Б) прийняття в депозити,

в) відповідальне зберігання,

г) використання на умовах застави під виданий кредит монетарних металів або цінних паперів номінал, яких висловлений в монетарних металах.

Тема 10. Міжнародні розрахунки

Тема 10. Міжнародні розрахунки

10.1. Міжнародні розрахунки: сутність, види, типи, суб’єкти

10.2. Форми міжнародних розрахунків. Види і формиакредитивів. Механізм акредитивних розрахунків

10.3. Ефективність форм розрахунків для експортера та імпортера

1. Міжнародні розрахунки: сутність, види, типи, суб’єкти

Міжнародні розрахунки – це:

· система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин;

· форми платежів між країнами за здійсненні операції в ході їх зовнішньоекономічних відносин;

· система механізмів реалізації грошових вимог та зобов’язань, що виникають між різними суб’єктами у сфері міжнародних економічних відносин;

· комерційні платежі, що здійснюються за за грошовими вимогами та зобов’язаннями між підприємствами, банками установами та громадянами, пов’язані з торгівельними, інвестиційними та кредитними відносинами

· некомерційні платежі, пов’язані з перевезенням пасажирів, страхуванням, туризмом, переказом грошей за кордон

Міжнародні розрахунки: сутність, види, типи, суб’єкти

Суб’єкти міжнародних розрахунків:

· імпортери,

· експортери,

· банки.

“Лоро” – іноземні кореспондентські рахунки в банку.

“Ностро” рахунки банку в іноземному банку.

Найпоширеніші умови міжнародних розрахунків:

· безпосередній (повний розрахунок) – повна оплата товару до моменту чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця;

· розрахунок у кредит (з розстроченням) – надання експортером імпортеру кредиту в комерційній формі (для імпортера).

Чинники впливу на стан міжнародних розрахунків

· Економічні та політичні відносини між країнами;

· Становище країни на світових товарних і грошових ринках;

· Ступінь використання та ефективність заходів державного економічного регулювання;

· Відмінності в рівнях інфляції;

· Стан платіжного балансу

· Умови зовнішньоторговельних контрактів;

· Конвертованість валют та валютне законодавство;

· Особливості банківської практики;

· Міжнародні правила та звичаї тощо.

· Вирішальне значення в практиці міжнародних розрахункових операцій мають валютно-фінансові умови з/економічних угод (контрактів)

· Валютне законодавство (ціна та загальна вартість угоди (контракту), умови платежів);

· Особливості банківської практики.

Особливості міжнародних розрахунків

· Учасники вступають до певних відособлених від економічного контракту відносин, пов’язаних з пересилкою, обробкою, товаророзпорядчих та платіжних документів, платежами;

· Регулюються національними нормами, міжнародними банківськими правилами та звичаями;

· Є уніфікованими (щодо правил обертання векселів, Уніфіковані правила для документарних акредитиву та інкасо, Правила щодо контрактних гарантій), ЮНСІТРАЛ, Міжнародна торгова палата;

· Мають документарний характер і здійснюються проти фінансових (чеки, векселі) та комерційних документів (транспортні накладні, коносаменти, сертифікати якості);

· Піддаються значному впливу з боку валютних курсів і здійснюються переважно у ВКВ

Основні комерційні документи, необхідні для здійснення міжнародних розрахунків

І. Комерційні:

1. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності

2. Рахунок-проформа - комерційний документ, який містить відомості про ціну товару, але не використовується для здійснення розрахунків за товар (бартер, консигнація, ордерні поставки, давальницька сировина, готова продукція, виставки, ярмарки).

3. Рахунок-фактура (інвойс) – документ, який супроводжує переміщення товарів через митні кордони, вказує їхню вартість та дозволяє їх ідентифікувати. Є основою визначення митної вартості товару та взаєморозрахунків контрагентів