Класифікація мийних установок. Режим миття. Технологія промивання систем двигуна.

Методичні вказівки

По самостійному вивченні №4

Тема 2.5

«Технологія технічного обслуговування»

З дисципліни

„Технічний сервіс в АПК"

Структуру розробили: Мозговий С.П. - викладач спеціальних дисциплін

вищої категорії

Дуденко О.В. - викладач спеціальних дисциплін

Рецензенти: Пріщенко А.О. – викладач дисципліни

" Сільськогосподарські машини", викладач вищої категорії.

Методичні рекомендації розглянуто і схвалено

на засіданні методичної комісії спеціальних дисциплін

Протокол № 7 від 8 Лютого 2011 року

Запропоновано до впровадження в навчальний процес

І. Загальні відомості

Питання теми 2.5 «Технологія технічного обслуговування» винесені на самостійне вивчення в зв'язку, з тим, що з деякими питаннями даних питань студенти ознайомлюються при вивчені дисциплін «Ремонт машин і обладнання» та «ВСТВ», а також через те, що ціпитання теми прості і доступні для самостійного вивчення.

Час вивчення тем и- 2 години.

Знання по темі необхідні техніку-механіку для їх реалізації в практичній
діяльності: при організації роботи з технічного обслуговування і діагностування машино–тракторного парку, з метою покращення ефективності технічної експлуатації тракторів і автомобілів при виконанні сільськогосподарських робіт.
Зменшення витрат на ремонт і технічне обслуговування, а також підвищення показників використання МТП.

Вивчення питань теми може бути реалізоване при використані наступної
літератури:

1 Вознюк Л.Ф., Іщенко В.В., Михайлович Я.М. Технічне обслуговування і діагностування сільськогосподарських машин – К.: Урожай, 1994.

2 Калашніков О.Г., Лауш П.В., Некрасов С.С. Ремонт машин – К.: Вища школа 1983.

3.. Тельнов Н.Ф. Технология очистки машин – М.: Колос 1983 57 – 74;

II. Перелік питань для вивчення теми

1. Класифікація мийних установок. Режим миття. Технологія промивання систем двигуна.

2. Способи запобігання самовідкручуванню різьбових з’єднань. Прийоми виконання кріпильно-регулювальних робіт у вузлах.

3 Технологія виконання змащувально-дозаправних робіт, використання обладнання.

4. Експлуатаційна технологічність і пристосованість машин до технічного обслуговування.

Відповіді на питання можна знайти в джерелах:

[1]ст. 76 - 85

[2] ст. 32 - 34

[3] ст. 57-98

І

Класифікація мийних установок. Режим миття. Технологія промивання систем двигуна.

У системі операцій ТО очистка та миття машин віді­грають важливу роль, оскільки ретельне їх виконання дає можливість швидко виявити місця поломок, підтікання тех­нологічних рідин, масла, пошкодження фарби. їх обов'яз­ково виконують на початку кожного виду технічного об­слуговування.

Аналіз величин оперативних трудомісткостей операцій з обслуговування тракторів показує, що найбільша їх част­ка припадає на мийно-очисні (25—45%) і контрольно-ре­гулювальні (26—43 %) роботи.

Для очистки і миття забруднених поверхонь викорис­товують різноманітні скребки, щітки, обтирочні матеріа­ли, а також мийні установки з відповідним складом роз­чину.

Якісна очистка та миття повинні забезпечувати культу­ру обслуговування і ремонту техніки, не допускаючи за­бруднення навколишнього середовища. Для цього необхід­но забезпечити утилізацію нафтопродуктів і нейтралізацію хімікатів. Ці завдання можуть бути вирішені запроваджен­ням зворотного водопостачання з використанням електрич­них і хімічних способів очистки раніше використаних мию­чих розчинів.

