Форма № Н - 3.04

ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К. Д. Ушинського»

Кафедра всесвітньої історії

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Проректор з навчальної

та науково-педагогічної роботи

______________Н. В. Яблонська

29” серпня 2013 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПП 1.13 Історія середніх віків

Ч. 1

напрям підготовки 6.020302 Історія

Інститут психології, історико-філософський факультет

Одеса – 2013 рік

Робоча програма «Історія середніх віків» (ч.1.) для студентів за напрямом підготовки 6.020302 Історія. - „29” серпня, 2013 року - 35 с.

Розробник: І.В.Бруяко, д. і. н., доц.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри всесвітньої історії

Протокол від “28” серпня 2013 року № 1

Завідувач кафедри всесвітньої історії

_______________________ (Ю. А. Добролюбська)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“28” серпня 2013 року

Схвалено науково-методичною комісією ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

Протокол від “29” серпня 2013 року №1

“29” серпня 2013 року Заст. голови _______________ (З.Н.Курлянд)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó ПНПУ, 2013 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Перша частина курсу «Історії середніх віків» знайомить студентів спеціальності «історія» з основними подіями та рисами розвитку європейських країн на протязі V – XI ст.

Предметом курсу є висвітлення історії західноєвропейських країн від часів виникнення перших варварських королівств до Хрестових походів включно.

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1: 3

для заочної форми навчання – 1: 6

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу – надати майбутнім історикам та вчителям історії загальне уявлення про етапи цивілізаційного розвитку країн Європи у часи раннього середньовіччя, сформувати уявлення про головні тенденції розвитку ранньосередньовічного суспільства та ранньосередньовічної культури.

Історико-теоретичний курс «Історія середніх віків» читається як складова частина спеціальної підготовки вчителя історії на історичному відділенні історико-філологічного факультету.

Концептуальною та методологічною основою курсу є розуміння середньовічної історії як ґрунту всього подальшого розвитку західноєвропейської культури у новий та новітній час. Курс викладається з позицій ментального занурення у колективну свідомість середньовічних людей. Передбачені блоки по політичній, соціально-економічній та культурній історії. Значна увага приділяється історії церкви. Політична та економічна історія подій подається в нерозривній єдності з історією природи та побуту, змальовуються індивідуальні портрети діячів західноєвропейського суспільства.

Завдання вивчення курсу «Історія середніх віків» обумовлені методичним процесом «сприйняття - усвідомлення – застосування» знань:

- з’ясувати методологічні та теоретичні основи викладання історії середньовічного Заходу;

- навчити студентів вивчати історію ранньосередньовічних суспільств Заходу та бачити історичні явища і процеси в їх взаємозв’язку і взаємозалежності;

- визначити провідні методи та завдання, теоретичні основи праці з джерелами з історії ранньосередньовічного суспільства;

- з’ясувати співвідношення між соціально-економічними, правовими та політичними умовами розвитку ранньосередньовічних держав;

- усвідомити передумов, причин та наслідків інтеграційних процесів в Європі наприкінці I тисячоліття;

- сформувати уявлення про побутову культуру та ментальність звичайної людини доби раннього середньовіччя; усвідомлювати програмний фактичний матеріал в його послідовності;

- робити узагальнення та висновки на основі вивченого фактичного матеріалу;

- набути навички використання знань з історії середніх віків в навчальному процесі та їх втілення в подальшу викладацьку діяльність.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- хронологічні межі та періодизацію середніх віків;

- приклади взаємодії людини і природи в середні віки; рухи народонаселення;

- характерні риси структури ранньосередньовічного суспільства

- причини і наслідки феодальної роздробленості, рівня розвитку техніки, транспорту.

- хронологію виникнення та розвитку чернечих та духовно-рицарських орденів; долю держав хрестоносців на Близькому Сході;

- посилення королівської влади за Карла Великого, правління Альфреда Великого; Оттона І Великого; хронологічні межі Хрестових походів;

- поняття: „фолькленд”, „бокленд”, „інвеститура”, „норман”, „елдормен” та „шериф”;

- сутність Каролінгського Відродження;

- визначні постаті ранньосередньовічної європейської культури, церковної історіографії, розвиток освіти, літератури й мистецтва;

- характерні риси середньовічного світогляду, приклади здобутків культури.

