Тема 8 Витрати виробництва

Яка з відповідей правильна: г) собівартість може бути вища, нижча чи дорівнювати вартості продукції.

Калькулювання собівартості продукції складається: в)за статтями витрат; г)на визначений період.

Кошторис витрат на виробництво продукції складається: б) у розрізі економічних елементів; г)на визначений період;

Методи розробки калькуляції: а)поелементний; б)прямого рахунку; в)параметричний

За способом обчислення у розрахунку на одиницю продукції витрати поділяють на: д)постійні; е)змінні.

Об’єкт калькулювання — це: в) виріб;

Вкажіть витрати, що не залежать від обсягу виробництва: д)постійні.

Назвіть витрати, що залежать від обсягу виробництва а)валові; б)змінні;

Які з перелічених елементів не входять до виробничої собівартості: г)витрати на підготовку кадрів; д)витрати на збут.

Які витрати належать до умовно-постійних: а)електроенергія на освітлення; г)амортизаційні відрахування; д)адміністративно-управлінські витрати

Основними шляхами зниження витрат у матеріаломістких галузях є: б)скорочення і ліквідація браку; е) зменшення відходів;

Які з наведених елементів входять до виробничої собівартості: а)відрахування на соціальні заходи; б)вартість спожитих сировини і матеріалів; в)заробітна плата основних виробничих робітників; г)амортизаційні відрахування

Структура витрат на виробництво продукції — це: а) склад витрат і частка кожного елемента у їх загальному обсязі;

До змінних належать витрати, величина яких: г) залежить від обсягу виробництва;

До постійних належать витрати, величина яких: б) не залежить від обсягу продукції в межах даної виробничої потужності;

Загальновиробничі витрати — це витрати на: в)утримання, експлуатацію устаткування, організацію й управління виробництвом;

В однопродуктовому виробництві загальновиробничі витрати розподіляються між виробами при калькулюванні: г) діленням загальновиробннчих витрат на кількість виробів у натуральному виразі.

Собівартість кінцевої продукції підрозділу підприємства з тривалим виробничим циклом за певний період: д)менша, більша за кошторис діяльності або дорівнює йому залежно від динаміки незавершеного виробництва.

Частка прямих витрат у загальних витратах підрозділу підприємства залежить від: в) широти номенклатури продукції і диференціації обліку втрат;

У сукупному (комплексному) виробництві в результаті одного технологічного процесу одержують два кінцеві продукти: один — рідина, другий — газ. Спільні витрати на виготовлення цих продуктів можна розподілити між ними пропорційно: а)до обсягу продукції у натуральному вимірі

Середня повна собівартість одиниці продукції визначається показниками: а) нормами прямих (змінних) витрат на одиницю продукції;

У період освоєння виробництва нових складних виробів їх собівартість: а) знижується рівномірно (лінійно) зі зростанням кількості виготовлених виробів; б) рівномірно підвищується; в) залишається незмінною; г) немає певної закономірності динаміки; д) знижується на одну й ту саму відносну величину з подвоєнням кількості виготовлених виробів з початку їх освоєння.

Зі зменшенням обсягу виробництва частка постійних витрат у загальній їх сумі: б) збільшується;

Собівартість продукції — це: в) грошова форма виразу витрат на виробництво і реалізацію продукції;

До витрачання від позареалізаційних операцій входять грошові кошти, одержані від: г)здачі майна в оренду. б) основних засобів

Витрати на 1 грн. товарної продукції визначаються як відношення: в) собівартості продукції до її вартості в гуртових цінах підприємства

Основними шляхами зниження собівартості є: а) збільшення обсягу реалізації і скорочення і ліквідація браку; б) підвищення фондовіддачі;

Які з перерахованих елементів не включаються у виробничу собівартість: г) витрати на підготовку кадрів.

Які витрати формують планові витрати на збут: в)витрати на гарантійний ремонт.

Які витрати відносяться до умовно-змінних витрат чи пропорційних: б) куповані напівфабрикати;

Калькулювання собівартості продукції складається: в) за статтями витрат.

Ефективність виробництва забезпечується за рахунок: а) оптимізації витрат на виробництво

Які витрати відносяться до умовно-постійних витрат чи непропорційних: а) електроенергія на освітлення б) електроенергія на технологічні потреби; в)зарплата робітників-погодинників.

Кошторис витрат на виробництво продукції складається: б) в розрізі економічних елементів і на визначений період часу.

При плануванні витрат на рекламу їх необхідно віднести до витрат: в)на збут.

