Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Тема 8 Витрати виробництва
Яка з відповідей правильна: г) собівартість може бути вища, нижча чи дорівнювати вартості продукції. Калькулювання собівартості продукції складається: в)за статтями витрат; г)на визначений період. Кошторис витрат на виробництво продукції складається: б) у розрізі економічних елементів; г)на визначений період; Методи розробки калькуляції: а)поелементний; б)прямого рахунку; в)параметричний За способом обчислення у розрахунку на одиницю продукції витрати поділяють на: д)постійні; е)змінні. Об’єкт калькулювання — це: в) виріб; Вкажіть витрати, що не залежать від обсягу виробництва: д)постійні. Назвіть витрати, що залежать від обсягу виробництва а)валові; б)змінні; Які з перелічених елементів не входять до виробничої собівартості: г)витрати на підготовку кадрів; д)витрати на збут. Які витрати належать до умовно-постійних: а)електроенергія на освітлення; г)амортизаційні відрахування; д)адміністративно-управлінські витрати Основними шляхами зниження витрат у матеріаломістких галузях є: б)скорочення і ліквідація браку; е) зменшення відходів; Які з наведених елементів входять до виробничої собівартості: а)відрахування на соціальні заходи; б)вартість спожитих сировини і матеріалів; в)заробітна плата основних виробничих робітників; г)амортизаційні відрахування Структура витрат на виробництво продукції — це: а) склад витрат і частка кожного елемента у їх загальному обсязі; До змінних належать витрати, величина яких: г) залежить від обсягу виробництва; До постійних належать витрати, величина яких: б) не залежить від обсягу продукції в межах даної виробничої потужності; Загальновиробничі витрати — це витрати на: в)утримання, експлуатацію устаткування, організацію й управління виробництвом; В однопродуктовому виробництві загальновиробничі витрати розподіляються між виробами при калькулюванні: г) діленням загальновиробннчих витрат на кількість виробів у натуральному виразі. Собівартість кінцевої продукції підрозділу підприємства з тривалим виробничим циклом за певний період: д)менша, більша за кошторис діяльності або дорівнює йому залежно від динаміки незавершеного виробництва. Частка прямих витрат у загальних витратах підрозділу підприємства залежить від: в) широти номенклатури продукції і диференціації обліку втрат; У сукупному (комплексному) виробництві в результаті одного технологічного процесу одержують два кінцеві продукти: один — рідина, другий — газ. Спільні витрати на виготовлення цих продуктів можна розподілити між ними пропорційно: а)до обсягу продукції у натуральному вимірі Середня повна собівартість одиниці продукції визначається показниками: а) нормами прямих (змінних) витрат на одиницю продукції; У період освоєння виробництва нових складних виробів їх собівартість: а) знижується рівномірно (лінійно) зі зростанням кількості виготовлених виробів; б) рівномірно підвищується; в) залишається незмінною; г) немає певної закономірності динаміки; д) знижується на одну й ту саму відносну величину з подвоєнням кількості виготовлених виробів з початку їх освоєння. Зі зменшенням обсягу виробництва частка постійних витрат у загальній їх сумі: б) збільшується; Собівартість продукції — це: в) грошова форма виразу витрат на виробництво і реалізацію продукції; До витрачання від позареалізаційних операцій входять грошові кошти, одержані від: г)здачі майна в оренду. б) основних засобів Витрати на 1 грн. товарної продукції визначаються як відношення: в) собівартості продукції до її вартості в гуртових цінах підприємства Основними шляхами зниження собівартості є: а) збільшення обсягу реалізації і скорочення і ліквідація браку; б) підвищення фондовіддачі; Які з перерахованих елементів не включаються у виробничу собівартість: г) витрати на підготовку кадрів. Які витрати формують планові витрати на збут: в)витрати на гарантійний ремонт. Які витрати відносяться до умовно-змінних витрат чи пропорційних: б) куповані напівфабрикати; Калькулювання собівартості продукції складається: в) за статтями витрат. Ефективність виробництва забезпечується за рахунок: а) оптимізації витрат на виробництво Які витрати відносяться до умовно-постійних витрат чи непропорційних: а) електроенергія на освітлення б) електроенергія на технологічні потреби; в)зарплата робітників-погодинників. Кошторис витрат на виробництво продукції складається: б) в розрізі економічних елементів і на визначений період часу. При плануванні витрат на рекламу їх необхідно віднести до витрат: в)на збут. Тема 9 Фінансове планування і контроль на підприємстві Одним із завдань фінансового плану є: в)забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами Метою складання фінансового плану є: а)взаємоузгодження доходів і витрат; в) виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутків