💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Героїко-романтичні поеми Т.Шевченка «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гамалія».

У ранній період творчості (1838-1843 р.) Т.Г.Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Однією з головних його тем є боротьба українського народу проти поневолення польською шляхтою. Уже в " Кобзарі" 1840 р. була надрукована поема " Тарасова ніч" (1838). В основу твору покладено події травня 1630 р., коли відбувся бій козаків проти військ польського гетьмана С.Конецпольського під Переяславом. На чолі боротьби стояв Тарас Трясило.
Обізвався Тарас Трясило Віру рятувати, Обізвався орел сизий Та й дав ляхам знати!
Повстання проти армії польського гетьмана Конецпольського очолював Тарас Трясило (Тарас Федорович). Вирішальний бій стався під Переяславом 22 травня 1630 р., після трьох тижнів запеклої боротьби козаки розбили армію Конецпольського.
Наливайко Северин – ватажок народного повстання проти шляхетської Польщі в кінці 16 ст. (1594-1596); був захоплений у полон і страчений у Варшаві 1597 р. З ім'ям Наливайка пов'язано багато пісень та легенд.
Приваблювала Т.Г.Шевченка і тема боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників. Вперше вона порушена у поемі " Іван Підкова" (1838), також опублікованій у " Кобзарі" 1840 р.
Іван Підкова – козацький ватажок другої половини 16 ст. відомий в народі походами проти турків. Про його морський похід відомостей немає.
Поема композиційно складається з двох частин. У першій розповідається про минулі часи, які протиставляються сучасному Шевченкові становищу України. Туга за минулим, помітна деяка ідеалізація минулого.
Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати. Панували, добували І славу, і волю...
Було колись добре жити На тій Україні...
У другій частині безпосередньо відтворюється морський похід. Яскраво виділяється образ сміливого отамана – керівника походу. Він наділений надприродною силою:
А попереду отаман Веде, куди знає. Походжає вздовж байдака.
Підняв шапку – човни стали. " Нехай ворог гине!...
...у Царг рад, до султана Подемо в гості! – Надів шапку і знову закипіло море.
Ця гіперболізація бере свій початок з фольклору.
Так малював народ героїв у легендах, піснях, думах, таким бачив своїх героїв-предків (образ Данила Нечая у пісні " Ой з-за гори високої"). А в думі " Отаман Матяш старий" герой " на доброго коня сідає, шість тисяч турок-яничар побіждає". Гіперболізований і образ Івана Підкови у Шевченка. Поема підносить гордість народу за героїчну боротьбу в минулому, будить патріотичні почуття.
Якщо у поемі " Іван Підкова" дано лише картину початку походу, то вже у поемі " Гамалія" відтворено весь похід, бій у Царгороді, повернення козаків з перемогою на Батьківщину. Поема написана у 1842 р. і починається вона піснею невільників, створеною під впливом народних дум (про Самійла Кішку, Олексія Поповича, Марусю Богуславську, Івана Богуславця та ін.)
Гамалія не історична особа, але в 17-18 ст. серед козацької старшини було кілька Гамалій. Згадуються вони й у " Истории руссов". Це узагальнений образ козацького ватажка.
Ватажок Гамалія у поемі зображений у тісних зв'язках з козацтвом. Запорожці пливуть у Туреччину і " попереду Гамалія байдаком керує".
У Скутарі – передмісті Стамбула – він у самому пеклі бою.
Гамалія по Скутарі – по Пеклу гуляє, Сам хурдигу розбиває, Кайдани ламає.
Під час повернення на Україну пливе останнім:
... пливе Позад завзятий Гамалія: Орел орлят мов стереже...
Гамалія здобуває славу " На весь світ великий, на всю Україну". Запорожці в поемі вималювані яскравіше, ніж у поемі " Іван Підкова". Тут дано зримі картини бою, показано їх відвагу.
Чернець – гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Під його проводом козаки здійснили ряд успішних походів на татарські й турецькі міста-фортеці, які були водночас і невільницькими ринками. Насправді Сагайдачний ченцем не був, він помер 1622 р., від рани, яку дістав у бою під Хотином (1621 р.) Шевченко, як і деякі історики, вважав, що Сагайдачний помер у монастирі.
... Візантія " боїться, щоб чернець Не засвітив Галату знову" (передмістя Стамбула, яке спалив Сагайдачний в одному з боїв
Широко використана в поемі персоніфікація. Лиман передав Дніпрові журбу-мову, Дніпро зареготався, Босфор схаменувся.

