Робота за таблицею

Урок № 45

І. Я. Ф ранко. Життєвий і творчий шлях митця

Мета: ознайомити учнів з етапами життєвого і творчого

шляху письменника, розкрити жанрове й тематичне

розмаїття його творчості; формувати власне став-

лення до таких особистостей, як І. Франко; вихо-

вувати інтерес до творчості письменника.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет І. Франка, виставка творів письменника,

епіграф до уроку, таблиця.

Ми не можемо назвати, мабуть,

жодної ділянки людського духу,

в якій би не працював Іван Франко

і в якій би він не був великий.

П. Загребельний

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями

навчального матеріалу

Вступне слово

Віддаючи належне Івану Франкові як громадському діячеві,

ученому-літературознавцеві й філософу, критику й теоретику лі-

тератури, ми найбільше уваги приділяємо в основному його спад-

щині — художній творчості, де з винятковою силою виявився

характер Франкового обдаровання.

2. Розгляд виставки творів письменника

План уроку

1. Короткі відомості про життєвий і творчий шлях І. Франка.

2. Поетична творчість.

3. Поеми.

4. Прозові твор5. Драматургія.

6. Іван Франко й народна творчість.

Короткі відомості про життєвий і творчий шлях І. Франка

Дата Подія

27 серпня 1856 Народився у с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Схід-

ній Галичині (тепер Львівська обл.) у родині коваля

1862–1864 Навчався в початковій школі в с. Ясениця Сільна

1864–1867 Навчався в школі при василіанському монастирі в Дро-

гобичі

1867–1875

Навчався у Дрогобицькій гімназії

1874 Ранні вірші Франка надруковані в журналі «Друг».

1875 Стає студентом Львівського університету філософського

факультету

1876 Вийшла у світ перша збірка «Баляды і росказы»

1877 Надруковано «Бориславські оповідання» Перший арешт

Франка

1878 Очолює видання першого в Україні революційно-

демократичного журналу «Громадський друг» (Дзвін»,

«Молот»)

1880 Другий арешт Поява циклу поезій «Думи пролетарія»

1881 Видає журнал «Світ»

1881 – 1882 Написано повісті «Борислав сміється» і «Захар Беркут»

1883 Працює в редакції журналу «Зоря», входить до складу

редакції газети «Діло»

1885–1886 Відвідує Київ, там одружується з Ольгою Хоружинською

1887 Створює поетичну збірку «З вершин і низин»

1893 У Віденському університеті І Франко захистив дисер-

тацію

1896 Створено поетичну збірку «Зів’яле листя»

1897 Збірка «Мій Ізмарагд»

1900 Видано збірку «Із днів журби», повість «Перехресні

Стежки»

1906 Харківський університет присвоїв письменнику

науковий ступінь доктора російської словесності

1914 Святкування 40-літнього ювілею творчої діяльності

І. Франка

Травня

1916 Смерть І. Франка; поховання його у Львові на Личаків-

ському кладовищі

Поетична творчість І. Франка

Літературну діяльність І. Франко розпочав поезією, яка по-

сідає значне місце в його біографічній творчості.

Величезне враження справила на нього поезія Т. Шевченка.

Під її впливом формується матеріалістичний світогляд письмен-

ника, пробуджується інтерес до народної творчості. Перший вірш

Франка, що знаменує початок його літературної творчості, — «На-

родна пісня», написаний у 1873 р. Ранні вірші молодого поета дру-

кувалися протягом 1874–1876 рр. у журналі «Друг» і увійшли

до першої його збірки «Баляды і росказы» (1876).

Вірші цієї збірки переважно романтичного характеру. Поет

оспівує героїчне минуле («Святослав»), малює образи сміливих,

мужніх людей («Рибак серед моря», «Керманич»), реалістичні

картини сучасного тяжкого народного життя («Ой чому ж ти мя,

тяжко горенько»).

Пізніше друком виходять збірки «З вершин і низин» (1887),

«Зів’яле листя» з підзаголовком «лірична драма», яку створю-

вав протягом десяти років (1886–1896), «Мій Ізмарагд» (1898),

«Із днів журби» (1900), «Semper tiro» («Завжди учень») (1906),

«Давнє і нове» (1911), «Із літ моєї молодості» (1914).

Поетична творчіть І. Франка вражає глибиною і багатством

ідей, широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю

форм. Своєю творчістю поет стверджує високу ідейність мисте-

цтва, стверджує поезію громадську, народжену в політичній бо-

ротьбі, поезію широких соціально-філософських узагальнень.

