Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Загальна структура
Документ HTML 4.01 складається з трьох частин: 1. Декларація типу документу (англ. Document type declaration, Doctype), на початку документа, в якій визначається тип документа (DTD). 2. Шапка документу (знаходиться в межах елементу head), в якій записано загальні технічні відомості або додаткова інформація про документ, яка не відтворюється безпосередньо в браузері; 3. Тіло документу (може знаходитися в елементах body або frameset), в якому міститься основна інформація документа. Елементи Докладніше: Елементи HTML Елементи являють собою базові компоненти розмітки HTML. Кожен елемент має дві основні властивості: атрибути та зміст (контент). Існують певні настанови щодо кожного атрибута та контента елемента, які треба виконувати задля того, щоб HTML-документ був визнаний валідним. У елемента є початковий тег, який має вигляд < element-name>, та кінцевий тег, який має вигляд < /element-name>. Атрибути елемента записуються в початковому тегу одразу після назви елемента, контент елемента записується між його двома тегами. Наприклад: < element-name element-attribute=" attribute-value" > контент елемента< /element-name>. Деякі елементи, наприклад br, не містять контенту, тож і не мають кінцевого тега. Елемент може не мати початкового та кінцевого тега (наприклад, елемент head), проте він завжди буде представлений в документі.[4] Нижче зазначені деякі типи елементів розмітки HTML. Елементи структурної розмітки застосовуються задля опису семантики тексту, іншими словами ці елементи описують призначення тексту свого контенту. Вони не зазначають ніякого спеціального (візуального) відтворення тексту, проте більшість браузерів мають стандартні стилі форматування для кожного елемента. Для подальшого стилізування тексту рекомендується використовувати Каскадні таблиці стилів (CSS) Елементи візуальної розмітки застосовуються задля опису візуальних ефектів тексту, не зазначаючи при цьому функції тексту свого контенту. Остання чинна специфікація HTML 4.01 визначає більшість з цих елементів такими, що не рекомендується застосовувати у розмітці. Елементи розмітки гіпертексту застосовуються задля з'єднання частин документу з іншими документами.
Атрибути Докладніше: Атрибути HTML Більшість з атрибутів елементу являє собою пару «назва-значення», розділених між собою знаком рівняння, та записаних у початковому тегу одразу після назви елемента. Значення атрибуту може бути окреслено лапками (подвійними або одиничними), також, якщо значення атрибуту складається з певних символів, його можна не виділяти лапками зліва. Проте невзяття значення атрибутів у лапки вважається небезпечним кодом. На відміну від атрибутів виду «назва-значення», є певні атрибути, що впливають на елемент, назва яких лише з'явилась в початковому тегу (наприклад, атрибут ismap елементу img). Більшість елементів можуть мати будь-який з загальних атрибутів: Атрибут id впроваджує унікальний ідентифікатор елементу по всьому документу. Доданий до URL документу, він впроваджує глобальний унікальний ідентифікатор елементу. Це може використовуватися: · таблицями стилів для впровадження презентаційних властивостей; · браузерами для фокусування уваги на певному елементі; · скриптами для виконання дій над елементом. Атрибут title використовується для додавання пояснювального тексту для елементу. В більшості браузерів значення цього атрибуту можна побачити як підказку, що виникає при наведенні курсора на елемент. Атрибут class впроваджує засіб об'єднання схожих елементів у класи. Це може використовуватися для: · відтворення візуальних ефектів. Для презентаційної розмітки, наприклад, документ може містити class=" notation", який визначає всі елементи, у яких клас визначений як " notation", підпорядкованими головному тексту документу. Такі елементи можна зібрати докупи і показати як виноски внизу сторінки, замість того, щоб показувати їх на тому місці, де вони з'являються в самому HTML-коді документу; · структурного поділу тексту. Для семантичної розмітки, наприклад, класи використовуються у створенні мікроформатів. Базові типи даних Докладніше: Типи даних HTML Оскільки HTML є похідною мовою від SGML, усі типи даних HTML ґрунтуються на базових типах даних SGML (наприклад, PCDATA, CDATA, NAME, ID, NUMBER). Кожен елемент має дві властивості — атрибути і вміст, які мають певні значення. Всі можливі значення цих двох властивостей прописуються відповідно до визначених у DTD типів даних. Нижче наведено кілька типів даних HTML: · % Color — колір sRGB, записаний у шістнадцятковому вигляді, або одне з шістнадцяти службових слів; · % ContentType — тип умісту/носія; · % Charset — таблиця кодування символів; · % Character — мнемоніка або окремий символ із UCS; · % Length — nn розмір в пікселях, nn% — у відсотках; · % URI — Універсальний ідентифікатор ресурсу; · % Datetime — дата та час; · % Script — скрипт; · % StyleSheet — дані таблиць стилів; · % Text — текстові рядки. Мнемоніки Див. також: Список мнемонік HTML Існують такі випадки, коли в документі потрібно використати якийсь символ, якого немає в обраній для документу кодовій таблиці. Для таких випадків можливо замінити символ на еквівалентне йому SGML-посилання на символ (мнемоніку).
|