Найдоцільніше організувати централізований пост зов­нішнього миття, що створює кращі можливості для вико­ристання зворотного водопостачання. Як

1 — напірний рукав; 2 — електродвигун; 3 — кожух; 4 — з'єднувальна муфта, пе­репускний клапан; 5 — насос; 6 — кран; 7 — барабан; 8 — забірний рукав; 9, 10 — Колеса; 11 — рама; 12 — мийний пістолет; 13 — важіль

Рисунок 1 Мийна установка 5ВСМ-1500:

правило пости зовнішнього миття обладнані стаціонарними та пересувни­ми високонапірними мийними установками з ручним моні­тором. При цьому використовується два типи мийних ма­шин струменевої дії: моніторні (М) і струменеві (С). Більш широке застосування отримали високонапірні уста­новки, з яких струмінь води подається під високим тиском (до 12 МПа), створюваним плунжерними насосами.

Для зовнішнього миття використовують пересувні мий­ні машини.

Мийна машина 5 ВСМ-1500 (рисунок 1) подає миючий розчин під тиском 1, 5 МПа, забираючи воду із водопровід­ної мережі чи водоймища. Висота всмоктування 6 м. По­дача розчину 75—80 л/хв. Потужність електродвигуна 7, 5 кВт.

Мийна машина ОМ-5359 — широкого використання (рисунок 2). Вода до неї надходить із водопровода, підігрі­вається до 85 °С у теплообміннику, що працює на рідкому паливі, і подається на очистку машини через монітор. Ро­бочий тиск—10 МПа. Подача рідини—1 м³/год. Потуж­ність електродвигуна— 5-кВт.

Машина ОМ-5360 відрізняється від ОМ-5359 тільки тим, що в ній нагрівання води здійснюється електропідігрі­вачами.

1 — паливний бак; 2 — вентилятор; 3 — паливний насос; 4 — паливний фільтр; 5 — водяний насос; 6 — кожух; 7 — поплавкова камера; 8 — випускна труба; 9 —фор­сунка; 10 — електрод; 11—бак для гарячої води; 12 —демпфер пульсації; 13 — бак для мийного розчину; 14 — блок автоматики; 15 —дишель; 16 — електродвигуне 17 — шланг; 18 — гідромонітор; 19 — запобіжний клапан; 20 — насос; 21, 22 — вен­тилі; 23 — рама

Рисунок 2 Моніторна'пересувна мийна машина ОМ-5359:

Мийна машина ОМ-5362 служить для подачі води під тиском 10 МПа без нагрівання і використання миючих роз чинів. Подача води — 2 м³/год. Потужність двигуна - 7, 5 кВт.

Очистка іржавих металевих поверхонь, залишків орга­нічних і мінеральних добрив без порушення лакофарбово­го покриття виконується абразивним водопіщаним струме­нем, що утворює машина ОМ-22612. Робочий тиск 10 МПа, Подача води 4 м³/год, водопіщаної суміші — 200—800 л/год, Потужність 25 кВт.

Для прискорення процесу миття при наявності масля­них забруднень або консерваційних матеріалів використовують синтетичні миючі засоби (СМЗ) по 1—5 кг/м⁸. При різних способах миття застосовують різні миючі роз­чини:

Поверхневе миття: Препарат «Лабомід-101», МС-6, МС-8, МЛ-51 (концентрація 10 г/л), Темп-100 «Темп-100 А», розчин з кальцинованої со­ди, тринатрійфосфату і ПАВ (ПС-РАС, сульфанол НП-3 або хлорний сульфазол) у співвідношенні 60: 35: 5, кальцинована сода і господарське 70 % мило, подрібнене в стружку, співвідношення 20: 1, парово­дяний струмінь.
Струменеве миття агрегатів і вузлів перед розбиранням: Препарат МС-5, МС-6, МС-8, МС-15, МС-16, МС-18, «Лабомід-101», «Лабомід-102» (концентрація 25 г/л), МЛ-51.
Миття вузлів, агрегатів1 деталей у ванні: Препарат МС-5, МС-8, «Лабомід-203», МЛ-52 (концентрація 25 г/л).
Миття внутрішніх і зовнішніх поверхонь машин для хімічного захисту рослин: Миючі речовини «Комплекс» (10—15 г/л при 60—75 °С), «Діас», НИИ-1, НИИ-2.