за рахунок поліпшення використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Основними показниками фінансового плану підприємства є: а) загальна сума прибутку; г) дохід підприємства; е) рентабельність виробництва. Назвіть чинники, які безпосередньо впливають на величину виручки від реалізації продукції: а)обсяг виробництва; г)якість продукції; Основними шляхами збільшення прибутку на промисловому підприємстві є: в) зниження собівартості продукції; г)поліпшення якості продукції; Поточний фінансовий план складається: а)на рік із розбивкою по кварталах; Оперативне фінансове планування включає розробку: а) оперативного фінансового плану (балансу надходжень і видатків коштів); б) платіжного календаря; в)кредитного плану; г) касового плану; д)всі відповіді є правильними. До методів планування прибутку підприємства від звичайної діяльності до оподаткування належать: а)прямий метод; г)аналітичний метод. Фінансове планування — це: в)визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їх надходження. За допомогою платіжного календаря : а) контролюється платоспроможність підприємства та виконання поточного фінансового плану; б)показується увесь грошовий оборот за певний проміжок планового періоду; в) усі відповіді правильні. Касовий план у фінансовому плануванні — це: а)план обороту готівки через касу підприємства; При фінансовому плануванні на підприємстві для визначення потреби в оборотних коштах застосовують такі методи: а) прямий; б) економічний; в) усі відповіді вірні. Кредитний план — це: б) план надходження коштів і повернення їх у встановлені договорами терміни. У процесі фінансового планування та оцінювання фінансового стану підприємства використовуються такі документи: а) баланс; б) звіт про фінансові результати; в) звіт про власний капітал; г) звіт про рух грошових коштів; д) усі відповіді правильні. Кількісне відображення плану, інструмент координування та контролю над його виконанням — це: б) бюджет; Центр доходів — це: а) структурний підрозділ підприємства, керівник якого несе відповідальність тільки за формування доходів у встановлених обсягах; Центр витрат — це: б) структурний підрозділ підприємства, керівник якого несе відповідальність тільки за витрачання коштів у відповідності з оперативним або капітальним бюджетом в процесі господарської діяльності; Центр прибутку — це: в) структурна одиниця, яка здійснює безпосередній вплив на обсяги реалізації продукції, суму доходів, витрат, прибутків та інші результативні показники виробничої та фінансової діяльності; Центр інвестицій — це: г)структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність за використання виділених йому інвестиційних ресурсів та отримання прибутку від інвестиційної діяльності. Бюджет продажу — це: а) документ, що показує, який обсяг даного виду продукції підприємство може реалізувати певній групі покупців протягом визначеного терміну; Бюджет виробництва — це: б) документ, що визначає, скільки одиниць продукції (робіт, послуг) потрібно виробити (надати) для виконання бюджету; Документ, що визначає загальну потребу підприємства в коштах на оплату праці персоналу працівників, яка залежить від трудомісткості, складності виконуваних робіт, системи оплати праці: а)бюджет витрат на оплату праці; Інтегральний кошторис витрат на виробництво, який складається за статтями, визначеними у спеціальних нормативних документах підприємства: б) бюджет виробничих витрат; Документ, що містить початковий баланс, приріст основних засобів, амортизацію та баланс на кінець періоду: в) бюджет основних активів; Форма представлення результатів поточного фінансового плану капітальних вкладень, який розробляється на етапі здійснення нового будівництва: г)бюджет інвестицій; Фінансовий документ, який представляє в систематизованій формі на заданому відрізку часу очікувані та фактичні надходження і вибуття грошових коштів підприємства (фірми) загалом та в розрізі відокремлених центрів фінансового обліку зокрема: д) бюджет руху грошових коштів Основним методом розроблення функціональних бюджетів підприємства є: в) прямий метод. Принцип науковості бюджетування означає, що: а) розрахунок планових показників повинен базуватись на глибокому аналізі звітних даних та на визначенні перспектив їх розвитку; Залежно від об’єкта виділяють: а)зведений та функціональні бюджети Формування бюджету на основі реальних показників, науково обґрунтованих норм та нормативів: а)принцип достовірності; Розміщення об’єктів планування за їх важливістю та роллю в процесі виробництва з метою раціонального розподілу наявних ресурсів: в)принцип ранжування; Передбачає розроблення кількох альтернативних варіантів досягнення визначеної мети та вибір найкращого варіанта: г)принцип варіантності Розроблення бюджету кожної структурної