В основному своєму вірші «Не мовчи», написаному в 1916 р.,

незадовго до смерті, Франко закликав передову молодь активно

боротися проти соціальної неправди, не мовчати, а повстати проти

неї: «Хоч би ушам глухим, до німої гори говори!».

Павло Тичина, характеризуючи поезію Франка, говорив: «Він

так само, як і Шевченко, ніколи не переставав закликати народ

до боротьби проти катів, проти тиранів, і коли прометеїзм Шев-

ченка, згідно з характером його доби, для здійснення своєї про-

грами міг дати в руки поетові лише селянські повстанські коси та ножі, — прометеїзм Франка дав уже ковалевому сину в руки

молот робітничий».

Поеми

У поемах І. Франко поглиблює провідні мотиви своєї лірики.

Поет підносив актуальні питання з суспільного життя, будив ви-

звольні думки у свого гнобленого народу, оспівував його творчі

сили, моральну й духовну велич.

Його поеми умовно можна поділити на чотири групи:

реалістично-побутові («Панські жарти», «Наймит», «Сурка»),

філософсько-історичні («Іван Вишенський» «На Святоюрській

горі»), філософські («Смерть Каїна», «Похорон», «Мойсей»), са-

тиричні («Ботокуди», «Мандрівка русина з бідою» та ін.). Окремі

теми Франко опрацьовує і в поемах, і в прозових творах та в нау-

кових студіях, наприклад: поема «Рибак» і оповідання «Ру-

бач», поема «Похорон» і оповідання «Поєдинок», поема «Панські

жарти» і стаття «Панщина та її скасування 1848 року», поема

«Іван Вишенський» і низку наукових праць про цього видатного

українського письменника.

Прозові твори

Прозові твори І. Франка — одне з найвидатніших явищ укра-

їнської класичної літератури. За тридцять три роки він написав

близько ста десяти різного розміру прозових творів: повістей,

оповідань, нарисів.

Матеріали для своїх творів письменник черпав безпосередньо

з життя або з цілком достовірних документальних джерел. У лис-

тах і статтях Франка є чимало свідчень того, як не раз справжні

події служили йому основою для написання творів. Письменник

писав: «Ті «неприродні» образи — іменно не витвір моєї фанта-

зії, а взяті мною живцем, майже дослівно чи то з усних опові-

дань очевидців… або з друкованих пам’ятників».

Глибоко вивчаючи народне життя, Франко вважав своїм

обов’язком відображати його таким, яким воно було насправді,

аналізуючи і типізуючи факти дійсності відповідно до своєї

революційно-демократичної тенденції.

Надаючи перевагу змісту, Франко водночас ставив високі

вимоги щодо художньої форми твору. Його проза, різноманітна

за своїми жанрами, надзвичайно багата художніми засобами

і в зображенні характерів, і в описі різних верств суспільства,

і в змалюванні картин природи.

Одним із перших в українській літературі І. Франко зобразив

широкі картини праці, показав працю шахтарів, селян, лісорубів, мулярів, вуглярів тощо. Переживання, настрої, уподобання і праг-

нення його героїв тісно пов’язані з умовами їх життя й праці.

Письменник проникливо розкривав внутрішній світ своїх героїв,

психологію представників різних суспільних верств.

У змалюванні природи Франко користувався не тільки зо-

ровими враженнями, а й усією гамою почуттєвих образів. Він

один із перших в українській літературі дав зразок виробничого

й міського пейзажу.

Мова творів дуже багата лексичним складом, фразеологією.

В основу її лягла загальноукраїнська літературна мова й народна

розмовна мова карпатського підгір’я. Для відтворення певного

колориту письменник використовував також діалектизми.

Як і в поезії, у прозі І. Франк був реалістом. Він виявляв

особливу увагу до соціальних конфліктів, колізій, глибоко роз-

кривав характери героїв. Це й зумовило силу, життєвість, пере-

конливість його творів.

Робота за таблицею

№ Тематика творів Приклади

1 Робітнича тематика: Цикл «Борислав».

