Пристрої безпеки

На робочих місцях основними технічними засобами охорони праціколективного захисту є захисні та блокувальні пристрої. Захисні пристрої застосовуються для виключення впливу на робочих шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Вони поділяються на огороджувальні, блокувальні, запобіжні, спеціальні, гальмівні, автоматичного контролю і сигналізації, дистанційногоуправління (ГОСТ 12.4.125-83).

Огороджувальні пристрої - це захисна перешкода між небезпечними, шкідливими факторами і людиною: кожухи, екрани, щити, козирки та бар'єри і т. д.

Вони можуть бути стаціонарними, пересувними, знімними, рухомими і нерухомими.

Огорожа повинна бути забезпечене зручними ручками, скобами для зйомки, а поверхня забарвлюється у сигнальний колір із застосуванням попереджувального знаку.

Блокуванням називається сукупність методів і засобів, призначених для запобігання аварійних і травмонебезпечних ситуацій. За принципом дії вони поділяються на: механічні, електронні, електромагнітні, електричні, комбіновані та ін

Блокувальні пристрої виключають включення механізму без засобів захисту (знятий кожух).

Блокувальні пристрої служать засобом для розмикання магнітних датчиків при впливі на робочих і прилеглої до них території електромагнітних полів вище допустимих значень (час спрацьовування - 0, 01 сек.). Блокувальні пристрої можуть спрацьовувати на замикання включення педалі, рукоятки, приводу при знаходженні людини або його частин тіла (рука, нога) в небезпечній зоні (фотоелектричний ефект).

До спеціальних пристроїв безпеки відносяться:

вловлювачі у ліфтах і підйомниках, система захисту від ураження електричним струмом, блок-замки, обмежувачі обертання або переміщення вантажу і т. д.

Запобіжні пристрої призначені для автоматичного відключення устаткування при виникненні аварійних ситуацій в працюючому обладнанні, внаслідок перевищення допустимих робочих параметрів: перевищення швидкості, тиску, температури, електричної напруги, механічних навантажень і т.д. (Запобіжні клапани, розривні мембрани плавкі вставки і т.д.).

Гальмівні пристрої призначені для уповільнення або зупинки рухомого обладнання або їх частин при виникненні небезпечних виробничих факторів (робочого, стоянкового, екстреного гальмування).

Світлова та звукова сигналізація попереджають про включення в роботу механізму, про роботу в небезпечній зоні, про досягнення граничної концентрації шкідливих речовин у робочій зоні, граничних температурах чи тиску в установках (комбіновані - светозвуковая сигналізація).

Кольори сигнальні та знаки безпеки регламентуються ГОСТ 12.4.026-76 *.

ГОСТ встановлює сигнальні кольори з наступними значеннями: червоний - " Стоп", " Заборона", " Явна небезпека"; жовтий-" Увага", " Попередження про можливу небезпеку"; зелений - " Безпека", " Дозвіл", " Шлях вільний"; синій - " Інформація". Для посилення контрасту сигнальних кольорів, а також для виконання пояснювальних написів і символічних зображень на знаках слід застосовувати ахроматичні кольори: білий-на червоному, зелений - на синьому, чорний - жовтому і білому фонах.

Червоний сигнальний колір застосовують: а) у забороняють знаки; б) для виконання написів і символів на знаках пожежної безпеки; в) для позначення відключається пристроїв машин і механізмів, в тому числі аварійних; г) для позначення внутрішніх поверхонь кожухів і корпусів, огороджувальних рухомі елементи машин і механізмів, та їх кришок, рукояток кранів аварійного скидання тиску, пожежної техніки (вогнегасників, пожежного інвентарю тощо); д) для фарбування сигнальних ламп, що вказують порушення умов безпеки;

е) для окантовки щитів білого кольору, до яких прикріплюють пожежний інструмент і вогнегасники (ширина окантовки від 30 до 100 мм).

