Поняття держави та її ознаки.

Тема №1. Теоретичні засади держави та права.

План

1. Поняття держави та її ознаки.

2. Основні теорії походження держави права.

3. Характеристика функцій держави.

4. Форми держави.

5. Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави.

6. Поняття права та його ознаки. Функції права.

7. Джерела (форми) права.

8. Система права.

9. Нормативно-правові акти та їх види.

10. Систематизація правових актів.

11. Правовідносини: поняття, суб'єкти, об'єкти, зміст

12. Правопорушення: поняття, ознаки та види.

Поняття держави та її ознаки.

Вважається, що термін «держава», під якою розумілася певна політична організація суспільства, увійшов до наукового обороту за часів Н. Макіавеллі (XVI в.).

Термін «держава» вживають у двох значеннях.

У широкому значенні слова держава — це всеосяжна правова, суверенна територіальна організація громадянського суспільства, яка має у своєму розпорядженні публічно-політичну владу, спеціальний апарат управління і примушування, забезпечує безпеку існування цивільного суспільства як єдиного цілого.

У вузькому значенні слова держава — це механізм здійснення пуб­лічно-політичної влади в суспільстві, механізм (апарат)управління суспільством.

Держава - суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів зі спиранням, у разі потреби, на легальний примус.

Держава займає центральне положення серед інших елементів полі­тичної системи (політичних партій, громадських організацій тощо) і є головним і універсальним засобом здійснення політичної влади.

Ознаки держави:

1. Державна влада.

Влада — явище соціальне. Влада — завжди двостороння взаємодія суб'єкта і об'єкта. Державна влада є особливим різновидом соціальної влади. Якщо у первісному суспільстві соціальна влада має публічний (суспільний) характер, то в класово-організованому — політичний. Державна влада водночас публічна і політична: публіч­на — оскільки управляє справами всього суспільства і виступає від його імені; політична — оскільки в особі державного апарату вона відокрем­лена від суспільства і їх інтереси не співпадають. Державна влада — це спосіб керівництва суспільством, при якому є характерною опора на спе­ціальний апарат примушування. Державна влада — публічно-політичні, вольові (керівництва — підкорення) відносини, що утворюються між державним апаратом і суб'єктами політичної системи суспільства на підґрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний примус. Державна влада відносно самостійна і складає основу функціонування державного апарату

2. Суверенітет.

Суверенітет держави — політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство і повноту всередині країни, незалежність і рівноправність ззовні. Суве­ренітет — це верховенство державної влади (відсутність іншої, більш високої, влади на території країни). Суверенітетом володіють будь-які держави незалежно від розміру їх території, кількості населення, форми правління і устрою. Суверенітет держави є основним принципом міжнародного права

3. Територія..

Територі я — матеріальна основа існування держави. Сама територія не породжує держави. Вона лише створює простір, у межах якого держава простирає свою владу на населення, що мешкає тут. Територіальна ознака породжує громадянство — юридичний зв 'я-зок особи з даною державою, який виражається у взаємних правах і обов'язках. Громадянин держави набуває: а) обов'язок підкорятися державно-владним велінням; б) право на заступництво і захист держави.

4. Народонаселення.

Держава — це організація влади, суб'єктом і об'єктом якої е народ, що мешкає на території держави..

5. Апарат управління — сукупність осіб, що е професіоналами в управ­лінні (уряд, міністерства тощо).

6. Апарат примушування — загони спеціально навчених озброєних людей і примусові установи (збройні сили, органи охорони суспільного порядку, органи держбезпеки тощо).

7. Видавання нормативно-правових актів.

Тільки держава має право видавати нормативно-правові акти (закони, постанови, укази тощо), обо­в'язкові для загального виконання.

8. Оподаткування.

Податки утворюють фінансову основу діяльності держави. Оподаткування є монопольним правом держави.

Висновок. Держава — це універсальна політична форма організації суспільства, яка характеризується: суверенною владою; політичним і публічним характером; реалізацією своїх повноважень на певній те­риторії за допомогою діяльності спеціально створених органів: на­данням своїм рішенням обов'язкового характеру: встановленням по­датків.