринок – розвинена сфера товарного обміну, що ґрунтується на МПП.

Торговельний баланс - статистичний звіт, у якому віддзеркалюються платежі з експорту, імпорту та реекспорту товарів за певний проміжок часу.

Торговельний і платіжний баланс складається з кредитних і дебетових рахунків.

Транснаціональні банки (ТНБ) – крупні банки, які виконують посередницьку роль у міжнародному русі позичкового капіталу (спираючись на мережу закордонних підприємств) і контролюють (за державної підтримки) валютні й кредитні операції на світовому ринку.

Транснаціональні корпорації (ТНК) – основні суб’єкти світогосподарських зв’язків на сучасному етапі, національні за капіталом, але міжнародні за сферою своєї діяльності.

 

Форми контролю знань – тестування, розв‘язання задач, усне опитування, економічний диктант, аналіз ситуаційних задач.

Семінарське заняття № 17

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

(2 години)

Мета заняття: дослідити сутність глобальних проблем людства, їх економічну природу та шляхи подолання.

І. Основні питання:

1. Визначте причини виникнення, суть глобальних проблем, їх економічну природу та взаємозв’язок.

2. Розгляньте основні глобальні проблеми людства (роззброєння, екологічні кризи, паливно-енергетична та сировинна проблеми, проблема розвитку НТР, продовольча проблема, демографічна проблема) та міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем.

3. Міжнародне співробітництво у розв'язанні глобальних проблем та розвитку світового господарства.

ІІ. Розгляд аналітично – пошукових завдань

ІІІ. Розв‘язання задач

ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ

1. Поясніть цю ситуацію, аргументуючи свою відповідь.

Які економічні закони найчастіше перетинаються і їхня дія призводить до значного зростання глобальних проблем?

- дія закону народонаселення;

- дія закону нерівномірності економічного розвитку;

- дія закону пропорційного розвитку економіки.

 

2. Поясніть, чи сприяє гонка озброєнь зменшенню рівня безробіття? Відповідь обґрунтуйте.

 

3. Як Ви вважаєте, чи впливає здобуття державної незалежності, в т.ч. економічного суверенітету, на вирішення проблеми забруднення довкілля? Відповідь обґрунтуйте.

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Глобальні проблеми – проблеми, пов’язані з природними, природно-антропогенними, суто антропогенними (у т.ч. економічними, соціальними) явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співтовариства.

Екологічна криза – незворотні антропогенні зміни екосистеми, глобальне порушення природної рівноваги й деградація природного середовища, яке втрачає здатність до відтворення, асиміляції та саморегулювання.

Екологічний неоколоніалізм – екологічна експансія розвинутих країн, їхні спроби розв’язати власні екологічні проблеми за рахунок переміщення природонебезпечних виробництв, токсичних та радіоактивних відходів у менш розвинуті країни, інтенсивного використання світових природних багатств при консервації власних природних ресурсів, нарощування збуту за межами країни екологічно шкідливих товарів тощо.

Екологічний протекціонізм – політика держави, спрямована на заборону та обмеження виробництва, продажу і використання екологонебезпечної продукції та ввезення в країну технологій і товарів, які завдають шкоди навколишньому середовищу й становлять загрозу здоров’ю населення.

 

Форми контролю знань – тестування, розв‘язання задач, усне опитування, економічний диктант, аналіз ситуаційних задач.

 

 


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СКЛАДАННЯ ІСПИТУ

 

Організація і складання екзамену важливий етап в діяльності кожного студента. На екзамені оцінюється рівень знань студента, здійснюється контроль отриманих теоретичних знань, їх міцність, розвиток творчого мислення, придбання навичок самостійної роботи, вміння систематизувати отримані знання і пристосовувати їх до розв’язання практичних задач. Тобто можна сказати, що на екзамені перевіряються не тільки знання студента з навчального курсу певної дисципліни, а й можливості студентів логічно ув’язати знання з інших економічних дисциплін, навички наукової роботи, вміння бачити та використовувати внутрішньопредметні зв’язки, пов’язати логічно економічні явища і процеси.

