Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Поверхні та координатні площини для визначення кутів різця.
Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка Кафедра ЗТД Різання матеріалів Лабораторна робота №1 Вивчення геометрії та конструкції токарних різців М. Чернігів Лабораторна робота №1 Тема: Вивчення геометрії та конструкції токарних різців Для виконання роботи необхідно: 1. Попередньо ознайомитись з основними поняттями про елементи та геометрію різців, вивчити типи і матеріали токарних різців. 2. Вивчити кутомір, яким користуються при вимірюванні кутів різця. 3. Виміряти геометричні і конструктивні елементи токарних різців та занести їх в звіт про роботу. 4. Виконати ескізи ріжучої частини токарних різців та проставити всі кути різця. 5. Оформити роботу та заповнити звіт про роботу. Основні поняття про елементи і геометрію різця. Різець складається з двох основних частин: головки – А, стержня – Б (рис. 1). Головка це робоча частина різця. Стержень служить для закріплення різця в різцетримачі. Робочу частину різця виконують з інструментальних сталей, металокерамічних твердих сплавів, мінералокераміки або алмазу. Рис. 1 В головці різця розрізняють наступні елементи (рис. 1 а, б): передню поверхню – 1, по якій сходить стружка; задні поверхні: головну – 2 та допоміжну – 3, повернуті до оброблюваної деталі; ріжучу кромку – 4, яка утворюється перетином передньої та задньої поверхонь. Крім того розрізняють перехідну задню поверхню – 5. Вершина – 6 різця в плані може бути гострою, заокругленою або у вигляді фаски. Взаємне розташування вказаних поверхонь та кромок в просторі визначається за допомогою ряду кутів, які називають кутами різця. Поверхні та координатні площини для визначення кутів різця. На оброблюваній заготовці, при знятті стружки різцем, розрізняють такі поверхні (рис. 2.): Рис. 2 1 – оброблювану поверхню з якої знімають стружку; 2 – оброблена поверхня; 3 – поверхню різання. Для визначення кутів різця приймають такі координатні площини: 4 – площину різання; 5 – основну площину; головну січну площину; допоміжну січну площину. Головна січна площина N-N – площина перпендикулярна проекції головної ріжучої кромки на основну площину. Допоміжна січна площина – площина N1-N1 перпендикулярна проекції допоміжної ріжучої кромки на основну площину (рис. 3). У різця розрізняють головні і допоміжні кути. Головні кути вимірюють в головній січній площині N-N, до них відносяться: · головний задній кут – ; · кут загострення – ; · головний передній кут – ; · кут різання – . З рисунка 3, маємо: ; ; ; . Рис. 3 Допоміжні кути вимірюються в допоміжній січній площині N1-N1, до них відносяться: · допоміжний задній кут – ; · допоміжний передній кут – ; Крім цього розрізняють кути в плані: · головний кут в плані – ; · допоміжний кут в плані – ; · кут при вершині в плані – . Також потрібно мати на увазі кут нахилу головної ріжучої кромки , який впливає на напрямок сходження стружки (рис. 4). Рис. 4
|