ІНКОТЕРМС 2000

Місце України на світовому ринку товарів і послуг.

Особливості зовнішньоторговельного співробітництва України на сучасному етапі обумовлюють такі фактори:

- відновлення виробництва і розвиток споживання;

70. подолання трансформаційної кризи в країнах СНД, та відновлення ринків збуту;

71. значна сировинна залежність.

У 1999 р., уперше з 1992 р. зафіксоване позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу.

Динаміку зовнішньоторговельного товарообігу з 1996 по 2003 рр. представлено у табл. Д. 3.

Показник експорту на душу населення в 2004 р. склав 498 дол. Для порівняння в Німеччини цей показник становив 6 637 дол., Франції – 4849, Польщі – 690 дол. По країнах СНД і Балтії він складає: Естонія - 1559, Литва - 1130, Білорусь – 590, Росія – 718, тільки в Молдови менше, ніж в України – 192 дол. США.

Провідні позиції у структурі експорту (Табл. Д. 5) займають: металопродукція (36,8 %), хімія (23,4 %), машинобудування тільки 14,4 %. При рості першої групи товарів, частка останньої має тенденцію до скорочення. Експорт металопродукції найчастіше націлений на забезпечення валютних надходжень. Значну частку в собівартості металургійної й хімічної продукції займає оплата за енергетичні ресурси.

Послуги Україна надає більш ніж 150 країнам (Табл. Д. 6, Д. 7), але левину їхню частку (82,7 %) складають транспортні послуги. У тому числі 42,9 % надходження за послуги трубопровідного транспорту.

Ефективність експортної діяльності стримується:

72. повільною структурною перебудовою виробництва;

73. високою собівартістю більшості видів експортної продукції;

74. нездатністю постачальників забезпечити сучасні вимоги до поставки продукції на експорт;

75. практикою неповернення ПДВ експортерам;

76. падінням продуктивності праці й ефективності виробництва.

На 1 дол. ВВП в Україні використовується 3,25 кг. еквівалента нафтопродуктів, у той час, як у країнах із середнім рівнем доходу цей показник складає 0, 67 кг., а в країнах ОЕСР – 0,27 кг. У результаті конкурентноздатність нашої продукції залишається низкою. Актуалізується завдання розробки експортоорієнованої моделі технічного й економічного розвитку вітчизняної індустрії.

У структурі імпорту переважають енергоносії (36,9 %).

У минуле десятиліття скорочувалася частка країн СНД у зовнішньоторговельній діяльності України. Лідерами нашого експорту є Росія й Китай. При цьому в торгівлі з країнами СНД утворився дефіцит, при збереженні позитивного сальдо в торгівлі з іншими країнами Причина - постачання енергоносіїв із Росії й Туркменістану. У перспективі частка СНД скоротиться до 20 –25 %

Частка країн Європи в українському експорті складає 20-32 %, стримує експорт неучасть України в СОТ. Експорт у країни американського континенту складає 4-6 %. Причини – товари з низьким рівнем обробки поставляти невигідно.

Швидкими темпами розвивається наше співробітництво з країнами Азії. Їхня частка в 1995 – 2000 р. виросла в 2 рази і склала 23,7 %. Перспективним регіоном торгівлі є Африка. Сьогодні її частка складає 4,6 %. До 2010 р. планується довести її до 10 %..

Стратегічними напрямками зовнішньоторговельної політики України є (Рис 3.7):

77. розвиток експортного потенціалу в рамках міжнародної спеціалізації, використовуючи потенційні можливості структурної реформи економіки;

78. спрямування зусиль на перспективні, технологічні
сектори розвитку світової економіки (електроніка, біотехнології, науково-технічні, інженерні, консалтингові послуги, міжнародний туризм);

79. створення конкурентноздатних ТНК, освоєння стратегій глобального маркетингу;

Рис. 3.7. Стратегічні напрямки зовнішньоторговельної політики України

80. диверсифікація географічної структури зовнішньої торгівлі, мінімізація критичної залежності від окремий держав і ринків, посилення економічної безпеки України;

- забезпечення збалансованості експорту й імпорту, торговельного та поточного платіжного балансу України.

Література: 2; 3; 4; 6; 7; 9; 10; 11; 14; 16; 19; 20; 21; 22; 23; 25; 26; 27; 30;