Підготовка до складання екзамену розпочинається зі слухання лекцій та участі у семінарських заняттях. Якщо протягом семестру студенти систематично і відповідально ставляться до підготовки програмного матеріалу дисципліни, то вони підходять до сесії вже достатньо підготовленими. Напередодні екзамену студенту необхідно повторити вивчений матеріал, переконатися в розумінні найбільш важливих тем і проблем.

Щоб це принесло успіх, студент повинен правильно організувати особисту підготовку до екзамену. Перш за все, при підготовці теоретичного матеріалу потрібно прагнути не тільки заучувати напам’ять певні висновки і визначення, а намагатися зрозуміти сутність кожного явища і процесу та причинно-наслідкові зв’язки між ними. Може статися, що після вивчення матеріалу ви не зможете вільно його переказати, то це говорить про те, що треба ще раз повторити теоретичний матеріал. Якщо все вдалося, то для закріплення матеріалу, необхідно розв’язати декілька типових задач, що будуть на екзамені та стосуються вивченої теоретичної теми.

Готуючись до складання екзамену пам’ятайте, що часто найпростіші речі викликають труднощі при поясненні на екзамені. Виходячи з цього, більше читайте і вивчайте теоретичний матеріал, накопичуйте словниковий запас економічних термінів та понять.

Додержання цих рекомендацій допоможе вам підготуватися до екзамену та успішно його скласти.

Екзамен проводиться в усній формі згідно із затвердженим розкладом для студентів денної форми навчання і у письмовій формі – для студентів заочної форми навчання та перепідготовки.

Екзаменаційні білети охоплюють не менше 75% змісту навчальної програми.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ З ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Запорукою успішного складання екзамену з " Економічної теорії" є систематична робота (в аудиторії та самостійно) протягом семестру і чітка організація безпосередньої підготовки до екзамену в сесійний період.

Для роботи по підготовці до екзамену необхідно мати такі матеріали:

- навчальну програму;

- перелік основних питань;

- конспект лекцій та самостійної роботи;

- записи з вирішенням задач;

- Климова Н.І. Політична економія: Навчальний посібник. В 3 частинах. – Харків: ХБІ УАБС.

- Шкодіна І.В. Політична економія. Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів денної форми навчання. - Харків: ХБІ УАБС НБУ. – 2006. – 53 с.

- Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 652 с.

- Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 358 с.

та інші рекомендовані навчальні посібники.

Підготовку до екзамену необхідно розпочати з перегляду основних питань. Визначте, які з них засвоєні гірше і приділіть їм особливу увагу. Використовуючи навчальну програму та перелік питань, розбийте окремі теми на підрозділи, а розділи – на підпункти. Згідно з ними працюйте з підручниками. При цьому в кожному питанні визначте вузлові моменти, найбільш істотну інформацію, економічні моделі (графічні та математичні). Необхідно добитись того, щоб зміст кожного питання можна було швидко відтворити подумки через декілька вузлових позицій. Саме на цьому етапі можна виявити для себе, які моменти недостатньо засвоєні і повернутись до відповідної літератури.

При підготовці з кожної теми сформуйте запитання, які б ви хотіли задати викладачу на консультації.

Після розгляду теоретичного матеріалу кожної теми постарайтесь скласти для себе цілісне, систематизоване уявлення про її проблематику, прослідкувати зв’язки із іншими темами та сформулювати власне розуміння кожного з питань.

Використовуючи всі доступні завдання для самоперевірки, закріпіть знання та перевірте, чи не залишилось якесь питання незасвоєним.

Далі зверніться до вирішення аналітично-розрахункових задач: тих, що розібрали на семінарських заняттях, та інших, наведених у відповідних розділах навчально-методичних видань, які є у розпорядженні. Впевніться, що ви можете надати достатні теоретичні пояснення ходу розв‘язання задачі.

