Методичні рекомендації по проведенню практичних занять

Мета та призначення дисципліни

Мета викладання дисципліни «Проектний аналіз» є надання студентам знань з теоретичних положень і методичного забезпечення процесів аналізу інвестиційних проектів з урахуванням особливостей підприємств морського транспорту, календарного планування проектних розробок і найбільш ефективних варіантів проектів оновлення флоту з можливих альтернатив.

Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни є:

- надання слухачам основних знань за структурою аналізу проекту, фазами та етапами розробки та виконання проекту, організаційним основам проектних розробок, структуризації проекту, пошуку інвестиційних концепцій, структури та змісту бізнес-плану, календарного планування проектних розробок, оцінки економічної ефективності і фінансової результативності інвестиційних проектів з урахуванням особливостей підприємств морського транспорту;

- розвиток навичок щодо використання методів мережевого планування, методів оцінки ефективності проектів в практичній діяльності судноплавних компаній.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- базові поняття проектного аналізу;

- основи процесу структуризації проекту;

- зміст бізнес-плану проекту;

- основні поняття мережевого планування;

- комплекс методів аналізу і оцінки ефективності інвестиційних проектів;

- особливості інвестиційної діяльності підприємств морського транспорту.

вміти:

- здійснювати аналіз мережевих графіків: визначати критичний шлях; робити розрахунок найбільш ранніх можливих, найбільш пізніх припустимих термінів здійснення подій; розрахунки резервів часу мережевого графіка; будувати лінійну діаграму Гантта та за її допомогою поліпшувати використання задіяних ресурсів;

- вміти застосовувати методи аналізу ефективності інвестиційних проектів для вирішення різних задач;

- провести на прикладі заданої виробничої ситуації аналіз інвестиційного проекту поповнення (оновлення) флоту судноплавної компанії і дати оцінку можливих варіантів експлуатації судна та завершення проекту.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПРОВЕДЕННЮ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Календарне планування проектних розробок

1.1. Основні поняття мережевого планування

Зазвичай комплекс робіт в рамках мережевого графіка планується для досягнення деяких цілей. Якщо планування направлене на досягнення однієї мети (наприклад, будівництво нового перевантажувального комплексу в порту), то відповідна мережева модель називається одноцільовою; якщо є декілька цілей (наприклад, ремонт групи суден), то говорять про багатоцільову модель. Далі розглядаються методи мережевого планування для одноцільових моделей. Перехід до багатоцільових моделей не представляє особливого труда, оскільки само досягнення декількох цілей завжди можна об'єднати в нову єдину мету.

Мережева модель або мережевий графік (стрілочна діаграма) є наочним графічним зображенням комплексу операцій, реалізація яких призводить до досягнення поставленої мети. При цьому істотне те, що в моделі зображають не тільки сукупність всіх операцій, складових даного комплексу, але й ті зв'язки (технологічні, логічні тощо), які між ними існують.

Основним поняттям мережевої моделі служить поняття «роботи». Це поняття строго не визначене, хоча його зміст достатньо ясний сам по собі. Кожен проектний комплекс можна розчленувати на окремі елементи та ці елементи назвати роботами. Наприклад, будівництво будівлі можна грубо розчленувати на установку фундаменту, зведення поверхів і установку даху. Але кожну з таких робіт можна у свою чергу розчленувати на складові елементи: наприклад, установку фундаменту – на підготовку майданчика, риття котловану, забивання паль, укладання бетону; зведення поверхів – на зведення першого поверху, другого й так далі. Звідси витікає, що один і той же комплекс можна по-різному (більш менш детально) представити як сукупність робіт.