Тема 9 Фінансове планування і контроль на підприємстві

Одним із завдань фінансового плану є: в)забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами

Метою складання фінансового плану є: а)взаємоузгодження доходів і витрат; в) виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутків за рахунок поліпшення використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

Основними показниками фінансового плану підприємства є: а) загальна сума прибутку; г) дохід підприємства; е) рентабельність виробництва.

Назвіть чинники, які безпосередньо впливають на величину виручки від реалізації продукції: а)обсяг виробництва; г)якість продукції;

Основними шляхами збільшення прибутку на промисловому підприємстві є: в) зниження собівартості продукції; г)поліпшення якості продукції;

Поточний фінансовий план складається: а)на рік із розбивкою по кварталах;

Оперативне фінансове планування включає розробку: а) оперативного фінансового плану (балансу надходжень і видатків коштів); б) платіжного календаря; в)кредитного плану; г) касового плану; д)всі відповіді є правильними.

До методів планування прибутку підприємства від звичайної діяльності до оподаткування належать:

а)прямий метод; г)аналітичний метод.

Фінансове планування — це: в)визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їх надходження.

За допомогою платіжного календаря : а) контролюється платоспроможність підприємства та виконання поточного фінансового плану; б)показується увесь грошовий оборот за певний проміжок планового періоду; в) усі відповіді правильні.

Касовий план у фінансовому плануванні — це: а)план обороту готівки через касу підприємства;

При фінансовому плануванні на підприємстві для визначення потреби в оборотних коштах застосовують такі методи: а) прямий; б) економічний; в) усі відповіді вірні.

Кредитний план — це: б) план надходження коштів і повернення їх у встановлені договорами терміни.

У процесі фінансового планування та оцінювання фінансового стану підприємства використовуються такі документи: а) баланс; б) звіт про фінансові результати; в) звіт про власний капітал; г) звіт про рух грошових коштів; д) усі відповіді правильні.

Кількісне відображення плану, інструмент координування та контролю над його виконанням — це: б) бюджет;

Центр доходів — це: а) структурний підрозділ підприємства, керівник якого несе відповідальність тільки за формування доходів у встановлених обсягах;

Центр витрат — це: б) структурний підрозділ підприємства, керівник якого несе відповідальність тільки за витрачання коштів у відповідності з оперативним або капітальним бюджетом в процесі господарської діяльності;

Центр прибутку — це: в) структурна одиниця, яка здійснює безпосередній вплив на обсяги реалізації продукції, суму доходів, витрат, прибутків та інші результативні показники виробничої та фінансової діяльності;

Центр інвестицій — це: г)структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність за використання виділених йому інвестиційних ресурсів та отримання прибутку від інвестиційної діяльності.

Бюджет продажу — це: а) документ, що показує, який обсяг даного виду продукції підприємство може реалізувати певній групі покупців протягом визначеного терміну;

Бюджет виробництва — це: б) документ, що визначає, скільки одиниць продукції (робіт, послуг) потрібно виробити (надати) для виконання бюджету;

Документ, що визначає загальну потребу підприємства в коштах на оплату праці персоналу працівників, яка залежить від трудомісткості, складності виконуваних робіт, системи оплати праці: а)бюджет витрат на оплату праці;

Інтегральний кошторис витрат на виробництво, який складається за статтями, визначеними у спеціальних нормативних документах підприємства: б) бюджет виробничих витрат;

Документ, що містить початковий баланс, приріст основних засобів, амортизацію та баланс на кінець періоду: в) бюджет основних активів;

Форма представлення результатів поточного фінансового плану капітальних вкладень, який розробляється на етапі здійснення нового будівництва: г)бюджет інвестицій;

Фінансовий документ, який представляє в систематизованій формі на заданому відрізку часу очікувані та фактичні надходження і вибуття грошових коштів підприємства (фірми) загалом та в розрізі відокремлених центрів фінансового обліку зокрема: д) бюджет руху грошових коштів

Основним методом розроблення функціональних бюджетів підприємства є: в) прямий метод.

