Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Схарактеризуйте особливості розвідки газоконденсатних, газонафтових і нафтогазових покладів.






Особливості розвідки газоконденсатних покладів зумов­лені в основному двома чинниками: а) складом вуглеводнів; б) умовами розробки.

Газоконденсатні поклади відрізняються від газових тим, що вміщують у газі в розчиненому стані значну кількість рідких ВВ (С5Н12 і вище). Вміст конденсату в таких покладах коливається в значних межах (від 75 до 1300 г/м3). Проте при цьому розрізняють поклади, які не мають са­мостійного значення. Промисловий інтерес становлять лише досить великі поклади із запасами рідких ВВ, що зумовлюють рентабельність їх розроб­ки як газоконденсатних. У випадку відкриття дрібних газоконденсатних покладів, коли запаси конденсату не забезпечують рентабельності здійс­нення процесу підтримання пластового тиску, їх слід розвідувати і розроб­ляти як газові.

Технологічні умови розробки газових і газоконденсатних покладів зов­сім різні. На відміну від газових, газоконденсатні поклади слід розробляти, підтримуючи пластовий тиск, для того щоб не допустити виділення в пла­стових умовах рідких вуглеводнів, які в такому разі змочуватимуть міне­ральні частинки порід і назавжди будуть втрачені. Звичайно тиск підтриму­ють шляхом зворотного закачування газу після вилучення із них рідких ВВ (сайклінг-процес). Після вилучення основних запасів рідких ВВ газокон­денсатний поклад слід розробляти як газовий.

Слід мати на увазі, що склепінні частини покладу відрізняються від­носно меншим вмістом рідких ВВ порівняно з більш зануреними частина­ми, де концентрація їх досягає максимуму.

Отже, для правильного вибору місцеположень експлуатаційних сверд­ловин, а також точнішого підрахунку запасів рідких ВВ необхідно визначи­ти особливості геологічної будови газоносних пластів і вміст конденсату в газі шляхом розміщення розвідувальних свердловин з охопленням усього газоконденсатного покладу.

Під час розвідки газоконденсатного покладу особливу увагу треба звер­тати на встановлення нафтової облямівки, наявність якої має велику ймо­вірність.

Після одержання на площі першого промислового припливу газу відразу ж виникають питання: чи є у розкритого газового покладу нафтова облямівка і яке її промислове значення. Згідно з чин­ним положенням, уведення газових покладів у розробку, в тому числі і в ДПР, дозволяється тільки за доведеної відсутності в них нафтових обля­мівок промислового значення. Пошуки нафтових облямівок під газовим покладом можуть сильно ускладнити розвідку цього покладу. Тому особ­ливу увагу слід приділяти прогнозуванню наявності і характеру такої об­лямівки.

Деколи можна наперед оцінити можливість наявності нафтової обля­мівки в покладі на основі знання закономірностей формування нафтових і газових покладів у регіоні і продуктивній товщі. Відомі райони і світи, що вміщують виключно газові або газоконденсатні поклади. В інших районах і товщах відоме значне поширення газових покладів з нафтовою облямівкою. Ознаками наявності нафтової облямівки слугують підвищений вміст важких вуглеводнів у газі, певне співвідношення ізомерів і нормальних вуглеводнів (бутанів, пентанів). Облямівки, що цілком підстилають газовий поклад (не-повнопластового або масивного типу), можуть бути виявлені першою ж свердловиною, що розкрила поклад.

Якщо перші свердловини не встановили нафтової облямівки, але разом з тим і не виключили її можливої наявності, то розвідувальне буріння слід спрямувати на її пошуки. При цьому розвідувальні свердловини в першу чергу потрібно закладати в тій частині покладу, де передбачається зміщен­ня цієї облямівки, тобто в напрямку регіонального руху підземних вод. Як­що облямівки на цій ділянці немає, то можна вважати доведеною її відсут­ність і в інших частинах покладу, тобто поклад буде суто газовим.