Жовтий сигнальний колір застосовують: а) у попереджуючих знаках, б) для фарбування огорож небезпечних зон, місцьскладування будівельних конструкцій і матеріалів, позначення елементів будівельних конструкцій, які становлять небезпеку для працюючих (низьких балок, виступів і перепадів в площині підлоги, малопомітних ступенів, пандусів, країв люків і колодязів, звуження проїздів); в) для позначення крайок огороджувальних пристроїв, не повністю закривають небезпечні місця обладнання (наприклад, огородження абразивних кіл, зубчастих коліс, приводних ременів, ланцюгів і ін), поручнів естакад розчинних вузлів, виносних прийомних майданчиків; г) для позначення елементів будівельних машин і механізмів, обойм вантажних гаків, захоплень і майданчиків вантажопасажирських (вантажних) підйомників, бамперів і бічних поверхонь навантажувачів, візків, зовнішніх бічних стінок ковшів екскаваторів; д) для фарбування рухомих монтажних пристроїв або їх елементів вантажозахоплювальних пристосувань, рухомих частин кантувачів, траверс, рухомих частин монтажних вишок і сходів; е) для фарбування ємностей, що містять речовини з небезпечними і шкідливими властивостями (фарбу наносять смугою шириною 50-150 мм в залежності від розмірів ємкості).

Попереджувальну забарвлення об'єктів, зазначених у пунктах б, г, д, слід виконувати у вигляді похилих під кутом від 45 ° до 60 ° смуг шириною 30-200 мм жовтого і чорного кольорів при співвідношенні ширини смуг 1: 1.

Зелений сигнальний колір застосовують у розпорядчих знаках, для фарбування пристроїв і засобів забезпечення безпеки, аварійних та рятувальних виходів, пунктів першої допомоги, аптечок, а також сигнальних ламп, що сповіщають про нормальному режимі роботи машин і механізмів.

Синій сигнальний колір використовують в вказівних знаках і для позначення елементів виробничо-технічної інформації(наприклад, в'їздів і виїздів на будівельному майданчику, робочих входів, місць стоянки автотранспорту, марок будівельних конструкцій в зоні складування і др.).

Сучасні умови будівельно-монтажних робіт вимагають швидкої віддачі і точної інформації про можливу виробничої небезпеки. Для цієї мети повинні застосовуватись знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 *. Знаки безпеки призначені для привернення уваги працюючих до безпосередньої небезпеки, попередження про можливу небезпеку, припису та дозволу певних дій з метою забезпечення безпеки, а також для необхідної інформації. Але вони не замінюють необхідних заходів щодо безпеки праці і засобів захисту працюючих.

Знаки безпеки слід встановлювати в місцях, перебування в яких пов'язано з можливою небезпекою для працюючих, а також на виробничому обладнанні, що є джерелом такої небезпеки.

Знаки безпеки, встановлених біля в'їзду (входу) на об'єкт (ділянку), означають, що їх дія поширюється на об'єкт (ділянку) в цілому. При необхідності обмежити зону дії знаку відповідну вказівку слід приводити в пояснюючим написи, що розміщується під знаком.

Знаки безпеки повинні контрастно виділятися на навколишньому фоні і перебувати в полі зору людей, для яких вони призначені. Їх розташовують так, щоб їх було добре видно, не відволікали уваги працюючих і самі по собі не становили небезпекирекомендується встановлювати біля входу в небезпечну зону на висоті 0.5 м від верхнього елементу огорожі до нижньої сторони знака.

Місця та розташування інших знаків безпеки, їх число і варіанти розмірів встановлюються керівниками організацій. Для уточнення, обмеження або посилення дії знаків безпеки допускається застосовувати додаткові таблички прямокутної форми з пояснюючими написами або з вказівною стрілкою Додаткові таблички розміщують горизонтально під знаком безпеки або вертикально праворуч від нього. Довжина додаткової таблички повинна бути не більше діаметра та довжини відповідної сторони знака безпеки.

Додаткові таблички повинні мати сигнальний колір знаку, разом з яких їх застосовують. Пояснюють написи і вказівні стрілки на них слід виконувати контрастним кольором.

Знаки безпеки бувають: забороняючі, попереджуючі, розпорядчі та вказівні.