Розберіть запропоновані у планах семінарських занять аналітично-ситуаційні завдання. Особливу увагу зверніть на всебічну аргументацію своєї відповіді та висвітлення зв’язку ситуацій, що розглядаються із розвитком економічної ситуації в Україні.

Плануйте свій час таким чином, щоб мати змогу, після відтворення теорії та практичних завдань, ще раз " перегорнути" підручник. Це дуже важливо для остаточної систематизації знань: їх просто необхідно " розкласти по поличках".


ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

 

1. Суспільство та його економічне життя.

2. Місце та роль людини в економічному житті.

3. Система економічних відносин та їх структура.

4. Економічні потреби, їх суть та структура.

5. Економічні інтереси – рушійна сила соціально-економічного розвитку.

6. Економічні закони та їх об’єктивний характер. Економічні категорії.

7. Предмет економічної теорії. Функції еконміочної теорії, її місце в системі економічних наук.

8. Етапи історичного розвитку економічної теорії, течії та основні напрямки.

9. Основні напрямки сучасної економічної думки. Теоретичні дослідження вітчизняної та зарубіжної економічної науки.

10. Роль матеріального виробництва в розвитку суспільства.

11. Чинники виробництва. Виробнича функція.

12. Обмеженість ресурсів та безмежність потреб. Крива виробничих можливостей.

13. Економічний і юридичний зміст власності.

14. Структура відносин власності. Суб’єкти і об’єкти власності.

15. Історичні типи власності. Форми власності.

16. Роль і місце власності в реформуванні економіки.

17. Натуральне і товарне виробництво, їх характеристика.

18. Проста і розвинена форми товарного виробництва, їх спільні риси та відмінності.

19. Товар та його властивості. Абстрактна та конкретна праця.

20. Величина вартості товару. Теорії вартості товару (трудова, попиту та пропозиції, факторів виробництва, граничної корисності, неокласична теорія, теорія економічної цінності, інформаційного суспільства та ін.).

21. Закон вартості, його функції та роль у розвитку товарного виробництва.

22. Виникнення і суть грошових відносин. Альтернативні теорії грошей.

23. Суть грошей, їх функції. Теорія грошей та грошового обігу.

24. Еволюція грошей. Грошова система України та необхідність її реформування.

25. Економічні системи, їх сутність, структура та принципи класифікації.

26. Адміністративно-командна економічна система, механізм її функціонування, переваги та недоліки.

27. Ринкова економіка як система. Основні її риси, моделі ринкової економіки.

28. Змішана економіка. Її основні риси. Моделі змішаної економіки.

29. Перехідна економіка і її особливості в постсоціальних країнах.

30. Ринок, умови його виникнення, та історичні етапи розвитку.

31. Ринкове господарство як невід’ємний елемент товарного виробництва. Функції ринку. Суб’єкти ринкової економіки.

32. Конкуренція – основа ринкового механізму господарювання. Види конкуренції.

33. Модель досконалої конкуренції, особливості функціонування, вплив на розвиток ринкової економіки.

34. Недосконала конкуренція та її типи.

35. Сутність, витоки і види монополізму. Антимонопольне законодавство.

36. Олігополія: характерні риси, види.

37. Ринкова інфраструктура, її елементи та роль у розвитку економіки.

38. Сутність попиту. Закон попиту. Крива попиту. Цінові та нецінові детермінанти попиту.

39. Закон пропозиції. Крива пропозиції. Цінові та нецінові детермінанти пропозиції.

40. Діалектичний взаємозв’язок попиту і пропозиції. Ціна рівноваги.

41. Концепція еластичності. Еластичність попиту та пропозиції. Коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції.

42. Фірма – основна ланка економіки. Підприємництво: умови і середовище.

43. Сутність та функції підприємництва. Багатоукладна економіка як об’єктивна основа розвитку підприємництва в Україні.

44. Капітал та його суть. Трактовка капіталу різними економічними школами.

