Поняття прав інтелектуальної власності. Співвідношення прав інтелектуальної власності і права власності на річ.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Поняття прав інтелектуальної власності, їх об'єкти та суб'єкти

1. Поняття прав інтелектуальної власності. Співвідношення права інтелектуальної власності і права власності на річ.

3. Суб'єкти інтелектуальної власності. Особисті немайнові та майнові права суб'єктів.

Захист прав інтелектуальної власності є конституційним обов'язком нашої держави. Відповідно до ст. 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Визначенню та охороні виключних прав інтелектуальної власності присвячена книга четверта ЦК України та ряд спеціальних законів України. Ці законодавчі акти сформували у сукупності підгалузь цивільного законодавства України, що регулює цивільні відносини у галузі прав інтелектуальної власності. Законодавство про право інтелектуальної власності — це система правових норм про особисті немайнові і майнові права на всі ті результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них об'єкти, що визнаються й охороняються законом.

ЦК України у ст. 418 дає визначення поняття права інтелектуальної власності як права особи на результат інтелектуальної творчої діяльності.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається кодексом та іншими законами. Кодексом визначено співвідношення права інтелектуальної власності та права власності як різних правових категорій.

Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.

Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.

Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності (ст. 419 ЦК України).

Відповідно до Конвенції, якою була заснована Всесвітня організація інтелектуальної власності (1967 р.)[1], інтелектуальна власність об'єднує права, що належать до:

• літературних, художніх і наукових здобутків;

• виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо- і телевізійних передач;

• винаходів у всіх галузях людської діяльності;

• товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань і комерційних позначень;

• захисту від недобросовісної конкуренції;

• всі інші права, що належать до інтелектуальної власності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях.

Перелік об'єктів, на які можуть розповсюджуватися права інтелектуальної власності, не є вичерпним. Творча діяльність людини у руслі загального розвитку економічних відносин постійно дає привід говорити про появу нових подібних об'єктів. Зокрема, це назви доменів у Всесвітній електронній мережі Інтернет.

Спираючись на зазначені положення Конвенції, у ст. 420 ЦК України конкретизовано перелік об'єктів права інтелектуальної власності, яким в Україні надано правову охорону. Зокрема, до цих об'єктів належать:

• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

• винаходи, корисні моделі, - промислові зразки;

• компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення:

Зазначені об'єкти можна поділити на групи, кожній з яких відповідають певні методи законодавчого забезпечення правової охорони, пов'язані з походженням, природою створення цих об'єктів. Так, якщо літературні і художні твори, комп'ютерні програми, бази Даних, виконання, фонограми, відеограми охороняються законодавством про авторське право і суміжні права, то до об'єктів права промислової власності належать винаходи, корисні моделі і промислові зразки, що захищаються патентним правом, засоби індивідуалізації Учасників цивільного обороту, виробленої продукції (комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення), а також окрема група об'єктів, які можна назвати нетрадиційними результатами інтелектуальної діяльності (компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, комерційні таємниці тощо).

ЦК України визначив загальні засади відносин щодо об'єктів права інтелектуальної власності, створених за трудовим договором або за замовленням. У таких випадках майнові права належать спільно творцеві та роботодавцю або, відповідно, творцеві та замовнику. Особисті немайнові права можуть бути відчужені від творця лише у разі, якщо це передбачено законом.