Заборонні знаки призначені для заборони певних дій. Форма знака: коло червоного кольору з білим полем усередині, білої по контуру каймою і символічним зображенням чорного кольору на внутрішньому білому полі, перекресленим похилій смугою червоного кольору (кут нахилу 45 °, зліва зверху направо вниз). Ширина кільця червоного кольору повинна бути 0.09 - 0.1 зовнішнього діаметра, а ширина похилій червоної смуги - 0.08 зовнішнього діаметра, ширина білої облямівки по контуру знака - 0.02 зовнішнього діаметра.

Допускається застосовувати заборонні знаки з написом-, виконаної шрифтом чорного кольору. При цьому похилу червону смугу не завдають. На знаках пожежної безпеки написи, що пояснюють необхідно виконувати червоним кольором.

Попереджувальні знаки призначені для попередження працюючих про можливу небезпеку. Форма знака: рівносторонній трикутник з округленими кутами жовтого кольору, звернений вершиною вгору, з каймою чорного кольору шириною 0.05 сторони з символічним зображенням чорного кольору.

Розпорядчі знаки призначені для дозволу певних дій працюючих при виконанні конкретних вимог безпеки праці (обов'язкове застосування засобів захисту працюючих, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки праці), вимог пожежної безпеки і для вказівок шляхів евакуації.

Форма знака: квадрат зеленого кольору з білою облямівкою по контуру завширшки 0.02 сторони квадрата і білим полем квадратної форми всередині його, сторона якого дорівнює 0.7 сторони квадрата зеленого кольору. Усередині білого квадратного поля повинні бути нанесені чорним кольором символічне зображення або пояснюючий напис. На знаках пожежної безпеки написи, що пояснюють необхідно виконувати червоним кольором.

Вказівні знаки призначені для зазначення місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв, пунктів медичної допомоги, питних пунктів, пожежних постів, пожежних кранів, гідрантів, вогнегасників, пунктів сповіщення про пожежу, складів, майстерень. Форма знака: синій прямокутник, окантований білою облямівкою по контуру, шириною 0.02 меншої сторони прямокутника з білим квадратом з боку, що дорівнює 0.7 меншої сторони прямокутника. Усередині білого квадрата повинні бути нанесені символічне зображення або пояснюючий напис чорного кольору, за винятком символів і пояснюють написів пожежної безпеки, які необхідно виконувати червоним кольором.

Вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування є дуже травмонебезпечними роботами. Так, згідно зі статистичними даними 70% нещасних випадків зі смертельним результатом відбувається через падіння піднімається або переміщуваного вантажу, 18% з-за поразки електричним струмом, перекидання вантажів, вантажопідіймальних машин, падіння робітників з висоти і т.д.

Основними причинами травматизму, при цьому є: неправильна організація робіт, низька підготовка обслуговуючого персоналу, низький контроль з боку ІТР за веденням робіт. Невідповідність застосовуваного обладнання технологічного процесувантажно-розвантажувальних і транспортувальних робіт, використання технологічного та вантажопідйомного обладнання, що не пройшов технічний огляд і випробування, робота без засобів індивідуального захисту.

Для ведення вантажно-розвантажувальних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і цільовий інструктаж з охорони праці. При веденні розвантажувальних робіт небезпечних вантажів (токсичних речовин, кислот і лугів, вибухових речовин і т.д.) робітники проходять спеціальне навчання з обов'язковою їх атестацією.

У залежності від ступеня небезпеки вантажно-розвантажувальні роботи поділяються на чотири групи:

група - малонебезпечні (метал, лісо-і будматеріали);

група - небезпечні (з урахуванням габаритів вантажів);

група - пилять і гарячі (цемент, вапно, крейда, гіпс, асфальт, бітум);

група - небезпечні (небезпечні за рахунок можливості вибуху, пожежі, отруєння, опромінення, опіку, хвороби та інші).

Небезпечні речовини поділяються на 9 класів:

1 - вибухові речовини;

2 - гази;

3 - легкозаймисті рідини (температура займання 61 0 С і нижче);

4 - легкозаймисті речовини і матеріали, які можуть спалахнути в результаті тертя, нагрівання, вологи і т.д.;

5 - окисні речовини;

6 - отруйні та інфекційні речовини;

7 - радіоактивні;

8 - їдкі та корозійно-активні речовини;

9 - інші (речовини з відносно низькою небезпекою).