22. Культурно-освітні прцеси в Західній Україні наприкінці XVIII-до кінці 40-х рр XIXст. Ввійшли в історію як перша хвиля нац. відродження на західноукраїнських землях. Йому сприяли реформи Марії –Терезії і Йосифа II. На чолі відродження стало греко-католицьке духовенство – єдина освічена соціальна група українців, що не була зденаціоналізована. З середовища греко-католицького духовенства вийшли Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький, які з кінця 1820-х років розпочали в Галичині національно-просвітницьку діяльність.

На початку 30-х років XIX ст. центром національного життя та нац. руху в Галичині стає Львів. Саме тут виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання " Руська трійця". Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Таку назву воно отримало саме тому, що його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії, які активно виступили на захист рідної укр. мови (термін " руська" для галичан означав українська). Учасники його вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав). Головною постаттю був в цій групі Шашкевич. Син сільського свяшенника, він зріс у гущі укр. народу й був добре обізнаний з його становищем, розумів його потреби.

Перебуваючи під значним впливом ідейних віянь романтизму, національно-визвольних змагань поляків, творів істориків (Д. Бантиша-Каменського), етнографів (М. Максимовича) та літераторів (І. Котляревського) з Наддніпрянської України, члени " Руської трійці" своє головне завдання вбачали в піднесенні статусу української мови, розширенні сфери ЇЇ вжитку і впливу, прагненні " підняти дух народний, просвітити народ", максимально сприяти пробудженню його нац.свідомості. Свою діяльність члени гуртка розпочали з вивчення життя, традицій та історії власного народу. Я. Головацький та І. Вагилевич побували в багатьох містечках та селах Галичини, Буковини та Закарпаття. Наслідком цього своєрідного " ходіння в народ" стали не тільки численні добірки матеріалів з народознавства, фольклористики, історії та мовознавства, а й знання реального сучасного становища українського народу під іноземним гнітом.

Першою пробою сил для членів гуртка став рукописний збірник власних поезій та перекладів під назвою " Син Русі" (1833), у якому вже досить чітко пролунали заклики до народного єднання та національного пробудження. Наступним кроком " Р. т." став підготовлений до друку збірник " Зоря" (1834), який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Лейтмотивом збірки було засудження іноземного панування, уславлення визвольної боротьби народу, оспівування козацьких ватажків — Б. Хмельницького та С. Наливайка. Прозвучав у збірці і заклик до єднання українців Галичини і Наддніпрянщини. Видання цієї книжки було заборонене, адже поява книжки укр.мовою посягала б на монополію та авторитет мови церковнослов'янської, а також австрійська влада побоювалась, що вихід її українською мовою призведе до зародження у Галичині українського руху, який може бути спрямований проти імперії Габсбургів.

У 1836 р. М. Шашкевич підготував підручник для молодших школярів -" Читанку", написаний живою розмовною українською мовою. Наприкінці 1836 р. у Будапешті побачила світ альманах, з якого почалася нова українська література в західній Україні " Русалка Дністровая". Він вийшов загальним тиражем 1000 примірників. 100 з них видавець (Георгій Петрович) переслав з Угорщини до Відня, а решту – до Львова. І хоча ідеї визволення прозвучали в ній із значно меншою силою, ніж у " 3орі", лише 200 примірників цієї збірки потрапили до рук читачів, решту було конфісковано. Це був новаторський твір і за формою, і за змістом. Він написаний живою народною мовою, фонетичним правописом, " гражданським" шрифтом. Все це виділяло збірку з тогочасного літературного потоку, робило її близькою і зрозумілою широким народним верствам. Зміст " Русалки Дністрової" визначають три основні ідеї: визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до її поновлення; позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків — борців за соц. та нац. визволення; пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності. Цілком очевидно, що автори збірки певною мірою вийшли за межі культурно-просвітницької діяльності у політичну сферу. Діяльність " Руської трійці" залишилася пам'ятною віхою в історії національного руху в цілому, і зокрема в Східній Галичині. Гурток «Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.