Повість «Борислав сміється»

2 Селянська тематика:

«Вугляр», «Лесишина челядь», «Добрий

заробок», «Ліси і пасовиська»

3 Оповідання про дітей та школу:

«Малий Мирон», «Олівець», «Грицева

шкільна наука», «Отець-гуморист»

4 Тюремні оповідання:

«На дні», «Панталаха», «До світла»,

«В тюремнім шпиталі»

5 Сатиричні оповідання:

«Свиня», «Опозиція», «Доктор Бессервіс-

сер», «Історія кожуха», «Свинська консти-

туція», «Чиста раса»

6 Історична тематика:

«Захар Беркут», «Хмельницький і ворож-

бит», «Великі роковини»

7 З життя інтелігенції:

«Лель і Полель», «Борис Граб», «Для до-

машнього огнища», «Основи суспільності»,

«Перехресні стежки»

Драматургія

І. Франко був не тільки великим поетом, прозаїком, а й дра-

матургом. Його драматичні твори є визначним вкладом у розви-

ток реалістичної української драматургії другої половини ХІХ ст.

у цьому жанрі він виступив як великий новатор драматичної форми, знавець театрального мистецтва й палкий борець за роз-

виток народного українського національного театру.

У статті «Руський театр» (1893) письменник надає великого

значення театральному мистецтву як літературному засобові ви-

ховання народних мас, як засобові відображення історії життя

народу, його культури, боротьби і прагнень. Разом із тим театр

повинен своїм променем мистецтва вказувати шлях народним

масам до дальшого культурного розвитку і розв’язування насущ-

них соціальних і національних проблем. Франко викриває застій

українського театру в Галичині й накреслює широку програму

розвитку народного театрального мистецтва.

Драматургічна творчість Франка в основному припадає на

дев’яності роки ХІХ ст. Одначе він ще на зорі своєї літературної

діяльності під впливом «Слова о полку Ігоревім» написав істо-

ричну драму «Три князі на один престол» (1874), а роком пізніше

«Славой і Хрузош» (драма залишилась незакінченою).

Найвизначнішими творами є «Украдене щастя», «Сон князя

Святослава», «Рябина», «Учитель».

Іван Франко був видатним майстром діалога, динамічного, спо-

вненого глибоких драматичних конфліктів сюжету. Його п’єси

сценічні й прості у постановці й тому майже всі з успіхом ішли

на сцені.

І. Франко і народна творчість

Дослідник народнопоетичної творчості

Багатогранна діяльність І. Я. Франка-фольклориста розпоча-

лася із збирання та записування художніх народних творів, на-

самперед пісень та приказок, які серед усіх народнопоетичних

скарбів чи не найсильніше його приваблювали. І не дивно: в особі

Франка органічно зливались інтереси поета і вченого. Його за-

хоплювала краса народної пісні, її тонкий ліризм і тональне ба-

гатство; у приказках та прислів’ях учений знаходив скарби іс-

тинної народної мудрості. Усі жанри народної творчості були для

І. Франка цінним джерелом, що допомагало пізнавати, осмислю-

вати й реалістично відображати життя трудових мас.

Протягом усього свого життя він займався записуванням, сис-

тематизацією і публікуванням народнопоетичних творів. Усе це

давало йому величезний матеріал для наукових досліджень і все-

бічно збагачувало його як письменника.

Фольклор у художній творчості І. Франка

Психологізм і ліризм народної пісенності, які так глибоко вра-

жали І. Франка ще в дитинстві, пов’язані з його ніжною любов’ю

до матері, з її «сумненькою піснею», які так відлунювали в його серці, сповненім кохання до О. Рошкевич, у часи написання «Ле-

сишиної челяді», — уперше знайшли яскраве творче засвоєння

в образі Анни. Пізніше психологізм народної пісні й глибокі осо-

бисті переживання поета стали поштовхом до створення чудового

жмутку «Зів’ялого листя», натхненних рядків про пісню в опо-

віданні «Дріада», у вступі до поеми «Мойсей» та ін.

Народна творчість, будучи складовою частиною того вогню, за-

пас якого Франко ще дитиною взяв від трудових мас, уже в ран-

ній період його літературної діяльності пробивалася яскравим

променем крізь густі нашарування галицької літературної тра-

диції, що тяжіла над Франком-початківцем.

Усебічне й постійне засвоєння у творчості І. Франка народнопо-

етичних надбань художнього слова трудових мас впливало й було

обумовлене самою реальною дійсністю, яку відображав письмен-

ник, його суспільною діяльністю й естетичним світоглядом.

ІV. Підсумок

1. Коментування учнями епіграфа.

2. Сформулювати запитання за темою уроку й поставити його

однокласнику.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.

2. Скласти конспект з теми «Життєвий і творчий шлях

І. Франка».