Стаття 156. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами

Об'єктом правопорушень, передбачених статтею 156 КУпАП, є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини регулюються законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР; Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 № 2899-IV, Податковим кодексом України від 02.12.2010 р.№ 2755-VI, іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Особливість кваліфікації правопорушення за статтею 156 КУПАП полягатиме у складності його о б'єктивної сторони. Перш, за все, поліцейським важливо правильно встановити предмет правопорушення. Алкогольними напоями є продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1, 2% об'ємних одиниць, які належать до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08. До тютюнових виробів, окрім сигарет з фільтром або без фільтру, цигарок, сигар, сигарил, відноситься також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Для кваліфікації протиправних діянь, що становлять об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, важливо знати, що торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною. Оптова торгівля - діяльність з придбання і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності; роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, зокрема на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами відповідно до законодавства можуть здійснювати:

· державні підприємства або організації, спеціально уповноважені КМ України здійснювати імпорт, експорт або оптову торгівлю спиртом етиловим і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим; спиртом коньячним за наявності ліцензій;

· суб'єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, зокрема виробники алкогольних напоїв або тютюнових виробів, що здійснюють роздрібну торгівлю за наявності у них ліцензій;

· підприємства громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів, яким дозволено продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці придбання;

· заклади охорони здоров'я та підприємства або організації зооветеринарного постачання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі наявності ліцензії.

Ліцензією є спеціальний дозвіл державних органів влади у вигляді документа державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження відповідного виду діяльності протягом визначеного строку.

· Ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються терміном на 5 років;

· Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на 5 років;

· Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами - терміном на один рік.

Відповідно до Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» означені види виробів маркуються марками акцизного збору - спеціальними знаками, наявність яких підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Поліцейським потрібно знати, що марки акцизного збору повинні мати наскрізну нумерацію, яка складається з двох цифр індексу регіону України за місцезнаходженням виробника продукції, серії та окремого для кожної марки номера; виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводять маркування кожної пляшки (упаковки) алкогольних напоїв та кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Не підлягають маркуванню марками акцизного збору алкогольні напої та тютюнові вироби, які поставляються для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо українськими виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі.

Контроль в державі за наявністю марок на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та на пачці (упаковці) тютюнових виробів під час їх реалізації здійснюють фіскальні органи, контрольно-ревізійна служба та органи поліції, а під час ввезення цих товарів на митну територію України - митні органи.

Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 2 ст.156 КУпАП передбачає порушення продавцем обмежень щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, встановлених ст. 15³ Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється:

- особами, які не досягли 18 років; особам, які не досягли 18 років;

- приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я; у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, які здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

- у місцях проведення спортивних змагань, в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування;

- з торгових автоматів;

- з полиць самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних напоїв); поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);

- для цього місцях торгівлі з рукта у не визначених.

Продавець алкогольних напоїв або тютюнових виробів має право вимагати у покупця, який купує алкогольні напої або тютюнові вироби, документ, що засвідчує його вік, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

При кваліфікації правопорушення за ч. 3 ст.156 КУпАП важливим є встановлення суб’єкта торгівлі (продавця, який не має відповідної ліцензії на зайняття таким видом діяльності), також спосіб реалізації виробів (з рук в руки). При цьому наявність та дійсність акцизних марок не має значення.

Ч 4 коментованої статті встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 та 3 цієї статті.

Отже, суб’єктами за статтею 156 КУпАП є особи, що здійснюють торгівельну діяльність з реалізації алкогольних напоїв або тютюнових виробів з ліцензією/ без ліцензії із порушенням встановлених законодавством правил.

За ч.1 статті 156 зокрема, суб'єктом відповідальності який здійснює роздрібну або оптову торгівлю, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору є або посадова особа торгівельного закладу, або особа – підприємець, які відповідають своїм майном (санкція – конфіскація!!!!), а не працівник торгівельного закладу, який порушує правила торгівлі (тоді діє ч. 2 статті).

Увага! Проблемним є питання, чи може неповнолітня особа притягуватись до адміністративної відповідальності за статею 156 КУпАП. Розглянемо по частинах статті.

За ч.1 статті 156.КУпАП н еповнолітня особа не може бути суб’єктом відповідальності. Згідно зі ст. 50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом та, відповідно, набувати статусу громадянина-підприємця має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Відповідно до ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття). Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором. У цьому разі надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. Також повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.!!! Однак, при реєстрації неповнолітнього підприємця враховується вид підприємницької діяльності. На здійснення торгівельної діяльності, а саме роздрібної або оптової торгівлі, включаючи імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, дозвіл неповнолітньому не дадуть і тому відмовлять в реєстрації статусу підприємця.

Частина 2статті 156 КУпАП сама вказує на суб’єктність неповнолітньої особи, оскільки в диспозиції зазначено, що відповідальність настає за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами. Крім того, стаття 13 КУпАП «Відповідальність неповнолітніх» прямо вказує, що у разі вчинення правопорушення за ч.2 статті 156 КУпАП, неповнолітні підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Виникає питання: Чи можуть неповнолітні працювати продавцями в закладах торгівлі?

Стаття 190 Кодексу законів про працю визначає види роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років. Так, забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей особами молодше вісімнадцяти років затверджуються центральними органами виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та сфери охорони праці. Інших обмежень не існує.

Суб'єктивна сторона правопорушення ст. 156 характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.