Принцип науковості бюджетування означає, що: а) розрахунок планових показників повинен базуватись на глибокому аналізі звітних даних та на визначенні перспектив їх розвитку;

Залежно від об’єкта виділяють: а)зведений та функціональні бюджети

Формування бюджету на основі реальних показників, науково обґрунтованих норм та нормативів: а)принцип достовірності;

Розміщення об’єктів планування за їх важливістю та роллю в процесі виробництва з метою раціонального розподілу наявних ресурсів: в)принцип ранжування;

Передбачає розроблення кількох альтернативних варіантів досягнення визначеної мети та вибір найкращого варіанта: г)принцип варіантності

Розроблення бюджету кожної структурної одиниці (підрозділу підприємства) передбачає поетапну підготовку: а)операційного та фінансового бюджетів;

Зіставлення планових і фактичних показників планів та бюджетів з визначенням причин виявлених відхилень та відпрацювання рекомендацій щодо своєчасного усунення виявлених порушень — це: а) фінансовий контроль

Під фінансовим плануванням розуміють: а) процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання;

Метою фінансового планування є: а) забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування;

Кількісне відображення плану, інструмент координування та контролю над його виконанням — це: а) бюджет;

Процедура формування бюджету охоплює розроблення двох основних бюджетів: а)операційного і фінансового;

Який документ визначає скільки одиниць продукції потрібно виробити для виконання бюджету продаж? а) бюджет виробництва;

Бюджет основних активів — документ, що: а)містить початковий баланс, приріст основних засобів, амортизацію та баланс на кінець періоду;

В залежності від періоду, який охоплюється бюджетуванням виділяють: а)стратегічні, тактичні, оперативні бюджети;

Зведений бюджет — це: а)бюджет підприємства в цілому;

Принцип достовірності — це: а)формування бюджету на основі реальних показників, науково обґрунтованих норм та нормативів;

Прибуток від фінансової та інвестиційної діяльності визначається: а) як різниця між сумами доходів і видатків;

До методів планування прибутку підприємства від звичайної діяльності до оподаткування належить: а) метод прямого розрахунку; б)за показником витрат на одну гривню продукції; в)аналітичний метод; г)метод визначення цільового розміру прибутку.

Процес консолідації бюджету фірми передбачає: а) інтеграцію показників операційних та фінансових бюджетів у всіх структурних одиниць;

Що виступає предметом контролю? а)процес бюджетування та результати виконання бюджетів;

Створення гарантій виконання планів та загальне підвищення ефективності процесу управління бюджетування є: а) метою контролю;

Тема 10 Організаційно-технічний розвиток підприємства. Оновлення продукції підприємства. Бізнес-планування

При розробці плану оновлення продукції, на етапі планування технічної підготовки виробництва розрізняють такі типи нормативів технічної підготовки виробництва: а) об’ємні і трудові;

В основі планування виробництва оновлення нової продукції лежить: а) концепція життєвого циклу продукції;

Інвестиції — це: а) ресурси, вкладені в об’єкти підприємницької та інші види діяльності для отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;

Показники економічної ефективності інвестицій можна об’єднати в такі групи: а) засновані на дисконтуванні; в) засновані на розрахункових оцінках;

Урахування чинника часу при визначенні ефективності інвестицій необхідно для: або а) або в) а) приведення різночасових капітальних вкладень до одного розрахункового періоду; в) визначення терміну окупності капітальних вкладень до одного розрахункового періоду.

До найважливіших показників оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку належать: б) індекс доходності; в) термін окупності; д) рентабельність виробничих фондів.

При плануванні підготовки виробництва нової продукції використовуються: г) сітьові методи планування.

Оптимізація сітьових графіків полягає в: а) покращенні процесів планування, організації й утворенні комплексу робіт із метою скорочення витрат економічних ресурсів і підвищення фінансових результатів при заданих планових обмеженнях;

До об’ємних нормативів технічної підготовки виробництва належать: а) кількість оригінальних деталей, що припадають на виріб відповідної групи складності;

Технологічна підготовка виробництва — це: а) сукупність взаємопов’язаних процесів, які забезпечують технологічну готовність підприємства до випуску виробів заданого рівня якості при встановлених термінах, обсягах випуску та витратах ресурсів;

Новий виріб — це: а) виріб, який раніше на даному підприємстві не виготовлявся та докорінно відрізняється від виготовлюваних за своїми виробничо-ієрархічними параметрами;

Плани підготовки та освоєння нової продукції на підприємствах складаються у формі: в) перспективних та поточних планів.

Нормативи обсягу виконуваних робіт у натуральному виразі — це: б) об’ємні нормативи;

Типізація — це: а) відбір найраціональніших із існуючих виробів або інших елементів виробництва та усунення непотрібних типів;

Повнота і обґрунтованість планів організаційного та технічного розвитку значною мірою залежить від: а) повноти та вірогідності інформації, що послужила базою для їх формування;

План науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт: а) охоплює заходи, що забезпечують підвищення якості, надійності, довговічності продукції;

План удосконалення управління, планування та організації виробництва: в) передбачає заходи, що забезпечують підвищення рівня концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва.

