Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Вивчення обсягів та причин створення наднормативних товарних запасів
|
|
З метою недопущення затоварювання торговельного підприємства наднормативними товарами повинна систематично проводитись робота виявлення запасів таких товарів, визначення обсягів та причин їх утворення.
Передовсім, дана робота має проводитись по товарних групах та видах товарів, швидкість реалізації яких має тенденцію до зменшення.
Обсяги утворення наднормативних запасів залежать не тільки від суб'єктивних факторів (якості організації роботи з формування товарних запасів, досвід та професіоналізм робітників комерційних служб підприємства). Переважно утворення понаднормативних запасів пов’язане з важкопрогнозованими коливаннями обсягу та структури споживчого попиту на окремі види товарів, та товарні групи, зміненнями в моді, виникненням на ринку інших модифікацій цього ж товару за нижчими цінами або принципово нових видів товарів з кращими споживчими якостями, активною маркетинговою політикою конкурентів підприємства.
Основні об'єктивні та суб'єктивні причини утворення наднормативних товарних запасів наведено у табл. 28.
Обсяги утворення наднормативних товарних запасів визначаються на основі даних інвентаризації та оперативних звітів структурних підрозділів підприємства шляхом їх порівняння з встановленими нормативами.
Для виявлення причин затоварювання необхідно проводити спеціальні обстеження (інтерв'ювання або анкетування оперативних робітників (продавців), робітників комерційних служб, покупців та інше. Це дозволить оцінити структуру причин утворення наднормативних товарних запасів, здійснити їх ранжирування за ступенем значущості.
Збір означеної інформації є основою для прийняття ефективних та дієвих заходів щодо зниження розмірів запасів до нормативного рівня.
Таблиця 28
Основні причини утворення наднормативних товарних запасів у торговельному підприємстві
| Суб'єктивні причини | Об'єктивні причини |
| 1. Помилки при визначенні обсягу поставки товарних ресурсів (невідповідність обсягу поставки обсягу попиту на товар). | 1. Зміни обсягу та структури попиту в період між укладенням договору закупки та фактичною поставкою товарів. |
| 2.Помилки в формуванні асортименту товарів (невідповідність попиту за розмірами, фасонами, модифікаціями та іншими споживчими ознаками). | 2. Порушення графіка, обсягів та асортименту поставки товарів. |
| 3. Помилки при розробці графіка завозу та визначенні обсягу партії поставки (невідповідність періодичності поставки швидкості реалізації). | 3. Низька якість товарів, поганий дизайн упаковки та інші характеристики. |
| 4. Необґрунтована цінова політика (надмірно висока, неконкурентоспроможна ціна за рахунок високої торговельної надбавки або неефективної політики закупок). | 4. Моральне старіння товару, невідповідність моді та іншим потребам споживачів. |
| 5. Неефективна діяльність щодо формування попиту або її відсутність. | 5. Поява на ринку нових модифікацій або принципово нових товарів з кращими споживчими характеристиками. |
| 6.Неефективна рекламна стратегія підприємства в цілому та стосовно окремих реалізованих товарів. | 6. Низька платоспроможність споживачів. |
| 7. Помилки в організації торгівлі (графік роботи, викладка товарів, форма обслуговування, додаткові послуги та інше). | 7.Підвищення гостроти конкурентної боротьби в районі діяльності підприємства. |
|
|