45. Ринок робочої сили. Трактовка ринку робочої сили представниками різних економічних шкіл.

46. Сутність заробітної плати. Номінальна і реальна зарплата.

47. Формування попиту та пропозиції на ринку ресурсів та його фактори. Особливості формування ринку робочої сили в Україні в сучасних умовах.

48. Витрати виробництва: та їх види (зовнішні, внутрішні, постійні, змінні). Загальні, середні, граничні.

49. Доход фірми та його види. Прибуток фірми.

50. Міжгалузева конкуренція та формування середньої норми прибутку. Стратегія фірми на максимізацію прибутку.

51. Ціна, її суть та значення для успішної роботи підприємства. Види цін.

52. Особливості розвитку продуктивних сил у сільському господарстві. Сутність аграрних відносин.

53. Рентні відносини та форми земельної ренти.

54. Абсолютна рента. Диференціальна рента. Монопольна рента та інші види рент.

55. Ціна землі. Особливості переходу до ринкових відносин в аграрному секторі України.

56. Відтворення, його типи. Необхідність розширеного відтворення. Відтворення національного продукту і національного багатства.

57. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення. Відтворення національного продукту і національного багатства.

58. Валовий національний продукт (ВНП) та способи його визначення. Валовий внутрішній продукт.

59. Чистий національний продукт (ЧНП). Національний дохід (НД) – виробництво, розподіл та споживання.

60. Диференціація доходів населення. Межа бідності: абсолютна і відносна. Роль держави в розподілі національного доходу.

61. Економічне зростання: поняття, підходи та аналіз. Цілі, ефективність та якість економічного зростання.

62. Прямі та побічні чинники економічного зростання. Типи економічного зростання.

63. Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклу.

64. Малі і середні цикли. Великі цикли класифікації М.Д. Кондратьєва. Структурні кризи.

65. Тривалість економічних циклів. Особливості економічної кризи в Україні та шляхи її подолання.

66. Ринок праці та особливості його функціонування.

67. Безробіття, його види і наслідки. Особливості формування ринку праці в Україні.

68. Еволюція теоретичних концепцій ринку праці, зайнятості та безробіття. Цілі, принципи та механізм державного регулювання зайнятості.

69. Інфляція: сутність, причини, основні види. Механізм розвитку інфляції.

70. Соціально-економічні наслідки інфляції. Антиінфляційна політика, її особливості в Україні.

71. Бюджетний дефіцит та засоби його покриття. Державний борг. Крива Лаффера.

72. Необхідність, зміст і принципи функціонування кредиту.

73. Форми та функції кредиту. Кредитна система та її структура. Кредитна система України.

74. Банківська система. Національний банк, його функції та інструменти регулювання грошового обігу.

75. Фактори, що визначають динаміку руху грошової маси. Позичковий процент.

76. Фінансова система, її структура.

77. Державний бюджет і його місце у фінансовій системі.

78. Необхідність державного регулювання економіки, можливості та межі.

79. Світове господарство, його об’єктивні риси та етапи становлення.

80. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація виробництва.

81. Міжнародні економічні відносини, їх зміст та еволюція. Міжнародна торгівля та її роль в економічному розвитку.

82. Міжнародна торгівля та її роль в економічному розвитку.

83. Міжнародна міграція капіталів та її форми. Транснаціональний капітал.

84. Міжнародна міграція робочої сили, її особливості, форми, масштаби в сучасних умовах.

85. Міжнародна валютно-фінансова система, етапи її розвитку. Європейська валютна система.

86. Причини виникнення, сутність глобальних проблем та їх взаємозв’язок. Класифікація глобальних проблем.

87. Особливості трансформаційних реформ у перехідній економіці України.

88. Основні напрямки приватизації і роздержавлення в Україні.


ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ

 

Основна література

 

Базова

1. Економічна теорія: Політекономія: підручник; за ред. В. Д. Базилевича. – 8-ме вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2012. – 702 с.