При використанні СМЗ (таблиця 1) для приготування миючих розчинів слід враховувати їх змочувальну здат­ність, антикорозійну стійкість, стабільність фізико-хімічних властивостей, нешкідливість для обслуговуючого персона­лу та навколишнього середовища. Миючі розчини у стру­минних установках зберігають свою ефективність протягом 2—4 тижнів. Засіб «Комплекс» вміщує 3 % перборату нат­рію, 13 — кальцинованої соди, 5 — натрієвої солі, 5 — тристаноламіну, 2 — синтанолу, 5 % пасти ДНС, решта вода. Миючий засіб «Діас» складається з 11—13 % кальцинованої соди, 0, 5—1 — силікату натрію, 8—12 — натрієвої солі, 8—10 — етиленгліколю, 25—ЗО — пасти ДЖ, 0, 2—0, 3 % запашника (ароматизатора) і води.. -

При підготовці миючих розчинів НИИ-1 та НИИ-2 слід дотримуватися такого співвідношення компонентів: 20 % ефіроальдегідної фракції (НИИ-1) або 20 — гасу (НИИ-2), З — кальцинованої соди, 1, 5 — силікату натрію, 0, 8 — ОП-Е або ОП-10, 74, 7 % води.

Для очистки деталей від масляно-смолистих сполук, промивання масляних каналів можна використовувати органічні розчинники та розчинно-емульгуючі засоби, що відзначаються високою ефективністю (таблиця 2). Проте во­ни мають високу вартість, токсичність, небезпечні у по­жежному відношенні, важко утилізуються.

Перед миттям машину потрібно зафіксувати в нерухо­мому положенні включенням пониженої передачі чи за до­помогою стоянкового гальма. Двигун обов'язково повинен бути зупинений. З кабіни необхідно прибрати сторонні предмети, перевірити герметичність корпусів механізмів, наявність і щільність кришок паливного бака, маслозаливної горловини, корпусів силової передачі та інших вузлів. Вихлопні труби головного і пускового двигунів закривають пробками. Особливу увагу при митті машини слід зверну­ти на місця, де може

Таблиця 1. Склад синтетичних миючих засобів

Таблиця 2 Основні показники розчинників

просочуватися паливо, масло і утво­рюватись маслянистий осадок (місця змащування, роз'єми паливних фільтрів і маслоочисників, з'єднання впускного повітряного тракта з повітроочисником).

Сухі і вологі забруднення ходової частини колісних ігусеничних тракторів і комбайнів змивають водою, темпе­ратура якої 15—25 °С, під тиском 1, 6—2, 0 МПа без мию­чого розчину. При митті поверхонь, забруднених маслом і землею, використовують пароводяний струмінь і воду, на­гріту до температури +85 °С, під тиском 10 МПа.

Інтенсивність дії струменя на поверхню залежить від тиску, температури, застосовуваних миючих засобів, форми і перерізу сопла насадки. Так, очистка струменем під тис­ком 6—10 МПа в 2—3 рази ефективніша дії пароводяного струменя і здатна змити маслянисте відкладення. При цьому насадка повинна мати отвір сопла діаметром 1, 8— 2, 5 мм і створювати плоский, що розходиться віялом, стру­мінь.Застосовують три типи насадок: з циліндричним, конічним і щілиновидним отворами сопла. Найбільш універ­сальною вважається насадка з циліндричним соплом, за допомогою якої можна проводити очистку поверхні склад­ної конфігурації. Струмінь з насадки з конічним соплом найефективніше руйнує структуру засохлого забруднення, відділяє її від поверхні металу. Насадка з щілиновидним соплом використовується для миття великих площ повер­хонь. Для найбільш якісного миття струмінь миючої ріди­ни бажано направляти під кутом ЗО—45° до поверхні. У важкодоступних місцях забруднення попередньо руйну­ють скребком чи іншим (бажано дерев'яним) предметом. Скло кабіни, фар необхідно мити струменем з невеликим
тиском. Радіатори промивають у напрямі, протилежному руху повітря (від двигуна).

