Загальна характеристика Грибовицького сміттєзвалища.

Проблема поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) актуальна для України загалом, але особливо гостро вона стоїть у Львівській області, де, наприклад, Грибовицьке сміттєзвалище є об’єктом багаторічних протистоянь влади та місцевих спільнот. Слід зазначити, що є багато нових питань, пов’язаних з утилізацією ТПВ, такі як утилізація небезпечних відходів, включаючи відходи електричного і електронного обладнання та медичні відходи, які зовсім не врегульовані [12].

До 1990 року на полігоні складували не лише побутові, а й промислові відходи. Їх кількість за орієнтовними оцінками досягає 2 млн. тонн. Особливо негативно впливають на стан навколишнього середовища в районі Львівського полігону ТПВ чотири накопичувачі кислих гудронів, розташованих у ярах сміттєвого тіла. Крім того, один із накопичувачів засипаний сміттям. Загальна площа сховищ гудронів близько 5 га, у них накопичено близько 250 тис. м³ відходів нафтопереробки, що містять сірчану кислоту, та 60 тис. м³ кислої води.

Велика пустотність побутового сміття, наявність у його складі різних за розчинністю компонентів та відсутність систем інженерного захисту сміттєвого тіла від надходження атмосферних опадів та ґрунтових вод із прилеглих пагорбів призводить до утворення фільтрату – специфічної стічної води, яка є одним із головних джерел забруднення поверхневих і підземних вод. Фільтрат утворюється також при відсипці відходів із вологістю понад 55% при їх зневодненні, а також при біохімічному анаеробному розкладі з утворенням звалишного газу [5].

На ринку послуг зі збирання, зберігання і перевезення ТПВ у місті визначені виконавцями послуг 5 підприємств: одне комунальне підприємство " Транспортна фірма " Львівспецкомунтранс" та чотири приватних – ТзОВ " Санком-Львів", ТзОВ " ДВ-Екосвіт", ТзОВ " Спецавтотранс-Львів", ТзОВ " ABE-Львів". Збирання та вивезення ТПВ на полігон здійснюється сучасним спеціалізованим автотранспортом підприємств-перевізників ТПВ наведено у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5

Планові обсяги вивозу підприємствами-перевізниками ТПВ

У місті запроваджено роздільний збір побутових відходів за фракціями – скло, папір, пластик, який має позитивну динаміку щодо відбору вторинної сировини, та свідчить про поліпшення рівня культури мешканців у сфері поводження з ТПВ. З відповідних контейнерів відсортовану за фракціями вторинну сировину (ПЕТ-пляшка, скло, папір) перевізники ТПВ повинні вивозити на переробку.

Крім відходів міста на міський полігон звозиться ТПВ від населених пунктів Жовківського, Кам’янко-Бузького, частини Пустомитівського, Миколаївського та Яворівського районів. Щороку на сміттєзвалище вивозиться приблизно 1 млн. м³ побутових та промислових відходів [8].

Розроблена концепція враховує сьогоднішні реалії, повністю враховує вимоги українського законодавства та відповідає вимогам Кіотського протоколу зі зменшення викидів парникових газів, чим дозволяє використати закладені у ньому економічні шляхи вирішення екологічних проблем.

Концепція передбачає наступні послідовні кроки:

1. Пошук та облаштування нових ділянок для сучасного об’єкту поводження з ТПВ.

2. Розробка та впровадження системи роздільного збору ТПВ у м. Львові, рециклів вторинної сировини, вилученої з відходів, ущільнення та мінімізація об’єму сміття.

3. Розробка та реалізація проекту терміналу для безпечного зберігання та дозованого відвантаження гудронів для потреб потенційних споживачів.

4. Розробка та реалізація проекту рекультивації звалища та вивільнених ділянок на місці гудронових озер, з озелененням території та забезпеченням стійкості та екологічної безпечності, включаючи дегазацію з врахуванням набутого досвіду [13].

Згідно із Державними будівельними нормами полігон твердих побутових відходів можна розміщувати, а саме:

1) на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);

2)на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ;

3)на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;

4)на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;

5)за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;

6)з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зони;

7)за межами міського населення;

8)на відстані, не менше:

- 15 км від аеропортів;

- 3 км від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об'єктів, які використовуються з культурно-оздоровчою метою, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя;

- 1 км від межі міст;

- 0, 5 км від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);

- 0, 2 км від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі.

- 0, 050 км від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання з метою рекреації.

Відстані від зазначених вище об'єктів можуть коригуватися за даними моделювання чи розрахунків впливу полігона ТПВ на навколишнє середовище, з обов'язковим погодженням з місцевими органами екологічного контролю та установами державної санітарно-епідеміологічної служби,

Розміщення полігонів ТПВ не допускається:

- на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з органами державного гірничого нагляду;

- у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;

- у зонах активного карсту;

- у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;

- у заболочених місцях;

- у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;

- у зонах формування і використання мінеральних вод;

- на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;

- у охоронних зонах водойм;

- у зонах санітарної охорони курортів та заповідників;

- на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;

Щорічно на Львівщині утворюється понад 600 тис. тонн твердих побутових відходів. Накопичення такої кількості залишків діяльності людини негативно впливає на стан навколишнього природного середовища. Негативні впливи, спричинені побутовими відходами, проявляються також у підвищенні захворюваності у дітей так і у дорослих, у погіршенні їхніх життєвих умов, у зниженні продуктивності праці та погіршенні стану здоров’я загалом. Забруднення ґрунтів, води, повітря спричиняє захворювань органів дихання (50%), 16% — ендокринної системи, 2, 5% — онкологічних захворювань, особливо в осіб у віці 30 – 35 років і 11% — в осіб у віці 55–59 років [14].

Звалища ТПВ, зведені без комплексу заходів, що знижують їх негативний вплив на довкілля, є значним джерелом його забруднення. Відходи, що там розміщені, зазнають складних фізико-хімічних та біохімічних змін під впливом атмосферних явищ, специфічних умов, що формуються у товщі відходів, а також в результаті взаємодії між собою. Це призводить до утворення різних сполук, зокрема токсичних, які, мігруючи до навколишнього середовища, негативно впливають на його компоненти [15, 16].

Розміщення полігонів ТПВ допускається:

- на просадних ґрунтах за умови повного усунення просадних властивостей ґрунтів;

- на потенційно підтоплюваних територіях за умови спорудження дренажу з улаштуванням протифільтраційного екрана у основі і на схилах полігона і знезаражування вод у випадку аварійної ситуації;

- у зоні III поясу санітарної охорони водозаборів за наявності в них природної захищеності (присутність у літологічному розрізі достатньо потужних і витриманих водотривких порід), з улаштуванням у чаші полігона надійного протифільтраційного екрана (коефіцієнт фільтрації води не більше 10~⁹ м/с);

- у сейсмічних районах при дотриманні відповідних нормативних вимог СНіП ІІ-7;

- на ділянках, віддалених від тектонічних розломів і активних зон геодинамічної напруженості, що виявляються за допомогою інженерних вишукувань [17].

Для особливостей розташування полігонів ТПВ у рельєфі виконують: санітарно-гігієнічних, комплекс інженерних і екологічних вишукувань, розроблена оцінка впливу на навколишнє середовище, включає в себе: проектні рішення, середовище життєдіяльності людини і розробку конструктивних технологій. Зменшення або ліквідація негативного впливу на розвитку небезпечних геологічних процесів і навколишнє середовище та явищ, а також забезпечує експлуатаційні надійності полігонів ТПВ.