вміти:

- пояснювати і застосовувати поняття: «середні віки»; характеризувати писемні та археологічні джерела вивчення раннього середньовіччя;

- порівнювати античне і середньовічне місто; побут, житло, одяг античної та ранньосередньовічної людини;

- аналізувати роль християнської церкви в ранньому середньовіччі, розвиток єретичних віровчень, роль Вселенських соборів розколу 1054 р.;

- показувати на карті територію варварських королівств, Франкської та Візантійської імперій, Священної Римської імперії, держав хрестоносців на Близькому Сході; напрямки та основні події Хрестових походів; напрямки походів вікінгів;

- пояснювати і застосовувати поняття: «Мейстрія», «Австразія», «васалітет», «майордом», «бенефіцій» Вселенський собор;

- описувати пам’ятки культури європейських народів, найвизначніші битви, подвиг Роланда;

- характеризувати визначні історичні постаті (Карл Великий, Вільгельм Завойовник, Альфред Великий, Григорій VII, Генріх IV Готфрід Бульйонський, Григорій Турський, Костянтин Багрянородний, Лев ІІІ Ісавр);

- визначати основні риси політики європейських монархів, усторю ранньосередньовічного суспільства;

- наводити приклади взаємовпливу європейських держав, взаємодії ьа протистояння світської влади з папством;

- порівнювати закони варварських королівств; внутрішню й зовнішню політику європейських країн епохи раннього середньовіччя;

- висловлювати судження щодо значення появи дослідних знань; мовного аспекту в історії європейської цивілізації доби раннього середньовіччя, архітектури як відображення світогляду людини ранньосередньовічної Європи; внеску культури раннього середньовіччя у світову духовну спадщину.

3. Програма навчальної дисципліни

ЗМІСТОВИЙ модуль 1.

Вступ. Джерела та історіографія історії середніх віків.

Предмет вивчення, хронологія, періодизація.

Предмет та задачі курсу “історія середніх віків”. Хронологічні рамки історії середніх віків. Періодизація історії середніх віків з огляду на стислий зміст окремих етапів. Джерела з історії середніх віків та їх класифікація. Склад та інформативність письмових джерел. Допоміжні історичні дисципліни. Методологія та методика вивчення історії раннього середньовіччя.

Особливості історії раннього середньовіччя та методологічні концепції її вивчення.

Загальні проблеми реконструкції історії раннього середньовіччя. Особливості писемної традиції доби раннього середньовіччя. Історіографія періоду Нового часу. Перші узагальнення та схеми розвитку європейського суспільства в ранньому середньовіччі. Історіографія ХХ століття. Російсько-радянська школа медієвістики. Французька медієвістика та сучасний напрямок „Нової історичної науки”.

ЗМІСТОВИЙ модуль 2.

Варварські королівства V-VII ст.

Велике переселення народів та падіння Західної Римської імперії.

Становище на кордонах імперії наприкінці IV- початку V ст. Варвари-федерати на Рейнському та Дунайському лімесах. Початковий етап руху германських племен в глибинах „Барбарікума”. Хронологічна та структурна динаміка цього руху. Гунська навала та початок активної фази „Великого переселення народів”. Падіння Риму. Битва на Каталаунських полях. Перші ознаки стабілізації, та народження нової традиції.

Вестготи. Королівство вестготів (V- VII ст.).

Готи – епоха „балтійської єдності”. Поява готів в Північному Причорномор’ї. Держава Атанаріха напередодні гунської навали. Готи-федерати на Нижньому Дунаї. Битва під Адріанополем. Аларіх. Перше королівство вестготів на півдні Галлії. Правління короля Ейріха. Вестготи та франки. Битва при Вуйє. Королівство вестготів в Іспанії. Соціально-економічний та ідеологічний аспекти історії королівства вестготів. Арабська навала та загибель вестготського королівства.

Королівство остготів (V- VI ст.)

Локалізація остготів напередодні гунської навали. Королівство Германаріха. Історична доля остготів в першій пол.V ст. Битва при Недао та політичне відокремлення остготів. Остготи, скіри та юридичне припинення існування Західної Римської імперії. Заснування королівства остготів в Італії. Теодоріх Великий. Співвідношення італо-римської та германської культур. Остготи та франки – військово-політичне протистояння на півдні Галлії. Королівство остготів та Візантійська імперія. Загибель остготського королівства.

Варварські королівства в Середній Європі та на півночі Африки. Вандали, бургунди та лангобарди.

Поява вандалів на історичній арені Європи. Шляхи міграцій у IV- V ст. Утворення вандальського королівства. Вандали та Західна Римська імперія. Вандальське королівство та Візантія. Виникнення та загибель I та II Бургундського королівств. Рух лангобардів – остання фаза „Великого переселення народів”. Поява лангобардів на півночі Італії та утворення лангобардського королівства. Правління Ліутпранда та розквіт королівства. Причини виникнення конфлікту між лангобардами, франками та папою римським. Пипін III, Карл Великий та загибель королівства лангобардів.

ЗМІСТОВИЙ модуль 3.

Королівство франків V-VII ст. Епоха Каролінгів в історії Європи

(VIII- X ст.)

Утворенні королівства франків. Правління династії Меровінгів (ранній період).