одиниці (підрозділу підприємства) передбачає поетапну підготовку: а)операційного та фінансового бюджетів; Зіставлення планових і фактичних показників планів та бюджетів з визначенням причин виявлених відхилень та відпрацювання рекомендацій щодо своєчасного усунення виявлених порушень — це: а) фінансовий контроль Під фінансовим плануванням розуміють: а) процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання; Метою фінансового планування є: а) забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування; Кількісне відображення плану, інструмент координування та контролю над його виконанням — це: а) бюджет; Процедура формування бюджету охоплює розроблення двох основних бюджетів: а)операційного і фінансового; Який документ визначає скільки одиниць продукції потрібно виробити для виконання бюджету продаж? а) бюджет виробництва; Бюджет основних активів — документ, що: а)містить початковий баланс, приріст основних засобів, амортизацію та баланс на кінець періоду; В залежності від періоду, який охоплюється бюджетуванням виділяють: а)стратегічні, тактичні, оперативні бюджети; Зведений бюджет — це: а)бюджет підприємства в цілому; Принцип достовірності — це: а)формування бюджету на основі реальних показників, науково обґрунтованих норм та нормативів; Прибуток від фінансової та інвестиційної діяльності визначається: а) як різниця між сумами доходів і видатків; До методів планування прибутку підприємства від звичайної діяльності до оподаткування належить: а) метод прямого розрахунку; б)за показником витрат на одну гривню продукції; в)аналітичний метод; г)метод визначення цільового розміру прибутку. Процес консолідації бюджету фірми передбачає: а) інтеграцію показників операційних та фінансових бюджетів у всіх структурних одиниць; Що виступає предметом контролю? а)процес бюджетування та результати виконання бюджетів; Створення гарантій виконання планів та загальне підвищення ефективності процесу управління бюджетування є: а) метою контролю; Тема 10 Організаційно-технічний розвиток підприємства. Оновлення продукції підприємства. Бізнес-планування При розробці плану оновлення продукції, на етапі планування технічної підготовки виробництва розрізняють такі типи нормативів технічної підготовки виробництва: а) об’ємні і трудові; В основі планування виробництва оновлення нової продукції лежить: а) концепція життєвого циклу продукції; Інвестиції — це: а) ресурси, вкладені в об’єкти підприємницької та інші види діяльності для отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; Показники економічної ефективності інвестицій можна об’єднати в такі групи: а) засновані на дисконтуванні; в) засновані на розрахункових оцінках; Урахування чинника часу при визначенні ефективності інвестицій необхідно для: або а) або в) а) приведення різночасових капітальних вкладень до одного розрахункового періоду; в) визначення терміну окупності капітальних вкладень до одного розрахункового періоду. До найважливіших показників оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку належать: б) індекс доходності; в) термін окупності; д) рентабельність виробничих фондів. При плануванні підготовки виробництва нової продукції використовуються: г) сітьові методи планування. Оптимізація сітьових графіків полягає в: а) покращенні процесів планування, організації й утворенні комплексу робіт із метою скорочення витрат економічних ресурсів і підвищення фінансових результатів при заданих планових обмеженнях; До об’ємних нормативів технічної підготовки виробництва належать: а) кількість оригінальних деталей, що припадають на виріб відповідної групи складності; Технологічна підготовка виробництва — це: а) сукупність взаємопов’язаних процесів, які забезпечують технологічну готовність підприємства до випуску виробів заданого рівня якості при встановлених термінах, обсягах випуску та витратах ресурсів; Новий виріб — це: а) виріб, який раніше на даному підприємстві не виготовлявся та докорінно відрізняється від виготовлюваних за своїми виробничо-ієрархічними параметрами; Плани підготовки та освоєння нової продукції на підприємствах складаються у формі: в) перспективних та поточних планів. Нормативи обсягу виконуваних робіт у натуральному виразі — це: б) об’ємні нормативи; Типізація — це: а) відбір найраціональніших із існуючих виробів або інших елементів виробництва та усунення непотрібних типів; Повнота і обґрунтованість планів організаційного та технічного розвитку значною мірою залежить від: а) повноти та вірогідності інформації, що послужила базою для їх формування; План науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт: а) охоплює заходи, що забезпечують підвищення якості, надійності, довговічності продукції; План удосконалення управління, планування та організації виробництва: в) передбачає заходи, що