Після закінчення миття машини її обдувають стисну­тим повітрям, частіше всього за допомогою шлангів, з'єд­наних з ресивером компресора.

І—розчинний вузол; II — дільниця зовнішньої очистки машин; III — агрегатний; IV — приміщення для пульта управління; V — приміщення для

господарських по­треб;
технологічне обладнання: 1 — резервуар; 2 — нагнітальний насос; 3 —бак відстійник; 4 — факельні насоси; 5, 7 — бокові гідранти (маніпулятори); 6 — ниж­ній гідрант; 8 —привод правого маніпулятора; 9 — привод лівого маніпулятора; 10 —привод коливання нижнього гідранта; 11, 15 — електрошафи; 12 — електроталь; 13 — пульт управління; 14 — тяговий пристрій для транспортування об'єк­тів, що очищають; 16, 17 — гідроагрегати

Рисунок 2 Пункт зовнішньої очистки машин ПНОМ-1;

Використовуючи пересувну установку ОМ – 2871А можна промити (при непрацюючому двигуні) масляні канали блока циліндрів, колінчастого вала, масляного радіатора та інші внутрішні порожнини системи мащення двигунів.

При підготовці установки до роботи у відсіки бака заливають промивальну рідину. Для цього використовують веретенне або індустріальне масло И – 20 або И- 30. Можна також використовувати суміш, яка складається із 80 % дизельного палива і 20 % дизельного масла М 10 В або М 10 Г. Потім розмотують електричний кабель, під'єднують його до мережі напругою 380 В і вмикають електронагрівач.

Установку розміщують поряд з трактором, опускають приймальну трубу і підводять її лійку під отвір картера двигуна, з якого необхідно вилити відпрацьоване масло.

Після демонтажу ротора реактивної масляної центрифуги дизеля на вісь ротора нагвинчується перехідник – циліндрична нарізна втулка (для кожної марки двигуна є свій перехідник), і під'єднують до неї нагнітальний рукав установки.

Після того, як промивальна рідина нагрівається до 50 – 60 º С включають електродвигун і промивають систему мащення під тиском 0, 3-0, 4 МПа протягом 15-20 хв. Ефективність промивки збільшується при періодичному повільному прокручуванні колінчастого вала двигуна.

Промивальна рідина подається під тиском через нагнітальний рукав і перехідник в корпус реактивної масляної центрифуги і потім в головну масляну магістраль системи мащення двигуна. Після проходження каналів системи мащення рідина через зазори в механізмах зливається в картер і надходить по приймальній трубі в бак установки.

Після закінчення промивки триходовий кран встановлюють в інше положення і продувають систему мащення стиснутим повітрям до повного видалення залишків промивальної рідини. Потім прокачують систему мащення чистим маслом, поки воно не вийде з отвору картера. Потім закривають пробкою отвір і заповнюють систему свіжим дизельним маслом до верхньої мітки щупа.

Забороняється використовувати як миючу рідину гас, бензин і чисте дизельне паливо, а також працювати на установці, якщо нагрівачі повністю не занурені в промивальну рідину.

За сезонного ТО систему охолодження промивають водою. Для цього охолоджуючу рідину зливають відразу після зупинки двигуна. А коли він охолоне, через систему пропускають 50 – 60 літрів чистої води при відкритих кранах в радіаторі та в блоці циліндрів і знову заповнюють охолоджуючою рідиною.

Накип видаляють при переході до весняно-літнього періоду експлуатації через кожні 1000 – 1500 мотогодин, якщо зимою як охолоджуючу рідину використовують воду. При видаленні накипу зливають воду із системи охолодження двигуна і опалювача кабіни. Заповнюють систему охолодження розчином, що містить 100г кальцинованої соди і 50г гасу на 1 літр води. Заповнивши систему охолодження розчином, запускають двигун і дають йому відпрацювати 10 годин або прогрівають двигун протягом 10 – 15 хвилин при середній частоті обертання колінчастого вала і потім розчин на 10 – 12 годин залишають в системі, після чого знову прогрівають двигун, зливають промивний розчин і ретельно промивають систему чистою водою.

ІІ