Виділення більшій або меншій частини комплексу як окремої (однієї) роботи залежить від рівня керівництва, для якого призначається дана мережева модель. Зручним є також ділення на роботи за ознакою виконання даної частини комплексу єдиним колективом виконавців. При розчленовуванні комплексу на окремі роботи слід також брати до уваги технологічні й інші зв'язки між окремими частинами комплексу. Наприклад, якщо виконання частин комплексу не пов'язане ніяк з іншими роботами, то деталізація цього комплексу зайва. Але якщо виконання деяких частин вже виділеної роботи дозволяє приступити до виконання якихось інших робіт, то слід розбити дану роботу на декілька робіт.

Отже, першим кроком при складанні мережевої моделі є розчленовування даного проектного комплексу на окремі роботи. Цю задачу вирішує побудова WBS – структури, внаслідок чого з'являються пакети робіт, на основі яких складаються списки робіт.

Наприклад, в новому районі порту потрібно змонтувати мостовий кран для обслуговування тилового складу лісових вантажів і виконання вантажних робіт на причалі. Для цього, очевидно, необхідно прокласти залізничні колії до місця монтажу, спланувати територію, завезти потрібне устаткування, побудувати службові приміщення, підвести різні комунікації (теплові, водопровідні, електричні тощо), здійснити монтаж конструкцій крана та його устаткування, провести їх наладку та пуск (табл. 1).

Таблиця 1

Фрагмент списку робіт проекту «Монтаж мостового крану»

Одним з найважливіших показників для кожної роботи є її тривалість, тобто той відрізок часу, який необхідно витратити для виконання даної роботи при наявних ресурсах. Тривалість окремої роботи встановлюється фахівцями (виробниками робіт) відповідної області. Коли тривалість всіх робіт визначена, її слід внести до списку робіт (табл. 1, графа 4).

Наступним важливим кроком в процесі складання мережевої моделі є виявлення всіх зв'язків, які існують між окремими роботами. На перший план виходять так звані «технологічні зв'язки»: про кожну роботу ми повинні знати, які роботи повинні попереджати їй, оскільки результати цих робіт використовуються при виконанні даної роботи. Можуть зустрітися і нетехнологічні зв'язки, наприклад, так звані «ресурсні зв'язки», які виникають не через те, що результати одних робіт потрібні для виконання інших, а через те, що для виконання цих робіт треба звільнити ресурси, які зайняті на інших роботах (устаткування, робочу силу тощо).

Виявлення різних зв'язків призводить іноді до виділення деякого процесу, який, не пов'язаний з витратами праці й ресурсів та вимагає, проте, деякої витрати часу. Так, наприклад, будь-які «очікування»: тверднення бетону, висихання фарби тощо. Ці очікування розглядаються як роботи, і для них в переліку також передбачається відповідний час. Після виявлення всіх зв'язків біля кожної роботи слід записати, яким роботам вона попереджує (табл. 1, графа 2). Відмітимо, що ці дані в списку робіт заповнюються в останню чергу.

Маючи перелік робіт можна скласти мережевий графік на так званій «мові робіт і подій». Для цього необхідно познайомитися з ще одним поняттям – поняттям «події».

Подієюназивається факт закінчення деякої роботи (або групи робіт), у цьому випадку ми говоримо, що відбулася певна подія. Наприклад, якщо виконана робота 1 – «укладання залізничних колій до місця монтажу», то можна говорити про подію: «залізничні колії до місця монтажу прокладені». Можна розглядати також факт закінчення робіт 6 і 10 як одну подію: «конструкції та устаткування мостового крана доставлені, і шляхи під кран прокладені». До подій відносяться й такі факти, як розміщення деяких замовлень, у тому числі й замовлень на документацію, а також деякі юридичні факти, наприклад «акт про здачу об'єкту в виробничу експлуатацію підписаний».

Подія не пов'язана з деяким відрізком часу, вона пов'язана з деяким моментом часу та означає по суті, що завершена певна ділянка робіт і можна приступити до виконання нових робіт, що технологічно спираються на роботи, завершення яких відмічене даною подією.

Таким чином, разом із списком робіт можна скласти список подій (табл.2).

Таблиця 2

Список подій проекту «Монтаж мостового крана»