забезпечують підвищення рівня концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва. План модернізації та технічного переозброєння виробництва: б) передбачає комплекс заходів з підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок; Сукупність процесів, правил, навичок, що використовуються при виготовленні продукції чи виконанні робіт в будь-якій сфері виробничої діяльності — це: б)технологія; Послідовність спрямованих на створення заданого об’єкта дій, кожна з яких ґрунтується на певних природних процесах та людській діяльності — це: в) технологічний процес. Сукупність механізмів і машин, а також систем і засобів управління, видобутку, зберігання, переробки речовини, енергії та інформації, що створюються з метою виробництва та обслуговування невиробничих потреб суспільства — це: а) техніка; Бізнес-план — це: а) документ, який містить комплексне обґрунтування стратегії розвитку всіх сфер діяльності підприємства на основі її поточного та перспективного планування; Бізнес-план виконує цілу низку функцій, які можна об’єднати у 2 групи: а) зовнішні та внутрішні; Зовнішня функція бізнес-плану: б) полягає в ознайомленні різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї; Внутрішні функції бізнес-плану: в) забезпечують опрацювання механізму самоорганізації, тобто цілісної, комплексної системи управління реалізацією підприємницького проекту. Сукупність окремих споживачів, які купують дані товари чи послуги для особистого споживання — це: а) ринок споживчий; Ринок покупців за межами країни, в тому числі зарубіжних товаровиробників, споживачів, посередників, державних і наддержавних органів — це: в) ринок міжнародний. Різні підприємства та організації, які купують товари та послуги не для споживання, а з метою їх перепродажу та отримання прибутку — це: а) ринок посередників; Організаційною одиницею виробничого підприємництва є: а) фірма або компанія; Ризик, безпосередньо пов’язаний з процесом виробничої діяльності, зокрема з можливістю аварій, технічних неполадок тощо: в)виробничий ризик; Складовою плану організаційно-технічного розвитку є таке: а) створення та освоєння нової продукції, підвищення якості продукції, яка випускається; Інтегральний ефект від впровадження організаційно-технічних заходів — це: а) різниця результатів та витрат на реалізацію техніко-організаційного заходу за розрахунковий період, приведених до одного року (як правило, початкового); Складові плану організаційно-технічного розвитку підприємства такі: б) впровадження прогресивної технології, механізації й автоматизації виробництва; Залежно від витрат, що враховуються, та результатів інтегральних показників розрізняють такі види ефекту від реалізації організаційно-технічних заходів: а) економічний; б) науково-технічний; в) ресурсний; г) соціальний; д) екологічний; е) усі відповіді правильні. До методів, за допомогою яких здійснюється планування організаційно-технічного розвитку підприємства належать: а) науково-технічне прогнозування; (програмування) б) продуктово-тематичне планування інновацій; в) об’ємно-календарне планування; г) виробниче планування інновацій; д) всі відповіді правильні. Для оцінки загальної економічної ефективності організаційно-технічних заходів використовують такі показники: а) інтегральний ефект; б) індекс рентабельності інновацій; в) норма рентабельності; г) період окупності; Індекс рентабельності інновацій — це: а) співвідношення приведених доходів до приведених на цю ж дату інноваційних витрат; Проект вважається економічно вигідним, якщо індекс рентабельності інновацій: в) більший 1. Вкажіть показники технічного рівня нововведень: а) надійність; б) довговічність; д) продуктивність; е) точність. Планування капітальних вкладень на підприємстві включає: в) визначення джерел фінансування капіталу. Назвіть джерела формування інвестиційних ресурсів: а) власні кошти; б) позичкові фінансові кошти; в) залучені кошти; Інформаційне поле бізнес-плану — це: в) сукупність даних, що забезпечують інформаційні потреби в процесі складання бізнес-плану; Бізнес-план як комплексний багатофункціональний документ може бути: а) інструментом залучення зовнішнього капіталу для реалізації проекту; е) способом перевірки підприємницької ідеї на реалістичність. Резюме бізнес-плану — це: г) короткий огляд найбільш важливих та значущих аспектів підприємницького проекту. Процес розробки бізнес-плану: а) починається з маркетингових досліджень; в) виходить лише із загальної логіки викладу. Зміст і структура бізнес-плану залежать від таких факторів: а) цілі його розробки; г) специфіки сфери майбутнього бізнесу; д) аудиторії, на яку розрахований бізнес-план. У бізнес-плані для виробничої діяльності особливу увагу необхідно приділяти таким ключовим аспектам: б) ціновій політиці; в) організації