На небезпечні вантажі відповідно до ГОСТ 19433-88 наносять певні знаки небезпеки (два квадрати, окантовані чорною рамкою: у верхньому символ небезпеки, в нижньому напис небезпеки, нижче заходи безпеки при розвантаженні).

Залежно від маси вантажі поділяють: масою менше 80 кг; масою від 80 кг до 500 кг; масою понад 500 кг.

Станом вантажі поділяють: сипучі; гази; рідини; тверді матеріали.

За станом упаковки: контейнерна; насипом (цемент, пісок, щебінь); штучні (цегла); в упаковці по масі (мішки з піском, цементом і т.д.).

Відповідно до ГОСТ 12.3.009-76 * " Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги»вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати механізованим способом за допомогою підйомно-транспортного устаткування та засобів малої механізації. Піднімати і переміщати вантаж вручну необхідно при дотриманні норм, встановлених законодавством. Нормативами встановлено граничні норми підіймання і переміщення вантажів одним працівником вручну: для чоловіка (старше 18 років) - 50 кг (допускається перенесення на прямій ділянці вантажу до 80 кг до 25 м за умови підйому і зняття вантажу іншими вантажниками); для жінок старше 18 років - 10 кг при чергуванні з іншими видами робіт, 7 кг при постійній перенесенні ваги протягом зміни; для юнаків та дівчат 16-17 років при короткочасній роботі відповідно 14 кг і 7 кг, 17-18 років - 16кг і 8 кг; підлітки до 16 років до перенесення і підйому тяжкості не допускаються.

Безпека виробництва вантажно-розвантажувальних робіт досягається:

механізацією і автоматизацією вантажно-розвантажувальних робіт;

застосуванням пристроїв і пристосувань, що відповідають вимогам безпеки;

експлуатацією виробничого обладнання відповідно до діючої нормативно-технічною документацією та експлуатаційними документами;

застосуванням знаковою та інших видів сигналізації при переміщенні вантажів підйомно-транспортним обладнанням;

правильним розміщенням і укладанням вантажів у місцях виконання робіт і в транспортних засобах;

дотриманням вимог до охоронних зон електропередачі, вузлам інженерних комунікацій та енергопостачання.

Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно проводити при безпосередньому керівництві працівників ІТП (відповідальних за виконання робіт).

Самостійне вивчення №6

Талі

Талі - Це підвісні вантажопідіймальні механізми з ручним або електричним приводом. Ручні талі призначені для піднімання вантажів масою до 10 т, головним чином, при монтажі й демонтажі обладнання. їх приводять в дію за допомогою перетягування руками нескінченного (замкнутого) ланцюга. За такої конструкції цього пристрою є небезпечним зношення ланок ланцюга і ведучої зірочки. В даному випадку зубці зірочки не співпадають при роботі з отворами ланок ланцюга, і це призводить до зриву та різких ривків ланцюга, що викликає перенапруження в механізмі, підвищує небезпеку поломки (можливий обрив ланцюгів або канатів).

Механізми з ручним приводом (талі, лебідки, домкрати) для утримування вантажу, що піднімається, повинні мати храпове колесо. У домкратів з гідравлічним приводом для цієї мети служить зворотний клапан. Для спуску піднятого вантажу у храповиків відводиться блокувальна собачка, а у гідравлічних домкратів відкривається зворотній клапан.

Ручні вантажопідіймальні талі повинні мати суцільноковані, без тріщин та зношення, ланки підвісного ланцюга і напрямних, провушину для ведучого ланцюга; бути добре змащеними та мати вільний хід. Талі з електричним приводом можуть бути встановлені стаціонарно або на візках, що рухаються по підвісних шляхах (монорейках). До початку роботи перевіряють справність вантажного ланцю га і захоплювальних органів, надійність кріплення талі до візка або до нерухомої опори: балки, козлів або до монорейки.

Самостійне вивчення№7