План модернізації та технічного переозброєння виробництва: б) передбачає комплекс заходів з підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок;

Сукупність процесів, правил, навичок, що використовуються при виготовленні продукції чи виконанні робіт в будь-якій сфері виробничої діяльності — це: б)технологія;

Послідовність спрямованих на створення заданого об’єкта дій, кожна з яких ґрунтується на певних природних процесах та людській діяльності — це: в) технологічний процес.

Сукупність механізмів і машин, а також систем і засобів управління, видобутку, зберігання, переробки речовини, енергії та інформації, що створюються з метою виробництва та обслуговування невиробничих потреб суспільства — це: а) техніка;

Бізнес-план — це: а) документ, який містить комплексне обґрунтування стратегії розвитку всіх сфер діяльності підприємства на основі її поточного та перспективного планування;

Бізнес-план виконує цілу низку функцій, які можна об’єднати у 2 групи: а) зовнішні та внутрішні;

Зовнішня функція бізнес-плану: б) полягає в ознайомленні різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

Внутрішні функції бізнес-плану: в) забезпечують опрацювання механізму самоорганізації, тобто цілісної, комплексної системи управління реалізацією підприємницького проекту.

Сукупність окремих споживачів, які купують дані товари чи послуги для особистого споживання — це: а) ринок споживчий;

Ринок покупців за межами країни, в тому числі зарубіжних товаровиробників, споживачів, посередників, державних і наддержавних органів — це: в) ринок міжнародний.

Різні підприємства та організації, які купують товари та послуги не для споживання, а з метою їх перепродажу та отримання прибутку — це: а) ринок посередників;

Організаційною одиницею виробничого підприємництва є: а) фірма або компанія;

Ризик, безпосередньо пов’язаний з процесом виробничої діяльності, зокрема з можливістю аварій, технічних неполадок тощо: в)виробничий ризик;

Складовою плану організаційно-технічного розвитку є таке: а) створення та освоєння нової продукції, підвищення якості продукції, яка випускається;

Інтегральний ефект від впровадження організаційно-технічних заходів — це: а) різниця результатів та витрат на реалізацію техніко-організаційного заходу за розрахунковий період, приведених до одного року (як правило, початкового);

Складові плану організаційно-технічного розвитку підприємства такі: б) впровадження прогресивної технології, механізації й автоматизації виробництва;

Залежно від витрат, що враховуються, та результатів інтегральних показників розрізняють такі види ефекту від реалізації організаційно-технічних заходів: а) економічний; б) науково-технічний; в) ресурсний; г) соціальний; д) екологічний; е) усі відповіді правильні.

До методів, за допомогою яких здійснюється планування організаційно-технічного розвитку підприємства належать: а) науково-технічне прогнозування; (програмування) б) продуктово-тематичне планування інновацій; в) об’ємно-календарне планування; г) виробниче планування інновацій; д) всі відповіді правильні.

Для оцінки загальної економічної ефективності організаційно-технічних заходів використовують такі показники: а) інтегральний ефект; б) індекс рентабельності інновацій; в) норма рентабельності; г) період окупності;

Індекс рентабельності інновацій — це: а) співвідношення приведених доходів до приведених на цю ж дату інноваційних витрат;

Проект вважається економічно вигідним, якщо індекс рентабельності інновацій: в) більший 1.

Вкажіть показники технічного рівня нововведень: а) надійність; б) довговічність; д) продуктивність; е) точність.

Планування капітальних вкладень на підприємстві включає: в) визначення джерел фінансування капіталу.

Назвіть джерела формування інвестиційних ресурсів: а) власні кошти; б) позичкові фінансові кошти; в) залучені кошти;

Інформаційне поле бізнес-плану — це: в) сукупність даних, що забезпечують інформаційні потреби в процесі складання бізнес-плану;

Бізнес-план як комплексний багатофункціональний документ може бути: а) інструментом залучення зовнішнього капіталу для реалізації проекту; е) способом перевірки підприємницької ідеї на реалістичність.

Резюме бізнес-плану — це: г) короткий огляд найбільш важливих та значущих аспектів підприємницького проекту.

Процес розробки бізнес-плану: а) починається з маркетингових досліджень; в) виходить лише із загальної логіки викладу.

Зміст і структура бізнес-плану залежать від таких факторів: а) цілі його розробки; г) специфіки сфери майбутнього бізнесу; д) аудиторії, на яку розрахований бізнес-план.