продажу; Маркетинг-план опрацьовують для того, щоб: г) вибрати цільовий ринок для фірми. Виробничий план складається для того, щоб: в) довести, що фірма спроможна організувати виробництво та виготовляти необхідну кількість продукції. У складі організаційного плану звичайно виділяють такі підрозділи: а) організаційно-правова форма бізнесу; в) потреби бізнесу в персоналі; д) власники бізнесу, команда менеджерів і зовнішні консультанти; е) організаційна схема управління; Особливості фінансового плану порівняно з іншими розділами бізнес-плану полягають у тому, що він: в) містить відповідний перелік фінансових документів, кожен з яких має стандартну форму. Плани підготовки та освоєння нової продукції на підприємствах складаються у формі: а) перспективних та поточних планів; Систему нормативів підготовки та освоєння нової продукції залежно від призначення можна поділити на такі види: а) об’ємні і трудові; До об’ємних нормативів технічної підготовки виробництва належить: а) кількість оригінальних деталей, що припадають на виріб відповідної групи складності; В основі планування виробництва оновлення нової продукції лежить: а) концепція життєвого циклу продукції; При плануванні підготовки виробництва нової продукції використовуються: г) сіткові методи планування. Процес матеріального виробництва — це: а) єдність та взаємодія знарядь праці, предметів праці та самої праці; Коефіцієнт технологічного браку характеризує: а) рівень технологічної дисципліни; В залежності від охоплення матеріальних витрат розрізняють такі показники: а) повної, прямої, індивідуальної матеріаломісткості; Коефіцієнт енергомісткості продукції відноситься до: а) узагальнюючих показників; Коефіцієнт ефективності використання окремого виду ресурсу характеризують: а) рівень корисного використання ресурсу; Заходи з удосконалення технологічних процесів залежить від: а) галузевих особливостей та характеру виробництва; На підприємстві організація робіт та відповідальність за розробку плану технічного розвитку покладаються на: а) головного інженера; Тема 11 Планування охорони навколишнього середовища Сукупність умов, які впливають на життя людини, забезпечують її розвиток як природно-соціальної сутності — це: а) навколишнє середовище; Взаємодія людини та природи у всій її різноманітності та складності — це: а) природокористування; Сукупність речовин та сил природи, які можуть бути використані суспільством як у даний час, так і в майбутньому: г) природні багатства; Логічна ланка, яка відбиває тісний зв’язок трудової діяльності людини з природним середовищем: в ) природні ресурси; Весь об’єм води, що забирається власними водозаборами із різних поверхневих підземних джерел — це: в) забір води. Сумарний об’єм води різної категорії, що використовується підприємством на власні потреби за різними напрямами (виробничі, господарські, побутові потреби): а) водоспоживання; Можлива наявність у воді тих чи інших забруднюючих речовин, за яких вони ще не впливають негативно на організм людини: б) гранично допустимі концентрації; Показник, що характеризує ефективність використання водних ресурсів — це: а) коефіцієнт кратності використання води; Максимальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферу, які можуть бути знешкоджені природним шляхом: б) гранично допустимі викиди; Сумарна кількість шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу пересувними (транспортними) джерелами: а) визначається як сума речовин, що містяться у вихлопних газах; Природо користування — це: а) взаємодія людини та природи у всій її різноманітності та складності; Сфера трудової діяльності та умови проживання — це: а) природне середовище; Забір води — це: а) весь об’єм води що забирається власними водозаборами із різних поверхневих, підземних джерел, міського водопроводу тощо; Водовідведення — це: а) сумарні об’єми всіх видів стічних вод незалежно від їх походження та характеру; Показник, що характеризує ефективність систем водопостачання, які використовуються називається а) коефіцієнт водовідведення; Сумарна кількість шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу пересувними джерелами визначається: а) як сума речовин, що містяться у вихлопних газах; Гранично допустимі викиди — це: а) максимальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферу, які можуть бути знешкоджені природним шляхом; Коефіцієнт використання попутного газу визначається а) як відношення обсягу корисно використаного газу до загальних ресурсів видобування газу; Який показник характеризує кількість корисно використаних відходів певного виду у відсотках до загальної їх кількості? а) ступінь використання відходів виробництва; Екологічний ефект природоохоронних витрат визначається: а) за різницею показників стану навколишнього середовища до і після проведення заходів;
|