Франки ріпуарські та франки салічні. Франки-федерати на службі у Римській імперії. Заснування франкського королівства. Правління Хлодвіга. Централізація влади та розширення кордонів королівства. Середземноморський напрямок експансії франків. Розпад королівства, або так зване „часткове” королівство. Правління Хлотаря I та перше об’єднання франкського королівства. Другий розпад і друге об’єднання королівства. Австразія, Нейстрія та Бургундія. Хлотар II і Дагобер I. Археологічні знахідки поховань франкських королів. Григорій Турській та його „Історія франків”

Королівство франків. Правління династії Меровінгів (пізній період).

Епоха „лінивих королів”. Побут, звички та засіб життя королівського двору. Занепад династії Меровінгів. Початок піднесення майордомів. Пипін Герістальский та битва при Тертрі. Карл Мартелл – „майже король”. Роздуми з приводу битви при Пуат’є. Особливості зовнішньополітичного оточення франкського королівства за часів Меровінгів. Історична географія франкського королівства епохи Меровінгів.

Королівство франків за часів правління Меровінгів. Соціально-економічний та культурний аспекти історичного розвитку.

Королівство Меровінгів – нові стандарти і стара традиція. Варварська аристократія та залишки галло-римського суспільства. Злиття римських юридичних норм з нормами звичайного права. Грошовий обіг та торгівельні відносини. Занепад традиційних міст античного світу. Явище деурбанізації. Сім’я та суспільство за часів Меровінгів. Літературно-епічна спадщина. Гуни, бургунди та „Піснь про Нібелунгів”.

Утворення імперії Карла Великого.

Юридичне припинення правління Меровінгів. Пипін III – король франків. Початок правління Карла Великого. Походи проти лангобардів та баварів. Початок Реконкісти. Сарагоса, Ронсеваль та „Піснь о Роланді”. Саксонські війни. Розгром Аварського каганату. Карл Великий – імператор „Священної Римської імперії”. Карл та Візантія – проблема легітимності імператорського титулу. Смерть Карла Великого та питання збереження єдності держави у ранньосередньовічній Європі.

Розпад імперії Каролінгів та народження сучасної Європи.

Правління Людовика Благочинного. Перший розділ імперії. Нові претенденти на спадщину. „Страсбурзька клятва” та Верденський договір. Західно- та Східнофранкське королівства. Карл III Товстий і останнє об’єднання держави Каролінгів. Політичне зміцнення представників майбутньої нової династії. Ед Паризький. Реставрація Каролінгів. Карл III Простуватий. Франконська династія на чолі Східнофранкського королівства. Остаточне відокремлення Сходу та Заходу і фактична поява Франції та Германії. Припинення династії Каролінгів на Сході. Гуго Капет.

Останні Каролінгі та утвердження династії Капетінгів (Робертінів).

Друга реставрація Каролінгів. Людовик IV Заморський. Третя коронація Гуго Капета. Загострення боротьби між Сходом та Заходом. Лотарь, Герберга та імператор Оттон II. Лотарингія – початок тисячолітньої суперечки між Францією та Германією. Людовик V Лінивий – останній Каролінг. Суперечності щодо прав Гуго Капета на престол.

Західноєвропейське суспільство в епоху Каролінгів (соціально-економічний та культурний аспекти).

Фактичний початок феодальної формації. Нова система управління. Поняття „васалітету”. Поземельні відносини. Поняття „бенефіція”. Економічна основа ранньосередньовічної Європи. Грошовий обіг та торгівельні відносини. Соціальна основа та психологічні стандарти ранньосередньовічного суспільства. Початок епохи замків. Освіта в епоху Каролінгів. „Каролінгське відродження”.

ЗМІСТОВИЙ модуль 4.

Англія в епоху раннього середньовіччя (V-XI ст.)

Епоха вікінгів та „Мале переселення народів”

в історії Європи

Утворення англосаксонських королівств (V- VII ст.) та їхня історія (VIII- X ст.)

Етнокультурне становище в Британії наприкінці античної епохи. Експансія давніх германців до Британіїта їх розселення за даними писемних та археологічних джерел. Перший етап існування англосаксонських королівств. „Загибель Британії” Гільдаса Премудрого. Беда Достопочтенний та його „Церковна історія”. Утворення „Гептархії”. Король Оффа та перша спроба об’єднання королівств. Початок епохи вікінгів. Ліндісфарн. Розселення вікінгів в Британії. Політичне об’єднання Британії королем Екбертом, поява „Англії”. Вторгнення данів та захоплення ними політичної влади у Британії. Утворення області Денло. Особливості етнокультурної асиміляції в Англії в ІХ-Х ст. Правління Альфреда Великого. Об’єднання Англії під владою Уесекської династії.

Соціально-економічна історія англосаксонських королівств в ранньому середньовіччі (V- X ст.).

