Місце педагогіки в системі наук про людину.

„Педагогіка, - як влучно писав С.Л. Соловейчик, - вихованка багатьох наук. Спочатку у ній панували філософи. На короткий час вона потрапила під вплив біологів. Потім – психологів. Сьогодні педагогіка і в нас, і в усьому світі обмирає під привабливістю соціальної психології: ранжуємо, тестуємо, анкетуємо, робимо зрізи – вивчаємо…” Цей влучний вислів підводить нас до розуміння того, що майже до XVII ст. педагогіка перебувала під впливом філософії, звідси такі міцні зв’язки із іншими філософськими науками – логікою, естетикою, етикою, соціологією.

Ми навчаємо дітей. Вони всіма силами прагнуть засвоїти основи наук, але за якими законами? Як відбувається мислення дітей? Що робиться в голові дитини, коли вона запам’ятовує правила? Що таке увага? На всі ці питання відповідає психологія. Якщо педагог не знає цієї науки, він працює наосліп або за підказкою інших, найбільш обізнаних і досвідчених учителів. Він застосовує окремі правила, але не розуміє, чому саме ці, а не інші, звідки вони взялись і наскільки вони ефективні. Проте психологія не дає відповіді на питання: „Як краще навчати? ” Це справа педагогіки. Психологія – серед інших її проблем – лише досліджує, як дитина вчиться, як і в залежності від чого змінюється її мислення, як розвиваються її почуття, характер, з яких компонентів утворена її особистість, звідки походять її здібності та чи можна їх розвинути з плином часу. Недарма В.О. Сухомлинський порівнював педагогіку з майстернею, а психологію – з інструментами вчителя в ній.

Є ще одна антропологічна наука, знання якої необхідне педагогу – анатомія і фізіологія, яка дає глибокі знання структури організму дитини, допомагає вчасно помітити зміни, які з нею відбуваються. Ці дві науки – психологія та анатомія і фізіологія – найперші помічниці педагогіки, без яких наука про виховання людини взагалі не може існувати.

До суміжних із педагогікою галузей знань належать шкільна гігієна (наука про шляхи і засоби охорони і зміцнення здоров’я школярів), а також педіатрія (наука про профілактику і лікування дитячих захворювань), досягнення яких використовуються для обґрунтування вимог до режиму і відпочинку учнів, визначення нормальних матеріально-технічних та санітарно-гігієнічних умов педагогічного процесу.

Нині все більше розвиваються зв’язки педагогіки з кібернетикою – наукою про загальні закономірності функціонування механізмів зв’язку, управління і контролю в складних динамічних системах. Особливе велике значення має кібернетика для організації навчальної роботи. Вона допомагає педагогіці розробляти і впроваджувати в практику такі способи навчання, які забезпечують економну і результативну витрату часу на опанування учнями знань, умінь і навичок.