У бізнес-плані для виробничої діяльності особливу увагу необхідно приділяти таким ключовим аспектам: б) ціновій політиці; в) організації продажу;

Маркетинг-план опрацьовують для того, щоб: г) вибрати цільовий ринок для фірми.

Виробничий план складається для того, щоб: в) довести, що фірма спроможна організувати виробництво та виготовляти необхідну кількість продукції.

У складі організаційного плану звичайно виділяють такі підрозділи: а) організаційно-правова форма бізнесу; в) потреби бізнесу в персоналі; д) власники бізнесу, команда менеджерів і зовнішні консультанти; е) організаційна схема управління;

Особливості фінансового плану порівняно з іншими розділами бізнес-плану полягають у тому, що він: в) містить відповідний перелік фінансових документів, кожен з яких має стандартну форму.

Плани підготовки та освоєння нової продукції на підприємствах складаються у формі: а) перспективних та поточних планів;

Систему нормативів підготовки та освоєння нової продукції залежно від призначення можна поділити на такі види: а) об’ємні і трудові;

До об’ємних нормативів технічної підготовки виробництва належить: а) кількість оригінальних деталей, що припадають на виріб відповідної групи складності;

В основі планування виробництва оновлення нової продукції лежить: а) концепція життєвого циклу продукції;

При плануванні підготовки виробництва нової продукції використовуються: г) сіткові методи планування.

Процес матеріального виробництва — це: а) єдність та взаємодія знарядь праці, предметів праці та самої праці;

Коефіцієнт технологічного браку характеризує: а) рівень технологічної дисципліни;

В залежності від охоплення матеріальних витрат розрізняють такі показники: а) повної, прямої, індивідуальної матеріаломісткості;

Коефіцієнт енергомісткості продукції відноситься до: а) узагальнюючих показників;

Коефіцієнт ефективності використання окремого виду ресурсу характеризують: а) рівень корисного використання ресурсу;

Заходи з удосконалення технологічних процесів залежить від: а) галузевих особливостей та характеру виробництва;

На підприємстві організація робіт та відповідальність за розробку плану технічного розвитку покладаються на: а) головного інженера;

Тема 11 Планування охорони навколишнього середовища

Сукупність умов, які впливають на життя людини, забезпечують її розвиток як природно-соціальної сутності — це: а) навколишнє середовище;

Взаємодія людини та природи у всій її різноманітності та складності — це: а) природокористування;

Сукупність речовин та сил природи, які можуть бути використані суспільством як у даний час, так і в майбутньому: г) природні багатства;

Логічна ланка, яка відбиває тісний зв’язок трудової діяльності людини з природним середовищем: в ) природні ресурси;

Весь об’єм води, що забирається власними водозаборами із різних поверхневих підземних джерел — це: в) забір води.

Сумарний об’єм води різної категорії, що використовується підприємством на власні потреби за різними напрямами (виробничі, господарські, побутові потреби): а) водоспоживання;

Можлива наявність у воді тих чи інших забруднюючих речовин, за яких вони ще не впливають негативно на організм людини: б) гранично допустимі концентрації;

Показник, що характеризує ефективність використання водних ресурсів — це: а) коефіцієнт кратності використання води;

Максимальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферу, які можуть бути знешкоджені природним шляхом: б) гранично допустимі викиди;

Сумарна кількість шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу пересувними (транспортними) джерелами: а) визначається як сума речовин, що містяться у вихлопних газах;

Природо користування — це: а) взаємодія людини та природи у всій її різноманітності та складності;

Сфера трудової діяльності та умови проживання — це: а) природне середовище;

Забір води — це: а) весь об’єм води що забирається власними водозаборами із різних поверхневих, підземних джерел, міського водопроводу тощо;

Водовідведення — це: а) сумарні об’єми всіх видів стічних вод незалежно від їх походження та характеру;

Показник, що характеризує ефективність систем водопостачання, які використовуються називається а) коефіцієнт водовідведення;

Сумарна кількість шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу пересувними джерелами визначається: а) як сума речовин, що містяться у вихлопних газах;

Гранично допустимі викиди — це: а) максимальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферу, які можуть бути знешкоджені природним шляхом;

Коефіцієнт використання попутного газу визначається а) як відношення обсягу корисно використаного газу до загальних ресурсів видобування газу;

Який показник характеризує кількість корисно використаних відходів певного виду у відсотках до загальної їх кількості? а) ступінь використання відходів виробництва;

Екологічний ефект природоохоронних витрат визначається: а) за різницею показників стану навколишнього середовища до і після проведення заходів;