Діалогові засоби користувача

— монітори, різноманітні пристрої введення та пристрої мовного введення-виведення інформації.

Монітор — пристрій візуального відображення інформації (у вигляді тексту, таблиць, малюнків, креслень тощо). Переважна більшість моніторів сконструйована на основі електронно-про­меневої трубки і принцип їхньої роботи аналогічний принципу роботи телевізора.

Монітор на основі електронно-променевої трубки. Основний елемент дисплея —електронно-променева трубка. Її передня, звернена до глядача частина з внутрішнього боку по­крита люмінофором — спеціаль­ною речовиною, здатною випро­мінювати світло при влученні на нього швидких електронів.

Люмінофор наноситься у вигляді наборів крапок трьох основ­них кольорів — червоного, зеленого і синього. Ці кольори назива­ють основними, оскільки їх сполученнями (у різних пропорціях) можна зобразити будь-який колір спектра. Набори крапок люмі­нофора розташовуються по трикутних тріадах. Тріада утворює піксель — крапки, з яких формується зображення (від англ. pixel — picture element — елемент картинки).

Відстань між центрами пікселів називають крапковим кроком монітора. Ця відстань істотно впливає на чіткість зображення. Чим менший крок, тим вища чіткість. У кольорових моніторах крок зазвичай становить 0, 20 - 0, 24 мм. При такому кроці око людини сприймає крапки тріади як одну крапку «складного» ко­льору.

На протилежному боці трубки розташовані три (за кількістю основних кольорів) електронні гармати. Усі три гармати «націле­ні» на той самий піксель, але кожна з них випромінює потік елек­тронів у бік «своєї» крапки люмінофора. Щоб електрони безпереш­кодно досягали екрана, з трубки відкачується повітря, а між гар­матами й екраном створюється висока електрична напруга, що прискорює електрони. Перед екраном на шляху електронів ста­виться маска — тонка металева пластина з великою кількістю отворів, розташованих напроти крапок люмінофора. Маска забез­печує влучення електронних променів тільки в крапки люмінофо­ра відповідного кольору. Електронним струмом і, отже, яскравістю пікселів керує сигнал, що надходить з відеоадаптера.

Кількість відображених рядків за секунду називають рядковою частотою розгортання, а частоту, з якою змінюються кадри зобра­ження, — кадровою частотою розгортання. Ця частота не повинна бути нижчою за 85 Гц, інакше зображення мерехтітиме.

TFT-монітори (рідкокристалічні) дедалі ширше використовують поряд із традиційними моніторами на основі єлектронно-променевої трубки. Рідкі кристали — це особливий стан деяких органічних речовин, в якому вони можуть утворювати просторові структури, подібні до кристалічних. Рідкі кристали можуть змінювати свою структуру і світлооптичні властивості під дією електричної напруги. Змінюючи за допомогою електричного поля орієнтацію груп кристалів і використовуючи введені в рідкокристалічний розчин речовини, здатні випромінювати світло під впливом електричного поля, можна створити високоякісні зображення, що передають понад 15 млн колірних відтінків.

Більшість TFT-моніторів використовує тонку плівку з рідких кристалів, розміщену між двома скляними пластинами. Заряди передаються через так звану пасивну матрицю — сітку горизонтальних і вертикальних невидимих ниток, створюючи в місці перетину ниток крапку зображення (трохи розмитого через те, що заряди проникають у сусідні ділянки рідини).

Сучасні TFT-монітори підтримують розгортну здатність 642 х 480, 1280 х 1024 або 1024 х 768. Отже, екран має від 1 до 5 млн крапок, кожна з яких керується власним транзистором. За компактністю такі монітори не знають собі рівних. Вони займають у два-три рази менше місця, ніж монітори з ЕПТ і у стільки ж разів легші; споживають набагато менше електроенергії і не випромінюють електромагнітних хвиль, що впливають на здоров'я людей.

Пристрої мовного введення-виведення належать до засобів мультимедіа. Пристрої мовного введення — це різні мікрофонні акустичні системи (наприклад «звукові миші») зі складним програмним забезпеченням, що дає змогу розпізнавати слова, ідентифікувати їх і видавати комп'ютеру відповідні команди або перетворювати мову на текст. Пристрої мовного виведення — це різні синте­затори звуку, які перетворюють цифрові коди на літери та слова, відтворювані через гучномовці (динаміки) або зву­кові колонки, приєднані до комп'ютера.

Пристрої введення інформації:

Клавіатура — пристрій для введення символьної інформації і керування роботою комп'ютера. У більшості комп'ютерів використовується IBM-сумісна клавіатура, яка має 101 клавішу і кілька індикато­рів, що сигналізують про режим роботи клавіатури.

Графічні планшети (діджитайзери) — пристрої для ручного введення графічної інформації, зображень переміщенням по планшету спеціального покажчика (пера) з одночасним автоматичним прочитуванням координат його місцезнаходження та введення цих координат у ПК;

Сканери (читаючі автомати) — пристрої для автоматичного прочитування з паперових носіїв і введення в ПК машинописних текстів, графіків, малюнків, креслень;

Маніпулятори (пристрої вказівки — джойстик, миша, трекбол, світлове перо та ін.) — пристрої для введення графічної інформації на екран монітора, керуван­ня рухом курсора по екрану з подальшим кодуван­ням координат курсора та введенням їх у ПК;

Сенсорні екрани — пристрої для введення окремих елементів зображення, програм або команд з поліекрана дисплея у ПК.