За відсутності відомостей про напрямок руху підземних вод розвіду­вальну свердловину на нафтову облямівку слід закладати на пологому крилі складки, де можлива облямівка має вирізнятися найбільшою шириною.

У районах або стратиграфічних комплексах з незначними змінами на­порів пластових вод для виявлення нафтових облямівок, що облямовують газові поклади або повністю підстилають їх, одну-дві свердловини заклада­ють між внутрішнім і зовнішнім розрахунковими контурами газоносності.

У разі значних змін п'єзометричних напорів пластових вод нафтова об­лямівка може бути зміщена на одно із крил. У цьому випадку свердловину закладають на ділянці найнижчого напору пластових вод продуктивного го­ризонту. Безпосередній контакт газу з водою у свердловині, пробуреній на Цій ділянці, свідчить взагалі про відсутність нафтової облямівки в межах по­кладу.

Для визначення місця закладання свердловини слід розрахувати за формулою Савченка ймовірне гіпсометричне положення ГВК. Якщо наф­това облямівка існує, то вона має знаходитися у зоні розрахункового ГВК. Після розкриття нафтонасиченої товщини пласта необхідно точно визначи­ти пластовий тиск і густину нафти для розрахунку висотного положення ГНК і ВНК

За матеріалами перших свердловин, що розкрили нафтову облямівку, потрібно орієнтовно оцінити її можливе промислове значення і визначити доцільність подальшої розвідки. Таку оцінку здійснюють на основі встанов­лення орієнтовних розмірів облямівки (ширини, висоти, об'єму) і допусти­мих робочих дебітів.

З погляду співвідношення запасів нафтові і газові поклади можна поді­лити на такі типи.

1. Газонафтові поклади, в яких співвідношення запасів газу і нафти та експлуатаційна характеристика нафтової частини така, що розробка по­кладу починається з нафтової частини. Це нафтові поклади з газовою шапкою.

2. Нафтогазові поклади, у яких співвідношення запасів газу і нафти та­ке, що обидві частини доцільно розробляти одночасно. їх називають газо­вими покладами з нафтовою облямівкою підпорядкованого промислового значення.

3. Нафтогазові поклади, нафтова частина яких не має промислового значення. Це газові поклади з нафтовою облямівкою непромислового зна­чення.

В нафтовій облямівці повнопластового по­кладу можна виділити три зони: підгазову (І), повнопластову (II) і водо­плавну (III).

Для організації най­більш ефективної розробки нафтової облямівки важливим є визначення положення повнопластової частини облямівки II. Свердловини, що дре­нують цю частину, вилучають найбільшу кількість запасів нафти і працю­ють найдовше. Термін роботи експлуатаційних свердловин, що розкрили підгазову або водоплавну частини, обмежений неминучим проривом газу або води.

У разі встановлення нафтової облямівки І типу спеціальну розвідку га­зової частини покладу проводити не слід.

У разі виявлення нафтових облямівок підпорядкованого значення (II тип) необхідно проводити розвідку і газової, і нафтової частин, уточню­ючи недостатньо обгрунтовані параметри і показники розробки обох час­тин покладу. Детальність розвідки облямівки визначається в цьому випад­ку кількістю нафти, яку можна відібрати за одночасної розробки газової шапки.

Розвідка нафтових облямівок І і II типів може бути найефективнішою, якщо на облямівці закласти спочатку профіль із 2-3 свердловин з незнач­ною відстанню між ними. Часто газонафтові і водонафтові межі мають не горизонтальне положення, а нахилене. Можливість такої ситуації потрібно враховувати і перевіряти шляхом закладання свердловин на різних крилах структури.

У разі встановлення непромислового значення нафтових облямівок слід проводити розвідку і підготовку до розробки тільки газового покладу відповідно до принципів раціональної розвідки газових покладів.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.