Суспільний стан германських племен напередодні їх вторгнення до Британії. Завоювання Британії, інтенсифікація суспільного розвитку та соціального розшарування серед завойовників. Археологічні дані. Король Редвальд та поховання в Сатон-Ху. Кодифікація правових відносин у Кенті та Уесексі. Поземельні відносини. Поняття „фолькленд” та „бокленд”. Еволюція статусу короля у ранньосередньовічній Англії. Система органів державного управління. Поняття „елдормен” та „шериф”. Розвиток торгівельних відносин.

Норманське завоювання та його вплив на історію середньовічної Англії.

Історико-політичні обставини щодо появи норманів у Англії. Герцогство Нормандське. Утворення великої Датської держави. Стосунки між Англією та Данією на початку X ст. Свен Вилобородий та Єтельред II Неспроможний. Особливості династичних взаємовідносин у першій пол.X ст. Приход до влади Едуарда. Правління короля Гарольда. Експедиція Вільгельма II до Англії. Битва при Гастінгсі. Гобелен з Байо – як джерело з історії Англії ХІ ст. Історико-політичне значення битви при Гастінгсі з точку зору подальшої історії Західної Європи. Зародження майбутнього династичного конфлікту між Англією та Францією.

Вікінги та країни Західної і Південної Європи.

Рух вікінгів або „Мале переселення народів”. Передумови руху. Соціальний, політичний, економічний та кліматичний аспекти. Поняття „вікінг”. Морська техніка, озброєння, тактика. Початкова фаза навали вікінгів. Географія та хронологія головних походів. Битва біля Шартре та початок герцогства Нормандія. Вікінги у Середземному морі. Робер Гвіскар та заснування Королівства Обох Сицилій. Особливості культурного розвитку півдня Італії за часів панування норманів.

Вікінги та країни Східної Європи.

Східний напрямок експансії вікінгів. Поява норманів-варягів на північноруських землях. Норманські колонії в Хольмгарді, Ладозі, Києві, Гньоздово. Рюрик Ютландський. Утвердження норманської династії в Києві. Олег Віщий. Економічне та політичне значення шляху „від Варягів у Греки”. Пам’ятки рунічної писемності.

ЗМІСТОВИЙ модуль 5.

Європа у X- XI ст.

Загальні риси західноєвропейської цивілізації

раннього середньовіччя.

Утворення королівства Германія.

Останні Каролінгі Східнофранкського королівства. Боротьба за утвердження нової династії. Конрад Франконський та Генріх Саксонський. Правління Генріха І Птицелова. Розподіл сфер впливу в Західній та Центральній Європі між Генріхом І та Карлом ІІІ. Мадярська навала у Центральну Європу. Імператор Оттон І Великий. Битва на р.Лех. Експансія німців на землі полабських слов’ян. Італійська політика Оттона ІІ. Правління Оттона ІІІ – потенціал, перспективи та реальні наслідки. Місіонерська діяльність Оттонів.

Германія та „Священна Римська імперія”.

Утвердження Франконської династії. Криза папської влади. Нові акценти в італійській політиці германських королів. Генріх III. Собор в Сутрі та Латеранський собор. Нормани – третій фактор на політичній арені Італії. „Велике протистояння” – Генріх IV та Григорій VII. Питання про інвеститури. Каносса. Укладення Вормського конкордату. Утвердження в Германії династії Штауфенів.

Франція в XI столітті.

Перші Капетінги та розпад централізованого королівства. Динаміка співвідношення володінь феодалів та королівського домену на протязі XI ст. Характеристика найбільш значних феодальних володінь у межах Франції ХІ ст. Правління Генріха І та Філіпа І. Пик кризи королівської влади у середньовічній історії Франції. Король Генріх Французький та королева Анна Київська – традиційні уявлення та історичні реалії. Людовик VI та початок збирання французьких земель.

Закони варварських королівств.

Особливості правових відносин у варварських суспільствах. Важливість кодифікації правових норм у варварських королівствах ранньосередньовічної Європи. „Салічна правда”. Едикт Теодоріха Великого. Закон Гундобада. „Pactus” алеманнів. Закони короля Еріха Вест готського. „Баварська правда”. Едикт Лотаря – короля лангобардів. „Юридичний партікуляризм” як загальна риса законів варварських королівств ранньосередньовічної Європи.

Розповсюдження християнства в Західній Європі у V- VIII ст.

Рання стадія утвердження християнства та розвиток єретичних навчань – закономірне співіснування. Аріанство, несторіанство, монофізитство. Перші Вселенські собори та боротьба з єресями. Початок розладу між Римом та Константинополем. Питання Filioque. Місіонерська діяльність Римської церкви. Тимчасова реставрація язичництва. Григорій Великий. Поверховий характер християнізації суспільства ранньосередньовічної Європи. Археологічні дані щодо поховального обряду у королівстві Меровінгів.