2. Гальчинский А. Політична нооекономіка: начала оновленої парадигми економічних знань / Анатолій Гальчинський. – К.: Либідь, 2013. – 472 с.

3. Политическая экономия: прошлое, настоящее, будущее: монография / под ред. В.М.Гейца, В.Н.Тарасевича. – К.: ЦУД., 2014. – 566 с. (І и ІІ части).

4. Горбенко Н.Є., Дмитренко М.Й., Кочума І.Ю. Політична економія: навч.посібник.- К.: УБС НБУ, 2009.- 408 с.

5. Экономикс: принципы, проблемы и политика / Кэмпбелл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю.: Изд-е 19.: Инфра-М., М., 2015. – 1028 с.

6. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: Навч.посіб.: У 2 кн. / Авт.кол.: С.Панчишин, П.Островерх, Г.Стеблій та ін.- Кн.. 2: Мікроекономіка.- К.: Знання, 2013.- 437 с.

7. Базилевич В.Д. Метафізика економіки. К., Знання., 2014. - 718 с.

 

Допоміжна

 

1. Конституція України від 28.06.1996 року.

2. Сірко А.В. Економічна теорія. Політекономія. Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2014. - 416 с. // https://culonline.com.ua/Books/Ekonom_teoriya_Sirko.pdf

3. Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка / За ред. С.Панчишина і П.Островерха.- 5-е вид., випр. і доп.- К.: Знання, 2013.- 723 с.

4. Тарасевич В.М. Економічна теорія: Політекономія: Підручник. К., 2012. – 206 с.

5. Мацелюх Н.П. Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка [Текст]: навч. посібник для самост. підгот. до курс. екзаменів та компл. держ. екзамену з економ. теорії / Н.П. Мацелюх, І.А. Максименко. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Центр учбової літератури, 2014. - 382 с.

6. Любохинець, Л.С. Історія політичних та економічних вчень [Текст]: навч. посібник / Л.С. Любохинець, В.М. Шавкун, Л.М. Бабич; Хмельниц. нац. ун-т. - К.: Центр учбової літератури, 2013. - 293 с.

7. Теория общественного хозяйствования (Альтернатива экономической теории и экономикса): Учебник: исправл. и дополн./ К.С. Айнабек. – Караганда: КЭУК, 2014. – 608с.

8. Акулов М.Г.. Сучасні економічні теорії: Навчальний посібник. - Вінниця: Нілан-ЛТД, 2013. - 394с.

9. Дзюбик С.Д., Ривак О.С. Основи економічної теорії: Навч.посіб.- 2-ге вид., перероб. і доп.- К.: Знання. 2008.- 491 с.

10. Жовтанецький О.М., Чуба Н.В. Цікава економіка: Навчальний посібник.- Кам’янець-Подільський, Аксіома, 2007.- 304 с.

11. Корецький М.Х., Дацій О.І. та ін. Економічна теорія. Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2007.- 256 с.

12. Шкодіна І.В. Динаміка розвитку фондового ринку України / І.В.Шкодіна // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - №5. – С.214 – 221.

13. Шкодіна І.В. Основні диспропорції розвитку світового господарства на сучасному етапі / І.В.Шкодіна // Фінанси України. – 2010. - № 7. – С.58 – 64.

Інформаційні ресурси

Іntеrnеt

Президент України www.prezident.gov.ua
Верховна Рада України www.rada.gov.ua
Кабінет Міністрів України www.kmu.gov.ua
Мінекономіки України www.me.gov.ua
Мінфін.України www.minfin.gov.ua
Мінрегіонбуд України www.minregionbud.gov.ua
Національний банк України www.bank.gov.ua
Держкомстат України www.ukrstat.gov.ua
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України www.rvps.kiev.ua
Національна бібліотека України ім.В.Вернадського www.nbuv.gov.ua
Наукова бібліотека НаУКМА www.librari.ukma.kiev.ua
Нац.Інстиут стратегічних досліджень www.niss.gov.ua
Норматиіні акти України www.nau.kiev.gov.ua

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.