Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Вибір критеріїв достовірності






     

    Перевірка на достовірність даних в САПР є обов'язковою умовою. Ії можна здійснити, якщо є відомості про вихідні дані. Чим більше відомо про можливі значення даних, тим успішніше можна виявити помилку уводу. Назвемо кілька типових критеріїв достовірності, позначивши параметр, який уводиться, через X:

    - приналежність X діапазону значень: a£ X£ b;

    - приналежність X безлічі допустимих значень a1, a2,..., aN;

    - цілочисельність X;

    - парність X, в загальному випадку - кратність числу К.

    Критерій достовірності може бути сформульований як заперечення якого-небудь з перелічених властивостей.

    Окрім перевірки коректності завдання одного параметра, може виникнути необхідність в перевірці групи параметрів за відомим співвідношенням між ними.

     

    Типові алгоритми уводу i перевірки достовірності даних

     

    Типовий алгоритм уводу i перевірки достовірності параметра X можна показати так:

    1) увід X;

    2) перевірка достовірності, якщо X знаходиться в межах достовірності, то іти на 5, інакше - на 3;

    3) друк повідомлення про помилку уводу, пропонування повторно ввести X;

    4) іти на 1;

    5) уведений параметр правильний.

     

    Приклад 40. Перевірити параметр X на належність діапазону значень X1 £ X £ X2.

    Програма має вид:

     

    PROGRAM PR40;

    USES CRT;

    LABEL 2;

    VAR X, X1, X2: REAL; C: CHAR;

    BEGIN CLRSCR;

    TEXTCOLOR(15);

    WRITE(' ВВЕДIТЬ X1, X2 => '); READLN(X1, X2);

    2: TEXTCOLOR(14);

    WRITE(' ВВЕДIТЬ ПАРАМЕТР X => '); READLN(X):

    IF (X> =X1) AND (X< =X2) THEN

    WRITELN(' ПАРАМЕТР X=', X: 6: 2, ' ВВЕДЕHИЙ ПРАВИЛЬHО')

    ELSE BEGIN

    WRITELN('ЗНАЧЕННЯ X=', X: 6: 2, ' НЕ ВХОДИТЬ ДО ДIАПА-ЗОНУ ВIД', X1: 6: 2, ' ДО ', X2: 6: 2);

    TEXTCOLOR(4);

    WRITELN(' ПОВТОРIТЬ УВIД '); GOTO 2 END;

    C: =READKEY

    END.

    Приклад 41. Перевірити параметр M на належність стандартному ряду: 10, 16, 25, 35, 50, 80.

    Програма PR7 наведена нижче. Тут спочатку оголошується i заповнюється масив стандартних значень M1(6). Далі уведене значення M порівнюється з елементами масиву M1. Якщо не знайдеться жодного елемента, рівного M, тоді видається повідомлення про помилку i необхідно повторити увід.

    PROGRAM PR41;

    USES CRT;

    LABEL 1;

    TYPE MAS=ARRAY[1..6] OF INTEGER;

    CONST M1: MAS=(10, 16, 25, 35, 50, 80);

    VAR I, M: INTEGER; C: CHAR;

    BEGIN

    TEXTBACKGROUND(1);

    1: CLRSCR;

    TEXTCOLOR(14); GOTOXY(20, 5);

    WRITE(' ВВЕДИ ПАРАМЕТР M => '); READLN(M);

    FOR I: =1 TO 6 DO

    IF M=M1[I] THEN

    BEGIN GOTOXY(20, 7);

    WRITELN(' ПАРАМЕТР М=', M, ' ВВЕДЕНИЙ ПРАВИЛЬНО') END

    ELSE

    BEGIN GOTOXY(20, 9); TEXTCOLOR(5);

    WRITELN(' ПАРАМЕТР М=', M, ' НЕ СТАНДАРТНИЙ');

    WRITELN(' ПОВТОРIТЬ УВIД');

    C: =READKEY; GOTO 1 END;

    C: =READKEY

    END.

     

    Можливі й інші типові елементи перевірки. Наприклад:

    - умову цілочисельності параметра X можна задати в умовному операторі вираженням відношення ROUND(X)=X;

    - умова парності X: X MOD 2=0;

    - у загальному випадку умова кратності параметра X числу K: X MOD K=0.

     






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.